ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" травня 2019 р. Справа№ 910/14170/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дикунської С.Я.

суддів: Мальченко А.О.

Жук Г.А.

секретар судового засідання Добрицька В.С.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання

розглянувши матеріали апеляційної скарги Акціонерного товариства «Українська залізниця»

на рішення Господарського суду міста Києва

від 22.01.2019 (повний текст рішення складено 24.01.2019)

у справі № 910/14170/18 (суддя Картавцева Ю.В.)

за позовом Акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго»

до Акціонерного товариства «Українська залізниця»

про стягнення 867 435,79 грн.

В С Т А Н О В И В:

Акціонерне товариство «ДТЕК Західенерго» (далі - АТ «ДТЕК Західенерго», позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», яке змінило свою організаційну правову форму на Акціонерне товариство «Українська залізниця» (далі - АТ «Українська залізниця, відповідач) про стягнення 867 435,79 грн. В обґрунтування своїх вимог зазначило про неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань щодо термінів доставки вантажу (вугільної продукції), відтак просило стягнути з відповідача 867 435,79 грн. штрафу.

Заперечуючи проти позову, відповідач стверджував про неврахування позивачем, що ряд вагонів не подано під вивантаження після їх прибуття на станцію призначення з вини вантажоодержувача через зайнятість його фронтів вивантаження, що підтверджується актами загальної форми №166 від 10.08.2018 та №1168 від 11.08.2018. Позивачем у розрахунку зазначено загальну плату за перевезення вантажу, яка включає безпосередньо провізну плату та компенсацію витрат на перевезення вагону у порожньому стані та плату за використання вагону залізниці, що є порушенням ст. 116 Статуту залізниць України. З огляду на наведене, відповідач зазначив, що розмір штрафу складає 185 694,79 грн. в сторону зменшення та просив зменшити суму штрафу до 5% від нарахованої суми.

У наданій суду першої інстанції відповіді на відзив, позивач вказував, що в лютому 2018 тарифна політика відповідача змінилась, тому між сторонами укладено новий договір перевезення від 16.02.2018, за умовами якого провізну плату складають усі три компоненти (плата за перевезення навантаженого вагону перевізника, компенсація витрат на перевезення у порожньому стані вагону, плата за користування вагону перевізника у вантажному та порожньому рейсах). Доводи відповідача щодо систематичного звернення з аналогічними позовами свідчить не про винятковість такого випадку, а про систематичність неналежного виконання зобов`язань відповідачем, отже відсутність підстав для зменшення суми штрафу.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.01.2019 у справі № 910/14170/18 позов задоволено частково. Стягнуто з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь Акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» грошові кошти в розмірі 849 592, 12 грн. та судовий збір у розмірі 12 743, 88 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись із згаданим рішенням, Акціонерне товариство «Українська залізниця» оскаржило його в апеляційному порядку, просило змінити рішення та ухвалити нове в частині зменшення суми стягнутого штрафу. В обґрунтування своїх вимог зазначило, що оскаржуване рішення ухвалено за неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, за неправильного застосування норм матеріального та порушення вимог процесуального права. Апелянт не погоджується з висновками суду щодо відсутності підстав для зменшення суми нарахованого штрафу, а також щодо правомірності зарахування до суми провізної плати, як величини, від якої слід нараховувати штраф за несвоєчасну доставку, також вартість інших послуг, відповідальність за надання яких не охоплюється предметом спору у даній справі. За твердженнями апелянта, виходячи з правової природи договору перевезення, провізна плата є платою виключно за надання послуги з перевезення вантажу. На переконання апелянта, судом першої інстанції не враховано, що положення ст. 116 Статут залізниць встановлюють відповідальність лише за несвоєчасну доставку вантажів й не передбачають відповідальності за порушення інших зобов`язань, відтак зарахування до провізної плати - суми, від якої слід нараховувати штраф, також вартості інших послуг є безпідставним та таким, що суперечить правовій природі порушеного зобов`язання. Не з`ясування цих обставин вплинуло на правильність розрахунку суми штрафу, який є предметом спору у цій справі, тому оскаржуване рішення ухвалено з порушенням ч. 2 ст. 908 ЦК України, ч.ч. 1, 5 ст. 307, ч. З ст. 313 ГК України, ч. 1 ст. 23 Закону України «Про залізничний транспорт», ст. ст. 6, 22, 116 Статуту, п. 1.2., Додатку 3 Правил. Крім цього, місцевим судом порушено визначений законодавством порядок і підстави застосування господарсько-правової відповідальності у спірних правовідносинах та безпідставно відмовлено в задоволенні клопотання про зменшення розміру штрафу тощо.

В судове засідання апеляційної інстанції 07.05.2019, яке відбувалось в режимі відеоконференції, в Західний апеляційний господарський суд з`явився представник відповідача, представник позивача в приміщення Північного апеляційного господарського суду не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, подав клопотання про розгляд справи за відсутності його представника, тому апеляційний суд вважав за можливе справу розглядати за відсутності представника позивача за наявними у справі матеріалами.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції надав пояснення, в яких підтримав свою апеляційну скаргу, просив її задовольнити за наведених в ній підстав, оскаржуване рішення змінити та ухвалити нове про зменшення суми стягнутого штрафу.

Розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції вимог процесуального та матеріального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як встановлено матеріалами справи, протягом липня-вересня 2018 АТ «Укрзалізниця» (відповідач) здійснило на адресу АТ «ДТЕК Західенерго» (позивач) доставку вантажів (вугільна продукція) наступними залізничними накладними: 50789759, 50789783, 50834852, 50834860, 50844620, 50967330, 50983139, 51012276, 51075349, 51077931, 51077949, 51137149, 51151926, 51153401, 51176626, 51180164, 51182202, 51182228, 51235364, 51235380, 51239986, 51351559, 46390134, 51495190, 51606267, 51862621, 50770916, 50967322, 50967447, 50968767, 50979723, 51015220, 51045029, 51211035, 51329530, 47186549, 47186911, 51391621, 51592327, 51829984, 51832780, 51843043, 45383064, 45505054, 45505062, 45518289, 45518297, 45996196, 46025029, 46025649, 46070082, 50795699, 50803576, 50803618, 50803626, 50804335, 50805597, 50844612, 50844703, 50848175, 50848183, 50849470, 50849496, 50936871, 50941194, 50941202, 50953371, 50953405, 50953439, 50964493, 50965417, 50965433, 50968296, 50984905, 50985837, 51035715, 51078996, 51136968, 51153591, 51162204, 51181949, 51208304, 51231231, 51264216, 51275873, 51281640, 51312171, 51334472, 46484705, 46635231, 46637377, 46905444, 46905451, 47090600, 51373074, 51452191, 51481893, 51483626, 51494912, 51499648, 51501476, 51508612, 51508653, 51508679, 51508711, 51533453, 51546372, 51577849, 51581247, 51594083, 51641876, 51644599, 51665461, 51680015, 51683233, 51695179, 51816742 та досильними залізничними накладними №№ 45194883, 45243979, 32816878, 39288386, 45796265, 45817806, 33005414, 45924800, 45949005, 45943164, 33144643, 33144627, 33144650, 33144676, 46355699, 46428173, 33392531, 33600602, 50771179, 40746935, 39288378, 45643871, 39333414, 46032900, 46306635, 47228127, 47228176, 47219779, 46414462, 46775896, 33600586, 35095371, 35095322, 35095298, 32872639, 39317003, 39350640, 45248648, 32791170, 45239936, 45286416, 32791188, 45344777, 45344793, 45344744, 45344769, 50936921, 45508991, 50953652, 39281811, 51004117, 45597101, 45604279, 45682481, 50986264, 33040320, 51171916, 39497672, 46321790, 33136037, 46268066, 39668140, 33169525, 33323205, 46959904, 51387389, 33328154, 46577755, 46577748, 46632501, 51521102, 51521128, 42065987, 46691929, 46867198, 46874459, 39907712, 51682730, 46991006, 44305845.

