Справа №560/579/19

У Х В А Л А

І Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 травня 2019 року суддя Дубровицького районного суду Рівненської області Сидоренко З.С., розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства "Рівнеобленерго" про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по оплаті за спожиту електроенергію,

в с т а н о в и в:

Приватне акціонерне товариство "Рівнеобленерго" звернулося до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 1003,28 грн. заборгованості по оплаті за спожиту електроенергію.

Дослідивши заяву про видачу судового наказу та додані до неї документи, вважаю необхідним відмовити у видачі судового наказу з наступних підстав.

Форма і зміст заяви про видачу судового наказу має відповідати вимогам, що передбачені статтею 163 ЦПК України.

Зі змісту ч. 3 ст. 163 ЦПК України вбачається, що до заяви про видачу судового наказу додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Так, заявником додано до заяви платіжні доручення №2003953133 від 31.07.2018 року та №2004178611 від 05.02.2019 року на загальну суму 192,10 грн., що відповідає ставці судового збору за подання до суду заяви про видачу судового наказу.

Слід зазначити, що постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22 затверджено Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (далі - Інструкція), якою встановлено загальні правила, види і стандарти розрахунків клієнтів банків та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків, а також встановлено вимоги щодо заповнення розрахункових документів.

Відповідно до Інструкції платіжне доручення оформлюється платником за формою згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів. Так, одним із реквізитів платіжного доручення є "Призначення платежу". Реквізит "Призначення платежу" платник заповнює так, щоб надати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу".

У платіжному дорученні, який є документом про сплату судового збору, в розділі "Призначення платежу" мають бути зазначені відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.

Отже, необхідними реквізитами ідентифікації поданої заяви про видачу судового наказу є зазначення в розділі "Призначення платежу" відомостей про повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) боржника по заяві про видачу судового наказу до якої і долучається документ про сплату судового збору.

Як вбачається з доданих заявником платіжних доручень №2003953133 від 31.07.2018 року та №2004178611 від 05.02.2019 року, в розділі "Призначення платежу" значиться: судовий збір за подання ПрАТ "Рівнеобленерго" заяви у Дубровицький райсуд про видачу судового наказу про стягнення вартості необлікованої електроенергії.

Отже, вказане призначення платежу не містить вказівки на боржника по даній заяві, що не може свідчити, що такий судовий збір було сплачено саме за дану заяву про видачу судового наказу.

Окрім того, предмет поданої заяви про видачу судового наказу різниться із предметом заяви, який зазначений у розділі "Призначення платежу", а саме: заявник у даній заяві про видачу судового наказу просить стягнути з боржника заборгованість по оплаті за спожиту електроенергію, а в розділі "Призначення платежу" значиться як стягнення вартості необлікованої електроенергії, що, у свою чергу, є різними видами порушення.

До того ж, заявник використав для подання до заяви про видачу судового наказу платіжне доручення про сплату судового збору, що був сплачений попередньо, ще за довго до подання такої заяви до суду.

Так, заявник Приватне акціонерне товариство "Рівнеобленерго" звернулося до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 боргу за спожиту електроенергію 24 квітня 2019 року (Вх. №1796), а платіжні доручення датовані 31.07.2018 року та 05.02.2019 року відповідно.

Однак сплачений судовий збір, що настільки передує даті звернення до суду заяви, не може вважатися належним доказом сплати судового збору за подання заяви про видачу судового наказу.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушенням вимог статті 163 цього Кодексу.

Таким чином, суддя вважає за доцільне відмовити заявнику у видачі судового наказу.

Керуючись ст.ст. 165, 352, 354 ЦПК України,

п о с т а н о в и в:

Відмовити Приватному акціонерному товариству "Рівнеобленерго" у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по оплаті за спожиту електроенергію.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суду.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п. 15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Суддя: підпис.

З оригіналом згідно.

Голова Дубровицького

районного суду Сидоренко З.С.