ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17 травня 2019 року № 640/3399/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Григоровича П.О., розглянувши в спрощеному провадженні адміністративну справу

за позовом Прогресивної соціалістичної партії України

доМіністерства юстиції України

про визнання протиправною бездіяльності,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Прогресивна соціалістична партія України (надалі - позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України (надалі - відповідач), якому просила:

- визнати протиправною бездіяльність Міністерства юстиції України щодо дотримання гарантій права на участь Прогресивної соціалістичної партії України у виборах Президента України, що мають відбутися 31 березня 2019 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.03.2019 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.

11 травня 2019 позивачем через відділ документального обігу та контролю (канцелярію) суду подано адміністративний позов (зі збільшеним розміром позовних вимог), який розцінюється судом як заява про зміну позовних вимог, відповідно до якої первинно заявлені позовні вимоги доповнено новими позовними вимогами, а саме:

- визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Міністерства юстиції України про відмову у державній реєстрації змін до відомостей про Прогресивну соціалістичну партію України, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, в тому числі змін до статуту та програми від 02.04.2019 №159/19.4;

- зобов`язати державного реєстратора Міністерства юстиції України здійснити реєстрацію змін до відомостей про Прогресивну соціалістичну партію України, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, за заявою Прогресивної соціалістичної партії України від 28 січня 2019 року, в тому числі змін до Статуту ПСПУ, програми ПСПУ, у складі керівних органів ПСПУ, затверджених рішеннями 2-го етапу XXXII позачергового з`їзду ПСПУ та Центрального Комітету ПСПУ від 25 січня 2019 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 травня 2019 року повернуто заяву про зміну позовних вимог без розгляду, в зв`язку з одночасною зміною предмету і підстав адміністративного позову.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, шо протиправна бездіяльність Міністерства юстиції України грубо порушує конституційні та відповідні виборчі права позивача, внаслідок чого позивач був позбавлений можливості висунути свого кандидата на участь у виборах Президента України.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись при цьому на те, що в рамках спірних правовідносин відсутня протиправна бездіяльність суб`єкта владних повноважень, адже Міністерством юстиції України фактично було розглянуто подані позивачем для державної реєстрації змін документи і за результатами їх розгляду прийнято рішення про відмову в проведенні державної реєстрації змін, оскільки подані документи не відповідали вимогам законів України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

12 жовтня 2018 року на виконання вимог частини дев`ятої статті 11 Закону України «Про політичні партії в Україні», з метою реєстрації змін до відомостей про Прогресивну соціалістичну партію України, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (у тому числі змін до Статуту, Програми та у складі керівних органів Партії) уповноважений представник ПСПУ подав до Міністерства юстиції України відповідний пакет документів, з урахуванням вимог Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».

21 грудня 2018 року Прогресивна соціалістична партія України (ПСПУ) отримала лист Міністерства юстиції України від 17.12.2018 № 32645-33-18/19, яким Партію було повідомлено про відмову у державній реєстрації змін до відомостей про Прогресивну соціалістичну партію України, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. У додатках до вказаного листа Партії було надіслане Рішення Державного реєстратора Орли Ю.С. від 17.12.2018 р. № 546/194 та Повідомлення від 17.12.2018 р. № 546/194 про відмову у державній реєстрації змін до відомостей про ПСПУ, що містяться в Реєстрі.

Дане рішення позивачем в судовому або іншому встановленому законом порядку не оскаржувалось.

В подальшому, як зазначає позивач в позовній заяві, за результатами 2-го етапу XXXІІ позачергового з`їзду ПСПУ були враховані всі зауваження Міністерства юстиції України та внесені відповідні змінити до Статуту, Програми та у складі керівних органів ПСПУ.

28 січня 2019 року Партія повторно подала Відповідачу пакет документів для державної реєстрації змін до відомостей про ПСПУ, що містяться ЄДРЮОФОПГФ.

Обґрунтовуючи наявність порушеного права, позивач посилається на те, що на дату закінчення реєстрації кандидатів на пост Президента України - 08 лютого 2019 року, Відповідач ніяк не відреагував на Звернення З`їзду ПСПУ від 25.01.2019 та не розглянув документи, подані Партією для державної реєстрації, внаслідок чого Міністерство юстиції України, на переконання позивача, всупереч вимог закону і норм міжнародного права не реалізувало свої владні управлінські функції з метою дотримання гарантій права ПСПУ бути суб`єктом виборчого процесу на виборах Президента України 31.03.2019 р.

За таких обставин, позивач звернувся до суду з даним позовом та просить його задовольнити.

Оцінивши за правилами ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Частиною другою ст.124 Конституції України (в чинній редакції) визначено, що юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

За змістом ч.4 ст.125 КАС України визначено, що з метою захисту прав, свобод та інтересів особи у сфері публічно-правових відносин діють адміністративні суди.

Відтак, судовому захисту підлягає суб`єктивне право особи, яке виникло внаслідок існування юридичного спору між особою, та, в даному випадку, суб`єктом владних повноважень.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 25 листопада 1997 № 6-зп «Щодо офіційного тлумачення частини другої статті 55 Конституції України та статті 248-2 Цивільного процесуального кодексу України» частину другу ст. 55 Конституції України необхідно розуміти так, що кожен громадянин України, іноземець, особа без громадянства має гарантоване державою право оскаржити в суді загальної юрисдикції рішення, дії чи бездіяльність будь-якого органу державної влади, органу місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, якщо вважають, що ці рішення, дія чи бездіяльність порушують їхні права і свободи або перешкоджають здійсненню цих прав і свобод, а тому потребують правового захисту в суді.

