Ружинський районний суд Житомирської області

                                                                                        Справа № 291/234/24

1-кп/291/77/24

Україна

        Ружинський районний суд Житомирської області

                                В И Р О К

        І м е н е м У к р а ї н и

01 березня 2024 року

Ружинський районний суд Житомирської області у складі:

Головуючого - судді                                                ОСОБА_1

з участю секретаря судового засідання                 ОСОБА_2

розглянувши без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024065480000065 від 16.02.2024 року за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Зоряне,

Ружинського району Житомирської області, українця, громадянина України, освіта середня,

не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою

АДРЕСА_1 не судимого, 

у вчиненні кримінального правопорушення кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України,

               встановив:

ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення кримінальний проступок, передбачений ч. 2 ст. 125 КК України за встановлених досудовим розслідуванням обставин:

15 лютого 2024 року близько 15 год. 30 хв. ОСОБА_3 прийшов до домоволодіння своєї колишньої співмешканки ОСОБА_4 , що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . Перебуваючи в одній із кімнат будинку, що розташований за вище вказаною адресою, між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 виникла словесна суперечка. Під час указаної суперечки в цей же час та в цьому ж місці, у ОСОБА_3 виник умисел направлений на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_4 .

Реалізуючи свій умисел направлений на спричинення тілесних ушкоджень, ОСОБА_3 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх карність та настання суспільно небезпечних наслідків, взяв із плити металеву каструлю та умисно кинув її в обличчя ОСОБА_4 , а саме в праву брову.

В результаті своїх умисних дій, ОСОБА_3 спричинив ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді лицьової травми, а саме забійна рана в проекції надбрівної дуги праворуч та синця на верхній повіці праворуч що відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

Наведені обставини не оспорюються учасниками судового провадження.

Прокурор звернувся з клопотанням про розгляд кримінального проступку у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Відповідно до заяви обвинуваченого ОСОБА_3 щодо визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомленням з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні, яка була підписана в присутності захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 , обвинувачений ОСОБА_3 беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України. ОСОБА_3 ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження та згодний з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні, без його виклику та без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Згідно з заявою потерпілої  ОСОБА_4 щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомленням з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні, яка була нею підписана, ОСОБА_4 згодна з встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлена з обмеженням права апеляційного оскарження та розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні, без її виклику та без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Враховуючи зазначене, суд вважає за можливе розглянути обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, що узгоджується з приписами частини 2 статті 381 КПК України.

Відповідно до частини 4 статті 107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Згідно ч. 2 ст. 382 КПК України, вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Дослідивши зібрані досудовим розслідуванням у справі докази в їхній сукупності, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України повністю доведена.

Дії ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 125 КК України, а саме умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

При вирішенні питання про вид та міру покарання винному ОСОБА_3 суд враховує його щире каяття та визнає цю обставину, відповідно до ст. 66 КК України, такою, що пом`якшує його покарання. Обставинами, що обтяжують покарання винного, передбаченими ст. 67 КК України, які суд враховує при призначення покарання, є вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винний перебував у сімейних відносинах. Крім того, суд враховує, що ОСОБА_3 за місцем проживання посередньо характеризується, так як є випадки зловживання спиртними напоями, що в результаті призводить до конфліктів з співмешканкою, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, вчинив кримінальне правопорушення вперше.

Виходячи з положень ст. 65 КК України, а саме - принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень, суд враховує характер та ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, віднесеного законодавством до кримінального проступку, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, його відношення до скоєного кримінального проступку та вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання в межах санкції ч. 2 ст. ст. 125 КК України у виді обмеження волі, вважаючи, що таке покарання є справедливим, а також необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Враховуючи наявність пом`якшуючої обставини, дані про особу винного, а також те, що згідно зі ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність, суд вважає за можливе виправлення ОСОБА_3 без відбування покарання і застосовує ст.75 КК України із встановленням іспитового строку та покладенням на нього на цей строк обов`язків, передбачених ч. 1, 3 ст. 76 КК України.

Суд вважає, що таке покарання є дійсно необхідним, справедливим і цілком достатнім для виправлення винного і попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, а також відповідатиме цілям та меті покарання.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Речові докази та процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Запобіжні заходи відносно ОСОБА_3 не обирались.

Керуючись ст. ст. 368, 369, 370, 373, 374, 395 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_3   визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України та призначити покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі.

На підставі ст.75КК України звільнити ОСОБА_3   від відбування покарання з випробуванням встановивши йому іспитовий строк 1 (Один) рік.

Відповідно до ч.1, 3  ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 протягом іспитового строку наступні обов`язки:  періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду через  Ружинський районний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку.

Відповідно до частини 1 статті 394КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Відповідно до ч. 4 ст.382КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок суду не набрав законної сили.

Суддя ОСОБА_1 .