ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" травня 2019 р. Справа№ 910/15145/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пашкіної С.А.

суддів: Зубець Л.П.

Буравльова С.І.

За участю секретаря судового засідання : Кулачок О.А.

представників сторін:

від позивача - Семещенко М.О. - адвокат,

від відповідача - Стахов Р.В. - адвокат,

від третьої особи - не з`явився,

розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря" - "Машпроект"

на рішення Господарського суду міста Києва від 04.03.2019

у справі № 910/15145/18 (суддя Літвінова М.Є.)

за позовом Державного підприємства "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря" - "Машпроект"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіаремонтне підприємство УРАРП"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет на стороні позивача:

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Миколаївській області

про стягнення збитків у розмірі 426 821, 84грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.03.2019 у справі №910/15145/18 відмовлено в задоволенні позову Державного підприємства «Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря-«Машпроект» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіаремонтне підприємство УРАРП» про стягнення збитків у сумі 426 821,84 грн.

Рішення місцевого господарського суду грунтується на тому, що:

- матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що погіршення стану орендованого майна було спричинено саме незаконними діями відповідача, а також доказів здійснення відповідачем робіт з реконструкції частини виробничого поверху на першому поверсі цеху №40 площею 535кв.м. та прилеглої території біля корпусу ВТНС площею 65,9кв.м. за адресою: пр. Жовтневий, 42-а у м. Миколаєві, які б могли завдати шкоду орендованому майну;

- наданий позивачем акт від 02.06.2015 року складений лише працівниками позивача без участі сторонніх (незацікавлених) осіб, а тому не може бути беззаперечним доказом того, що майно з оренди повернуто відповідачем у неналежному стані.

Не погоджуючись рішенням, позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 04.03.2019 та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В апеляційній скарзі позивач зазначає про те, що:

- позивач листом №03/6-11757 від 09.12.2013 узгодив наданий відповідачем проект № 089/-2013 на реконструкцію частини виробничого поверху на першому поверсі цеху №40 під розміщення ділянки для збирання авіаційних двигунів та зазначив, що після отримання від Державної архітектурно-будівельної інспекції декларації про початок виконання будівельних робіт, відповідачу необхідно направити на адресу позивача її копію та узгодити з УСиА, ЕМУ, УОТ строки початку виконання робіт, а також їх тривалість. Зазначений факт було встановлено місцевим господарський судом і цей факт є доказом того, що саме відповідачем було завдано збитки погіршенням технічного стану орендованого державного нерухомого майна внаслідок виконанням останнім будівельних робіт з реконструкції частини орендованого майна;

- факт того, що саме відповідачем здійснювалось виконання підготовчих та будівельних робіт з реконструкції орендованого нерухомого майна підтверджується як листом №03/6-11757 від 09.12.2013 так і листом №1014-5636-16 від 09.09.2016 Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області;

- відмова відповідача від підписання акту від 02.06.2015 «Про приймання приміщень від відповідача, що звільняються після закінчення дії договору» не можуть розцінюватись судом, як підтвердження факту односторонності складання акту про виявлені погіршення орендованого майна позивачем;

- Звіт про незалежну оцінку розміру матеріального збитку є належним доказом на підтвердження розміру завданих позивачу збитків.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.04.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства «Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря»- «Машпроект», справу призначено на 08.05.2019.

Від відповідача (02.05.2019) надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просить апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва залишити без змін.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначає про те, що:

- в акті приймання-передавання майна від 31.05.2015 сторонами договору зазначено, що майно повернуте РВ Фонду державного майна України по Миколаївській області, в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, а сторони одна до одної претензій не мають. Таким чином орендоване майно відповідно до умов договору оренди державного майна №РОФ-1114 від 28.09.2012, повернуте орендодавцю 31.05.2015 в належному стані, і відповідно строк позовної давності відраховується з даної дати. Згідно зі ст.786 ЦК України до заявлених позовних вимог, які випливають з договору найму, застосовується позовна давність в один рік, з огляду на що строк позовної давності закінчився 31.05.2016.;

