Дата документу 15.05.2019 Справа № 320/5063/15

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний №320/5063/15        Головуючий у 1 інстанції: Редько О.В.

Провадження № 22-ц/807/1342/19        Суддя-доповідач: Дашковська А.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«15» травня 2019 року        м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого:        Дашковської А.В.,

суддів:        Кримської О.М.,

       Полякова О.З.,

секретар:        Кулабухова І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу з апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» на заочне рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 17 лютого 2016 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог ПАТ «Універсал Банк» до поручителів  ОСОБА_1 ,  ОСОБА_2 ,  ОСОБА_3 у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за позовом Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_4 , про стягнення заборгованості за кредитним договором та за позовом Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_3 , третя особа: ОСОБА_4 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

08 червня 2015 року ПАТ «Універсал Банк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_3 , третя особа - ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Також 08 червня 2015 року ПАТ «Універсал Банк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 третя особа - ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

У червні 2015 року ПАТ «Універсал Банк» звернулось до суду із позовом до ОСОБА_4 та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні заяви обґрунтовані тим, що 05 червня 2008 року між банком та ОСОБА_4 укладено кредитний договір № 098-2008-1959, відповідно до умов якого позичальник отримав кредит у сумі 15 000 доларів США під 14,95% річних строком до 01 червня 2025 року. Відповідно до пункту 1.1.1 кредитного договору за користування коштами понад встановлений строк нараховується процентна ставка у розмірі 44,85 % (підвищена процентна ставка). Погашення основної суми кредиту та процентів здійснюється шляхом сплати Позичальником щомісячних платежів (пункт 2.4 кредитного договору).

05 червня 2008 року для забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором № 098-2008-1959 від 05 червня 2008 року між банком та ОСОБА_1 було укладено договір поруки № 098-2008-1959-Р/3, між банком та ОСОБА_2 – договір поруки № 098-2008-1959-Р/2, між банком та ОСОБА_3 – договір поруки № 098-2008-1959-Р/1, відповідно до умов яких поручителі зобов`язалися перед банком солідарно з позичальником відповідати за невиконання ОСОБА_4 його зобов`язань, що виникли з кредитного договору №098-2008-1959 від 05 червня 2008 року. Відповідно до п. 1.2 договорів поруки, поручитель засвідчує, що йому добре відомі усі умови кредитного договору №098-2008-1959 від 05 червня 2008 року і він погоджується з ними.

Банк свої зобов`язання за кредитним договором виконав належним чином, що підтверджується меморіальним ордером №0982902USD000041 та випискою за 06 червня 2008 року.

Позичальник та поручителі зобов`язання за кредитним договором та договорами поруки належним чином не виконують, унаслідок чого станом на 29 квітня 2015 року заборгованість позичальника за кредитним договором становить 14 177,94 доларів США, яка складається з: 12 160,83 доларів США - сума дострокового стягнення кредиту; 401,16 доларів США - прострочена заборгованість за кредитом; 1 537,43 доларів США - заборгованість за відсотками; 78,52 доларів США - заборгованість за підвищеними відсотками.

Позивач просив суд стягнути з відповідачів на користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованість за кредитним договором від 05 червня 2008 року у розмірі 14 177,94 доларів США.

Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 17 лютого 2016 року позов ПАТ «Універсал Банк» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованість за кредитним договором № 098-2008-1959 від 05 червня 2008 року у розмірі 14 177,94 доларів США, яка складається з: 12 160,83 доларів США - сума дострокового стягнення кредиту; 401,16 доларів США - прострочена заборгованість за кредитом; 1 537,43 доларів США - заборгованість за відсотками; 78,52 доларів США - заборгованість за підвищеними відсотками. Вирішено питання про розподіл судових витрат. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що позовні вимоги банку в частині стягнення заборгованості з позичальника ОСОБА_4 є доведеними та підлягають задоволенню, оскільки правовідносини, які склалися між сторонами у справі, передбачені умовами договору та є обов`язковими для виконання сторонами. При відмові у задоволенні позову у частині стягнення заборгованості за кредитним договором з поручителів, суд вважав, що банк звернувся до суду із позовом 08 червня 2015 року, а право вимоги виникло у позивача починаючи з 31 липня 2014 року, тому строк, передбачений частиною четвертою статті 559 ЦК України, сплинув.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, ПАТ «Універсал Банк» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на дотримання строку звернення до суду з позовом, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 16 червня 2016 року рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 17 лютого 2016 року залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 09 січня 2019 року касаційну скаргу ПАТ «Універсал Банк» задоволено частково. Ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 16 червня 2016 року скасовано в частині відмови в задоволенні позовних вимог ПАТ «Універсал Банк» до поручителів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та передано справу в цій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з огляду на таке.