За приписами ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку, зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Цивільні права та обов`язки (ч. 1, 2 ст. 11 ЦК) виникають із дій осіб, які передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Правочин (ч.ч. 1, 2 ст. 205 названого Кодексу) може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Зміст господарського договору на підставі ст.180 ГК України становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджених сторонами, так і тими, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. Вимоги щодо якості предмета договору визначаються відповідно до обов`язкових для сторін нормативних документів, зазначених у статті 15 цього Кодексу, а у разі їх відсутності - в договірному порядку, з додержанням умов, що забезпечують захист інтересів кінцевих споживачів товарів і послуг. Ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України. За згодою сторін у господарському договорі може бути передбачено доплати до встановленої ціни за продукцію (роботи, послуги) вищої якості або виконання робіт у скорочені строки порівняно з нормативними. Строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов`язання сторін, що виникли на основі цього договору. На зобов`язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

Господарський договір (ст.181 ГК України) за загальним правилом викладається в формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.

Таким чином, між сторонами фактично укладено договір перевезення вантажу, а відтак - виникли відносини, які підпадають під правове регулювання статті 909 ЦК України.

За договором перевезення вантажу (ст. 909 ЦК України) одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

За змістом ч. 2 ст. 908 ЦК України загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ч. 1 ст. 919 ЦК України перевізник зобов`язаний доставити вантаж, пасажира, багаж, пошту до пункту призначення у строк, встановлений договором, якщо інший строк не встановлений транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, які видаються відповідно до них, а в разі відсутності таких строків - у розумний строк.

У разі порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами) (ст. 920 ЦК України).

Постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998 затверджено Статут залізниць України (далі - Статут), який визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, що користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під`їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.

Положеннями п. 6 Статуту визначено, що накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

За змістом п. 41 Статуту залізниці зобов`язані доставити вантажі за призначенням в установлені терміни. Терміни доставки вантажів і правила обчислення термінів доставки вантажів встановлюються Правилами, виходячи з технічних можливостей залізниць. Обчислення терміну доставки починається з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення. Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки. У разі затримки подачі вагонів (контейнерів) під вивантаження внаслідок зайнятості вантажного фронту або з інших причин, залежних від одержувачів, вантаж вважається доставленим вчасно, якщо він прибув на станцію призначення до закінчення встановленого терміну доставки.

Відповідно до п.п. 1.1, 1.2 Правил обчислення термінів доставки вантажу, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000 (із змінами та доповненнями), зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 (далі - Правила), термін доставки вантажу визначається, виходячи з відстані, за яку обчислюється провізна плата.

Обчислення терміну доставки починається з 24-ї години дати приймання вантажу до перевезення, зазначеної в перевізних документах. При прийманні від відправника вантажу до перевезення раніше дня, на який призначено навантаження, термін доставки обчислюється з 24-ї години того дня, на який призначено навантаження, про що в накладній робиться відмітка в графі «Навантаження призначено на число місяць» (п. 2.1 Правил).

Терміни доставки вантажів згідно п. 2.4 наведених Правил, які обчислюються згідно з п. 1, збільшуються, зокрема, на одну добу на операції, пов`язані з відправленням і прибуттям вантажу.

За змістом п. 2.10 Правил вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки.

Відповідно до ст.116 Статуту залізниць України за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб`єктам підприємницької діяльності або орендовані ними, залізниця сплачує одержувачу штраф (якщо не доведе, що прострочення сталося не з її вини) у розмірі:

10 відсотків провізної плати - за прострочення на дві доби;

20 відсотків провізної плати - за прострочення на три доби;

30 відсотків провізної плати - за прострочення на чотири і більше діб.

Зазначений штраф не сплачується, якщо вантаж не було вивезено одержувачем із станції впродовж доби після одержання повідомлення про прибуття вантажу або якщо в цей же термін одержувач не розкредитує перевізні документи на вантаж, що прибув.

Нарахування штрафу за несвоєчасну доставку вантажу здійснюється в залежності від кількості повних прострочених діб, але не менш ніж двох діб. Встановлений ст. 116 Статуту залізниці штраф застосовується у разі прострочення доставки вантажу на дві доби (більше ніж на 48 годин), на три доби (більше ніж на 72 години) і на чотири доби (більше ніж на 96 годин). Якщо прострочення доставки вантажу допущено залізницею менш ніж на дві доби (не більше 48 годин), що обчислюється з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення, підстави для нарахування передбаченої ст. 116 Статуту штрафу відсутні.

За змістом п. 8 Правил видачі вантажів, оформлення видачі вантажу засвідчується календарним штемпелем станції у відповідній графі накладної. Датою фактичної видачі вантажу вважається дата його вивозу з території станції в разі вивантаження засобами залізниці або дата подачі вагона під вивантаження, якщо воно здійснюється одержувачем на місцях загального або незагального користування.

За твердженнями позивача, вантаж у на піввагонах №№ 63523948, 63524102, 62009683, 62013289. 63523583, 63524185, 68700889, 68740349, 56135635, 53497954, 56737984, 56872153, 54750864. 62007703, 66902248, 61079752, 59954669, 65704272, 52023843, 60622602, 65381683, 67884932, 53522538, 53525788, 56866460, 54752118, 59437640, 60288164, 65709602, 67386961, 52372778, 61654349, 62258264, 67867911, 67572529, 60362688, 62965454, 62966486, 55618433, 53171229, 53412136, 57903585, 58330812, 58332008, 56765936, 62966213, 53450698, 56713217, 53485538, 67670216, 67563973, 53530267, 56459167, 56170145, 52586427, 56557457, 61190260, 62112602, 62315130, 56046667, 62964184, 62966916, 62048772, 53485413, 56994726, 53061347, 62313879, 67703322, 55006522, 68746569 надійшов на адресу вантажоодержувача із запізненням на 2 доби, що підтверджується залізничними накладними 50789759, 50789783,50834852, 50834860, 50844620,50967330, 50983139, 51012276, 51075349, 51077931, 51077949, 51137149, 51151926, 51153401,51176626, 51180164, 51182202, 51182228, 51235364, 51235380, 51239986, 51351559, 46390134, 51495190, 51606267, 51862621 та досильними залізничними накладними №№ 45194883, 45243979, 32186878, 61079752, 45796265, 45817806, 33005414, 45924800, 45949005, 45943164, 33144643, 33144627, 33144650, 33144676, 46355699, 46428ПЗ. 33392531, 33600602;

вантаж у напіввагонах №№ 56085269, 55957682, 65336588, 68717131, 67385229, 53541488, 56955727, 56962871, 61916029, 54751664, 53518817, 52539350, 56086234, 59954032, 53530069, 56059785, 53505418, 56618036, 56619927, 59954305, 56964059, 56971153, 53544185, 62912480, 63026116, 63093066, 63463459, 63515910, 56206287, 63278527, 65336463, 66935479, 63378863, 60363082 надійшов на адресу вантажоодержувача із запізненням на три доби, що підтверджується залізничними накладними №№ 50770916, 50844620, 50967322, 50967447, 50968767, 50979723, 51015220, 51045029, 51211035, 51329530, 47186549, 47186911, 51391621, 51592327, 51829984, 51832780, 51843043 та досильними залізничними накладними №№ 50771179, 40746935, 39288378, 45643871, 39333414, 46032900, 46306635, 47228127, 47228176, 47219779,47219779, 46414462, 46775896, 33600586, 35095371, 35095322, 35095298;

