Справа № 2-366/2010 р.            

    РІШЕННЯ

       ІМЕНЕМ УКРАЇНИ    

      03 лютого 2010 р. Ленінський районний суд м. Кіровограда у складі

головуючого                                      Льон С.М.

при секретарі                                     Гуменюк С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді  справу за позовом ОСОБА_1  до ВАТ «Страхове товариство «Гарантія»  в особі Кіровоградської регіональної дирекції філії ВАТ «Страхове товариство «Гарантія»  про стягнення страхових сум ,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до  ВАТ «Страхове товариство «Гарантія»  в особі Кіровоградської  регіональної дирекції філії ВАТ «Страхове товариство «Гарантія»  про стягнення страхових сум. Вказав, що 21.08.2008 року уклав з ВАТ «Страхове товариство «Гарантія» договір добровільного страхування наземного транспорту №5-291-4/08. За даним договором об’єктом страхування являється автомобіль ВАЗ-21703, 2008року виготовлення, колір – сірий, вартістю – 57100гривень, державний номерний знак НОМЕР_1, який був застрахований  по програмі «КАСКО» на суму 57100 грн.. 09.11.2008 року сталась ДТП, тобто настав страховий випадок, внаслідок якого автомобіль отримав механічні пошкодження. На своє звернення до ВАТ «Страхове товариство «Гарантія» отримав відмову щодо виплати страхового відшкодування з посиланням на порушення підпунктів 21.1.15, 22.1, 24.6 Договору. З даними висновками щодо порушення ним вищевказаних пунктів Договору не погоджується, так як ним страховику надані всі передбачені Договором документи, а п.п. 21.1.15 на який посилається відповідач взагалі в договорі відсутній. Тому, вважає відмову ВАТ «Страхове товариство «Гарантія» необґрунтованою, просить суд стягнути з останнього  суму страхового відшкодування в розмірі 29866грн.,  3 відсотки  річних від простроченої  суми  – 265.11грн.,  пеню в розмірі 2120.78грн.,  моральну шкоду в сумі 10000грн.,  витрати понесені на правову допомогу в сумі 5000гривень, матеріальні збитки в розмірі 262.90грн. та сплачені судові витрати.

Позивач та його представник в судовому засіданні вимоги підтримав в повному об’ємі, посилаючись на обставини викладені в заяві.

Представник відповідача позов не визнав. Вказав, що вимоги ОСОБА_1 є безпідставними, так як позивач просить стягнути суму страхового відшкодування «затрати на ремонт з ПДВ» в розмірі  30437.63грн., на підтвердження чого подає калькуляцію №252 від 22.04.2009року, однак  дана не містить будь-якої інформації щодо того ким складена, яким чином та на якій підставі. Згідно п.23.4 договору страхування, страхове відшкодування  не може перевищувати розміру реальних збитків, розмір збитків при настанні страхового випадку визначається Страховиком у відповідності до положень  та вимог чинного законодавства України, що регулюють питання  оцінки наземних транспортних засобів, з врахуванням умов договору страхування.  У відповідності до вимог чинного законодавства ВАТ СК «Гарантія» 17 лютого 2009року звернулась до спеціаліста автотоварознавця Буніна А.Ю. з проханням визначення вартості матеріального збитку завданого власнику автомобіля ВАЗ-21703, внаслідок пошкодження  транспортного засобу в ДТП. Згідно висновку спеціаліста №2054 від 20.02.2009року вартість матеріального збитку завданого позивачу складає 19545.56гривень. Крім того, позивачем  до ВАТ «СК Гарантія» відповідно до договору не подано всіх передбачених документів, а тому у Страховика не настав строк виконання зобов’язання по виплаті страхового відшкодування.  З огляду на викладене зазначив, що і всі інші вимоги позивача є безпідставними, а тому задоволенню не підлягають.

Заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що 21.08.2008 року між сторонами було укладено договір добровільного страхування наземного транспортного засобу  № 5-291-4/08. Строк дії з 22.08.2008 року до 21.08.2009 року.

Відповідно до договору страхування відповідач зобов’язувався у випадку пошкодження застрахованого транспортного засобу  ВАЗ-21703 , 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, виплатити страхове відшкодування.

Відповідно до ст. 979 ч. 1 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов’язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов’язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

09.11.2008 року на польовій дорозі  між с. Копанки та с. Леніно сталась ДТП, внаслідок якої було пошкоджено застрахований транспортний засіб, що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії АГ №173792 від 09.11.2008року.

Відповідно до висновку спеціаліста – автотоварознавця ОСОБА_2 №2054  в частині визначення матеріального збитку у зв’язку з аварійними пошкодженнями спричиненими автомобілю НОМЕР_2, матеріальна шкода спричинена власнику вищевказаного автомобіля в наслідок його пошкодження  при ДТП складає – 19545.56гривень, в тому числі ПДВ 20%.  

Відповідно до ст. 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника і страхового акту. Страховий акт складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що встановлюється страховиком.

Згідно ст. 991 ЦПК України, страховик має право відмовитися від здійснення страхової виплати з підстав вичерпний перелік яких визначений даною статтею.

Договором страхування можуть бути передбачені також інші підстави для відмови  здійснити страхову виплату, якщо це не суперечить закону.

Рішення страховика про відмову  здійснити страхову виплату повідомляється страхувальникові у письмовій формі з обґрунтуванням причин відмови.

Відповідно до листа  ВАТ «СК «Гарантія» за №536/09 від 16.03.2009року  позивача повідомлено про відмову у виплаті страхової суми з підстав  порушення  умов страхування, а саме не заміна літніх шин на зимові, що знаходиться в прямому причинному зв’язку з наслідками  - виникнення пошкоджень застрахованого автомобіля. Суд вважає дану відмову необґрунтованою, так як  в листі не зазначено жодного посилання на пункт договору який передбачає відмову у виплаті страхового відшкодування з вищевказаної причини. Крім того, незрозуміло яким чином ВАТ «СК «Гарантія» дійшло висновку щодо причинного зв’язку між не заміною літніх шин на зимові з наслідками ДТП, оскільки дане може бути встановлено лише висновком експерта.

Згідно листа  ВАТ «СК «Гарантія» за вих. №254 від 02.01.2009року встановлено, що підставою відмови позивачу у виплаті страхового відшкодування  є ненадання Страховику / окрім інших документів передбачених Договором страхування/ довідки з ДАІ із зазначенням дати, часу і місця події, постраждалих осіб, всіх учасників  і винуватця події, їхнього місця проживання або роботи, інформації про наявність у них водійських посвідчень, стану осіб учасників ДТП, описом отриманих транспортним засобом пошкоджень та довідку про медичне освідчення водія.

В судовому засіданні достовірно встановлено, що позивачем  при зверненні до ВАТ «СК «Гарантія» подано всі необхідні документи, а саме – заява про страховий випадок, довідка ДАІ, довідка медичної частини на стан сп’яніння та інші документи,  для отримання страхового відшкодування. Посилання  відповідача  при відмові про ненадання протоколу медичного огляду на стан сп’яніння не ґрунтується на законі, так як п.22.1 Договору та п.9.2 Правил добровільного страхування  наземного транспорту /крім залізничного/ №1-08/06 від 01.07.2005року, зобов’язання  надати довідку про  медичне обстеження, що і було виконано позивачем.

Таким чином, виходячи з вищевказаних листів суд приходить до висновку про необґрунтованість відмови позивачу у виплаті суми страхового відшкодування, так як ВАТ «СК «Гарантія» фактично ухиляється від виконання свої зобов’язань за договором, кожного разу змінюючи причини відмови і зобов’язуючи позивача доказувати право на отримання передбаченого Договором відшкодування.

Суд при визначенні суми матеріальної шкоди заподіяної власнику пошкодженого автомобіля НОМЕР_3 бере за основу 19545.56 гривень визначену   спеціалістом – автотоварознавцем  ОСОБА_2 у висновку №2054 від 20.02.2009року, так як з наданої позивачем калькуляції щодо визначення матеріальної шкоди в сумі 30437.63гривень не вбачається коли і ким дана складена.    

Крім того, враховуючи викладене суд вважає, що не підлягають задоволенню вимоги позивача щодо стягнення з  ВАТ «СК «Гарантія» 3 відсотків  річних від простроченої суми, які становлять – 265.11грн., пені в розмірі 2120.78грн., моральної шкоди в сумі 10000грн., витрати понесені на правову допомогу в сумі 5000гривень та матеріальні збитки в розмірі 262.90грн..

Так, стягнення 3 відсотків  річних від простроченої суми, які становлять – 265.11грн. та пені в розмірі 2120.78грн. не підлягають задоволенню, оскільки стягнення даних не передбачено договором добровільного страхування  наземного транспорту №5-291-4/08 від 21.08.2008року, укладеного між сторонами.

Стягнення моральної шкоди в сумі 10000гривень не підлягає задоволенню, так як судом не встановлено і позивачем не надано жодних доказів щодо її заподіяння.

Стягнення 5000гривень – витрат понесених позивачем на надання правової допомоги не підлягає задоволенню, так як відповідно до ч.1 ст. 84 ЦПК України, витрати пов’язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Крім того, в судовому засіданні в якості представника позивача приймав участь ОСОБА_3, введений до участі в справі за усним клопотанням позивача,  а виходячи з копії квитанції до прибуткового касового ордера №05/04 від 26.04.2009року кошти в сумі 5000гривень були сплачені ПП ОСОБА_4 за надання юридичних послуг. Також, не надано доказів, що приватний підприємець ОСОБА_4 є адвокатом або іншим фахівцем в галузі права.

Вимога стягнення матеріальних збитків  в розмірі 262.90гривень не підлягає задоволенню, оскільки позивачем не доведено, що вищевказані витрати він здійснював у зв’язку з розглядом справи в суді, числа по яким позивач перебував в м. Кіровограді не співпадають з днями судових засідань, крім того позивач ведення справи здійснював з участю представника, що надавало йому можливість бути відсутнім в судових засіданнях.  

Керуючись ст.ст. 990, 991 ЦК України, ст.ст. 213-215, ЦПК України, суд, -  

ВИРІШИВ:

    Позов  ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Страхове товариство «Гарантія» в особі Кіровоградської регіональної дирекції філії ВАТ «Страхове товариство «Гарантія» про  стягнення страхового відшкодування задовольнити частково.

    Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Страхове товариство «Гарантія» в особі Кіровоградської регіональної дирекції філії ВАТ «Страхове товариство «Гарантія» на користь ОСОБА_1  19545.56гривень – страхового відшкодування та 7.50гривень – витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 8.50гривень – вимога морального характеру.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Страхове товариство «Гарантія» в особі Кіровоградської регіональної дирекції філії ВАТ «Страхове товариство «Гарантія» на користь держави судовий збір в сумі 51гривні – вимога матеріального характеру.

    В іншій частині позовних вимог відмовити.

    Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

    Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються  апеляційному суду Кіровоградської області, через даний суд.

Суддя                                                                                                                                 Льон С.М.