- відповідач не здійснював жодних робіт з реконструкції частини виробничого поверху на першому поверсі цеху №40 площею 535кв.м. та прилеглої території біля корпусу ВТНС площею 65,9кв.м., за адресою: пр.Жовтневий, 42-а, м.Миколаїв, які б могли завдати шкоди орендованому майну, немає жодного доказу, який підтверджує протилежне;

- орендоване майно 31.05.2015 було повернуто його власнику - Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Миколаївській області в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, а сторони одна до одної претензій не мають;

- відповідач не звертався за дозволом до Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області на виконання підготовчих та будівельних робіт, не проводив робіт та немає жодного відношення до незавершеної реконструкції.

В судове засідання апеляційного господарського суду 08.05.2019 не з`явилась третя особа.

При вирішенні питання про розгляд справи у відсутності третьої особи, судовою колегією встановлено, що про час та місце розгляду справи третя особа повідомлена належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (ухвали Північного апеляційного господарського суду від 16.04.2019), явка учасників судового процесу не визнана обов`язковою, неявка третьої особи в судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті (третьою особою висловлено свою позицію відносно апеляційної скарги у відзиві на апеляційну скаргу), з урахуванням думки позивача та відповідача щодо розгляду апеляційної скарги у відсутності третьої особи судова колегія ухвалила розгляд апеляційної скарги у відсутності третьої особи .

Дослідивши доводи апеляційних скарг, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення позивача та відповідача, судовою колегією встановлено.

28.09.2012 року між третьою особою, як орендодавцем, та відповідачем, як орендарем, укладено договір № РОФ-1114 оренди державного нерухомого майна, розташованого за адресою: пр. Жовтневий, 42а, м. Миколаїв, що знаходиться на балансі Державного підприємства НВКГ "Зоря"-"Машпроект", відповідно до п. 1.1. якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - частину виробничого поверху на першому поверсі цеху № 40 площею 535кв.м. та прилеглу територію біля корпусу ВТНС площею 65,9кв.м. згідно з планом розміщення орендованих приміщень (додаток 1 до договору оренди), розташоване за адресою: просп. Жовтневий, 42-а, м. Миколаїв, що знаходиться на балансі державного підприємства НВКГ "Зоря"-"Машпроект", вартість якого становить 459 328 грн. згідно із звітом про незалежну оцінку на 31.03.12 р.

Згідно з п. 1.2. договору майно передається в оренду з метою використання під виробничі приміщення.

Пунктом 1.3. договору передбачено, що стан майна на момент укладення договору оренди визначається в акті приймання-передачі.

01.10.2012 третя особа передала відповідачу в оренду вищевказане нерухоме майно, що підтверджується актом приймання-передачі від 01.10.2012 року. Зазначений акт підписано третьої особою, як орендодавцем, відповідачем, як орендарем, та позивачем, як балансоутримувачем.

Відповідно до п. 10.1. договору цей договір укладено строком на 2 роки 93 дні, що діє з 28.09.2012 до 30.12.2014 включно.

Договором № 2 про внесення змін до Договору оренди державного нерухомого майна від 28.09.2012 № РОФ-1114 сторони визначили, що цей договір укладено строком на 5 місяців і 2 дні, що діє з 30.12.2014 до 31.05.2015 включно.

Під час строку дії договору позивач листом № 03/6-11757 від 09.12.2013 узгодив наданий відповідачем проект № 089/-2013 на реконструкцію частини виробничого поверху на першому поверсі цеху № 40 під розміщення ділянки для збирання авіаційних двигунів та зазначив, що після отримання від Державної архітектурно-будівельної інспекції декларації про початок виконання будівельних робіт, відповідачу необхідно направити на адресу позивача її копію та узгодити з УСиА, ЕМУ, УОТ строки початку виконання робіт, а також їх тривалість.

Позивач листом № 128 від 27.05.2015 у зв`язку із закінченням строку дії договору направив відповідачу акти приймання-передачі звільнених після оренди приміщень.

