УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: Семіряд І.В.

15 травня 2019 р.Справа № 638/11699/18

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді - Мельнікової Л.В.,

суддів - Калиновського В.А. , Кононенко З.О. ,

за участю секретаря судового засідання – Ковальчук А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у місті Харкові справу за апеляційною скаргою Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 08 лютого 2019 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу № 1 Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області Будякова Андрія Сергійовича про визнання протиправними дій та скасування постанови, -

В с т а н о в и л а:

13.08.2018 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, яким просить визнати протиправним дії головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу № 1 Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області Будякова А.С. (подалі – відповідач, інспектор Будяков А.С.), скасувати постанову про притягнення її до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 188-42 КУпАП, посилаючись на відсутність у відповідача підстав для проведення позапланової перевірки, порушення порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення. Позивач також просить суд винести окрему ухвалу відносно відповідача.

Відзиву на адміністративний позов від відповідача не надійшло.

Судом залучені до матеріалів справи письмові пояснення Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області, в яких Інспекція зазначила, що посадовими особами було здійснено виїзд на об'єкт, але вони не було допущені на об'єкт для проведення позапланової перевірки, про свідчить відеозапис. Зазначений запис підтверджує також те, що позивачу було роз'яснено права та повідомлено, що відносно неї буде складено протокол. Підставою для проведення позапланової перевірки послугувало звернення ОСОБА_3 від 21.05.2018 року.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 08.02.2019 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволений частково.

Так, судовим рішенням скасована постанова № 317-п від 03.08.2018 року у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 188-42 КУпАП. Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 188-42 КУпАП закрито.

В задоволені вимог ОСОБА_1 в іншій частині судом відмовлено.

          Суд зазначено, що а ні у акті, а ні у протоколі не зазначено саме час, коли позивач не допустила посадових осіб до перевірки.

З переглянутого відеозапису, який долучено до матеріалів справи вбачається, що інспектори будівельного нагляду були присутні біля будинку за адресою Харківська область, Харківський район, с. Липці, вулиця с/т «Газовик», № 170, але ними не було пред'явлено посвідчення та не було названо своє прізвище, ім'я, по-батькові, не названа посада та місце роботи, а тільки повідомлено позивача про те, що буде проведено перевірку за скаргою її чоловіка. Тобто, позивач не знала та не могла знати хто саме намагається провести перевірку та яку саме перевірку, щодо яких обставин перевірка.

Також суд визначився, що відповідачем було порушено процедуру притягнення до адміністративної відповідальності, що полягало у винесенні протоколу про адміністративне правопорушення за відсутності позивача, не зазначенні у протоколі часу вчинення правопорушення, не роз'ясненні останній права та обов'язки, позбавлення її права надати пояснення та зауваження.

За висновком суду доводи відповідача, що позивач була належно повідомлена про розгляд протоколу, так як ними було направлено виклик на дві адреси ОСОБА_1, але не були нею отримані, не можуть слугувати про належне повідомлення про розгляд справи.

Не погоджуючись із судовим рішенням, в апеляційній скарзі Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області, фактично зазначаючи, що суд першої інстанції при винесені судового рішення не правильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права, неповністю з’ясував обставини, що мають значення для справи, просить його скасувати та прийняти нове судове рішення про відмову в задоволені вимог позивача.

Скаржник вказує, що рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності було прийнято після категоричної відмови ОСОБА_1 допустити посадових осіб, у тому числі відповідача, до проведення позапланової перевірки звернення ОСОБА_3, докази чого були надані суду. Процедура розгляду справи про адміністративне правопорушення відповідачем дотримана.

За приписами ст. 268 КАС України у справах, визначених статтями 273 - 277, 280 - 283, 285 - 289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур'єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв'язку (ч. 1 ст. 268 КАС України).

Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду (ч. 2 ст. 268 КАС України).

Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій (ч. 3 ст. 268 КАС України).

Згідно зі ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом першої інстанції норм процесуального права, правової оцінки обставин у справі, у межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів, дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та необхідність закриття апеляційного провадження, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 15.10.2011 року приватним нотаріусом ХНО Клопотовим С.Д. посвідчений договір купівлі-продажу земельної ділянки, площею 0,1155 га (кадастровий номер НОМЕР_1), між позивачкою та ОСОБА_3 (а.с. 27).

12.11.2012 року Інспекцією ДАБК у Харківській області зареєстровано (ХК № 14212501431) Декларацію про готовність об’єкта до експлуатації – садового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою АДРЕСА_1. Замовник ОСОБА_1 Інформація про об’єкт: дата початку будівництва – жовтень 2012 року, дата закінчення будівництва – грудень 2012 року (а.с. 20-22).

Рішенням XXXIII сесії Липецької сільської ради Харківського району Харківської області VI скликання від 20.12.2012 року оформлено право приватної власності ОСОБА_1 на означений садовий будиночок (а.с. 26). На підставі цього рішення 26.12.2012 року виконавчим комітетом Липецької сільської ради позивачу видано свідоцтво про права власності на нерухоме майно (а.с. 23).

На підставі направлення № 317-Н від 02.07.2018 року про проведення планового (позапланового) заходу інспектор Будяков А.С. разом з іншими фахівцями були направленні для здійснення позапланової перевірки на об'єкт «Садовий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою АДРЕСА_1. Строк дії направлення з 02 до 06.07.2018 року а.с. 40).

Відповідно до акту № 317-А від 06.07.2018 року позивач ОСОБА_1 не допустила посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкт будівництва (а.с. 41).

03.08.2018 року відповідачем по відношенню до ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 188-42 КУпАП (а.с. 42).

Постановою відповідача № 317-П по справі про адміністративне правопорушення від 03.08.2018 року позивач ОСОБА_1 була визнана винною у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 188-42 КУпАП, та піддана адміністративному стягненню у вигляді штрафу (а.с. 12).

Судом установлено, що підставою для проведення позапланової заходу на об’єкті: «Садовий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: Харківська область, Харківський район, с. Липці, вулиця с/т «Газовик», 170, послугувало звернення ОСОБА_3 від 21.05.2018 року, яким останній просив скасувати реєстрацію повідомлення про початок будівельних робіт ХК № 006112197988 та реєстрацію декларації про готовність об’єкта до експлуатації від 12.12.2012 року ХК № 014212501431, у зв’язку із наданням ОСОБА_1 недостовірних даних, так як об’єкт є самочинно збудованим у 2000 році (а.с. 65-66).

За змістом частин 1, 2 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль визначається як сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Будівництво об'єкта завершується реєстрацією права власності на об'єкт містобудування, а проведення архітектурно-будівельного контролю здійснюється у процедурі його створення.

Законом України від 20.11.2012 року № 5496-VI (набрав чинності 05.01.2013 року) Закон «Про регулювання містобудівної діяльності» доповнено статтею 39-1, частиною другою якої передбачено, що у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

При цьому відповідно до ч. 3 ст. 39-1 цього Закону після скасування реєстрації відповідного повідомлення або декларації замовник має право повторно надіслати повідомлення або подати декларацію згідно з вимогами, встановленими законодавством.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.10.2013 року № 918 були внесені зміни до Порядку виконання будівельних робіт (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року № 466) та Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року № 461), якими були доповнені відповідно п. 14 та п. 19 (зазначені зміни набрали чинності з 31.12.2013 року).

Відповідно до пункту 14 Порядку № 466 з урахуванням внесених змін, у разі виявлення Інспекцією недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), наведених у зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такої декларації підлягає скасуванню Інспекцією. Аналогічні положення передбачені пунктом 29 Порядку № 461.

За правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 16.10.2018 року у справі № 815/319/16, щодо застосування означених норм права, - «оскільки відповідні зміни набули чинності у грудні 2013 року, поширення передбачених ними засобів архітектурно-будівельного контролю на правовідносини зі створення об'єкту містобудування, що мали місце у 2012 році є необґрунтованими, оскільки у такий спосіб відповідачем їм надано зворотню дію у часі, тобто поширено на правовідносини, що мали місце до їх прийняття».

Предметом спору у справі, що розглядається, є рішення, прийняте посадовою особою Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області.

За визначенням понять, наведеним у п.п. 9, 7 ч. 1 ст. 4 КАС України, - відповідач, це суб’єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача; суб’єкт владних повноважень, це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб’єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або надання адміністративних послуг.

Відповідно до статті 129 Конституції України одною з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках – на касаційне оскарження судового рішення. Ця правова норма також кореспондує з ч. 1 ст. 13 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 294 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже вказаною нормою визначено дві групи суб'єктів апеляційного оскарження: 1) учасники справи 2) особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси та (або) обов'язки.

Як убачається з матеріалів справи, Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області не має статусу учасника справи та подав до суду апеляційну скаргу саме як особа, яка не брала участі у справі, але вважає, що суд першої інстанції вирішив питання про його права та обов'язки.

Разом з тим, розгляд справи посвідчує, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов’язки Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області не вирішувалися.

За приписами п. 3 ч. 1 ст. 305 КАС України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов’язки такої сторони не вирішувалися.

          Інші доводи та заперечення сторін на висновки колегії суддів не впливають.

          Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», § 58, рішення від 10.02.2010 року).

          Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. п. 3 ч. 1 ст. 305, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

У Х В А Л И Л А:

          Закрити апеляційне провадження по справі № 638/11699/18 за апеляційною скаргою Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 08 лютого 2019 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу № 1 Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області Будякова Андрія Сергійовича про визнання протиправними дій та скасування постанови.

Ухвала Другого апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)Мельнікова Л.В.

Судді(підпис) (підпис) Калиновський В.А. Кононенко З.О.