Путильський районний суд

                                                                                          Справа  №   2-30/2010 р.

                                                             Р І Ш Е Н Н Я

                                                      ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

28          січня  2010 р.  Путильський  районний  суд  Чернівецької  області  у  складі:

                                         головуючого  судді   Маковійчук  Л.Р.

                                         при  секретарі            Ялов»як  О.І.,

розглянувши  у  відкритому  судовому  засіданні   в  смт.  Путила  справу  за  позовом   ОСОБА_1   до  ОСОБА_2    про  відшкодування  шкоди,  завданої  злочином,

                                                        З «Я С У В А В  :

  Позивачка  ОСОБА_1  звернулась  до  суду  з  позовом  до  ОСОБА_2   про  відшкодування  шкоди,  завданої  злочином,  посилаючись  на  те,  що  26  жовтня  2008 р.  приблизно  в  половині  дня  вона  зі  своїм  малолітнім  сином  ОСОБА_3   прогулювалась  по  вулиці,  і  коли  син  захотів  погратись  своєю  іграшковою  машинкою,  то  він  не  знав ,  де  вона.  Сусідські  діти  сказали,  що  її  забрав  сусідський  хлопчик   ОСОБА_4.  Підійшовши  до  будинку  ОСОБА_2,  вона,  побачивши   в  дворі   хлопчика  ОСОБА_4,  запитала  його,  де  машинка,  однак  він  нічого  не  відповів,  а  побіг  у  хату  і  повернувся  із старшим  братом  ОСОБА_2.   Василь  знайшов  машинку  і  кинув  її  з  пагорба  вниз,  в  результаті  чого  вона   поламалась.  Вона  зробила  зауваження  йому,  однак  він  підбіг  до  неї,  почав  на  її  адресу  висловлюватись  нецензурною  лайкою,  ображав  її  та  почав  кидати  камінням,  після  чого  вдарив  кулаком  в  область  голови,  два  рази  в область  грудей,  в  бік  живота  та  тулуб.  В  результаті  отриманих   ударів  їй  було  спричинені  легкі  тілесні  ушкодження,  що  підтверджується  актом  судово-медичного  обстеження  від  28.10.2008 р. № 317.

   Внаслідок  зазначеного  інциденту  їй  були   заподіяні  моральні  збитки,  які  виразились  в  порушенні  спокою через  виклики  до  райвідділу  внутрішніх  справ,  дана  подія  сколихнула  хвилю  пліток  серед  її  знайомих, вона почувала  себе  ніяково  серед  колег  по  роботі.

  Вироком  Путильського  райсуду  від  10 грудня  2008 року  ОСОБА_2  було  визнано  винним  у  скоєнні  злочину,  передбаченого  ст. 125 ч.1 КК  України,  і   призначено  міру  покарання  у  виді  штрафу  в  розмірі  510  грн.

    Позивачка  просить  суд  винести  рішення,  яким  стягнути  з  відповідача  на  її  користь   моральну  шкоду  в  розмірі  1000  грн.  та  матеріальну –850  грн.

 В   судовому  засіданні     позивачка    позов   підтримала   у  повному обсязі   і  пояснила,    що  внаслідок  отриманих  тілесних  ушкоджень  вона    перебувала  на  лікуванні   в  Путильській  ЦРЛ   та   зверталась  за   медичною  допомогою  в   поліклініку   Вижницької    ЦРЛ.   На  лікуванні  в  Путильській   ЦРЛ   лікувалась  амбулаторно  -  на  денному  стаціонарі,  однак    лікувалась  вдома,  а  сусідка    робила  їй  ін»єкції.

      У   Вижницькій  лікарні  зверталась   за  медичною  допомогою   двічі  до  лікаря-невропатолога,  який    призначив  їй  лікування  з  приводу   травми,  де  їй  був  виставлений  діагноз : струс  головного  мозку,  забій  грудної  клітки  зліва, і  були  виписані  препарати,  придбані  хворою  за  власний  рахунок  на  суму   850 грн. 80  коп.

  Разом  з  тим   позивачка  пояснила,  що   в  період  перебування  на  лікуванні   змушена  була   виходити   кілька  разів  на  роботу,  оскільки   тільки  вона  мала  доступ  до  необхідних  документів,    і  їй  доводилось    маскувати   синець  на  обличчі,  приховуючи  від  сторонніх.   Це  створювало  певні  незручності,  а  тому  позивачка  вважає,  що   ці  моральні    страждання     -  наслідок  перенесеної травми     з  вини  ОСОБА_2,  які  вона оцінює  в  сумі  1000  грн.    

      Відповідач  ОСОБА_2, допитаний  у  судовому  засіданні,  проти  позову  заперечує,  мотивуючи  тим,  що    він  тільки  штовхнув  позивачку  і  вона  впала.  Вважає,  що тільки   тілесні  ушкодження,   встановлені актом  судово-медичного  обстеження  28.10.2008 р.  можна  взяти  до  уваги,  де  було  встановлено  лише  синець  навколо  лівого  ока  та подряпина  в  ділянці  поясниці  справа.     Інших  тілесних  ушкоджень  не  було  встановлено,  а  тому   заперечує   проти  позову  і  вважає   вимоги  позивачки  безпідставними.

                       Заслухавши  сторони,  дослідивши  матеріали  справи,  суд  прийшов  до  висновку,  що  позов  задоволенню  не  підлягає.

     Встановлено,  що    вироком  Путильського  райсуду  від  10  грудня  2008 року   ОСОБА_2   був  визнаний  винним  у  скоєнні  злочину,  передбаченого  ст.  125  ч1 КК України,  а  ОСОБА_1  -  за  ст.  126 ч.1  КК України,  і  обом  було  призначено  покарання  у  виді  штрафу  в  розмірі   по  510  грн.

 Вирок  не  оскаржувався  і  набрав  чинності.    При  розгляді  кримінальної  справи   підставою  для   порушення  кримінальної  справі   послужив  акт  судово-медичного  обстеження  № 317  від  28.10.2008 року,  яким   при  освідченні  ОСОБА_1  були  виявлені  слідуючі  тілесні  ушкодження:  синець  навколо  лівого ока  з  переходом  на  ліву  щоку,  подряпина  в  ділянці  поясниці.   Дані  тілесні  ушкодження  виникли  від  дії  тупих  твердих  предметів  або  удару  об  такі,  по  ст. року  можуть  відповідати  на  26.10.08 р.  і  відносяться  до  легких тілесних  ушкоджень.

    Копію  цього  ж  акту  позивачка  подала  і  до  позову  про  відшкодування  їй  матеріальних  та  моральних  збитків.

Разом  з  тим  позивачка  представила  і  копію  листка  непрацездатності,  виданого  Путильською  ЦРЛ,  з  якого  вбачається,  що    вона   перебувала  на  амбулаторному  лікуванні  в  Путильській   лікарні  з  27.10.  по  5.11.2008 р. з діагнозом -  ЗЧМТ,  забій  гр. клітини  зліва.

  Викликає  сумнів   і  відповідь  Вижницької  райлікарні  за  № 33  від  23.01.09 р.,  де  вказано,  що   ОСОБА_1  зверталась  за  медичною  допомогою  до  лікаря-невропатолога  в  поліклініку   Вижницької  ЦРЛ  з  приводу  травми  27.10  та  31.10.2008 року  з  діагнозом  :  ЗЧМТ,  струс  головного  мозку,  забій  грудної клітки  зліва  і  призначено  відповідне  лікування -  медикаменти  на  суму  850,80  грн.,  оскільки,  як  вбачається  з   листка  непрацездатності,   копію  якого  представила  позивачка,  вона  в  цей  час  перебувала  на  лікуванні  в  Путильській  ЦРЛ.

Таким  чином  суд  вважає, що   позивачка  ОСОБА_1  перебувала  в   Путильській    лікарні   на  лікуванні   з приводу   іншої  хвороби,  ніж  та,  що  вказана  в  акті  судово-медичного  обстеження  №  317,  який  був  предметом  розгляду   кримінальної  справи  по  звинуваченню  ОСОБА_2  за  ч.1  ст.  125  КК  України, і за  що  його було  засуджено.     Позов  також   подано  як  такий,  що  випливає  з  даної    кримінальної  справи.

  Що  стосується  моральної  шкоди,  то  відповідно  до  вимог  п.4  Постанови  Пленуму  Верховного  Суду  України  від  31.03.1995 р. з наступними  змінами  та  доповненнями  «Про  судову  практику  в  справах  про  відшкодування  моральної /немайнової/  шкоди»,   в  заяві  має  бути  зазначено,  в  чому  полягає  ця  шкода,  якими  неправомірними  діями  чи  бездіяльністю  її  заподіяно  позивачеві,  з  яких  міркувань  він  виходив,  визначаючи  розмір  шкоди,  та  якими  доказами це  підтверджується.

  Як   вбачається  з  матеріалів  справи,  позивачка   не  представила  доказів   нанесеної  з  боку  відповідача  їй  моральної  шкоди,  а  тому   і  в  цій  частині   в  позові  слід  відмовити.

          На  підставі  вищенаведеного,  керуючись  ст..  ст..  1166,  1167  ЦК  України,  57-60  ЦПК  України,  суд

                                              В И Р І Ш И В  :

    Відмовити  в  задоволенні  позову  ОСОБА_1  до  ОСОБА_2   про  відшкодування  шкоди,  заподіяної  злочином,  за  безпідставністю.

      Рішення  набирає  чинності  після  закінчення  строку  подання  заяви  про  апеляційне  оскарження.  На  рішення  може  бути  подана  заява  на  апеляційне  оскарження  до  Апеляційного  суду  Чернівецької  області  через  районний  суд  протягом  10  днів.  Апеляційна  скарга  до  Апеляційного  суду  Чернівецької  області  подається  протягом  20  днів  після  подачі  заяви  на  апеляційне  оскарження.

                       С У Д Д Я                                   Л.Р.МАКОВІЙЧУК