Справа № 638/4420/16-ц

Провадження № 8/638/7/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2019  року   Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді                        Семіряд І.В.,

за участю секретаря                      Тягунової Р.Ю.

за участю

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2 .

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення за нововиявленими обставинами,-

ВСТАНОВИВ:

11.03.2019 ОСОБА_3 звернувся до суду з заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами. В обґрунтування заяви посилається на те, що Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова у складі судді Семіряд І. В. від 12 липня 2017 року по справі № 638/4420/16-ц, залишеним в силі постановою Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року, за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки позов задоволено частково.

В рахунок погашення заборгованості за договором позики грошей від 08 жовтня 2010 року, зі змінами від 28 вересня 2011 року, у розмірі 410 720 грн, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , звернуто стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 08 жовтня 2010 року, зі змінами від 28 вересня 2011 року, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , а саме: однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 : АДРЕСА_2 , загальною площею 30,4 кв. м, житловою площею 15,7 кв. м, шляхом надання ОСОБА_4 права на продаж зазначеної квартири будь-якій особі-покупцеві, встановлено початкову ціну для подальшої реалізації предмета іпотеки у розмірі 398 240 грн. У задоволенні решти вимог відмовлено.

Після прийняття постанови Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року по справі № 638/4420/16-ц, якою рішення суду першої інстанції залишено без змін, ОСОБА_3 , стали відомі наступні обставини.

Як встановлено Дзержинським районним судом м. Харкова у рішенні від 12 липня 2017 року по справі № 638/4420/16-ц, відповідно до звіту про незалежну оцінку майна, виконану ТОВ «Харківська інвестиційна агенція нерухомості», вартість зазначеної квартири становить 398 240 грн. Отже, рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 12.07.2017 у справі №638/4420/16-ц встановлено початкову ціну для подальшої реалізації предмета іпотеки у розмрі 398 240 грн.

Згідно розділу 6 (Загальний висновок про достовірність оцінки) Рецензії на звіт про оцінку майна - Однокімнатна квартира, загальною площею 30,4 кв. метрів, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , за вих. № 21- 355 від 21.12.2018, виконаної Громадською організацією «Всеукраїнське об`єднання «Українське товариство оцінювачів» (далі - Рецензія) (додаток 1.1), звіт про оцінку майна даної квартири - предмета іпотеки, виконаний станом на 11.02.2016 ТОВ «Харківська інвестиційна агенція нерухомості», оцінювачем ОСОБА_5 , класифікується як такий, що «не повною мірою відповідає вимогам нормативно-правових актів і має значні недоліки, що вплинули на достовірність оцінки, але може використовуватися з метою, визначеною у звіті, після виправлення зазначених недоліків».

У зв`язку з відповідним змістом загального висновку вище вказаної Рецензії я, ОСОБА_3 , уклав із ТОВ «Нерухомість» Договір № 18 від 06 лютого 2018 року, за результатом якого ТОВ «Нерухомість» складено Звіт ЗАИИДА257963 про проведену 06 лютого 2019 року незалежну оцінку квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 , згідно якого оціночна вартість об`єкта оцінки (без ПДВ) складає 705 000 грн.

У зв`язку з викладеним вважає, що Дзержинський районний суд м. Харкова, ухвалюючи рішення по справі № 638/4420/16-ц в частині встановлення початкової ціни для подальшої реалізації предмета іпотеки у розмірі 398 240 грн, поклав в основу судового рішення звіт про оцінку іпотечного майна, який, як було вказано вище, не повною мірою відповідає вимогам нормативно-правових актів і має значні недоліки, що вплинули на достовірність оцінки.

Представником позивача ОСОБА_1 22.03.2019 подано відзив на заяву про перегляд рішення Дзержинського районного суду м. Харкова, у якому зазначено, що проти задоволення заяви заперечують, так як фактично посилання на нововиявлені обставини є переоцінкою доказів.

       Представник відповідача ОСОБА_2 . у судовому засіданні підтримав заяву, просив задовольнити.

Представник позивача Тарасенко Д.Ю. у судовому засіданні заперечувала проти задоволення заяви, зазначила, що обставини, на які посилається відповідач не є юридичним фактом, а лише спробою схилити суд до переоцінки доказів, просила відмовити у задоволені заяви та залишити рішення суду в силі.

       Суд, вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного:

       12.07.2017 рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова  позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено частково.

               В рахунок погашення заборгованості за договором позики грошей № 3186 від 08.10.2010 зі змінами від 28.09.2011 №3005 у розмірі 410 720 гривен, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 08.10.2010 №3188 зі змінами від 28.09.2011 № 3007, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , а саме - 1 кімнатну квартиру, розташовану за адресою : АДРЕСА_3 загальною площею 30,4 (тридцять цілих чотири АДРЕСА_4 кв АДРЕСА_5 метрів, житловою площею 15,7 (п`ятнадцять цілих сім десятих) кв. метрів, шляхом надання ОСОБА_4 права на продаж зазначеної квартири будь-якій особі-покупцеві, встановивши початкову ціну для подальшої реалізації предмета іпотеки  у розмірі 398 240,00 гривен (триста дев`яносто вісім тисяч двісті сорок гривень).

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення судових витрат у розмірі 3982,41  грн відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 17.10.2017 рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 12.07.2017 скасовано і в задоволені позову ОСОБА_4 відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 17.10.2018 рішення апеляційного суду Харківської області від 17.10.2017 скасовано, рішення Дзержинського районного суду м. Харкові від 12.07.2017 залишено в силі.

ОСОБА_3 звертаючись до суду з заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами посилається, на те, що судом, в основу рішення, було покладено звіт про оцінку майна, який не повною мірою відповідає вимогам нормативно- правових актів і має значні недоліки, що вплинули на достовірність оцінки.

Приписами п.1 ч.2 ст. 423 ЦПК України визначено, що підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

У пункті 3 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами» роз`яснено, що необхідними умовами нововиявлених обставин є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі.

Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Отже, підставою перегляду будь-якого судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами є те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки заявник не знав про неї та, відповідно, не міг надати суду дані про неї.

Такою істотною обставиною, на думку заявника, є звіт про оцінку майна, який не повною мірою відповідає вимогам нормативно- правових актів і має значні недоліки, що вплинули на достовірність оцінки.

Приписами ч.4 ст. 423 ЦПК України визначено, що не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи.

Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.

Необхідними умовами нововиявлених обставин, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі.

Слід розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.

Відповідач, стверджуючи про нововиявлені обставини, посилається на Звіт від 06.02.2016, тобто на новий доказ.

Разом з тим, відповідно до ч. 4 п. 2 ст. 423 ЦПК України, не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

З практики Європейського Суду з прав людини вбачається, що реалізуючи п.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Круїз проти Польщі» від 19 червня 2001 року.

У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом тому, що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулюванню з боку держави.

Крім того, в п. 40 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України" вказано, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру.

За таких обставин, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

Керуючись ст.ст.423-425 ЦПК України,ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»-

УХВАЛИВ:

У задоволені заяви ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення за нововиявленими обставинами у справі №638/4420/16-ц за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки відмовити.

Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 12.07.2017 у справі №638/4420/16-ц за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки залишити в силі.

У відповідності до п.п. 15.5) п. 15 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд  міста Харкова  протягом 15-ти днів з дня її з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення його відповідної ухвали.

СУДДЯ – І.В. СЕМІРЯД