КУЙБИШЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа F 324/161/18

Провадження №1-кп/319/9/2019

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2019 року                                         смт Більмак

Куйбишевський районний суд Запорізької області у складі колегії:

головуючого судді F Валігурського Г.Ю.,

суддів F Мальованого В.О., Горбачова Ю.М.,

при секретарі судового засідання F Костенко А.В.,

за участю:

прокурора F                             Ромащенка М.О., обвинуваченого F                 ОСОБА_1,

захисника в режимі відеконференції F ОСОБА_2,

обвинуваченого в режимі відеконференції FОСОБА_3,

захисника в режимі відеконференції F ОСОБА_4,

потерпілого F                         ОСОБА_5,

представника потерпілого F    ОСОБА_6,

потерпілої в режимі відеконференції F ОСОБА_7,

представника потерпілої F ОСОБА_8,

розглянувши у відкритому судовому засіданні питання доцільності продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 у кримінальному провадженні F12017080320000971 за обвинуваченням:

ОСОБА_1  у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 115 та ч. 3 ст. 146 КК України,

ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.146 КК України,

перевіривши надані матеріали, заслухавши думку прокурора, обвинувачених та їх захисників,

в с т а н о в и в:

На розгляді Куйбишевського районного суду Запорізької області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 3 ст. 146 КК України, та ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України.

Для забезпечення кримінального провадження обвинуваченому ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який ухвалою суду від 03.04.2019 продовжено до 01.06.2019 року (включно).

У звFязку з неможливістю розгляду справи 14.05.2019 року у судовому засіданні виникла необхідність відкласти розгляд справи на 26.06.2019 року.

За положеннями ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобовFязаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

До спливу продовженого строку суд зобовFязаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

При розгляді судом питання доцільності продовження тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 прокурор просить продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 раніше застосований до нього запобіжний захід у виді тримання під вартою, посилаючись на те, що у кримінальному провадженні існують та не зникли ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, уникнути яких буде не можливо у разі застосування іншого запобіжного заходу, які були підставою для обрання обвинуваченому вказаного запобіжного заходу.

Потерпілі та їх представники погодились з думкою прокурора щодо необхідності продовження ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Захисник ОСОБА_2 заперечував проти продовження строку тримання обвинуваченого під вартою вказуючи на сумніви у правильності кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 115 та за ч. 2 ст. 146 КК України, а також що ризики, які стали підставою для обрання такого запобіжного заходу відсутні, зазначив про негативний стан здоровFя обвинуваченого та неможливість надання йому кваліфікованої допомоги у місці попереднього увFязнення. Зазначив, що ризики переховування та впливу на свідків можливо запобігти шляхом застосування до обвинуваченого більш мFякого запобіжного заходу, а саме домашнього арешту.

Обвинувачений ОСОБА_1 погодився з позицією свого захисника.

Захисник ОСОБА_4 заперечував проти продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, вважаючи, що запобігти зазначеним прокурором ризикам можливо застосувавши запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Обвинувачений ОСОБА_3 погодився з думкою свого захисника.

Згідно з вимогами ст.ст. 177, 178 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовFязків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобовFязаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, вік та стан здоровFя обвинуваченого, міцність його соціальних звFязків, наявність у нього постійного місця роботи або навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання обвинуваченим умов застосування запобіжних заходів, якщо вони застосовувались до нього раніше, наявність повідомлень особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, а також розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа.

Враховуючи фактичні обставини злочину, у якому обвинувачується ОСОБА_1, думку прокурора, потерпілих та їх представників, обвинувачених та їх захисників колегія суддів встановила, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину та особливо тяжкого злочину, яким спричинено загибель людини, залишається достатньо підстав вважати, що обвинувачений, опинившись на волі зможе впливати на потерпілих від злочину, а також на свідків, що можуть бути допитані під час судового розгляду, самі обвинувачені ще не давали суду показань, обвинувачений, з огляду на те, що проживає у ІНФОРМАЦІЯ_1, може ухилитися від суду і не виконати його процесуальні рішення (ризик переховування).

Для зFясування обставин щодо можливості тримання ОСОБА_1 під вартою з огляду на стан його здоровFя судом було зобовFязати Філію Державної установи «Центр охорони здоровFя Державної кримінально-виконавчої служби України» в Запорізькій області здійснити обстеження обвинуваченого ОСОБА_1, який утримується у державній установі «Вільнянська установа виконання покарань F11», та, у разі необхідності, забезпечити відповідне лікування.

На виконання вказаної ухвали суду Вільнянською міською медичною частиною F11 проведено обстеження обвинуваченого ОСОБА_1, встановлено діагноз та призначено лікування (лист від 01.03.2019 F1126).

Висновків про неможливість утримувати ОСОБА_1 в умовах ДУ «Вільнянська установа виконання покарань (F11)» вказаний лист не містить.

За таких обставин матеріали справи не містять доказів неможливості утримання ОСОБА_1 під вартою через наявні у нього захворювання. Доказів погіршення стану здоровFя ОСОБА_1 за час тримання під вартою матеріали справи не містять.

Посилання захисника на наявність сумнівів у правильності кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 115, ч. 3 ст. 146 КК України не визначено чинним нормами КПК України як обставина, що оцінюються при обранні запобіжного заходу. Правильність кваліфікації дій обвинуваченого перевіряється судом при ухваленні вироку після дослідження всіх доказів по справі, зокрема й показань самих обвинувачених.

Таким чином, колегія суддів враховує дані про особу обвинуваченого ОСОБА_1, його вік, стан здоровFя, міцність соціальних звFязків, який одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, до взяття під варту проходив військову службу за контрактом де характеризувався позитивно, мав постійне місце проживання, раніше не судимий, однак з урахуванням обставин вчинення кримінальних правопорушень, у яких обвинувачується ОСОБА_1, що доводить наявність вказаних вище ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, вважає, що для запобігання вказаним ризикам, є недостатнім застосування більш м'якого запобіжного заходу, тому адекватним запобіжним заходом для обвинуваченого ОСОБА_1 буде тримання під вартою.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, приймаючи до уваги, що ОСОБА_1 обвинувачується у скоєнні злочину, яким спричинено загибель людини, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для визначення розміру застави.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 331, 369-372 КПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Запобіжний захід щодо ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, - тримання під вартою, продовжити строком на 60 (шістдесят) днів до 12 липня 2019 року (включно).

Копію ухвали негайно вручити обвинуваченому та прокурору і направити уповноваженій службовій особі місця увFязнення.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя                                Г.Ю. Валігурський

Судді В.О. Мальований

ОСОБА_9