Справа № 495/3728/19

№ провадження 2/495/1863/2019

Ухвала

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 травня 2019 рокум. Білгород-Дністровський

Суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Шевчук Ю.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі №495/3728/19 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Щелкова Дениса Михайловича, Третя особа без самостійних вимог на стороні Відповідача: Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Горда Ірина Володимирівна про визнання неправомірним та скасування рішення, поновлення права власності, визнання недійсним договору, витребування майна, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про забезпечення позову по цивільній справі №495/3728/19 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Щелкова Дениса Михайловича, Третя особа без самостійних вимог на стороні Відповідача: Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Горда Ірина Володимирівна про визнання неправомірним та скасування рішення, поновлення права власності, визнання недійсним договору, витребування майна.

В порядку забезпечення позову ОСОБА_1 просить:

- накласти арешт на будівлю бару з готелем (реєстраційний номер майна: 963206451103) загальною площею 371,4 кв.м., загальна площа земельної ділянки - 410 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1;

-заборонити органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстратором прав на нерухоме майно, в тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав, зокрема: Міністерству юстиції України та його територіальним органам, нотаріусам та іншим органам чи особам, які виконують функції реєстрації, вчиняти дії щодо внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відносно об`єкта нерухомості будівлі бару з готелем (реєстраційний номер майна: 963206451103) загальною площею 371,4 кв.м., загальна площа земельної ділянки - 410 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1;

-заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 69, ЄРДПОУ: 37825968), ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вчиняти дії, направлені на відчуження та передання заставу (іпотеку) будівлі бару з готелем (реєстраційний номер майна: 963206451103), що розташований за адресою: АДРЕСА_1 з готелем (район Сонячний);

-заборонити ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та будь-яким особам, які представляють їх інтереси вчиняти будь-які дії щодо входження в приміщення, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна: 963206451103).

Свою заяву обґрунтовує тим, що у провадженні Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області знаходиться справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Щелкова Дениса Михайлович, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Горда Ірина Володимирівна, про скасування рішення, поновлення прав власності, визнання недійсним договору, витребування майна. Предметом позову в даній справі є: рішення державного реєстратора, в особі Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Щелкова Дениса Михайловича № 30313993 від 30 червня 2016 року щодо реєстрації права власності на іпотечне приміщення у вигляді бару з готелем загальною площею 371,4 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 963206451103, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 зареєстрованого за Товариством з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект»; договір купівлі-продажу, посвідчений 28 квітня 2018 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Гордою І.В. за реєстровим № 547, відповідно до якого ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» продало, а ОСОБА_3 та ОСОБА_2 купили у приватну спільну часткову власність будівлю бару з готелем загальною площею 371,4 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 963206451103, який розташований за адресою: АДРЕСА_1; поновлення за ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) права власності на будівлю бару з готелем загальною площею 371,4 кв.м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 т. Затока , « Парус » бар з готелем (район « Сонячний »); витребування з незаконного володіння ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) будівлю бару з готелем загальною площею 371,4 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 963206451103, який розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Так, 30 червня 2016 року, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щелковим Денисом Михайловичем було прийнято рішення № 30313993 та зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» право власності на іпотечне приміщення у вигляді бару з готелем загальною площею 371,4 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 963206451103, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 т. Затока , «Парус» бар з готелем (район « Сонячний ») на підставі договору іпотеки, укладеного 05 липня 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Білгород-Дністровського міського нотаріального округу Одеської області Щукіною Л.С. Позасудове стягнення на предмет іпотеки було здійснене на підставі Договору іпотеки яким було забезпечено зобов`язання за Договорами про надання споживчого кредиту: кредитним договором № 00111791500000 від 05 липня 2007 року. Після цього, 28 квітня 2018 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Гордою І.В. було посвідчено договір купівлі-продажу за реєстровим № 547, відповідно до якого ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» продало, а ОСОБА_3 та ОСОБА_2 купили у приватну спільну часткову власність будівлю бару з готелем загальною площею 371,4 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 963206451103, який розташований за адресою: АДРЕСА_1.

ОСОБА_1 , у власності якого знаходився предмет іпотеки, вважає, що право власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» на будівлю бару з готелем загальною площею 371,4 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 963206451103, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, було набуто неправомірно.

До заяви про забезпечення позову додається Інформаційна довідка (Інформація з державного реєстру прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна) № 162867202, з якої вбачається, що у приватній власності громадянина ОСОБА_1 перебував об`єкт нерухомості: будівля бару з готелем (реєстраційний номер майна: 963206451103) загальною площею 371,4 кв.м, загальна площа земельної ділянки - 410 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1. Також вбачається, що приблизна вартість вказаного нерухомого майна становить близько 195-200 тис. доларів США, що за офіційним курсом на момент подання позовної заяви та заяви про забезпечення позову складає близько 5 500 000 (п`ять мільйонів п`ятсот тисяч) гривень 00 копійок.

Дослідивши матеріали наданої заяви про забезпечення позову, матеріали цивільної справи, суд приходить до наступних висновків.

Забезпечення позову може застосовуватись лише з вказаних підстав, ці підстави є оцінними. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших ніж, ті, яким вдалось би запобігти.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватись лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб, учасників процесу.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й відповідача та інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.150 ЦПК України, позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.

Згідно ч.1 ст.151 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.152 ЦПК України, заява про забезпечення позову одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст.153 ЦПК України, Заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч.1,2 ст.157 ЦПК України, Ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Примірник ухвали про забезпечення позову залежно від виду вжитих заходів одночасно з направленням заявнику направляється судом для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову 123 і яких суд може ідентифікувати, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

Забезпечення позову є цивільно-процесуальним заходом, що вживається судом та направлений на охорону матеріально-правових інтересів позивача, що гарантують за його позовом реальне виконання судового рішення.

Дослідивши заяву про забезпечення позову, матеріали цивільної справи, суд приходить до наступних висновків.

Заяву розглянуто судом без повідомлення учасників справи в порядку ч.1 ст.153 ЦПК України.

Фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося відповідно до положень ч.2 ст.247 ЦПК України.

Так, відповідно до частин 1,2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у Постанові № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і за реєстрова на відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Згідно п. 4 даної постанови визначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить за1стосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Пунктом 2 ч.1 ст.150 ЦПК України визначено такий вид забезпечення позову, зокрема, як накладення арешту на майно.

Розглядаючи заяву та додані до неї документи, суд пересвідчився, що між позивачем та відповідачами виник спір з приводу визначення правового статусу об`єкта нерухомого майна - бару з готелем , який розташований за адресою : Одеська область, м. Білгород-Дністровський. смт. Затока, «Парус» бар з готелем.

За таких обставин, враховуючи пов`язаність заходів забезпечення позову з його предметом і відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам, суд вважає, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню в частині накладення арешту та заборони вчинення будь-яких дій відносно майна, яке є предметом спору.

Що стосується вимог заяви про забезпечення позову в частині заборони ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та будь-яким іншим особам, які представляють їх інтереси, вчиняти будь-які дії щодо входження в приміщення, яке є предметом спору, то в цій частині суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні заяви, оскільки заборона власникам майна користуватись належним їм майном проти ричіть інституту забезпечення позову, тобто є неприпустимим.

Суд зазначає, що статтею 124 Конституції України визначено принцип обов`язковості судових рішень, який з огляду на положення ст. ст. 2, 18, 153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову.

При цьому відповідно до ч. 3 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 №ETS N 005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»).

У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

Враховуючи викладене, з наведених у заяві про забезпечення позову фактів та обґрунтувань вбачається, що предмет позову та заявлений позивачем захід забезпечення позову у виді накладення арешту та заборони вчиняти будь-які дії щодо предмета спору є взаємопов`язаним з предметом спору, а невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Позивачем обґрунтовано наявність зв`язку між заходом забезпечення позову та предметом позовних вимог, оскільки застосування такого заходу забезпечення позову спроможне забезпечити ефективний захист його порушеного права та поновлення порушених прав та інтересів позивача.

Невжиття заходу до забезпечення позову може призвести до того, що власник спірного майна може змінитись, що призведе до затягування розгляду справи та обмеження прав позивача на судовий ефективний судовий захист.

При цьому, накладення арешту та заборона вчиняти будь-які дії, пов`язані із переходом права власності на спірне майно, до вирішення спору по суті не призведе до обмеження прав відповідача на володіння та користування майном, а слугуватиме заходом запобігання можливих порушень прав позивача.

При вирішенні питання щодо необхідності застосування зустрічного забезпечення слід зазначити наступне.

Регламентація питання про зустрічне забезпечення позову здійснюється положеннями ст. 154 ЦПК України. Зокрема вказаною нормою передбачено, що суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у звязку із забезпеченням позову.

З аналізу наведеної норми вбачається, що єдиним критерієм застосування судом зустрічного забезпечення позову є забезпечення можливості відшкодування збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову. При цьому можливість таких збитків має бути ретельно досліджена судом, визначено їх потенційний розмір, оцінено співмірність застосованих заходів забезпечення позову розміру таких можливих збитків та розміру зустрічного забезпечення.

Аналізуюючи матеріали даної справи, суд не вбачає підстав для застосування зустрічного забезпечення, оскільки матеріали справи не містять доводів та аргументів, яким чином застосований захід забезпечення позову може завдати збитків відповідачу, а також в чому саме можуть полягати такі збитки. Окрім того, не містять матеріали справи й доказів наявності передбачених ст. 154 ЦПК України випадків обов`язкового застосування зустрічного забезпечення.

Приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, з врахуванням роз`яснення Верховного Суду України, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв`язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі, спроможності заходів, який заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів, суд вважає за можливе задовольнити заяву про забезпечення позову частково, в межах заявлених позовних вимог, оскільки невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Керуючись ст.ст.151-153 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі №495/3728/19 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Щелкова Дениса Михайловича, Третя особа без самостійних вимог на стороні Відповідача: Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Горда Ірина Володимирівна про визнання неправомірним та скасування рішення, поновлення права власності, визнання недійсним договору, витребування майна - задовольнити частково.

Накласти арешт на будівлю бару з готелем (реєстраційний номер майна: 963206451103) загальною площею 371,4 кв.м., загальна площа земельної ділянки - 410 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Заборонити органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстратором прав на нерухоме майно, в тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав, зокрема: Міністерству юстиції України та його територіальним органам, нотаріусам та іншим органам чи особам, які виконують функції реєстрації, вчиняти дії щодо внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відносно об`єкта нерухомості будівлі бару з готелем (реєстраційний номер майна: 963206451103) загальною площею 371,4 кв.м., загальна площа земельної ділянки - 410 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 69, ЄРДПОУ: 37825968), ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вчиняти дії, направлені на відчуження та передання заставу (іпотеку) будівлі бару з готелем (реєстраційний номер майна: 963206451103), що розташований за адресою: АДРЕСА_1 «Парус» бар з готелем (район Сонячний).

В задоволенні іншої частини заяви відмовити.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Виконання ухвал з питань забезпечення позову здійснюється негайно в порядку, встановленому законом для виконання судових рішень.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі в 15 - денний строк з дня проголошення ухвали.

Суддя: