Справа № 2-о-14-1/10
У Х В А Л А
Рядок статистичного звіту 15
20 днів
23 лютого 2010 року суддя Печерського районного суду міста Києва Мельник А. В., перевіривши заяву Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова про розкриття «Райффайзен Банк Аваль» інформації, яка містить банківську таємницю, щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр технологій деревообробки»,
В С Т А Н О В И В:
ДПІ у Київському районі міста Харкова звернулася до суду із заявою в якій просила прийняти до розгляду її заяву та постановити рішення, в якому надати їй дозвіл на отримання інформації про обсяг та обіг коштів (в електронному вигляді та на паперових носіях) з вказівкою призначення платежів та контрагентів ТОВ «Центр технологій деревообробки» на рахунках № НОМЕР_1, «№ НОМЕР_2 в «Райффайзен Банк Аваль» за період часу з 01.01.2008 року по 30.06.2009 року.
Ухвалою судді Печерського районного суду міста Києва від 04.02.2010 року заяву було залишено без руху та надано заявнику строк до 15.02.2010 року для усунення недоліків з підстав не відповідності заяви вимогам встановлених статтями 119, 288 ЦПК України.
Зокрема, заявником не було дотримано вимог частини 5 статті 119 ЦПК України, оскільки не було додано до заяви документи, що підтверджують сплату судових витрат.
З огляду на вимоги частини 2 статті 119 ЦПК України, вимоги, що ставились в 1-му пункті прохальної частини заяви, були оцінені такими, що не вирішуються судом в порядку окремого провадження при розгляді судом справ про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, оскільки не стосуються діяльності юридичних осіб щодо яких вимагається розкриття такої інформації, а тому вимоги заяви в цій частині слід виключити з прохальної частини.
Зверталась увага заявника на те, що в заяві було відсутнє прохання про розкриття банком інформації, що містить банківську таємницю, а містилась вимога про надання дозволу на отримання інформації.
Оскільки, додатками до заяви було зазначено: копії заяв для сторін по справі з додатками та було додано їх всього на 42-х аркушах, заявнику пропонувалось уточнити перелік документів, що додаються до заяви, у відповідності з вимогами п. 7 ч. 2 ст. 119 ЦПК України та конкретно вказати які саме документи додаються із зазначенням реквізитів додатку, а саме: його назви, найменувань суб’єкта звернення і адресатів, вхідного/вихідного номера і відповідної дати документа, а також подається копія чи його оригінал та інші ідентифікуючі реквізити документа.
Крім того, заявнику, для дотримання вимог п. 3 ч. 2 ст. 288 ЦПК України, слід було вказати офіційне та повне найменування банку, що обслуговує особу, щодо якої необхідно розкрити банківську таємницю.
11.02.2010 року заявником було отримано копію ухвали від 04.02.2010 року, в якій було роз’яснено його право, в строк до 15.02.2010 року усунути виявлені недоліки, шляхом подання заяви з додержанням вимог встановлених ст. ст. 119, 120, 234, 235, 287, 288 ЦПК України.
У встановлений судом строк – 15.02.2010 року, на виконання ухвали від 04.02.2010 року, заявник надав суду нову редакцію заяви (Вх. № 3146 від 22.02.2010 року), в якій просить надати йому дозвіл на отримання інформації про обсяг та обіг коштів (в електронному вигляді та на паперових носіях) з вказівкою призначення платежів та контрагентів ТОВ «Центр технологій деревообробки» на рахунках № НОМЕР_1, «№ НОМЕР_2 в «Райффайзен Банк Аваль» за період часу з 01.01.2008 року по 30.06.2009 року.
Крім того, заявник належним чином зазначив перелік додатків до заяви, як того вимагає норма п. 7 ч. 2 ст. 119 ЦПК України.
Разом з цим, заявник, в супереч вимог п. 3 ч. 2 ст. 288 ЦПК України, не вказав офіційне та повне найменування банку, що обслуговує особу, щодо якої необхідно розкрити банківську таємницю, оскільки замість Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» зазначив: «Райффайзен Банк Аваль», що не є повною назвою банку.
При цьому, заявник додав до заяви документи, що підтверджують оплату ним через громадянина ОСОБА_2 інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в розмірі 31 гривня 25 копійок, які сплачено не за банківськими реквізитами, що встановлені для сплати судових витрат при подачі заяв до Печерського районного суду міста Києва, і замість Територіального управління Державної судової адміністрації в місті Києві вказано отримувача: УДК у Печерському районі міста Києва, а замість УДК в місті Києві – банк отримувача: ГУДК України в місті Києві.
Враховуючи, що до заяви не додано довіреність ДПІ у Київському районі міста Харкова на ім’я ОСОБА_2, в якій було б обумовлено право останнього на здійснення відповідних оплат від імені довірителя, прихожу до висновку, що витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи заявником не сплачено.
Крім того, чинним цивільним процесуальним законодавством України передбачено стягнення судових витрат на користь заявника у разі задоволення його заяви та враховуючи, що заявником є державний орган, а не фізична особа, прихожу до висновку, що суд, у випадку відкриття провадження за заявою, при її розгляді по суті, буде позбавлений можливості вирішити питання про розподіл судових витрат у відповідності з ЦПК України.
В порушення вимог частини 5 статті 119 ЦПК України, заявником не додано до заяви документи, що підтверджують сплату судових витрат – судового збору.
За таких обставин, прихожу до висновку, що нова редакція заяви (уточнена заява) не відповідає вимогам встановленим ч. 5 ст. 119 ЦПК України, оскільки заявником не додано до заяви документи, що підтверджують сплату судового збору та оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 121 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений судом строк не виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 ЦПК України, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Враховуючи вищенаведену норму закону, а також те, що заявник у встановлений судом строк подав суду нову редакцію заяви, яка не відповідає вимогам статті 119 ЦПК України, прихожу до висновку, що заявник виявлені недоліки заяви не усунув, а тому заяву слід вважати неподаною та повернути заявнику.
Враховуючи викладене, керуючись ч. 2 ст. 121 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
Заяву Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова про розкриття «Райффайзен Банк Аваль» інформації, яка містить банківську таємницю, щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр технологій деревообробки» - вважати неподаною та повернути заявнику.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, ухвала суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Заява про апеляційне оскарження ухвали суду подається до Апеляційного суду міста Києва через Печерський районний суд міста Києва протягом п‘яти днів з дня отримання копії ухвали.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Апеляційного суду міста Києва через Печерський районний суд міста Києва протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя