Судове рішення #7902073

                                                                                                       Справа № 1 – 27

                                                                                                                2010р.

                                                               В И Р О К

                                               І М Е Н Е М         У К Р А Ї Н И

22 лютого 2010 року      Первомайський міськрайонний суд  Миколаївської  області

в складі: головуючого – Янцової О.А.

при секретарі – Плохотнюк Н.О.

за участю прокурора – Солов»янової В.А.

та адвоката – ОСОБА_1

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Первомайську кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2,  ОСОБА_3  ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2,  гр.України, в/з, ІНФОРМАЦІЯ_3, вдівець, має на утриманні двох неповнолітніх дітей,  не працюючого, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_4,  раніше не судимого,

                                   

                                                  за ст.286 ч.2 КК України

                                                      В С Т А Н О В И В :

                  06.06.2005р. близько о півночі підсудний ОСОБА_3, керуючи транспортним  засобом марки ВАЗ 21099 державний номер НОМЕР_1, який належить йому на праві  приватної власності, рухався по автодорозі Синюхін Брід - Підгородня в напрямку с.м.т.Підгородня Первомайського району Миколаївської області. На 3 км вказаної автодороги підсудний був засліплений світлом фар зустрічного транспортного засобу, після чого грубо порушив вимоги пунктів 12.1 та 19.3 Правил дорожнього руху України, які приписують водію під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху  враховувати  дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним. У разі погіршення видимості у напряму руху, викликаного світлом фар зустрічних транспортних  засобів, водій повинен зменшити швидкість до такої, яка б не перевищувала безпечної за умовами фактичної видимості дороги в напрямку руху,  а у разі  засліплення - увімкнути аварійну світлову сигналізацію і, не змінюючи смуги руху, зупинитися. Відновлення руху дозволяється лише після того, як пройдуть негативні наслідки засліплення.  В результаті порушення Правил дорожнього руху України підсудний ОСОБА_3 не впорався з управлінням,  з"їхав в кювет, де автомобіль перекинувся, а пасажирка ОСОБА_4, яка їхала на передньому пасажирському сидінні, отримала тілесні ушкодження,  від яких померла на місті пригоди. Згідно висновку судово-медичної експертизи за № 308 від  15.07.2005р. причиною смерті ОСОБА_4 стала тупа закрита травма голови, яка супроводжувалась переломами кісток  черепа, крововиливом під м"які мозкові оболонки, ушибом головного мозку. Тілесні ушкодження,  заподіяні ОСОБА_4, по ступеню тяжкості відносяться до категорії тяжких як небезпечні для життя в момент їх заподіяння і як  наслідок - спричинили смерть.  Порушення підсудним ОСОБА_4  пунктів 12.1 та 19.3 ПДР України знаходяться в прямому причинному зв"язку з наслідками , що настали.

            Викладене обвинувачення знайшло своє підтвердження в судовому засіданні  показаннями підсудного, який повністю визнав свою вину в порушенні Правил дорожнього руху, які потягли за собою смерть його дружини при обставинах, які викладені в матеріалах справи  і які він підтвердив в судовому засіданні. В скоєному щиро кається, просить не позбавляти його волі і залишити з дітьми, а також не позбавляти його права  керування  транспортними засобами, оскільки професія водія - це є його єдина професія, яка дає йому можливість утримувати двох неповнолітніх дітей.

           Потерпіла ОСОБА_5  підтвердила факт вчинення злочину підсудним - її зятем, внаслідок якого вона втратила єдину доньку, але вона не наполягає на суворому  покаранні  відносно підсудного, оскільки  вони проживають однією сім'єю з підсудним,  виховують та утримують його дітей , а її онуків,  а також просить не позбавляти  підсудного права керування транспортними засобами, оскільки це позбавить його можливості заробляти гроші та утримувати дітей.

          З урахуванням  визнання своєї вини підсудним суд вважає, що  його вина  в скоєнні злочину, передбаченого ст.286 ч.2 КК України,  підтверджена в судовому засіданні в повному обсязі, його дії вірно кваліфіковані як  порушення правил безпеки дорожнього руху  особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого.

         При обранні підсудному виду та міри покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності скоєного, дані про особу підсудного, який раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання,  має на утриманні двох неповнолітніх дітей,  думку потерпілої ОСОБА_5  щодо обрання підсудному покарання, не пов"язаного  з позбавленням волі,  та не позбавляти його права керування транспортними засобами, оскільки підсудний в  противному разі буде позбавлений можливості утримувати своїх дітей, а також  визнання підсудним своєї вини та  щире каяття  в скоєному. Вказані обставини суд вважає такими, що пом"якшують покарання підсудного та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину.  Обставин, які б обтяжували його покарання, судом не встановлено.  З урахуванням наведеного та конкретних обставин справи, суд вважає за можливе застосувати до підсудного ст.69 КК України  та призначити йому більш м"яке покарання, ніж передбачене санкцією ст.286 ч.2 КК України, а саме:  у вигляді  штрафу в доход держави без  позбавлення права керування транспортними засобами.

         Позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди потерпілою ОСОБА_5 не заявлявся.

         Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд

                                                           З А С У Д И В :

        ОСОБА_3 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст.286 ч.2 КК України, та призначити йому покарання на підставі ст.69 КК України у вигляді штрафу в доход держави в сумі 1000 (одна тисяча) грн.  без позбавлення права керувати транспортними засобами.  Міру запобіжного заходу залишити підписку про невиїзд до набрання чинності вироком. Вирок може бути оскаржений протягом 15 діб з моменту його проголошення через Первомайський міськрайонний суд до апеляційного суду Миколаївської області.

                                                                                                Суддя - підпис -

                       Копія вірна:

   Суддя Первомайського міськрайонного суду                                     Бойчук Ж.В.      

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація