Спр. № 2-а-36/2010 р.

                                                  П О С Т А Н О В А

                                               і м е н е м   У к р а ї н и

17 лютого   2010 року Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі :

головуючий  судді    Бездідько В.М.

           при секретарі              Тищенко О.М.

розглянувши у судовому засіданні в залі суду м. Прилуки справу за адміністративним позовом  ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в   Чернігівській області про визнання дій противоправними щодо відмови перерахунку та нарахуванні пенсії та зобов”язання здійснити перерахунок пенсії,

                                                    В С Т А Н О В И В :

    Позивач ОСОБА_1  звернувся з адміністративним позовом до Головного управління  Пенсійного фонду України в Чернігівській області  про визнання неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду та  зобов’язання  здійснити перерахунок і виплату йому пенсії відповідно до положень ст. ст.50, 54 Закону України« Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» по другій групі інвалідності в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком з 14.01.2003 року та  додаткової пенсії за шкоду заподіяну його здоров’ю в розмірі 75%  мінімальної пенсії за віком, що розраховується залежно від розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а також  зобов”язати в подальшому виплачувати основну та додаткову пенсії згідно вище вказаного закону.

    Свої вимоги позивач мотивує тим,що він являється учасником ліквідації наслідків аварії  на Чорнобильській АЕС 1 категорії,інвалідом  2 групи, захворювання якого пов»язане з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС та відповідно до Закону України « Про статус і соціальний захист громадян,які постраждали  внаслідок Чорнобильської катастрофи» має право на пенсію  в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком,  а також на щомісячну додаткову пенсію за шкоду,заподіяну здоров»ю, як інваліду 2 групи в розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком, однак відповідач зазначену пенсію виплачує йому в нижчих розмірах ніж передбачено законом.

    В судовому засіданні позивач  підтримав та уточнив позовні вимоги, а представник відповідача в судове засідання не з»явився ,але надав заперечення в якому просив суд відмовити в задоволенні позову позивача та просив суд слухати справу без участі представника.

    Заслухавши пояснення позивача ,проаналізувавши інші докази по справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з слідуючих підстав.

    ОСОБА_1 являється інвалідом ІІ групи та постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, що підтверджується посвідченнями серії Б № 566570 від 14.01.2003 р., серії А № 117284 с  від 23.01.2009 року, довідкою МСЕ-ЧНВ № 474059 та не  заперечується відповідачем (а.с. 11, 13).

    Із відповідей відповідача наданих позивачу та заперечення відповідача вбачається,що розрахунок пенсії позивачу відповідач здійснив, виходячи із встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 3 січня 2002 року № 1 « Про підвищення розмірів пенсії та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів,фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету»  розміру,що становить 19 грн. 91 коп..

    Однак порядок обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання і пенсій у зв»язку з втратою годувальника внаслідок  Чорнобильської катастрофи затверджено  Постановою Кабінету  Міністрів України  від 30 травня 1997 року № 523. Ця Постанова є чинною і її положення стосовно критеріїв обчислення розмірів пенсії відповідають положенням статей 50,54 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».Пунктом 2 Постанови від 3 січня 2002 року № 1 « Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету», всупереч статей 50,54 названого Закону Кабінет Міністрів установив розміри сум, з яких проводиться розрахунок пенсій, при тому, що ці суми не відповідають розмірам мінімальної пенсії за віком.

    Виходячи із загальних засад пріоритету законів над підзаконними актами при вирішенні цього спору, суд приходить до висновку, що при розрахунку державної та додаткової пенсій, передбачених статтями, наведеними вище, застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений про Державний бюджет України на відповідний рік, з якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

    Положення ч. 3 ст. 28 Закону України „Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування” від 9 липня 2003 року не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком ) для обрахування інших пенсій  чи доплат пов»язаних з мінімальною пенсією за віком,оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною 1 цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.

    Відповідно до ст. 49 Закону України « Про статус і соціальний захист

громадян,які  постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи « в редакції,що діяла до 1 січня 2008 року пенсії особам, віднесеним до категорії 1,2,3,4 встановлюються у вигляді : а) державної пенсії,б) додаткової пенсії за шкоду,заподіяну здоров»ю,яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

    Відповідно до ст. 54 цього ж Закону в усіх випадках пенсії для інвалідів  2 групи, щодо яких встановлено зв»язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими 8  мінімальних пенсій за віком.

    Відповідно до положень ст. 50 цього ж Закону інвалідам 2 групи віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну  здоров»ю  в розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком. Виплата додаткової пенсії відповідно до ст. 53 зазначеного закону здійснюється повністю незалежно від заробітку,пенсії чи іншого доходу.

    Таким чином, вихідним критерієм обрахунку державної та додаткової пенсії є мінімальна пенсія за віком. Мінімальний  розмір пенсії за віком згідно зі ст. 28 Закону України  „Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування” від 9 липня 2003 року встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність визначеного Законом.

    Ст. 54 даного  Закону  встановлено, що пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання і пенсії в зв»язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках у розмірі відшкодування фактичних збитків, які визначаються згідно з законодавством. В усіх випадах розміри пенсії для інвалідів щодо яких встановлено зв»язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчим для учасників наслідків аварії на Чорнобильській АЕС  у 1087-1990 роках та осіб, евакуйованих у 1986 році із зони відчуження по 2 групі інвалідності  200 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

    Відповідно Постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 « Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян « встановлено,що особам,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи,щомісячна додаткова пенсія за шкоду,заподіну здоров»ю, відповідно до Закону України « Про статус і соціальний захист громадян,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи « виплачується у таких

 розмірах до прожиткового мінімуму,встановленого для осіб ,які втратили працездатність : 1) тим ,що належать до категорії 1, інвалідам 2 групи – 20 відсотків.

    Згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 654 від  16 липня 2008 року « Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян» установлено,що починаючи з 1 липня 2008 року доплату окремим категорія осіб з тим,що їх пенсії (без урахування надбавок, підвищень,додаткових пенсій,цільової грошової допомоги,пенсій за особливі заслуги перед Україною,сум індексацій та інших доплат,встановлених  законодавством) досягли таких розмірів : в інвалідів,щодо яких встановлено зв»язок з  Чорнобильською  катастрофою відповідно до  Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали  внаслідок Чорнобильської  катастрофи» :  в учасників ліквідації на Чорнобильській АЕС у  1987-1990 роках та осіб ,евакуйованих у 1986 році із зони відчуження : інвалідів 2 групи – 1090 грн.

    За конституційними нормами,виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами,суд приходить до висновку,що при призначенні розміру пенсії  позивачеві та додаткової пенсії за шкоду,заподіяну здоров»ю  застосуванню підлягають статті 50,54 Закону України» Про статус і соціальний  захист громадян,які постраждали внаслідок  Чорнобильської катастрофи» та ст. 28 Закону України « Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» а не постанов Кабінету Міністрів України № 654 від 16 липня 2008 року « Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян» та  № 530 від 28 травня 2008 року « Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»,які  істотно звужують  обсяг встановлених законом прав.

    Таким чином нарахування та виплати позивачу пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю після 22 травня 2008 року повинно здійснюватися не на підставі постанов Кабінету Міністрів України № 654 від 16 липня 2008 року « Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян» та № 530 від 28 травня 2008 року « Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян,  а згідно Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки він має вищу юридичну силу ніж Постанови Кабінету Міністрів України.

    За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами ,передбаченими ч.1 ст. 28 Закону України « Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акта, який визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

    Суд не бере до уваги положення ч.3 ст. 28 Закону України « Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування « з якої вбачається,що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 ч.1 цієї статті,застосовується виключно для визначення розмірів пенсій,призначених згідно з цим Законом,оскільки наявність такої норми  та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем  конституційної гарантії та права на отримання пенсії в розмірі,що не може бути меншим ніж 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду,заподіяну здоров»ю особам, віднесеним до категорії 1, інваліда 2 групи в  меншому розмірі ніж це встановлено ст.ст. 50,54 Закону України» Про статус і  соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

    Вимога позивача в подальшому здійснювати перерахунок пенсії, в у разі підвищення  розміру мінімальної пенсії за віком, розмір якої відповідає прожитковому мінімуму задоволенню не підлягає, оскільки суд не може обмежувати волі законодавчого органу в майбутньому змінювати правове регулювання суспільних відносин.

Враховуючи викладене, позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області необхідно задовольнити, зобов»язати відповідача призначити  позивачу пенсію з часу подачі його заяви до управління 11 грудня  2009 року, що вбачається з заяви  та відповіді відповідача ( а.с.8-9), як інваліду 2 групи, щодо якої встановлено зв»язок з Чорнобильською катастрофою в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, встановленої ч.1 ст. 28 Закону України « Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» та додаткову пенсію за  шкоду заподіяну здоров»ю, як особі віднесеної до першої категорії постраждалих внаслідок  Чорнобильської катастрофи в розмірі – 75 процентів мінімальної пенсії за віком,встановленої ч.1 ст. 28 Закону України  « Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування «,про що саме позивач  просив в судовому засіданні.

           В задоволенні решті позовних вимог необхідно відмовити за необгрунтованістю.

          На підставі ст.4 Декрету КМ України «Про державне мито» позивач звільнений від сплати держмита /судового збору/ на користь держави.

На підставі наведеного ,ст.ст.49, 50,53,54 Закону України « Про статус та

соціальний захист громадян,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи « від 22 лютого 1991 року ,ст.ст.28 ,54 Закону України « Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року, керуючися ст.ст. 122,158-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України,суд-

                                                     П О С Т А Н О В И В :

    Позовні вимоги   ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в   Чернігівській області про визнання дій противоправними щодо відмови перерахунку та нарахуванні пенсії та зобов”язання здійснити перерахунок пенсії – задовольнити частково.

    Зобов»язати Головне управління Пенсійного фонду України  в  Чернігівській області призначити ОСОБА_1 з 11 грудня 2009 року пенсію,як інваліду 2 групи, щодо якого встановлено зв»язок з Чорнобильською катастрофою в розмір 8 мінімальних пенсій за віком, встановленої ч.1 ст. 28 Закону України « Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування».

    Зобов»язати Головне управління Пенсійного фонду України  в Чернігівській області призначити  ОСОБА_1 з 11 грудня 2009 року додаткову  пенсію за шкоду,заподіну здоров»ю,особі віднесеної до першої категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи в розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком,встановленої ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування».

В іншій частині позову ОСОБА_1   – відмовити.

Постанову може бути оскаржено шляхом подачі протягоми десяти днів з дня її проголошення до Прилуцького міськрайонного суду заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням апеляційної скарги протягом двадцяти днів Київському апеляційному адміністративному суду.

                          Головуючий