РЕНІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

Провадження № 2/510/353/19

Справа № 510/2124/18

07.05.2019 року м. Рені Одеської області

Ренійський районний суд Одеської області у складі

головуючого судді Гончарової-Парфьонової О.О.

при секретарі Міхайліченко В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Рені Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 /заінтересована особа – Ренійська міська рада Одеської області, третя особа – ОСОБА_3/ про визнання таким, що втратив право користування житловим приміщенням і зняття з реєстраційного обліку, -

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача / заінтересована особа – Ренійська міська рада Одеської області, третя особа – ОСОБА_3/ про визнання таким, що втратив право користування житловим приміщенням і зняття з реєстраційного обліку, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що він є власниками квартири АДРЕСА_1.

Однак крім ОСОБА_1 у вказаної квартири зареєстрований, але не проживає його син – відповідач по справі ОСОБА_2

Відповідач не проживає за вказаною адресою вже більше п’яти років, оскільки він виїхав та працює в іншій країні.

Наявність реєстрації місця проживання ОСОБА_2 за вищевказаною адресою обмежує позивача у вільному володінні та розпорядженні квартирою АДРЕСА_1.

Позивач у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце судового засідання сповіщався належним чином, причини неявки суду не відомі, до суду надійшла заява, відповідно до якої позовні вимоги він підтримує, просить розглядати справу за його відсутності та проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце судового засідання сповіщався належним чином, причини неявки суду не відомі.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з’явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Таким чином, суд приходить до висновку, що причини неявки відповідача є неповажними та є підстави для ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

Представник заінтересованої особи у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце судового засідання сповіщався належним чином, причини неявки суду не відомі, до суду надійшла заява, відповідно до якої він просить розглядати справу за його відсутності, проти задоволення позову не заперечує.

Третя особа у судове засідання не з’явилася, про дату, час та місце судового засідання сповіщалася належним чином, причини неявки суду не відомі, до суду надійшла заява, відповідно до якої вона просить розглядати справу за її відсутності, проти задоволення позову не заперечує.

Розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов має бути задоволено з наступних підстав.

Дійсно, як встановлено у судовому засіданні, позивач та його дружина є власниками квартири АДРЕСА_1. Вказаний факт підтверджується свідоцтвом на право власності на житло НОМЕР_1 від 18 листопада 1999 року.

Однак крім ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у вказаної квартири зареєстрований, але не проживає їх син – відповідач по справі ОСОБА_2

Відповідач не проживає за вказаною адресою вже більше п’яти років, оскільки він виїхав та працює в іншій країні.

Наявність реєстрації місця проживання ОСОБА_2 за вищевказаною адресою обмежує позивача у вільному володінні та розпорядженні квартирою АДРЕСА_1.

Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ст. 405 ЦК України, члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником. Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Місцезнаходження або місце проживання відповідача позивачу невідомо. З метою встановлення місцезнаходження ОСОБА_2 позивач звернувся до Ренійського відділення Ізмаїльського відділу Національної поліції Головного територіального управління Національної поліції в Одеській області.

Відповідно до довідки № 44/3/1/5544 від 20 вересня 2018 року, громадянин ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, останній раз виходив на зв’язок з батьками весною 2016 року, при цьому знаходився на лікуванні міської лікарні м. Одеси. На даний час вирішується питання щодо відкриття кримінального провадження за ознаками ст. 115 ч. 1 КК України. Проводяться подальші розшукові заходи, щодо встановлення місцезнаходження зниклого громадянина ОСОБА_2

Таким чином, наявність реєстрації місця проживання ОСОБА_2 у вказаної квартирі позбавляє позивача можливості розпоряджатися своїм майном на власний розсуд.

Разом з цим, згідно з положеннями статті 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Зазначена норма матеріального права визначає право власника, у тому числі житлового приміщення, будинку або квартири, вимагати будь-яких усунень свого порушеного права від будь-яких осіб будь-яким шляхом, який власник вважає прийнятним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю. При цьому не має значення, ким саме спричинено порушене право та з яких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Конституцією України (ст.41) та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною 17 липня 1997 року, закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ст.316, 317, 319, 321 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в України», реєстрація - внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання /перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Таким чином, правовою підставою для перебування на реєстраційному обліку є проживання чи перебування особи за певною адресою.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в України», зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

Тому, суд вважає, що є всі законні підстави для задоволення позову з метою недопущення порушення права власності.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 7, 10, 12, 13, 81, 89, 133, 141, 223, 259, 263-265, 268, 280-284 ЦПК України, -

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 /заінтересована особа – Ренійська міська рада Одеської області, третя особа – ОСОБА_3/ про визнання таким, що втратив право користування житловим приміщенням і зняття з реєстраційного обліку– задовольнити.

Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії НОМЕР_2 виданий Ренійським РВ УМВС 06 березня 2006 року, таким, що втратив право користування житловим приміщенням – квартирою АДРЕСА_1.

Зняти ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії НОМЕР_2 виданий Ренійським РВ УМВС 06 березня 2006 року,з реєстраційного обліку за адресою: квартира АДРЕСА_1.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяті днів з дня його проголошення.

Суддя О.О. Гончарова-Парфьонова