З матеріалів справи вбачається, що під час здійснення огляду орендованого майна представниками позивача складено акт від 02.06.2015, згідно з яким:

- приміщення в осях 17-22/Б-Е (колишня гальванічна ділянка) знаходиться у поганому стані, а саме: всередині ділянки вирито котлован, вдовж осі В навколо 3-х колон оголені ростверки, всередині приміщень лежить невивезене будівельне сміття, в місцях проходу встановлених підкранових балок через стіни спостерігаються руйнування кладки і щілини. Демонтовані регістри опалення;

- в осях 17-18/А-Б організовано новий в`їзд, де встановлені ролетні ворота, з боку вулиці перед ними розібрані вимощення та бордюри. Роботи з організації в`їзду не виконані, сміття і непотріб не вивезено.

Представник відповідача від підписання вищевказаного акту відмовився, про що працівниками позивача складено акт від 02.06.2015 року.

Листом № 03/6-5336 від 16.06.2015 позивач повідомив відповідача про те, що для підписання акту приймання-передачі він повинен повернути орендоване майно в належному технічному стані.

Листом № 03/6-6659 віл 27.07.2015 позивач повідомив відповідача про те, що він не може підписати акт приймання-передачі майна за спірним договором, оскільки майно повертається у неналежному технічному стані.

Листом № 03/6-6818 віл 31.07.2015 позивач повідомив Регіональне відділення Фонду державного майна України по Миколаївській області про те, що він не може підписати акт приймання-передачі майна за спірним договором, оскільки майно повертається у неналежному технічному стані.

Листом № 03/6-7455 від 19.08.2015 позивач повідомив відповідача про те, що враховуючи факт незадовільного технічного стану орендованого майна було проведено нараду, на за участю представників відповідача та третьої особи, на якій було прийнято рішення про підготовку 14.08.2015 кошторисної документації на проведення ремонтно-відновлювальних робіт об`єкту оренди. На виконання прийнятого рішення позивач направляє для розгляду та подальшого погодження кошторисну документацію на ремонт приміщення після закінчення оренди.

Листом № 03/6-8893 від 30.09.2015 позивач звернувся до відповідача з повторним проханням розглянути викладені в листі № 03/6-7455 від 19.08.2015 пропозиції відносно відновлювального ремонту орендованого майна.

Листом № 17/1-5368 позивач звернувся до третьої особи з проханням здійснити захист порушених прав та інтересів держави як власника майна та прийняти участь у господарському процесі в якості одного з позивачів.

За результатами розгляду вищевказаного листа третя особа направила позивачу лист № 14-11-01392 від 19.07.2016, в якому зазначила, що позивачем як балансоутримувачем нерухомого майна не вказано розмір збитків, заподіяних державі, та не надано доказів їх завдання саме відповідачем. При цьому, третя особа висловила свою готовність вжити вичерпних заходів для захисту прав та охоронюваних законом інтересів держави в суді у разі наявності розрахунку розміру збитків, заподіяних державі та документального підтвердження нанесених збитків відповідачем.

06.09.2016 року позивач направив третій особі лист № 17/1-7369, яким на підтвердження факту допущення з боку відповідача порушення вимог законодавства та договірних зобов`язань, що призвело до значного погіршення технічного стану орендованого майна надані копії кошторисної документації від 14.08.2015 на ремонт орендованого приміщення, листа № 128 від 27.05.2015, листа № 03/6-5336 від 16.06.2015, листа № 142 від 24.06.2015, листа № 03/6-6659 від 27.07.2015, листа № 14-11-01407 від 21.07.2015, листа № 03/6-6818 від 31.07.2015, листа № 03/6-7455 від 19.08.2015, листа № 03/6-8893 від 30.09.2015, Акту приймання-передачі від 02.06.2015, акту від 02.06.2015 про відмову від підпису, фотофіксації стану приміщень після закінчення строку дії договору, листа № 654 від 01.11.2013, листа № 03/6-10700 від 11.11.2013, листа № 678 від 14.11.2013, листа № 03/6-11092 від 20.11.2013, листа № 705 від 26.11.2013, листа № 03/6-11757 від 05.12.2013.

