РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про визнання простих векселів  від 14.04.2006 року ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі -прості векселі) на суму 45830,25 євро кожний такими, що не мають вексельної сили (недійсними).

Ухвалами від 28.02.2007р. та від 05.03.2007р. за клопотанням позивача судом вжито заходів до забезпечення позову.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що прості векселі складені з дефектом форми, а саме оформлені неналежною мовою - англійською мовою, та не містять обов'язкових реквізитів, передбачених вимогами статті 75 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі від 1930 року, ратифікованого Україною 06.07.1999 року (далі -Уніфікований закон) та статті 5 Закону України “Про обіг векселів в Україні” від 05.04.2001 року №2374-ІІІ (далі -Закон про обіг веселів), у зв'язку з чим, прості векселі підлягають визнанню такими, що позбавлені вексельної сили (недійсними).

Позивач також вказує, що він є засновником відповідача-1, а тому зобов'язання між відповідачем-1 та відповідачем-2 прямо впливають та порушують його права, що виникають  з корпоративних відносин.

Відповідач-1 надав суду відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позову заперечує, просить залишити позов без задоволення, оскільки чинним законодавством України дозволяється складення документів англійською мовою, сторонами було погоджено використання англійської мови при укладенні договорів та у діловій переписці, а відтак і при складенні векселів, вимоги позивача є втручанням у підприємницьку діяльність відповідачів, як суб'єктів господарювання.

Відповідач-2 надав суду відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позову заперечив та зазначив, що дана справа не підсудна господарському суду. У відзиві по суті заявлених позовних вимог відповідача-2 зазначає, що сторонами було погоджено, що в стосунках між цими сторонами використовується англійська, мова. Відповідно до п. 4 Інформаційного лита Вищого арбітражного суду України від 20.04.2001р. №01-8/480 «Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства у вирішенні спорів»викладення тексту вексельного бланка російською мовою не є підставою для визнання його таким, що виконаний з дефектом форми. Зважаючи на те, що відповідно до чинного законодавства України російська мова не є державною мовою України (так само, як і англійська), то зазначене Роз'яснення ВАСУ повинно також застосуватись у випадках складення тексту векселя англійською мовою.

Розгляд справи неодноразово відкладався, у судових засіданнях оголошувались перерви.

В ході судового розгляду представником відповідача-2 надано документи, що підтверджують реорганізацію відповідача-2, шляхом його злиття з Компанією «SITI -B&T GROUP S.P.A».

Розглянувши документи і матеріали додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач є засновником відповідача-1, що підтверджується копією Статуту відповідача-1, затвердженого загальними зборами учасників 28.12.2006 р., протокол №75, зареєстрованого 26.01.2007 р., яка міститься у матеріалах справи.

14.04.2006 року відповідач-1 емітував та передав відповідачу-2 прості векселі ІНФОРМАЦІЯ_1 від 14.04.2006 р. на суму 45830,25 євро кожний.

Судом встановлено, що прості векселі складені англійською мовою. Місцем складання простих векселів є м. Київ (Україна), векселі підлягають сплаті на території України (АКБ “Індустріалбанк”).

Статтею 3 Конвенції про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі від 07.06.1930 року, ратифікованої Україною 06.07.1999 року, встановлено, що “форма будь-якого зобов'язання, яке виникає із переказного або простого векселя, підпорядковується законам місця підписання зобов'язання”.

Згідно з ч. 2 ст. 5 Закону про обіг векселів, вексель, який видається на території України і місце платежу за яким також знаходиться на території України, складається державною мовою.

Відповідно до статті 73 Конституції України державною мовою України є українська мова.

Статтею 75 Уніфікованого закону передбачені необхідні реквізити, які повинен містити простий вексель, а саме:  назву "простий вексель", яка включена в текст документа і висловлена тією мовою, якою цей документ складений; безумовне зобов'язання сплатити визначену суму грошей; зазначення строку платежу; зазначення місця, в якому повинен бути здійснений платіж; найменування особи, якій або наказу якої повинен бути здійснений платіж; зазначення дати і місця складання простого векселя; підпис особи, яка видає документ (векселедавець).

Як вбачається з текстів простих веселів, які наявні в матеріалах справи, зазначені документи не містять наступних обов'язкових реквізитів: не зазначено строк платежу мовою, визначеною законодавством, місця складання простого векселя; не зазначено місця, в якому повинен бути здійснений платіж, мовою, визначеною законодавством, місця складання простого векселя; не зазначено найменування векселедавця та посадових осіб, якими підписано простий вексель, мовою, визначеною законодавством, місця складання даного векселя.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що в порушення ст. 5 Закону про вексельний обіг прості векселі оформлені неналежною мовою.

Відповідно до статті 76 Уніфікованого закону, документ, у якому відсутній будь-який з реквізитів, зазначених у статті 75, не має сили простого векселя.

Згідно зі статтею 5 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Таким чином, суд вважає, що прості векселі емітовані з порушенням вимог чинного законодавства та прав позивача, як учасника відповідача-1, а, отже, на підставі статті 76 Уніфікованого закону підлягають визнанню недійсними, оскільки не мають вексельної сили.

Суд не приймає до уваги заперечення Відповідача-1 як такі, що суперечать ст. 73 Конституції України, ст. 75 Уніфікованого закону, ч. 2 ст. 5 Закону про обіг векселів.

Суд також не приймає до уваги заперечення Відповідача-2 щодо непідсудності даної справи господарським судам.

Відповідно до п. 1 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, господарським судам підвідомчі, зокрема,  справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), що пов'язані із діяльністю господарського товариства.

Як було встановлено в ході судового розгляду позивач є засновником відповідача-1.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про господарські товариства»учасники товариства мають право на участь в управлінні справами товариства.

Відповідно до Статуту Відповідача-1 для організації діяльності товариства учасниками товариства було створено виконавчий орган (Директор), який забезпечує поточне керівництво діяльністю товариства (п. 8.1., п. 10) в межах, визначених законом, статутом та рішенням зборів учасників товариства.

Статутом господарського товариства можуть бути встановлені обмеження дій директора щодо вчинення дій від імені товариства.

Не встановивши таких обмежень в Статуті відповідача-1, учасники товариства тим самим делегували частину своїх повноважень по управлінню відповідачем-1 директору товариства, який повинен реалізовувати їх в межах чинного законодавства.

Однак, при здійсненні делегованих позивачем повноважень на управління діяльністю відповідача-1 виконавчий орган порушив норми чинного законодавства при складанні простих векселів, чим порушив корпоративне право позивача на управління відповідачем-1 у відповідності з чинним законодавством.

Суд також погоджується з позицією позивача, що зобов'язання між відповідачем-1 та відповідачем-2 щодо складення та  виконання простих векселів, які не відповідають нормам чинного законодавства, прямо впливають та порушують його права, що виникають  з корпоративних відносин, а саме отримання частки прибутку (дивідендів) відповідача-1 за результатами здійснення господарської діяльності.

З урахуванням наведеного та на підставі п. 1 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що даний спір підсудний господарському суду.

Щодо посилання відповідача-2 на Інформаційний лист ВАСУ від 20.04.2001р. №01-8/480, то суд вважає за необхідне зазначити, що Інформаційний лист не є ні законом ні підзаконним нормативним актом, відповідно не підлягає обов'язковому застосуванню. Крім того, у п. 4 зазначеного Інформаційного листа іде мова саме про складення векселя російською мовою, у той час, як оспорювані векселі складені англійською мовою.

На підставі ст. 25 Господарського процесуального кодексу України судом здійснюється заміна відповідача-2 -  Компанії “S.I.T.I. -Societa Impianti Termoelectrici Industriali S.p.a” його правонаступником - Компанією «SITI -B&T GROUP S.P.A»на підставі документів, що підтверджують реорганізацію відповідача-2.

З урахуванням вищенаведеного, керуючись  ст.ст. 25, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу  України, суд,  -

ВИРІШИВ:

1. Замінити відповідача-2 -  Компанію “S.I.T.I. -Societa Impianti Termoelectrici Industriali S.p.a” його правонаступником - Компанією «SITI -B&T GROUP S.P.A».

2. Позовні вимоги задовольнити повністю.

3. Прості векселі від 14.04.2006 року ІНФОРМАЦІЯ_1 на суму 45830,25 євро кожний визнати такими, що не мають вексельної сили (недійсними).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня його прийняття.

Суддя                                                                                                                        В.В. Палій