Справа № 2-а- 927/2010 року

                                                                      ПОСТАНОВА

                                                                  ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

       05 січня 2010 року                                    Білоцерківський міськрайонний суд Київської області    в  складі:                                                                головуючого судді Жарікової О.В.,

                                                                               при секретарі  Балацькій Н.С.,  

розглянувши  у відкритому судовому засіданні в залі суду № 1 в м. Білій Церкві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до  Управління  пенсійного фонду України у м. Білій Церкві про зобов»язання проведення перерахунку доплати за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю,-                        

                                                                       ВСТАНОВИВ:

      Позивач звернулась до суду з вказаним позовом, мотивуючи тим, що відповідач, управління пенсійного Фонду України у м. Білій Церкві безпідставно не нараховує їй доплати до пенсії за проживання  у зоні посиленого радіоекологічного контролю згідно вимог Закону, як непрацюючому пенсіонеру, і тому вона просить визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в проведенні перерахунку та виплати доплати до пенсії, зобов”язати відповідача провести перерахунок доплати та виплату доплати до пенсії, згідно законодавства з 01.01.2008 року в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, яка встановлюється Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік…».

       В судовому засіданні позивач уточнила позовні вимоги та просить визнати дії відповідача щодо відмови здійснити перерахунок та виплату вказаної доплати до пенсії на підставі ст. 39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”  неправомірними, зобов’язати відповідача провести перерахунок зазначеної  доплати до її пенсії за 2008 рік, встановивши її на рівні однієї мінімальної заробітної плати, починаючи з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року, згідно Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, а саме з 01 січня 2008 року - 515 грн., з 01 квітня 2008 року -525 грн., з 1 жовтня 2008 року - 545 грн., з 1 грудня - 605 грн. та провести виплату вказаної доплати.

       Відповідач, попереджений належним чином про час і місце розгляду справи, до суду не з”явились, свого представника не направили, причини неявки суду не повідомили, надали письмові заперечення, які приєднані до справи, та клопотання, в якому просять справу розглянути у відсутність представника відповідача,  а тому суд вважає можливим вирішити справу у відсутність представника відповідача.    

           Як вбачається з письмових заперечень відповідача, Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві позовні вимоги не визнає та зазначають, що порядок обчислення  додаткових пенсій за проживання в зоні посиленого радіоекологічного контролю визначається КМ України. Доплата до пенсії відповідно до ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" проводиться в розмірі, визначеному постановою КМ України від 26.07.1996 року № 836, що становить 5 грн. 20 коп.. Крім того,  згідно ст.67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" підвищення розміру доплат, пенсій і компенсацій, передбачених цим Законом проводиться Кабінетом Міністрів України. Виходячи з реальних можливостей Державного бюджету України, згідно з бюджетними призначеннями, і враховуючи вимоги ст.95 Конституції України, провадиться позивачу  виплата зазначеної  доплати. Просять застосувати ст.99 КАС України та розглядати позовні вимоги в межах річного строку звернення до суду.                            

          Заслухавши пояснення позивача, оглянувши матеріали справи, проаналізувавши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до  задоволення частково по таким підставам.

         Так, по справі встановлено, що позивач є постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії, що стверджується копією посвідчення серії В-1 за № 722401, перебуває на обліку в  управлінні ПФУ у м. Білій Церкві, являється непрацюючим пенсіонером, яка  проживає в зоні підвищеного радіоекологічного контролю.

        До пенсії позивача відповідачем проводиться доплата відповідно до ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 5 грн.20 коп., передбаченому постановою КМ України від 26.07.1996 року № 836 “Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

        Всі ці обставини сторонами не заперечуються.                        

        З матеріалів справи вбачається, що позивач зареєстрована  і проживає в м. Білій Церкві, яке згідно постанови КМ України  за № 106 від 23.07.1991 року /додаток № 1/  віднесено до зони посиленого радіоекологічного контролю.

         Відповідно до ч.2  ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, підвищуються у розмірах, встановлених частиною першою цієї статті.

         А згідно ч.1 даної статті громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в таких розмірах:

-у зоні посиленого радіоекологічного контролю-одна мінімальна заробітна плата.

          Отже, позивач, як непрацюючий пенсіонер, відповідно до Закону має право на доплату до пенсії за проживання на території радіоактивного забруднення в розмірі однієї мінімальної заробітної плати.

           Судом також встановлено, що вказана доплата до пенсії проводиться  відповідачем у розмірі 5 грн. 20 коп., передбаченому постановою КМ України  від 26.07.1996 року за № 836 "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

            Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов"язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

            За ст.113 Конституції України КМ України у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, актами Президента України.

            Згідно ч.1 ст.9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов"язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

             Розмір доплати до пенсії, визначений вказаною вище постановою КМ України, суперечить вимогам ст.39 Закону та іншим нормам Законів.

             Так, згідно Закону України "Про встановлення мінімальної заробітної плати на 2003 рік" розмір мінімальної заробітної плати встановлений 185 грн., який згідно внесень послідуючих змін до Державного бюджету України зростав кожен наступний рік  і в жодному з цих законів не було обмежень щодо застосування розміру мінімальної заробітної плати як розрахункової величини при визначенні компенсаційних виплат відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

              Так, в Законі України "Про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на 2000 рік" було вказано на те, що до прийняття ВР України змін до законів, у нормах яких для розрахунків застосовується мінімальна заробітна плата, КМ України здійснювати перегляд цих норм виходячи з реальних можливостей видаткової частини Державного бюджету України.

               В Законі  України  "Про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на 2003 рік" було дано доручення КМ внести пропозиції про внесення змін до законів України, у нормах яких для розрахунків застосовується мінімальна заробітна плата.

