Справа № 2а-9763/2009 р.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 грудня 2009 року м. Біла Церква
Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі: головуючого судді - Жарікової О.В.,
при секретарі судового засідання – Балацькій Н.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Біла Церква, в залі суду № 1, справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС відділу ДАІ Лисянського РВ при Управлінні Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області в порядку адміністративного судочинства з позовом до інспектора ДПС відділу ДАІ Лисянського РВ при Управлінні Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, у якому просить визнати протиправними дії відповідача щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення та винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення, скасувати постанову СА № 034996 від 06.10.2009 року про адміністративне правопорушення та закрити провадження у справі.
Викладаючи обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач зазначає, що його піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 250 грн. 00 коп. за те, що він, керуючи автомобілем, марки Форд-Транзит, державний номерний знак НОМЕР_1 06.10.2009 року в смт. Лисянка, Черкаської області допустив перевищення максимальної швидкості та рухався зі швидкістю 90 км/год., чим порушив п. 12.4 Правил дорожнього руху .
Обґрунтовуючи свої доводи щодо незаконності постанови позивач, посилається на те, що відображена на радарі швидкість не відповідає дійсній швидкості руху його автомобіля.
В судовому засіданні позивач повністю підтримав позовні вимоги.
Позивач суду пояснив, що 06.10.2009 року в смт. Лисянка, Черкаської області, він, керував автомобілем, марки Форд-Транзит, державний номерний знак НОМЕР_1, рухався зі швидкістю 60 км/год., а іноді і з меншою швидкістю. На одній з вулиць селища його зупинив працівник ДАІ як пізніше він дізнався інспектор ДПС відділу ДАІ Лисянського РВ при Управлінні Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області ОСОБА_2, і взявши якийсь вимірювальний прилад, який лежав на капоті його службового автомобіля, як потім він дізнався „Беркут” показав зафіксовану швидкість якогось автомобіля 90 км/год., повідомивши, що це швидкість транспортного засобу позивача. Він заперечив те, що рухався зі швидкістю 90 км/год. Відповідач склав на нього протокол про адміністративне правопорушення. Позивач ОСОБА_1 в даному протоколі власноручно написав, що „він керував автомобілем по вулиці, по якій рухалося декілька автомобілів. Інспектор зупинив його автомобіль. Радар лежав на службовому автомобілі і йому було пред”явлено швидкість руху автомобіля 90 км/год. ОСОБА_1 зазначив, що рухався зі швидкістю 60 км/год.”. На підставі даного протоколу відповідачем було винесено постанову серії СА № 034996 в справі про адміністративне правопорушення і його було піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.. При складанні даних документів він просив у відповідача документи, які б довели факт того, що вимірювальний прилад „Беркут” пройшов відповідну повірку, однак, в порушення його прав, відповідач відмовив йому у даному клопотанні.
Відповідач - суб’єкт владних повноважень в судове засідання не з'явився, був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомив, свого представника до суду не направив .
Враховуючи, що відповідач в судове засідання не з’явився, відповідно до ст. 128 КАС України, суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.
Заслухавши пояснення позивача, вивчивши матеріали справи та дослідивши письмові докази, суд прийшов до висновків, які мотивує наступним чином.
06.10.2009 року щодо позивача інспектором ДПС відділу ДАІ Лисянського РВ при Управлінні Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області ОСОБА_2 було складено протокол про адміністративне правопорушення, в якому вказано про те, що ОСОБА_1, 06.10.2009 року в 14 годин 06 хвилин в смт. Лисянка по вул. Звенигородській, керуючи автомобілем „Форд-Транзит”, державний номерний знак НОМЕР_1 рухався зі швидкістю 90 км/год., чим перевищив швидкість на 30 км/год. в зв”язку з чим порушив п. 12. 4 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність, передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП. В протоколі вказано, що швидкість вимірювалася приладом „Беркут” № 0510161. В даному протоколі позивач власноручно написав, що „по вулиці рухалося декілька автомобілів. Інспектор зупинив його автомобіль. Радар лежав на службовому автомобілі і йому було пред”явлено швидкість руху автомобіля 90 км/год. ОСОБА_1 зазначив, що рухався зі швидкістю 60 км/год.”. На підставі даного протоколу відповідачем було винесено постанову серії СА № 034996 в справі про адміністративне правопорушення, у якій зазначено, що 06.10.2009 року в 14 годин 06 хвилин, позивач, в смт. Лисянка по вул. Звенигородській, керуючи автомобілем „Форд-Транзит”, державний номерний знак НОМЕР_1 рухався зі швидкістю 90 км/год., чим перевищив швидкість на 30 км/год.. Швидкість вимірювалася приладом „Беркут” № 0510161.
Вказаною постановою позивача піддано адміністративному стягненню за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 255 грн..
Позивачем у судовому засіданні обґрунтовано позовні вимоги з посиланням на докази у спосіб та у порядку визначеному законом щодо незаконності постанови по справі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем у судовому засіданні не доведено у порядку та у спосіб передбаченому законом, що позивачем по справі було вчинено правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП , а при винесенні постанови були виконані вимоги ст.ст. 252, 280 КУпАП.
Відповідачем також не доведено, що із перевищенням дозволеної швидкості рухався саме автомобіль позивача. Радар "Беркут" не має можливості фото- чи відеофіксації, отже суд припускає, що на ньому могла бути відображена швидкість іншого автомобіля, що міг рухатися поруч. Крім того, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення позивач вказував на те, що по вищевказаній вулиці рухалося декілька автомобілів, а прилад, яким вимірювалася швидкість взагалі лежав на службовому автомобілі в момент зупинки його автомобіля.
Відповідачем також не доведено, що автомобіль позивача рухався в населеному пункті, де рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год., і, що позивачем порушені вимоги п. 12.4 ПДР України.
Відповідачем до суду не надано свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. За таких обставин суд не визнає допустимим доказом у порядку та у спосіб передбаченому законом, що вимірювальний пристрій «Беркут» пройшов відповідну повірку.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами .
Відповідно до ст. 280 КУпАП о рган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Матеріали справи не містять належних доказів, які б підтверджували вину позивача. Тому суд, відповідно до ст. 252 КУпАП, оцінивши наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, прийшов до висновку про відсутність події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
За таких обставин суд вважає, що постанова щодо позивача не ґрунтується на зібраних у справі доказах, а тому рішення про притягнення до адміністративної відповідальності є таким, що прийняте не у спосіб передбачений Конституцією та законами України, необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому є неправомірним та підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення – закриттю за відсутністю складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП. Крім того, суд вважає за необхідне визнати дії відповідача щодо винесення постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення, передбаченого ст. 122 ч.1 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. 00 коп. на ОСОБА_1 неправомірними.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 19, 61 Конституції України, ст.ст. 6, 9, 17, 71, 158-163, 167,185,186 КАС України, ст. 7, ч.1 ст.122 ст. 251, 252, 258, 280, 283, 288 КУпАП, суд,-
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора ДПС відділу ДАІ Лисянського РВ при Управлінні Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності задовольнити.
Дії інспектора ДПС відділу ДАІ Лисянського РВ при Управлінні Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області ОСОБА_2 щодо винесення постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення, передбаченого ст. 122 ч.1 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. 00 коп. на ОСОБА_1 визнати неправомірними
Постанову серії СА № 034996 від 06.10.2009 року скасувати.
Справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 закрити за відсутністю в його діях складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Від сплати держмита сторони звільнити.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Білоцерківський міськрайонний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана до суду протягом десяти днів з дня проголошення постанови.
Суддя Жарікова О.В.