Справа № 2а-478/2010  року

                                                                    ПОСТАНОВА

                                                                ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 січня 2010 року                                                 Білоцерківський міськрайонний суд Київської області    в  складі:                                                                             головуючого судді Жарікової О.В.,

                                                                                             при секретарі Балацькій Н.С.,            

розглянувши  у відкритому судовому засіданні в залі суду № 1 в м. Біла Церква справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного Фонду України у м. Білій Церкві про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни,-                                                                                                                                                                                    

                                                                      ВСТАНОВИВ:

       Позивачка звернулася  до суду з названим позовом, мотивуючи тим, що відповідач, управління пенсійного Фонду України у м. Білій Церкві безпідставно не нараховує  їй доплати до пенсії як дитині війни, згідно вимог ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а тому просить суд відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів; зобов”язати УПФУ у м. Білій Церкві нарахувати на її користь недоплачену як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу за 2006 рік в сумі 1290,60 грн; зобов”язати УПФУ у м. Білій Церкві нарахувати на її користь недоплачену як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу за 2007 рік в сумі 1453,71 грн; зобов”язати УПФУ у м. Білій Церкві нарахувати на її користь недоплачену як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу за 2008 рік в сумі 1158,60 грн; зобов”язати відповідача нарахувати їй щомісячну соціальну державну допомогу, відповідно до Закону України „Про соціальний захист дітей війни”  в подальшому при нарахуванні пенсії.

       В судовому засіданні позивачка  позов уточнила  та підтримала, просить задовольнити його в повному обсязі, суду показала, що відповідач порушує вимоги закону, а саме, вимоги ст.6  Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, відповідно до якої  дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, яка виплачується замість пенсії, повинна бути підвищена на 30% мінімальної пенсії за віком, яка щорічно встановлюється законом України „Про державний бюджет України”. Позивачці   виплачується пенсія по віку та вона   являється дитиною війни.

        Відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року  пенсійне забезпечення позивача  як дитини війни повинне бути збільшене відповідачем на 30% мінімальної пенсії за віком, розмір якої встановлюється законами „Про державний бюджет України” кожний рік. Вона  зверталася  до відповідача  з вимогою щодо перерахунку пенсійного забезпечення згідно Закону, однак, відповідач безпідставно не нараховує їй державну допомогу до пенсійного забезпечення, посилаючись на те, що їй   не повинно нараховуватись соціальна допомога, як дитині війни в більшому розмірі, хоча  рішенням Конституційного суду України № 10-рп/2008 року від 22.05. 2008 року, права, які надані їй Конституцією та Законами на отримання належної доплати до пенсійного забезпечення підтверджені,  а тому просить визнати бездіяльність відповідача щодо ненарахування щомісячної державної соціальної допомоги, згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»  за 2008-2009 роки неправомірною, зобов»язати  відповідача нарахувати та виплатити  недоплачені  суми до пенсії з 1 січня 2008 року  по 31 грудня 2009 рік в розмірі  30% від мінімальної пенсії за віком та нараховувати в подальшому вказану додаткову пенсію, зазначає, що перерахунок доплати до пенсійного забезпечення їй проводився в меншому розмірі, а тому порушено її Конституційні права як громадянки України на отримання встановленого законом належного пенсійного забезпечення та  просить зобов»язати відповідача нараховувати щомісячну соціальну допомогу відповідно до вимог Закону. Крім того, просить суд не розглядати позовні вимоги щодо нарахування недоплаченої як дитині війни щомісячної державної соціальної допомоги за 2006-2007 роки, згідно ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”,  а тому суд вважає за необхідне не розглядати позовні вимоги щодо нарахування недоплаченої як дитині війни щомісячної державної соціальної допомоги за 2006-2007 роки, згідно ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.

         Відповідач, УПФУ у м. Білій Церкві попереджені належним чином про час і місце розгляду справи, до суду не з»явились, надали суду письмові заперечення стосовно позову, та клопотання в якому просять справу розглянути  в відсутність представника відповідача, а тому суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних доказів, у відсутність представника відповідача.

          Як вбачається з письмових заперечень відповідача, які приєднані до матеріалів справи, відповідачі позов не визнають, просять залишити його без задоволення, зазначили, що позивачка не має права на перерахунок та отримання названої  щомісячної державної допомоги в більшому розмірі, визнають, що позивачка являється дитиною війни, отримує підвищення до пенсії як дитина війни згідно Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та…»у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Зазначають, що згідно п.3 ст.28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування»  мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для  визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим законом, а тому застосовувати зазначену норму при розрахунку  пенсії позивачки підстав немає. Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» врегульоване питання  доплати до пенсії згідно Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”. Просять розглядати  позовні вимоги в межах річного строку, тобто застосувати  наслідки пропуску строків звернення до адміністративного суду, які встановлені ст.99 КАС України в один рік.

         Суд, заслухавши позивачку, оглянувши та дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази в їх сукупності, прийшов до висновку що позовні вимоги позивачки підлягають до  задоволення частково по таким підставам.

          Як встановлено в судовому засіданні, не заперечується сторонами, позивачка ОСОБА_1  являється дитиною війни, отримує пенсійне забезпечення по віку, згідно Закону України  «Про пенсійне забезпечення»  від відповідача, що  не заперечується відповідачем.

           Відповідач, Управління пенсійного фонду України у м. Білій Церкві всупереч вимог закону, протиправно не нараховували позивачу  підвищення до пенсії,  згідно  вимог  ст.6 Закону   України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року та з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року в розмірі мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється на рівні прожиткового мінімуму  для осіб, які втратили працездатність, і який визначається Законами України «Про державний бюджет України» на відповідний рік, чим своєю бездіяльністю порушили  право позивачки  на належне пенсійне забезпечення, а тому позов підлягає до задоволення в частині зобов”язання відповідача проведення перерахунку та виплати доплати до пенсійного забезпечення, визнання бездіяльності відповідача неправомірною.

           Суд вважає, що  позовні вимоги щодо перерахунку та виплати доплати до пенсійного забезпечення позивачки слід задовольнити частково, згідно  заявлених позовних вимог в частині порушення прав позивачки в 2008 році та в 2009 році, так як з часу винесення рішення Конституційним Судом України, відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, а тому суд вважає, що до дня ухвалення рішення Конституційним Судом України, 22.05.2008 року відповідачі діяли правомірно, в межах, які надані були їм Законом, однак, після рішення суду неправомірно проводили нарахування доплати до пенсії позивачу.  

            Позов підлягає до задоволення на підставі ст.6 Закону України „ Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року, відповідно до якої  встановлена державна соціальна підтримка дітей війни у вигляді щомісячного підвищення до пенсії або щомісячного грошового утримання у розмірі 30%  мінімальної пенсії за віком.

           Відповідно до ст.7 названого Закону  Фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.      

           Згідно ст.28 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" мінімальна пенсія за віком визначається в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

           Згідно ст.58  Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та…» встановлено прожитковий мінімум на особу,  яка втратила працездатність в розмірі з 01.01.2008 року -470 грн.,з 01.04.2008 року-481 грн.,  з 1.07.2008 року - 482 грн., з 1.10.2008 року - 498 грн., відповідачем  проведено нарахування доплати до пенсійного забезпечення позивачу  в розмірі 10% від  прожиткового мінімуму згідно змін, які внесені  названим законом «Про державний бюджет України на 2008 рік…», і яким було допущено звуження обсягу та змісту прав позивача  в 2008 році, що підтверджується  рішенням Конституційного суду України № 10-рп/2008 року від 22.05. 2008 року, а тому суд вважає, що при визначенні розміру підвищення до пенсійного забезпечення позивачу  відповідач повинен виходити з розміру прожиткового мінімуму для, особи, яка втратила працездатність, позовні вимоги щодо перерахунку доплати до пенсійного забезпечення позивачу  як дитині війни підлягають до задоволення.

          Згідно ст. 54 Закону України "Про державний бюджет України на 2009 рік" встановлено в 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, в розмірах, що діяли у грудні 2008 року. Законом України "Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати" від 20.10.2009 року встановлено прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність з 01 листопада 2009 року в розмірі 573 грн.        

           Позивачка за захистом своїх порушених прав звернулася  до суду  02.12.2009 року, що вбачається з дати підписання позовної заяви поданої до суду, відповідачі наполягають на застосуванні наслідків пропуску строків звернення до суду, який встановлений ст.99 КАС України в один рік.      

           Суд вважає, що позовні вимоги щодо перерахунку та виплати доплати до пенсійного забезпечення позивачки   слід задовольнити частково, з 02.12.2008 року, так як вимоги про перерахунок та виплату доплати до пенсійного забезпечення за межами річного строку звернення до суду не підлягають до задоволення відповідно до ст.100 КАС України, згідно вимог якої пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови в задоволенні позову, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Позивачка  з заявами про відновлення порушених нею строків   звернення до адміністративного суду, при уточненні позовних вимог не зверталася, та при подачі позовної заяви до суду, без поважних причин пропустила  річний строк звернення до суду, так як незнання законодавства позивачкою, а саме, положення  ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»  від 18.11.2004 року, не являється поважною причиною, підставою для поновлення строків звернення до суду, не створює юридичних наслідків, і тому позов слід задовольнити в межах строку звернення до суду, тобто, з 02.12.2008 року  в межах заявлених позовних вимог.

            Щодо вимог позивачки  про зобов»язання нарахування та виплати допомоги в 2009 році, то суд вважає за необхідне задовольнити вимоги за 2009 рік, так як Законом України "Про державний бюджет України на 2009 рік" не було встановлено обмежень права позивачки на отримання названого підвищення до пенсійного забезпечення, згідно ст.6 Закону України " Про соціальний захист дітей війни".  

            Водночас суд вважає, що вимоги позивачки  щодо зобов»язання відповідача в подальшому проводити нарахування доплати до пенсійного забезпечення, згідно вимог ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» заявлені передчасно та необґрунтовано, суперечать вимогам норм Законів, Конституції, згідно яких  відповідачі  вже зобов”язані при здійсненні своїх владних управлінських функці й в сфері нарахування та виплати пенсійного забезпечення керуватись вимогами закону, позивачка заявила вимоги про зобов»язання перерахунку та виплати додаткових сум пенсійного забезпечення  за 2008,2009 роки, а тому позов слід задовольнити частково.

          Суд не приймає до уваги посилання  відповідачів  на те, що перерахунок державної соціальної допомоги  позивачці не може бути здійснений в зв”язку зі змінами, які внесені до тексту ст.6 Закону «Про соціальний захист дітей війни» Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік…», так як  рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України ( конституційності) окремих положень Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 22.05.2008 року № 10-рп/2008  роз'яснено, що Конституція України не надає закону про Державний бюджет вищої юридичної сили стосовно інших законів. Конституційний суд дійшов висновку, що законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, а тому  вказане не може обмежувати реалізацію права позивачки на соціальний захист як дитини війни, обмежувати конституційне право громадян на достатній життєвий рівень, звуження змісту і обсягу цього права шляхом внесення змін до чинних законів не припускається згідно ст.22 Конституції України.

          Суд вважає, що до 22.05.2008 року відповідач діяв правомірно, застосовуючи вимоги Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік…», який має рівну силу з Законом України «Про соціальний захист дітей війни», однак, був прийнятий пізніше, та повинен був підлягати до застосування.

          Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов”язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України, а тому бездіяльність відповідача в частині не нарахування позивачу   щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни згідно вимог Закону  після Рішення Конституційного Суду України слід визнати неправомірною.

          Позивачка  звільнена від сплати судового збору.

          Враховуючи наведене, керуючись ст. ст.19,22,113,152 Конституції України, ст.6,7  Закону України „Про  соціальний захист дітей війни”, ст.28 Закону України „Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування”, Законами України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", "Про державний бюджет України на 2009 рік", ст. ст. 6,9,17,89,99,100, 158-163,185,186 КАС України, суд-

                                                                          ПОСТАНОВИВ:

         Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

         Визнати неправомірною бездіяльність управління пенсійного Фонду України у м. Білій Церкві щодо ненарахування ОСОБА_1 щомісячної державної соціальної допомоги згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 02.12.2008 року по 31.12.2009 року.

         Зобов»язати  управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві провести  перерахунок та виплату щомісячного підвищення до  пенсійного забезпечення ОСОБА_1, згідно вимог ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, який встановлений виходячи з  розміру  прожиткового мінімуму на особу, яка втратила працездатність  Законами України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", "Про державний бюджет України на 2009 рік" за період з 02.12.2008 року,  щомісячно, до 31.12.2009 року з врахуванням нарахованих та виплачених сум.    

          Звільнити сторони від сплати державного мита.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                    

          Постанова може бути оскаржена до адміністративного суду апеляційної інстанції через Білоцерківський міськрайонний суд  протягом 20 днів з дня подачі в 10 денний строк з часу отримання копії постанови, заяви про апеляційне оскарження.

                                                 Суддя                                                                             Жарікова О.В.