За приписами п.2 ч. 1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (ч.ч.1,2,5 ст. 263 ЦПК України).

Аналогічні норми містились в ст. 213 ЦПК України в редакції, чинній на час ухвалення рішення суду першої інстанції.

Рішення суду першої інстанції вказаним вимогам не відповідає.

Згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти.

Позивач обов`язки за умовами договору виконав, надавши кредитні кошти відповідачеві. Останній зобов`язався за договором повертати кредит з процентами періодичними платежами з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків.

У Рішенні Конституційного Суду України від 09 липня 2002 року № 15-рп/2002 визначено, що обрання певного засобу правового захисту, у тому числі й досудового врегулювання спору, є правом, а не обов`язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує. Встановлення законом обов`язкового досудового врегулювання спору обмежує можливість реалізації права на судовий захист.

Таким чином, позикодавець наділений можливістю реалізувати своє право в порядку частини другої статті 1050 ЦК України на дострокове повернення йому частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України, як шляхом пред`явлення досудової вимоги, так і судової вимоги.

Пред`явлення вимоги про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом змінює строк виконання зобов`язання та зумовлює визначення моменту початку перебігу строку позовної давності.

Зазначений правовий висновок викладений Верховним Судом України в постанові від 09 листопада 2016 року у справі № 6-2251 цс16.

Судом першої інстанції встановлено, що 05 червня 2008 року між банком та ОСОБА_4 був укладений кредитний договір № 098-2008-1959, відповідно до умов якого банк зобов`язується надати позичальнику кредит у сумі 15 000 доларів США, а позичальник зобов`язується прийняти, належним чином використати та повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 14,95% річних (базова процентна ставка).

Відповідно до підпункту 1.1.1 кредитного договору за користування коштами понад встановлений строк нараховується процентна ставка в розмірі 44,85 % (підвищена процентна ставка). Згідно пункту 1.2 кредитного договору строк кредитування за кредитним договором становить період з дати надання банком кредиту позичальнику по 01 червня 2025 року включно (що є датою остаточного погашення всієї суми кредиту).

У пункті 2.4 кредитного договору передбачено, що погашення основної суми кредиту та процентів здійснюється шляхом сплати позичальником щомісячних платежів. При цьому під терміном «дата погашення щомісячних платежів» сторони розуміють останній робочий день, що передує 01 числу кожного місяця.

Відповідно до п.5.2.5 кредитного договору сторони погодили, що у випадку настання будь-якої з обставин, зокрема, прострочення сплати чергового платежу за кредитом та /або процентів за користування кредитом понад два місяці та направлення на адресу позичальника повідомлення (вимоги) про дострокове повернення кредиту і не усунення Позичальником порушення за договором протягом 30 календарних днів з дня відправлення Кредитором вимоги позичальнику, вважати термін повернення кредиту таким, що настав на 31 календарний день з дати відправлення повідомлення про дострокове повернення кредиту.

05 червня 2008 року для забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором № 098-2008-1959 від 05 червня 2008 року між банком та поручителями ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 були укладені договори поруки № 098-2008-1959-Р/1, № 098-2008-1959-Р/2, № 098-2008-1959-Р/З, відповідно до умов яких поручителі зобов`язалися солідарно з ОСОБА_4 відповідати перед банком за невиконання позичальником його зобов`язань, що виникли з кредитного договору (т. 1 а.с. 16-18; т.2 а.с.16 -18; т.1 а.с.16-18).

Судом встановлено, що обов`язок по сплаті кредиту позичальник належним чином не виконував, внаслідок чого виникла заборгованість за кредитом, яка згідно наданого позивачем розрахунку станом на 29 квітня 2015 року становить 14 177,94 доларів США та складається з: 12 160,83 доларів США - сума дострокового стягнення кредиту; 401,1 б доларів США - прострочена заборгованість за кредитом; 1 537,43 доларів США - заборгованість за відсотками; 78,52 доларів США - заборгованість за підвищеними відсотками (т.1, а.с.21-23).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості за кредитним договором з поручителів, суд зробив висновок, що право на пред`явлення позову виникло у позивача починаючи з 31 липня 2014 року, тому строк, передбачений частиною четвертою статті 559 ЦК України, є таким, що сплив, ураховуючи, що із позовом банк звернувся до суду із указаним позовом 08 червня 2015 року.

Колегія суддів не погоджується із цим висновком з таких підстав.

Відповідно до частини першої статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

У статті 554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Норми права, що регулюють інститут поруки, не передбачають солідарної відповідальності поручителів між собою за різними договорами поруки, якщо цими договорами не передбачено іншого.

Відповідно до частини першої статті 543 ЦК України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Згідно частини четвертої статті 559 ЦК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя.

У постанові Верховного Суду України від 14 вересня 2016 року у справі № 6-1451цс1б зроблено висновок, що відповідно до частини першої статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша статті 252 ЦК України). Разом з тим із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов`язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (частина друга статті 251 та частина друга статті 252 ЦК України). З договорів поруки вбачається, що у них не встановлено строку, після якого порука припиняється, а умова договору поруки (пункт 4.2 договору поруки) про його дію до припинення всіх зобов`язань боржника за кредитним договором не є встановленим сторонами строком припинення дії поруки, оскільки суперечить частині першій статті 251 та частинні першій статті 252 ЦК України, тому в цьому разі підлягають застосуванню норми частини четвертої статті 559 ЦК України.

У пункті 5.2.5 кредитного договору, зокрема, передбачено, що у випадку прострочення сплати чергового платежу понад два місяці та/або процентів за користування кредитом понад два місяці, та направлення кредитором на адресу позичальника вимоги про дострокове повернення кредиту і не усунення позичальником порушень умов кредитного договору протягом 30 днів з дати відправлення кредитором повідомлення (вимоги), вважати термін повернення кредиту таким, що настав на 31 календарний день з дати відправлення кредитором позичальнику повідомлення (вимоги) про дострокове повернення кредиту.

Верховний Суд України у постанові від 17 вересня 2014 року у справі № 6-53цс14 дійшов висновку, що у разі неналежного виконання боржником зобов`язань за кредитним договором передбачений частиною четвертою статті 559 ЦК України строк пред`явлення кредитором вимог до поручителя про повернення боргових сум, погашення яких згідно з умовами договору визначено періодичними платежами, повинен обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу. У разі пред`явлення банком вимог до поручителя більше ніж через шість місяців після настання строку для виконання відповідної частини основного зобов`язання в силу положень частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється в частині певних щомісячних зобов`язань щодо повернення грошових коштів поза межами цього строку. Разом із тим правовідносини поруки за договором не можна вважати припиненими в іншій частині, яка стосується відповідальності поручителя за невиконання боржником окремих зобов`язань за кредитним договором про погашення кредиту до збігу шестимісячного строку з моменту виникнення права вимоги про виконання відповідної частини зобов`язань, та в частині вимог про дострокове погашення кредитних коштів.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 червня 2018 року у справі № 408/8040/12 (провадження № 14-145цс18) вказано, що Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновком у справі № 6-53цс14 і не вбачає підстав для відступлення від нього.

Крім того, згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 31 жовтня 2018 року у справі № 14-318 цс 18, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку, припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені нормою частини другої статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Відповідно до наданого банком розрахунку заборгованості позичальника (т.3, а.с.21) останній щомісячний платіж на погашення кредиту ОСОБА_4 сплатив 01.06.2014 року, а тому право вимоги в частині щомісячних зобов`язань щодо повернення грошових коштів, виникло у банка починаючи з 31 липня 2014 року.

Як вбачається з матеріалів справи, направивши 25 листопада 2014 року позичальнику та поручителям ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (т.1, а.с25, 24; т.2, а.с.25; т.3, а.с.25) досудові вимоги про дострокове повернення суми кредиту у розмірі 13 211,45 доларів США, банк відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України змінив строк виконання основного зобов`язання та визнав строк виконання боржником зобов`язання в повному обсязі таким, що настав відповідно до положень п.5.2.5 Кредитного договору на 31 календарний день з дати відправлення вимоги позичальнику. Матеріали справи містять рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень відповідно: ОСОБА_4  (т.3, а.с.24);  ОСОБА_1  (т.3, а.с.25);  ОСОБА_5  (т.1, а.с.25);  ОСОБА_2  - (т.3, а.с.205), строк виконання основного зобов`язання, згідно пункту 5.2.5 кредитного договору та вимоги настав 26 грудня 2014 року.

До суду з позовами до ОСОБА_4 ,  ОСОБА_5 , ОСОБА_1 ,  ОСОБА_2  ПАТ«Універсал Банк» звернулось 08 червня 2015 року (т.1, а.с.2; т.2, а.с.2; т.3, а.с.2).

Оскільки 25 листопада 2014 р. банк надіслав на адресу позичальника вимогу про дострокове і на підставі статті 599 та частини четвертої статті 631 ЦК України втратив право нарахуванні відсотків за користування кредитом після 26 грудня 2014 року.

За вказаних обставин на користь Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» з позичальника ОСОБА_4 , підлягають стягненню заборгованість за кредитним договором строк сплати якої настав з 26 грудня 2014 року, яка складається з: суми простроченої заборгованості за кредитом - 401,16 доларів США, суми дострокового стягнення кредиту – 12 160,83 доларів США, суми відсотків, нарахованих по 26 грудня 2014 року – 1 091,45 доларів США, суми за підвищеними відсотками, нарахованими по 26 грудня 2014 року – 74,01 доларів США, а всього – 13 727,45 доларів США.

Як вбачається із витягу із особового рахунку позичальника, розрахунку заборгованості, позичальник почав порушувати графік погашення платежів з липня 2014 року.

У зв`язку з тим, що позичальник почав порушувати умови кредитного договору з липня 2014 року, а з відповідним позовом до суду Банк звернувся тільки 08 червня 2015 року, дія договору поруки за щомісячними платежами, строк сплати яких настав до 08 грудня 2014 року, у відповідності до ч.4 ст.559 ЦК України припиненою.

Аналіз фактичних обставин справи і зібраних у справі доказів свідчить про те, що вимоги Банку щодо поручителів підлягають частковому задоволенню, а саме:на користь Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» з поручителів:  ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (солідарно з позичальником з кожним) підлягають стягненню: сума простроченої заборгованості за кредитом, строк сплати якої настав з 26 грудня 2014 року – 166,45 доларів США, сума дострокового стягнення кредиту – 12 100,83 доларів США, сума відсотків, нарахованих по з 08 грудня 2014 року по 26 грудня 2014 року – 93,77 доларів США, за підвищеними відсотками, нарахованими з 08 грудня 2014 року по 26 грудня 2014 року – 4,56 доларів США, а всього 12 365,61 доларів США.

З огляду на вищевикладене, оскаржуване рішення на підставі ст. 376 ЦПК України підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позову, стягнення з поручителів ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (солідарно з кожного та позичальника) заборгованості за кредитним договором в сумі 12 365,61 доларів США, яка складається з: 166,45 доларів США - сума простроченої заборгованості за кредитом, 12 100,83 доларів США - сума дострокового стягнення кредиту, 93,77 доларів США - відсотки, нараховані з 08 грудня 2014 року по 26 грудня 2014 року, 4,56 доларів США – підвищені відсотки, нараховані з 08 грудня 2014 року по 26 грудня 2014 року. В іншій частині вимоги Банку про стягнення заборгованості за кредитним договором з поручителів задоволенню не підлягають.

В частині позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором рішення суду не оскаржувалось переглядалось в апеляційному порядку.

Керуючись ст. ст. 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» задовольнити частково.

Заочне рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 17 лютого 2016 року у цій справі в частині відмови в задоволенні позовних вимог ПАТ «Універсал Банк» до поручителів ОСОБА_3 ,  ОСОБА_2 ,  ОСОБА_1 скасувати та прийняти в цій частині нову постанову наступного змісту.

Стягнути з поручителя ОСОБА_3 , як солідарного з позичальником ОСОБА_4 боржника, на користь Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за кредитним договором від 05 червня 2008 року № 098-2008-1959 в сумі 12 365,61 доларів США, яка складається з: 166,45 доларів США - сума простроченої заборгованості за кредитом, 12 100,83 доларів США - сума дострокового стягнення кредиту, 93,77 доларів США - відсотки, нараховані з 08 грудня 2014 року по 26 грудня 2014 року, 4,56 доларів США – підвищені відсотки, нараховані з 08 грудня 2014 року по 26 грудня 2014 року.

Стягнути з поручителя ОСОБА_2 , як солідарного з позичальником ОСОБА_4 боржника, на користь Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за кредитним договором від 05 червня 2008 року № 098-2008-1959 в сумі 12 365,61 доларів США, яка складається з: 166,45 доларів США - сума простроченої заборгованості за кредитом, 12 100,83 доларів США - сума дострокового стягнення кредиту, 93,77 доларів США - відсотки, нараховані з 08 грудня 2014 року по 26 грудня 2014 року, 4,56 доларів США – підвищені відсотки, нараховані з 08 грудня 2014 року по 26 грудня 2014 року.

Стягнути з поручителя ОСОБА_1 , як солідарного з позичальником ОСОБА_4 боржника, на користь Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за кредитним договором від 05 червня 2008 року № 098-2008-1959 в сумі 12 365,61 доларів США, яка складається з: 166,45 доларів США - сума простроченої заборгованості за кредитом, 12 100,83 доларів США - сума дострокового стягнення кредиту – 12 100,83 доларів США, 93,77 доларів США - відсотки, нараховані з 08 грудня 2014 року по 26 грудня 2014 року, 4,56 доларів США – підвищені відсотки, нараховані з 08 грудня 2014 року по 26 грудня 2014 року.

В іншій частині позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до поручителів ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – відмовити.

В частині позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором рішення суду не оскаржувалось та не переглядалось в апеляційному порядку.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складений 17 травня 2019 року.

Головуючий

Судді: