Справа № 2-407/2010

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    15 січня 2010 року Бахчисарайський районний суд Автономної Республіки Крим в складі:

головуючого - судді АТАМАНЮКА Г.С.,

при секретарі - СУХОМЛИНОВІЙ Н.В.,

з участю представника позивача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахчисараї цивільну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

    Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_2 матеріальної шкоди в сумі 4047 грн. 12 коп. та судових витрат в сумі 81 грн. 00 коп. Вимоги мотивовані тим, що відповідач, яка є споживачем електроенергії, порушила Правила користування електричною енергією для населення, що виразилося у самовільному підключенні до електромережі повз пристрій обліку, внаслідок чого електроенергія споживалася, але не враховувалася і не оплачувалася. Збиток, заподіяний ВАТ «Крименерго» склав 4047 грн. 12 коп., який позивач просить стягнути з відповідача, а так само стягнути судовий збір в розмірі 51 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення процесу в сумі 30 грн. 00 коп.

В судовому засіданні представник ВАТ «Крименерго» на заявлених вимогах наполягає.

Відповідач ОСОБА_2, сповіщена належним чином, у судові засідання неодноразово не з’являлася, про причини неявки суд не сповіщала. У зв'язку з даними обставинами, відповідно до ст. 224 ЦПК України, суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у матеріалах справи доказів. Представник позивача не заперечує проти такого порядку вирішення справи.

У відповідності зі ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених особами вимог і на підставі представлених сторонами доказів, а ст. ст. 10, 60 ЦПК України визначають, що кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень. Виходячи з меж судового розгляду, обов'язку сторін по доведенню та поданню доказів, вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню за наступними підставами.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про електроенергетику», енергія є товарною продукцією, призначеною для купівлі-продажу.

Стосовно електроенергії формою такого договору купівлі-продажу є Типовий договір на користування електричною енергією, прийнятий Постановою Кабінету Міністрів України № 1357 від 26 липня 1999 р. як додаток до Правил користування електричною енергією для населення (далі Правила…). Відповідно до п. 3 Правил…, споживання електричної енергії здійснюється на підставі договору.  

    Судом встановлено, що ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1. Хоча з ОСОБА_2 безпосередньо не був укладений договір на споживання електроенергії, вона є фактичним споживачем електричної енергії. 05 червня 2008 року  працівниками Бахчисарайських РЕМ при перевірці домоволодіння відповідача був виявлений факт самовільного користування електроенергією шляхом споживання електроенергії повз пристрій обліку, внаслідок чого електроенергія споживається, але не враховується і не оплачується. З цього приводу контролерами був складений акт № 145396, при досліджені якого встановлено, що акт складений у присутності відповідача, підписаний трьома контролерами, відповідач ознайомився з актами та підписав його. Тому суд вважає, що зазначений акт відповідає вимогам, встановленим для складання актів про правопорушення Правилами користування електроенергією для населення. Виявлене правопорушення свідчить про те, що відповідачем електроенергія споживалась, але електролічильником не враховувалась, тобто відповідачем здійснювалося розкрадання електроенергії.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про електроенергетику», правопорушеннями в електроенергетиці є: крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об’єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку. Статтею 26 цього ж Закону встановлено, що споживач несе відповідальність за порушення правил користування електричною енергією.

    Згідно ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, заподіяна юридичній особі, відшкодовується в повному обсязі особою, якою вона заподіяна.

При обставинах, досліджених в судовому засіданні, встановлено, що ОСОБА_2 навмисно допустила розкрадання електричної енергії, внаслідок чого ВАТ «Крименерго» заподіяна матеріальна шкода, яка підлягає відшкодуванню за рахунок коштів відповідача.

    Розмір заподіяної шкоди розрахований на підставі «Методики обчислення розміру відшкодування збитку, заподіяного енергопостачальнику внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією для населення», а тому суд приходить до висновку, що розрахунок заподіяної діями відповідача позивачу матеріальної шкоди здійснений правильно.

    Відповідно до ст. 88 ЦПК України, з відповідача належить стягнути на користь позивача судовий збір в розмірі 73 грн. 26 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 30 грн. 00 коп.

    На підставі ст. 1166 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 15, 30, 60, 213-215, 224-226 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

    Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» в рахунок відшкодування матеріального збитку 4047 грн. 12 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» судовій збір в розмірі 51 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення процесу в розмірі 30 грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом 10 днів після отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду АР Крим шляхом подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а також апеляційної скарги на рішення суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження через Бахчисарайський районний суд АРК.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.

    Головуючий суддя                                                                                   АТАМАНЮК Г.С.