Справа № 344/607/18

Провадження по справі № 2/354/220/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2019 року м. Яремче

Яремчанський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої - судді Польської М.В.

секретаря Савчук М.І.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні Яремчанського міського суду Івано-Франківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - служба у справах дітей виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, орган опіки та піклування в особі - виконавчого комітету Яремчанської міської ради про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей,-

в с т а н о в и в:

16.01.2018 р. позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

13.06.2018 р. позивач збільшив позові вимоги та просив суд визначити місце проживання неповнолітніх дітей разом із ним.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 28.07.2007 року зареєстрував шлюб з відповідачем у відділі реєстрації актів цивільного стану Яремчанського міського управління юстиції Івано-Франківської області, про що зроблено відповідний актовий запис за № 52. В шлюбі у сторін народилися двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Сімейне життя сторін розладналося, сторони втратили почуття поваги та любові один до одного, спільного господарства не ведуть, в них різні погляди на життя та сімейні цінності. Тривалий час сторони вже не проживають як сім?я. Подальше спільне проживання та збереження шлюбу неможливе, оскільки шкодить інтересам позивача та інтересам по вихованню дітей. Позивач на примирення не згідний. За наведених обставин просить шлюб розірвати та залишити дітей проживати разом з ним.

Згідно розпорядження керівника апарату Яремчанського міського суду Івано-Франківської області та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями у зв`язку із закінченням повноважень судді Іванова А.П. (закінчення терміну його відрядження), вказана справа передана у провадження судді Польської М.В. Відповідна ухвала про прийняття цивільної справи № 344/607/18 до свого провадження постановлена 26.04.2019 року.

Позивач 14.05.2019 року подав заяву про зміну позовних вимог, а саме визначення місця проживання дітей з матір`ю, уточнені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просить позов задовольнити та розглянути справу у його відсутності.

Відповідач 14.05.2019 року подала суду заяву, за змістом якої позовні вимоги визнала та просить розглянути справу без її участі.

Відповідно до ч.2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов слід задовольнити, виходячи з наступного.

Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого 28.07.2007 року (а.с.6), сторони зареєстрували шлюб 28.07.2007 року у відділі реєстрації актів цивільного стану Яремчанського міського управління юстиції Івано-Франківської області, про що зроблено відповідний актовий запис за № 52.

В шлюбі у сторін народилися доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження серії НОМЕР_2 від 22.09.2011 р. та серії НОМЕР_3 від 06.02.2014 р. (а.с.7-8).

Згідно з положеннями п.3 ч.2 ст.18, ст.51, ч.3 ст.56, ч.1 ст.110 СК України дружина і чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань, при цьому способом захисту сімейних прав та інтересів, у тому числі, є право на припинення шлюбних відносин шляхом пред`явлення до суду позову про розірвання шлюбу одним із подружжя.

Так, відповідно до ст.21 СК України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.

Статтею 24 СК України визначено основний принцип перебування чоловіка і жінки у шлюбі - добровільність. Частиною 1 статті встановлено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Передбачена даним Кодексом умова існування шлюбу відповідає вимогам ч.1 ст.51 Конституції України.

Крім того, приймаючи до уваги, що шлюб - це добровільний союз чоловіка та жінки, а сторони зберегти сім`ю не бажають. Суд, з урахуванням того, що розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка, після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті й майнові права, враховуючи відсутність обставин, що перешкоджають розірванню шлюбу, передбачених ч.2 ст.110 СК України, вважає за необхідне позов про розірвання шлюбу задовольнити.

За приписами ч.1 ст.110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Як вбачається з ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Відповідно до правової позиції Пленуму Верховного Суду України, викладеної в пункті 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання йогонедійсним та поділ спільного майна подружжя»: проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з?ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя .

Примирення подружжя сторони заперечили. Щодо визначення місця проживання дітей з матір`ю, то відповідно до положень ч. 4 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.

Згідно ст. 141 Сімейного кодексу України, мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків.

Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Згідно з вимогами ст.157 Сімейного кодексу України питання виховання дитини вирішується батьками спільно.

Відповідно до ст. 161 Сімейного кодексу України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

В обгрунтування позовних вимог зазначено, що діти на час ухвалення рішення проживають з матір`ю. Дані обставини сторонами не оспорюються та доказуванню не підлягають.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що шлюб між сторонами слід розірвати та дітей залишити на проживанні з матір`ю.

Відповідно до частини п`ятої статті 268 Цивільного процесуального кодексу України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

В порядку ч.2 ст.115 СК України після набрання даним рішенням законної сили воно підлягає направленню до органу РАЦС за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

На підставі наведеного, пункту 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», ст. ст. 104, 110, 112 Сімейного кодексу України та керуючись ст. ст. 89, 263-265, 268, 280-282 Цивільно-процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який укладений 28.07.2007 року у відділі реєстрації актів цивільного стану Яремчанського міського управління юстиції Івано-Франківської області, про що зроблено відповідний актовий запис за № 52.

Неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , залишити на проживання з матір`ю - ОСОБА_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду через Яремчанський міський суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (а після чого, безпосередньо до апеляційного суду).

Повний текст рішення виготовлено 16.05.2019 року.

Головуючий суддя: М. В. Польська