З викладеної правової позиції Конституційного Суду України випливає, що умовою для звернення особи до суду з позовом щодо оскарження рішення, дії чи бездіяльність будь-якого органу державної влади, органу місцевого самоврядування, посадових і службових осіб є наявність у позивача переконання в порушенні його прав або свобод чи в існуванні перешкод у здійсненні цих прав.

Порушенням суб`єктивного права особи є створення будь-яких перепон у реалізації нею свого суб`єктивного права, що унеможливлюють одержання особою того, на що вона має право розраховувати в разі належної поведінки зобов`язаної особи.

Отже, неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану суб`єктивних прав та обов`язків особи, тобто припинення чи неможливість реалізації права та/або виникнення додаткового обов`язку.

Таким чином, якщо особа вважає, що її право у певних правовідносинах не може бути реалізованим належним чином, або на неї протиправно поклали певний обов`язок, така особа має право звернутися за судовим захистом.

У разі відповідного звернення особи суд повинен розглянути питання щодо наявності порушення суб`єктивного права заявника у конкретних правовідносинах і на підставі цього розв`язати спір.

Крім того, судовому захисту підлягає також охоронюваний законом інтерес.

У Рішенні від 1 грудня 2004 № 18-рп/2004 Конституційний Суд України розтлумачив, що поняття «охоронюваний законом інтерес» треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам .

Отже, охоронюваний законом інтерес полягає у прагненні особи набути певних матеріальних або нематеріальних благ з метою задоволення певних потреб, якщо такі прагнення є абстрактними, тобто не випливають із певного суб`єктивного права у конкретних правовідносинах. Тому порушенням охоронюваного законом інтересу, яке дає підстави для звернення особи за судовим захистом, є створення об`єктивних перешкод на шляху до здобуття відповідного матеріального та/або нематеріального блага.

Водночас за відсутності об`єктивного порушення прав чи законних інтересів особи її вимоги не підлягають задоволенню.

Викладені конституційні норми кореспондуються з нормами Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно із ч.1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У відповідності до ч.1 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Отже, судовому захисту в адміністративних судах підлягають порушені права, свободи та законні інтереси особи в публічно-правових відносинах. При цьому, визначальним для вирішення питання про обґрунтованість вимог особи у розв`язанні публічно-правового спору є встановлення факту порушення відповідних прав, свобод чи інтересів такої особи.

У свою чергу, як вже зазначалось, порушення прав, свобод та інтересів особи наявне тоді, коли сталися зміни стану прав та обов`язків особи, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов`язку в публічно-правових відносинах.

Відповідні зміни або перешкоди можуть бути створені протиправними рішеннями, діями або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень.

Якщо відповідні рішення, дії чи бездіяльність протиправно, на думку особи, спричинили виникнення, зміни чи припинення прав та обов`язків особи (тобто є юридично значимими), особа може порушити питання про визнання протиправними таких рішень, дій чи бездіяльності в судовому порядку.

Таким чином, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов`язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або має місце інше ущемлення прав чи свобод.

При цьому, позивач на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень. Водночас задоволення відповідних вимог особи можливе лише в разі об`єктивної наявності порушення, тобто встановлення, що рішення, дія або бездіяльність протиправно породжують, змінюють або припиняють права та обов`язки у сфері публічно-правових відносин.

З цього приводу Вищий господарський суд України в постанові від 28 липня 2010 зазначив таке: «Реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб відновлення порушеного права позивача.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові».

За змістом ч.1 ст.5 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (надалі - Закон) систему органів у сфері державної реєстрації становлять: 1) Міністерство юстиції України; 2) інші суб`єкти державної реєстрації.

В той же час, до повноважень Міністерства юстиції України у сфері державної реєстрації належить державна реєстрація, в тому числі і політичних партій (п.11 ч.2 ст.5 Закону).

Разом з цим, п.2 ч.1 ст.26 Закону визначено, що розгляд документів, поданих для державної реєстрації та проведення інших реєстраційних дій, здійснюється у такі строки: щодо політичної партії, творчої спілки, місцевого осередку творчої спілки - не пізніше 30 робочих днів з дати подання документів для державної реєстрації.

Строк розгляду документів, встановлений пунктами 2, 6 і 7 частини першої цієї статті, може бути продовжений суб`єктом державної реєстрації за необхідності, але не більше ніж на 15 робочих днів (ч.2 ст.26 Закону).

Як вже зазначалось, 28 січня 2019 року Партія повторно подала Відповідачу пакет документів для державної реєстрації змін до відомостей про ПСПУ, що містяться ЄДРЮОФОПГФ, а суть порушеного права позивача полягає саме не в розгляді поданих позивачем документів до 08.02.2019 - дати закінчення реєстрації кандидатів на пост Президента України.

Проте, аналіз наведених норм в контексті спірних правовідносин дає змогу дійти висновку, що станом на 08.02.2019 граничний строк розгляду відповідачем поданих позивачем 29.01.2019 документів ще не настав, внаслідок чого Міністерство юстиції України не могло допустити протиправної бездіяльності щодо дотримання гарантій права на участь Прогресивної соціалістичної партії України у виборах Президента України, що свідчить на користь відсутності підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 9, 14, 31, 33, 72-78, 90, 244-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

ПРОГРЕСИВНА СОЦІАЛІСТИЧНА ПАРТІЯ УКРАЇНИ (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 00013497, адреса: 01011, м.Київ, ВУЛ. ПАНАСА МИРНОГО, будинок 27, квартира 51).

МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 00015622, адреса: 01001, м.Київ, ВУЛИЦЯ АРХІТЕКТОРА ГОРОДЕЦЬКОГО, будинок 13).

Рішення набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя П.О. Григорович