вантаж у напіввагонах №№ 56323348, 53606554, 58919648, 60230232, 56009830, 59954016, 67873851, 67909507, 65731903, 67609321, 53651519, 53748141,60810181, 56358179, 55332290, 56103450, 60224789, 56923014, 55967921, 68746338, 57911463,68617281, 68743921, 65386179, 54892245, 62050745, 53454831, 61981452, 63245088, 62192901, 62965181, 52595246, 55957641, 56085087, 56930324, 60664224, 62256060, 61190047, 56193774, 55845580, 56629116, 56866445, 56386022, 56953110, 53590162, 56966146, 61929204, 53529632, 56393630, 53607222, 62314083, 62996186, 67870808, 67397026, 67396986, 65299802, 56559081, 68779644, 68493527, 67701714, 68703107, 68744762, 68718568, 63686778, 53568457, 56872914, 56970312, 53745063, 62557715, 61666426, 60638459, 56265127, 55328173, 60729274, 68724616, 68609882, 53252409, 66697277, 62997242, 65961583, 66376237, 56040934, 53511507, 56955735, 60440864, 60082567, 63852529, 56443039, 56167257, 53516183, 53544748, 56229461, 62198064, 60520087, 60364072, 60520715, 60727567, 61298410, 62018882, 56009558, 68749043, 67672816, 67848507, 53547964, 56965445, 62312319, 52509494, 61014320, 56046246, 61260774, 66241316, 61235214, 60354727, 53536553, 61298501, 56276041, 60668142 надійшов на адресу вантажоодержувача із запізненням на чотири і більше діб, що підтверджується залізничними накладними 45383064, 45505054, 45505062, 45518289, 45518297, 45996196, 46025029, 46025649, 46070082, 50795699, 50803576, 50803618, 50803626, 50804335, 50805597, 50844612, 50844703, 50848175, 50848183, 50849470, 50849496, 50936871, 50941194, 50941202, 50953371, 50953405, 50953439, 50964493, 50965417, 50965433, 50968296, 50984905, 50985837, 51035715, 51078996, 51136968, 51153591, 51162204, 51181949, 51208304, 51231231, 51264216, 51275873, 51281640, 51312171, 51334472, 46484705, 46635231, 46637377, 46905444, 46905451, 47090600, 51373074, 51452191, 51481893, 51483626, 51494912, 51499648, 51501476, 51508612, 51508653, 51508679, 51508711, 51533453, 51546372, 51577849, 51581247, 51594083, 51641876, 51644599, 51665461, 51680015, 51683233, 51695179, 51816742 та досильними залізничними накладними 32872639, 39317003, 39350640, 45248648, 32791170, 45239936, 45286416, 32791188, 45344777, 45344793, 45344744, 45344769, 50936921, 45508991, 50953652, 39281811, 45597101, 45604279, 45682481, 50986264, 33040320, 51171916, 39497672, 46321790, 33136037, 46268066, 39668140, 33169525, 33323205, 46959904, 51387389, 33328154, 46577755, 46577748, 42065987, 46691929, 46867198, 46874459, 39907712, 51682730, 46991006, 44305845.

Як встановлено матеріалами справи, зокрема, календарними штемпелями на доданих до позовної заяви накладних, вантаж відповідачем доставлено позивачу з порушенням встановленого терміну доставки, визначеного ст. 41 Статуту залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажу, що й стало підставою для нарахування позивачем штрафу в розмірі 867 435,79 грн.

Разом з цим, як зазначав відповідач, ряд вагонів не було подано під вивантаження після їх прибуття на станцію призначення з вини вантажоодержувача через зайнятість його фронтів вивантаження, що підтверджується актами загальної форми №1166 від 10.08.2018 та №1168 від 11.08.2018.

Так, згідно накладної № 50979723 від 30.07.2018 (вагон № 54751664), позивач нараховує штраф за прострочку доставки (3 доби), однак, судом встановлено, що вантаж в вагоні № 54751664 за вказаною накладною прибув до станції призначення 10.08.2018, та був виданий 11.08.2018, про що зазначено у накладній, проте, відповідно до акту №1168 на віднесення на відповідальність вантажовласника АТ «ДТЕК Західенерго» Бурштинська ТЕС, зокрема, вагон № 54751664 простоював на коліях станції в очікуванні звільнення вантажного фронту (час початку затримки вагонів 10.08.2018, 21:50, час закінчення затримки вагонів 11.08.2018 06:48). Тобто, період прострочення доставки вантажу за цією накладною складає 2 доби.

Відповідно до накладної № 50967322 від 30.07.2018 (досильна накладна №39288378, вагон № 67385229), позивач нараховує штраф за прострочку доставки (3 доби), однак, судом встановлено, що вантаж у вагоні № 67385229 за вказаною накладною прибув до станції призначення 10.08.2018, та був виданий 11.08.2018, про що зазначено у накладній, проте, відповідно до акту №1168 на віднесення на відповідальність вантажовласника АТ «ДТЕК Західенерго» Бурштинська ТЕС, зокрема, вагон № 67385229 простоював на коліях станції в очікуванні звільнення вантажного фронту (час початку затримки вагонів 10.08.2018, 21:50, час закінчення затримки вагонів 11.08.2018 06:48). Тобто, період прострочення доставки вантажу за вказаною накладною складає 2 доби.