               Але, як вказано вище, жодних законодавчих актів з цих питань КМ України починаючи з 1996 року не приймалося, незважаючи на те, що розмір мінімальної заробітної плати за період з 1996 року неодноразово змінювався, вказана доплата залишалася незмінною  протягом всього цього часу.

               Слід зазначити, що дію положень ст.39 вказаного Закону було зупинено на 2006 рік і на 2007 рік в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати згідно з Законами  України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" та "Про Державний бюджет України на 2007 рік", Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік… було внесено зміни в ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» до цього Верховна Рада України ніяких законів з цих питань не приймала.

                 Відповідно до Закону України від 05.10.2006 року "Про внесення змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" було доповнено вказаний Закон ст.71, згідно якої дія положень цього Закону не може призупинятись іншими законами, крім Законів про внесення змін до цього Закону.

                За рішенням  Конституційного Суду України від 09.07.2007 року за № 6-рп визнано неконституційними деякі положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", в т.ч. п.30 ст.71 цього Закону, яким було зупинено дію статті 39 Закону "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати.

                  Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп  визнані неконституційними  положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008  рік…", в т.ч. внесення змін до ст.39 Закону України " Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в частині того, що розміри  щорічної допомоги на оздоровлення визначаються Кабінетом Міністрів України та обмежено право непрацюючих пенсіонерів на отримання встановленої Законом доплати до пенсійного забезпечення за проживання в зоні посиленого радіоекологічного контролю.                                                                                  

                   Рішення Конституційного Суду є обов"язковими до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

                   Крім того, в п.5 зазначеного рішення вказано на те, що рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв"язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

                    Отже, оскільки закони України мають вищу юридичну силу над урядовими нормативними актами, то суд вважає, що при вирішенні даного спору підлягають застосуванню саме положення ст.39 Закону "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та положення зазначених вище Законів про встановлення розміру мінімальної заробітної плати, а не постанови КМ України .

Відповідач, управління пенсійного фонду України у м. Білій Церкві, всупереч вимог закону, протиправно не нараховували позивачу доплату до пенсії,  згідно  вимог Закону   України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»  за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, чим порушили  право позивача на належне пенсійне забезпечення, а тому позов підлягає до задоволення в частині зобов”язання відповідача проведення перерахунку та виплати доплати за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю.

           Крім того, так як з часу винесення рішення Конституційним Судом України, відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, то суд вважає, що до дня ухвалення рішення Конституційним Судом України, 22.05.2008 року відповідач діяв правомірно, в межах, які надані були їм Законом, однак, після рішення суду неправомірно проводили нарахування доплати до пенсії позивачу.

           Згідно ч.4 ст.9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов"язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

            Законом України  "Про державний бюджет на 2008рік…", ст.59 встановлено розміри мінімальної заробітної плати з 01 січня 2008 року - 515 грн., з 01 квітня 2008 року -525 грн., з 1 жовтня 2008 року - 545 грн., з 1 грудня - 605 грн..

            Отже, з врахуванням всього наведеного суд приходить до висновку, що позивач має право на доплату до пенсії за проживання на території радіоактивного забруднення з 04.12.2008 року в розмірі 605 грн., згідно вимог ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» як непрацюючий пенсіонер, так як Законом  України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” було допущено звуження змісту та обсягу прав позивача на отримання належного пенсійного забезпечення, які встановлені їй як непрацюючому пенсіонеру вимогами постійно діючого Закону, тоді як Закони «Про державний бюджет України...» приймаються періодично, не можуть допускати звуження існуючих прав та гарантій громадян, а тому позов підлягає до задоволення, а саме за період з 04.12.2008 року по 31.12.2008 року.  

            Позивач за захистом своїх порушених прав звернулась до суду 04.12.2009 року, що вбачається з дати підписання позовної заяви, відповідач наполягає на застосуванні наслідків пропуску строків звернення до суду, який встановлений ст.99 КАС України в один рік.      

            Суд вважає, що  позовні вимоги щодо перерахунку та виплати доплати до пенсійного забезпечення позивача слід задовольнити частково, з 04.12.2008 року, так як вимоги про перерахунок та виплату доплати до пенсійного забезпечення за межами річного строку звернення до суду не підлягають до задоволення відповідно до ст.100 КАС України, згідно вимог якої пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови в задоволенні позову, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Позивач без поважних причин пропустила річний строк звернення до суду, з заявами про поновлення пропущеного строку до суду не зверталась,  а тому позов слід задовольнити в межах строку звернення до суду, тобто, з 04.12.2008 року по 31.12.2008 року.

На підставі ст.4 Декрету КМ України "Про державне мито" позивач звільнена  від сплати держмита /судового збору/ на користь держави.

Керуючись ст.ст. 46,95 Конституції України, ст.39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”,  Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року   № 6-рп, Законом  України від 15.03.2007 року «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», ст.59 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», ст.ст.6,17,99,100, 158-163,167,185,186 КАС України, суд, -

                                           П О С Т А Н О В И В:

                    Позов задовольнити частково.

                    Визнати дії управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві щодо відмови в проведенні перерахунку та виплати доплати до пенсії ОСОБА_1, на підставі ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» неправомірними.

                    Зобов’язати управління Пенсійного Фонду України у м. Білій Церкві провести перерахунок доплати до пенсії   позивачу та провести виплату вказаної доплати на користь   ОСОБА_1, відповідно до ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за проживання на території радіоактивного забруднення, встановивши її на рівні мінімальної заробітної плати, з розрахунку 605 грн. з 04 грудня 2008 року, за період з 04 грудня 2008 року по 31 грудня 2008 року.  

                   Від сплати держмита позивача звільнити.

                   Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Білоцерківський міськрайонний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана до суду протягом десяти днів з дня проголошення постанови.

              Суддя                                        Жарікова О.В.