КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА

Справа № 2-1840/11

Провадження № 2/1414/5218/11 р.

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

16.11.2011 року м.Миколаїв

Корабельний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого по справі - судді Безпрозванного В.В.,

при секретарі судового засідання - Мізюн Р.І.,

за участю представників - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит», ОСОБА_6, приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Рудої Оксани Миколаївни про визнання недійсним іпотечного договору,

ВСТАНОВИВ:

В липні 2011 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив визнати недійсним іпотечний договір від 20.03.2007 року, укладений між ТОВ Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії «Миколаївське регіональне управління», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії «Південне регіональне управління», та ОСОБА_6, посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Рудою О.М. за реєстровим № 259, та Договір про внесення змін до іпотечного договору від 28.11.2007 року, посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Рудою О.М. за реєстровим № 1879.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказував, що 20.03.2007 року між ТОВ «Банк «Фінанси та Кредит», правонаступником якого є ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», та його дружиною ОСОБА_6 було укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Рудою О.М. за реєстровим № 259, та Договір про внесення змін до іпотечного договору від 28.11.2007 року,посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Рудою О.М. за реєстровим № 1879. За зазначеними договорами ОСОБА_6 передала в іпотеку іпотекодержателю (ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит») нерухоме майно, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 138,90 кв.м. як забезпечення повернення кредитних ресурсів, виданих приватному підприємцю ОСОБА_8.

Посилаючись на те, що іпотечний договір був укладений з порушенням чинного законодавства, зокрема в частині не надання ним згоди на укладення спірного договору як одним з подружжя, просив позов задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та просив задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в судовому засіданні позов не визнала, вказуючи на те, що спірний іпотечний договір був укладений згідно чинного законодавства, а позивач має на меті лише уникнення від юридичної відповідальності за порушення умов договору.

Представник відповідача приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Рудої Оксани Миколаївни в судовому засіданні позов не визнала, вказуючи на те, що спірний договір був укладений згідно діючого законодавства, позивач давав свою згоду при укладенні договору як чоловік іпотекодавця ОСОБА_6 та був попереджений про наслідки надання такої згоди.

Відповідач ОСОБА_6 - в судове засідання не з’явилась, заперечень проти позову до суду не надала. Про час та місце слухання справи повідомлялась належним чином і своєчасно.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов необгрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 20.03.2007 року між ТОВ «Банк «Фінанси та Кредит», правонаступником якого є ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», та ОСОБА_6 було укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Рудою О.М. за реєстровим № 259, та Договір про внесення змін до іпотечного договору від 28.11.2007 року, посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Рудою О.М. за реєстровим № 1879. За зазначеними договорами ОСОБА_6 передала в іпотеку іпотекодержателю (ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит») нерухоме майно, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 138,90 кв.м. як забезпечення повернення кредитних ресурсів, виданих приватному підприємцю ОСОБА_8.

Відповідно до ч.І ст. 201 ЦК України однією із загальних вимог, додержання яких є необхідним для чинності правочину, є відповідність правочину ЦК України та іншим актам цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно ч.І ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п’ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу.

Відповідно до ст.ст. 60, 61, 63 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності. Об’єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. Дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Частиною 1 ст. 65 СК України визначено, що дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об’єктом права спільної сумісної власності, спільно за взаємною згодою. Вказана норма кореспондується з нормою, викладеною в ст. 369 ЦК України щодо співвласників майна.

Згідно ч.З ст. 65 СК України для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово.

З матеріалів справи вбачається, що позивач надав нотаріально посвідчену згоду на укладення його дружиною спірного іпотечного договору, позивачу було роз’яснено наслідки надання такої згоди, а відтак суд не вбачає підстав для задоволення позову. До того ж, допитана в якості свідка ОСОБА_10 підтвердила, що позивач був присутній при укладенні спірного договору та власноруч підписав відповідну згоду.

Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Частина 2 ст. 59 ЦПК України передбачає, що обставини справи, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивач в порушення зазначених приписів не довів суду підстав свого позову. Встановлені судом обставини і визначені відповідно до них правовідносини, підтверджуються дослідженими в судовому засіданні матеріалами справи, а саме: довідками; розрахунками; договорами; актом.

На підставі ст. 88 ЦПК України суд вважає за необхідне віднести судові витрати за рахунок сторін.

Керуючись ст. ст. 10-11; 28-29; 57-60; 158; 179; 185; 208-209; 212; 214-215 ЦПК України, суд ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит», ОСОБА_6, приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Рудої Оксани Миколаївни про визнання недійсним іпотечного договору - відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до апеляційного суду Миколаївської області через Корабельний районний суд м. Миколаєва. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було поданої разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: В.В.Безпрозванний