Відповідно до накладної № 45505054 від 29.07.2018 (досильна накладна №39317003, вагон № 53606554), позивач нараховує штраф за прострочку доставки (4 доби), однак, судом встановлено, що вантаж у вагоні № 53606554 за вказаною накладною прибув до станції призначення 10.08.2018, та був виданий 11.08.2018, про що зазначено у накладній, проте, відповідно до акту №1168 на віднесення на відповідальність вантажовласника АТ «ДТЕК Західенерго» Бурштинська ТЕС, зокрема, вагон № 53606554 простоював на коліях станції в очікуванні звільнення вантажного фронту (час початку затримки вагонів 10.08.2018, 21:50, час закінчення затримки вагонів 11.08.2018 06:48). Тобто, період прострочення доставки вантажу за вказаною накладною складає 3 доби.

Відповідно до накладної № 45505062 від 29.07.2018 (вагон № 58919648), позивач нараховує штраф за прострочку доставки (4 доби), однак, судом встановлено, що вантаж у вагоні № 58919648 за вказаною накладною прибув до станції призначення 10.08.2018, та був виданий 11.08.2018, про що зазначено у накладній, проте, відповідно до акту №1168 на віднесення на відповідальність вантажовласника АТ «ДТЕК Західенерго» Бурштинська ТЕС, зокрема, вагон № 58919648 простоював на коліях станції в очікуванні звільнення вантажного фронту (час початку затримки вагонів 10.08.2018, 21:50, час закінчення затримки вагонів 11.08.2018 06:48). Тобто, період прострочення доставки вантажу за вказаною накладною складає 3 доби.

Відповідно до накладної № 45518289 від 29.07.2018 (вагон № 60230232), позивач нараховує штраф за прострочку доставки (4 доби), однак, судом встановлено, що вантаж у вагоні № 60230232 за вказаною накладною прибув до станції призначення 10.08.2018, та був виданий 11.08.2018, про що зазначено у накладній, проте, відповідно до акту №1168 на віднесення на відповідальність вантажовласника АТ «ДТЕК Західенерго» Бурштинська ТЕС, відповідно до якого, зокрема, вагон № 60230232 простоював на коліях станції в очікування звільнення вантажного фронту (час початку затримки вагонів 10.08.2018, 21:50, час закінчення затримки вагонів 11.08.2018 06:48). Таким чином, період прострочення доставки вантажу за вказаною накладною складає 3 доби.

Відповідно до накладної № 45518297 від 29.07.2018 (досильна накладна №39350640, вагони № 56009830, 59954016), позивач нараховує штраф за прострочку доставки (4 доби), однак, судом встановлено, що вантаж у вагонах № 56009830, 59954016 за вказаною накладною прибув до станції призначення 10.08.2018, та був виданий 11.08.2018, про що зазначено у накладній, проте, відповідно до акту №1168 на віднесення на відповідальність вантажовласника АТ «ДТЕК Західенерго» Бурштинська ТЕС, зокрема, вагони № № 56009830, 59954016 простоювали на коліях станції в очікуванні звільнення вантажного фронту (час початку затримки вагонів 10.08.2018, 21:50, час закінчення затримки вагонів 11.08.2018 06:48). Тоебто, період прострочення доставки вантажу за вказаною накладною складає 3 доби.

Відповідно до накладної № 50953405 від 29.07.2018 (вагон № 62192901), позивач нараховує штраф за прострочку доставки (4 доби), однак, судом встановлено, що вантаж у вагоні № 62192901 за вказаною накладною прибув до станції призначення 10.08.2018, та був виданий 11.08.2018, про що зазначено у накладній, проте, відповідно до акту №1168 на віднесення на відповідальність вантажовласника АТ «ДТЕК Західенерго» Бурштинська ТЕС, зокрема, вагон № 62192901 простоював на коліях станції в очікуванні звільнення вантажного фронту (час початку затримки вагонів 10.08.2018, 21:50, час закінчення затримки вагонів 11.08.2018 06:48). Тобто, період прострочення доставки вантажу за вказаною накладною складає 3 доби.

Відповідно до накладної № 50953439 від 29.07.2018 (вагон № 62965181), позивач нараховує штраф за прострочку доставки (4 доби), однак, судом встановлено, що вантаж у вагоні № 62965181 за вказаною накладною прибув до станції призначення 10.08.2018, та був виданий 11.08.2018, про що зазначено у накладній, проте, відповідно до акту №1168 на віднесення на відповідальність вантажовласника АТ «ДТЕК Західенерго» Бурштинська ТЕС, зокрема, вагон № 62965181 простоював на коліях станції в очікуванні звільнення вантажного фронту (час початку затримки вагонів 10.08.2018, 21:50, час закінчення затримки вагонів 11.08.2018 06:48). Тобто, період прострочення доставки вантажу за вказаною накладною складає 3 доби.

Відповідно до накладної № 50964493 від 29.07.2018 (досильна накладна №39281811, вагон № 55957641), позивач нараховує штраф за прострочку доставки (4 доби), однак, судом встановлено, що вантаж у вагоні № 55957641 за вказаною накладною прибув до станції призначення 10.08.2018, та був виданий 11.08.2018, про що зазначено у накладній, проте, відповідно до акту №1168 на віднесення на відповідальність вантажовласника АТ «ДТЕК Західенерго» Бурштинська ТЕС, зокрема, вагон № 55957641 простоював на коліях станції в очікуванні звільнення вантажного фронту (час початку затримки вагонів 10.08.2018, 21:50, час закінчення затримки вагонів 11.08.2018 06:48). Тобто, період прострочення доставки вантажу за вказаною накладною складає 3 доби.

Відповідно до накладної № 50965433 від 29.07.2018 (досильна накладна №45597101, вагон № 60664224), позивач нараховує штраф за прострочку доставки (4 доби), однак, судом встановлено, що вантаж у вагоні № 60664224 за вказаною накладною прибув до станції призначення 10.08.2018, та був виданий 11.08.2018, про що зазначено у накладній, проте, відповідно до акту №1168 на віднесення на відповідальність вантажовласника АТ «ДТЕК Західенерго» Бурштинська ТЕС, зокрема, вагон № 60664224 простоював на коліях станції в очікування звільнення вантажного фронту (час початку затримки вагонів 10.08.2018, 21:50, час закінчення затримки вагонів 11.08.2018 06:48). Тобто, період прострочення доставки вантажу за вказаною накладною складає 3 доби.

Таким чином, доводи відповідача в цій частині правомірно прийнято судом до уваги.

Разом з цим, відповідач вказував про здійснення позивачем розрахунку штрафу на загальну плату за перевезення вантажу, яка включає безпосередньо провізну плату та компенсацію витрат на перевезення вагону у порожньому стані та плату за використання вагону залізниці, що є порушенням ст. 116 Статуту залізниць України, у зв`язку з чим розмір штрафу повинен складати 185 694,79 грн. При цьому, згідно наданого відповідачем котррозрахунку сума штрафу складає 681 741,00 грн.

З приводу згаданих доводів відповідача, позивач стверджував, що в лютому 2018 року тарифна політика відповідача змінилась, тому між сторонами було укладено новий договір перевезення від 16.02.2018, згідно з яким провізну плату складають усі три компоненти (плата за перевезення навантаженого вагону перевізника, компенсація витрат на перевезення у порожньому стані вагону, плата за користування вагону перевізника у вантажному та порожньому рейсах).

Матеріалами справи встановлено, що 16.02.2018 між позивачем та відповідачем дійсно укладено Договір про надання послуг №00077/ЦТЛ-2018, предметом якого є перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення та інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника і проведення розрахунків за ці послуги.

Відповідно до п. 3.2 Договору розмір плати за перевезення вантажу у вагоні перевізника (крім транспортерів перевізника, проїзду бригад супроводження великовагових транспортерів та вагонів для проїзду цих бригад), складається з: плати за перевезення навантаженого вагону перевізника, яка визначається за тарифом, визначеним у збірнику тарифів, встановленим для власного вагону перевізника; компенсація витрат на перевезення у порожньому стані вагону перевізника, яка визначається за тарифною схемою 14 Збірника тарифів за тарифну відстань перевезення вантажу, скориговану на коефіцієнт порожнього пробігу, зазначеного в додатку 3 до Договору; плати за використання вагону перевізника у вантажному та порожньому рейсах за нормативний термін доставки.

З огляду на наведене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що вказані три компоненти, які за умовами п. 3.2 Договору складають зміст поняття «плата за перевезення вантажу у вагоні перевізника», в сукупності є елементами «провізної плати» в розумінні Статуту залізниць України, яку відповідач розбиває у графах накладної (у графі 34 вказується загальна сума). Відповідно доводи відповідача (апелянта) в цій частині як безпідставні та необґрунтовані не заслуговують на увагу.

Посилання представника апелянта в судовому засіданні 07.05.2019 на те, що місцевим судом не враховано однієї накладної, прострочення за якою позивачем також визначено не вірно, в зв`язку з чим розмір штрафу підлягає зменшення, не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом першої інстанції.

Відтак, здійснивши перерахунок наданого позивачем розрахунку штрафу за прострочення доставки вантажу, з урахуванням встановлених судом періодів прострочення через простій вагонів на коліях станції в очікування звільнення вантажного фронту (з вини позивача), апеляційний суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 849 592,12 грн.

Разом з тим, як вище згадувалось, під час розгляду справи судом першої інстанції відповідач просив зменшити суму штрафу, посилаючись на те, що сума штрафних санкцій є надмірно великою, а позивач систематично звертається з позовами про стягнення нарахованого штрафу.

За приписами ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Розмір неустойки згідно ч. 3 ст. 551 ЦК України може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Зі змісту зазначених приписів закону вбачається, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи із інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (у тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності в законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи в їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність в кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду 31.05.2018 у справі № 910/12069/17.

Разом з цим, слід зазначити, за змістом ст. 546 ЦК України неустойка (штраф, пеня) віднесена до переліку видів забезпечення виконання зобов`язань.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України неустойка є штрафною санкцією, яка застосовується до учасника господарських відносин у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Отже, неустойка має подвійну правову природу, є водночас способом забезпечення виконання зобов`язання та мірою відповідальності за порушення виконання зобов`язання, завданням якого є захист прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання боржником.

Завданням неустойки, як способу забезпечення виконання зобов`язання та міри відповідальності, є одночасно дисциплінування боржника (спонукання до належного виконання зобов`язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання шляхом компенсації можливих втрат, в тому числі у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов`язання.

Розглянувши доводи, якими відповідач обґрунтовував необхідність зменшення штрафу, суд першої інстанції вірно встановив недоведеною відповідачем, по-перше, винятковості наведених ним обставин, по-друге, надмірності розміру заявленої до стягнення суми штрафу й наведені відповідачем обставини, не є виключними та не можуть бути підставою для зменшення правомірно нарахованого позивачем штрафу.

З огляду на наведене та те, що неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань порушує майнові права позивача, інтереси якого суд також повинен враховувати при вирішенні справи, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для зменшення розміру штрафу, відтак часткове задоволення позовних вимог про стягнення штрафу в розмірі 849 592,12 грн. (за розрахунком суду).

Доводи апелянта з приводу неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильного застосуванням судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції.

Крім цього, враховуючи приписи ч. 1 ст. 9 Конституції України та ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Зокрема, Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» у рішенні від 18.07.2006 та у справі «Трофимчук проти України» у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім цього, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених місцевим та апеляційним судами, інші доводи апелянта за текстом його апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на вирішення спору у даній справі.

За таких обставин, апеляційний господарський суд погоджується із висновками місцевого суду як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення наведено місцевим судом, підстав для скасування його не знаходить. Доводи апелянта по суті скарги в межах заявлених вимог, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують викладених в судовому рішенні висновків.

Керуючись ст.ст. 269-270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. ст. 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 22.01.2019 у справі № 910/14170/18 - без змін.

Матеріали справи № 910/14170/18 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 288-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 13.05.2019

Головуючий суддя С.Я. Дикунська

Судді А.О. Мальченко

Г.А. Жук