Одночасно, у вищевказаному листі позивач просив третю особу розглянути можливість здійснення захисту порушених прав та інтересів держави як власника майна в особі позивача шляхом прийняття участі у спорі в якості одного з позивачів.

У відповідь на цей лист третя особа повідомила позивача про те, що для можливості звернення до суду щодо стягнення з відповідача збитків, завданих при поверненні з орендного користування державного нерухомого майна, необхідно визначити їх розмір відповідно до п. 103 Методики оцінки майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2003 № 1891, та сплатити судовий збір. Проте кошторисом Регіонального відділення на 2016 рік не передбачено коштів на проведення такої оцінки та сплати судового збору (лист № 14-11-01880 від 07.10.2016).

09.12.2017 року позивач направив на адресу відповідача претензію № 17/1-9778 про відшкодування збитків у розмірі 266 323,01грн., завданих внаслідок погіршення стану орендованого майна.

У відповідь на вищевказану претензію відповідач листом № 11/01-18/01 від 11.01.2018 повідомив, що нерухоме майно було повернуто його власнику - Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Миколаївській області, що підтверджується актом приймання-передачі від 31.05.2015, в якому зазначено, що майно повернуто в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, а сторони одна до одної претензій не мають. За таких обставин, вимоги позивача про відшкодування збитків є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

02.08.2018 року на замовлення позивача суб`єктом оціночної діяльності - Регіональною торгово-промисловою палатою Миколаївської області було складено Звіт, згідно з яким вартість ремонтно-будівельних робіт по визначенню вартості матеріального збитку в частині виробничої ділянки площею 535,0кв.м. на 1-му поверсі 4-х поверхового цеху №40 товарів народного споживання та прилеглої території - 65,9кв.м. складає 426 821,84грн.

12.09.2018 року позивач знову звернувся до відповідача з претензією № 17/1-6498 про відшкодування збитків у розмірі 426 821,84грн., завданих внаслідок погіршення стану орендованого майна.

У відповідь на вищевказану претензію відповідач листом № 10/10-18/01 від 10.10.2018 повідомив, що нерухоме майно було повернуто його власнику - Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Миколаївській області, що підтверджується актом приймання-передачі від 31.05.2015, в якому зазначено, що майно повернуто в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, а сторони одна до одної претензій не мають. За недоліки майна, виявлені позивачем після повернення орендованого майна орендодавцю відповідач відповідальності не несе.

Звертаючись з позовом до суду, позивач зазначає про те, що погіршення технічного стану орендованого державного нерухомого майна було допущено з боку відповідача внаслідок виконання останнім будівельних робіт без відповідного дозволу Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області, третьої особи, та без погодження з позивачем строків виконання таких робіт та їх тривалість.

Так, відповідно до частини 1 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

У разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі (частина 1 статті 785 Цивільного кодексу України).

При цьому, відповідно до статті 779 Цивільного кодексу України наймач зобов`язаний усунути погіршення речі, які сталися з його вини. У разі неможливості відновлення речі наймодавець має право вимагати відшкодування завданих йому збитків. Наймач не відповідає за погіршення речі, якщо це сталося внаслідок нормального її зношення або упущень наймодавця.

Отже, лише у разі неможливості відновлення речі наймодавець має право вимагати відшкодування завданих йому збитків у вигляді вартості орендованого майна.

Частиною 4 статті 285 Господарського кодексу України також передбачено, що орендар відшкодовує орендодавцю вартість орендованого майна лише у разі відчуження цього майна або його знищення чи псування з вини орендаря.

У разі, якщо майно можна привести у придатний для використання стан, то воно підлягає відновленню за рахунок орендаря, і збитками орендодавця буде лише вартість такого відновлення за умови відмови орендаря від усунення власними силами погіршення речі.

Згідно частини 1 статті 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов`язаний повернути орендодавцеві об`єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди. Якщо орендар допустив погіршення стану орендованого майна або його загибель, він повинен відшкодувати орендодавцеві збитки, якщо не доведе, що погіршення або загибель майна сталися не з його вини.

Матеріалами справи підтверджується, що спірний договір оренди укладено між третьою особою, як орендодавцем, та відповідачем, як орендарем.

Разом з тим, умовами договору сторонами погоджені відповідні права та обов`язки і позивача, як балансоутримувача переданого за спірним договору об`єкту оренди, в тому числі на отримання від орендодавця 30% орендної плати, на безперешкодний доступ до об`єкта оренди, на участь під час повернення майна з оренди та відшкодування збитків у разі погіршення стану орендованого майна.

Пунктом 5.11. договору на орендаря покладено обов`язок у разі припинення або розірвання договору оренди повернути орендодавцю за участю балансоутримувача орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати балансоутримувачу збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого майна з вини орендаря.

За умовами п. 10.9. договору у разі припинення або розірвання цього договору майно протягом трьох робочих днів повертається орендарем орендодавцю за участю балансоутримувача.

Майно вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акта приймання-передавання за участю балансоутримувача (п. 10.10. договору).

Доводи позивача в апеляційній скарзі про те, що відповідачем було завдано збитки погіршенням технічного стану орендованого державного нерухомого майна внаслідок виконання відповідачем будівельних робіт з реконструкції частини орендованого майна, саме відповідач здійснював виконання підготовчих та будівельних робіт з реконструкції частини виробничого поверху та прилеглої території біля корпусу ВТНС, що підтверджується листами Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області, не можуть бути покладені в основу рішення з огляду на наступне.

Відповідно до положень статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. В силу положень частини другої названої статті збитками є:

- втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

- доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

З вказаних норм чинного законодавства вбачається, що обов`язковими умовами покладення відповідальності на винну сторону є наявність збитків, наявність порушення з боку цієї особи, причинного зв`язку між діями особи та збитками, які складають об`єктивну сторону правопорушення, та вини особи, внаслідок дій якої спричинено збитки.

Тобто збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ особи, що обмежує її інтереси як учасника певних відносин і проявляється у витратах, зроблених особою, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних особою доходів, які б вона одержала при умові правомірної поведінки особи.

Обов`язковою умовою покладення відповідальності має бути безпосередній причинний зв`язок між вчиненими порушеннями і збитками. Збитки є наслідком, а допущення порушення - причиною. Підставою для відшкодування понесених збитків є спричинення їх внаслідок вчиненого порушення, тобто наявності прямого причинного-наслідкового зв`язку між діями однієї сторони та зменшення майнових прав іншої.

Статтею 623 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки; розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором; збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов`язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред`явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом; суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.

Згідно зі статтею 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до частини 1 статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Право на відшкодування завданих збитків виникає при наявності складу цивільного правопорушення: порушення цивільного права чи інтересу; завдання збитків, причинного зв`язку між порушенням права та збитками, наявність винної поведінки.

Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною шкоди, коли вона прямо (безпосередньо) пов`язана зі збитками.

Відшкодування збитків є видом відповідальності учасників цивільних правовідносин за шкоду, яка є негативним наслідком правопорушення. При цьому, враховано, що збиток - це грошова оцінка шкоди, яка підлягає відшкодуванню за неможливості, недоцільності або у разі відмови потерпілого від відшкодування шкоди в натурі.

Отже, для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки. Тобто, протиправна дія є причиною, а шкода - наслідком протиправної дії. Відсутність будь-якої з зазначених ознак виключає настання цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді покладення на нього обов`язку з відшкодування збитків.

Частиною 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що погіршення стану орендованого майна було спричинено саме незаконними діями відповідача, а також доказів здійснення відповідачем робіт з реконструкції частини виробничого поверху на першому поверсі цеху № 40 площею 535кв.м. та прилеглої території біля корпусу ВТНС площею 65,9кв.м. за адресою: пр. Жовтневий, 42-а у м. Миколаєві, які б могли завдати шкоду орендованому майну.

Наданий позивачем Звіт про незалежну оцінку розміру матеріального збитку сам по собі не може вважатись належним доказом на підтвердження розміру завданих позивачу збитків з огляду на:

- відсутність у матеріалах справи доказів на підтвердження того, що позивачем або залученими ним на підставі відповідного договору іншими особами виконані роботи з відновлення орендованого нерухомого майна, які відображені у доданій до цього Звіту кошторисній документації;

- звіт про оцінку розміру матеріального збитку складений Регіональним відділенням Торгово-промислової палати 02.08.2018 року, тобто більш ніж через три роки після звільнення відповідачем орендованого майна.

Крім того, в матеріалах справи відсутні докази того, що позивачем зроблені витрати, пов`язані із відновленням порушеного права, зокрема витрати на ремонт спірного майна в сумі 426 821, 84грн.

Матеріалами справи підтверджується, що згідно з актом приймання-передачі від 31.05.2015 у зв`язку із закінченням строку дії договору оренди державного нерухомого майна від 28.06.2012 № РОФ-1114 та відповідно до умов п. 5.11. договору орендар передав, а орендодавець прийняв із строкового платного користування державне нерухоме майно - частину виробничого поверху на першому поверсі цеху № 40 площею 535,0кв.м. та прилеглу територію біля корпусу ВТНС площею 65,9кв.м., розташоване за адресою: пр. Жовтневий, 42-а, м. Миколаїв, що перебуває на балансі Державного підприємства Науково-виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря"-"Машпроект". Майно, що повертається знаходиться в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу. Сторони претензій одна до одної не мають.

Доводи відповідача в апеляційній скарзі про те, що відмова відповідача від підписання акту від 02.06.2015 «Про приймання приміщень від відповідача, що звільняються після закінчення дії договору» не може розцінюватись судом, як підтвердження факту односторонності складання акту про виявлені погіршення орендованого майна позивачем, не приймаються судом до уваги, оскільки з урахуванням того, що нерухоме майно було повернуто його власнику - Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Миколаївській області, що підтверджується актом приймання-передачі від 31.05.2015 (в якому зазначено, що майно повернуто в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, а сторони одна до одної претензій не мають), не підписання відповідачем акту від 02.06.2015 не має вирішального значення при розгляді зазначеного спору.

Доводи позивача в апеляційній скарзі про те, що позивач листом №03/6-11757 від 09.12.2013 узгодив наданий відповідачем проект № 089/-2013 на реконструкцію частини виробничого поверху на першому поверсі цеху №40 під розміщення ділянки для збирання авіаційних двигунів та зазначив, що після отримання від Державної архітектурно-будівельної інспекції декларації про початок виконання будівельних робіт, відповідачу необхідно направити на адресу позивача її копію та узгодити з УСиА, ЕМУ, УОТ строки початку виконання робіт, а також їх тривалість і цей факт є доказом того, що саме відповідачем було завдано збитки погіршенням технічного стану орендованого державного нерухомого майна внаслідок виконанням останнім будівельних робіт з реконструкції частини орендованого майна, не можуть бути покладені в основу рішення, оскільки матеріали справи не містять доказів того, що відповідач звертався за дозволом до Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області на виконання підготовчих та будівельних робіт та проводив вказані робіти, а тому на немає жодного відношення до незавершеної реконструкції.

Отже, позивачем не надано жодних належних, допустимих та достатніх доказів, які б у своїй сукупності надали суду можливість встановити обставини, які входять до предмету доказування у даній справі, а саме розміру збитків, протиправної поведінки відповідача, причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою відповідача та завданими збитками.

В процесі розгляду спору місцевим господарським судом, відповідач звернувся з заявою про застосування строків позовної давності, в задоволенні якої обґрунтовано відмовлено місцевим господарським судом, з урахуванням того, що частиною 1 статті 261 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи, а тому перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Враховуючи викладене, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, ухвала Господарського суду міста Києва від 14.03.2019 не підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 273-279, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря" - "Машпроект" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 04.03.2019 у справі №910/15145/18 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/15145/18 повернути до Господарського суду міста Києва.

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

В разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови суду апеляційної інстанції зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 14.05.2019

Головуючий суддя С.А. Пашкіна

Судді Л.П. Зубець

С.І. Буравльов