Справа № 11а-140/10 Головуючий у І-й інстанції
Сімчук С.Б.
Категорія ст.ст.289 ч.2, 309 ч.1 КК України Доповідач: Раєнок В.І.
У Х В А Л А
І М ЕН Е М У К Р А Ї Н И
2010 року лютого місяця « 16 » дня
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
головуючого – Годуна В.А.
суддів – Раєнка В.І., Заіченка В.Л.
з участю прокурора – Литвиненка О.І.
адвоката – ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_3 на вирок Білозерського районного суду Херсонської області від «02» листопада 2009 року, -
В С Т А Н О В И Л А:
Цим вироком
ОСОБА_3,
ІНФОРМАЦІЯ_1, -
засуджено за ч.2 ст.289 КК України до 5 років позбавлення волі;
за ч.1 ст.309 КК України до 1 року позбавлення волі. Відповідно до ч.1 ст.70 КК України до 5 років позбавлення волі і в силу ст.71 КК України до кінцевого покарання шляхом часткового приєднання покарань у вигляді 5 років 2 місяців позбавлення волі, в кримінально-виконавчій установі закритого типу.
Засуджений утримується під вартою з 08.09.2008 року і зараховано в строк покарання знаходження під вартою з 27.12.2007 року по 29.12 того ж року, а також стягнуті судові витрати.
ОСОБА_3 визнаний винним і засуджений за те, що знаходячись в стані алкогольного сп’яніння біля 11 годин 30 хвилин 08.09.2008 року на березі річки Дніпро в районі села Велетенське Білозерського району Херсонської області протиправно заволодів автомобілем НОМЕР_1, який належить ОСОБА_4; на якому їздив на протязі дня, а біля 17 години залишив цей автомобіль в селі Розлив того ж району. Окрім того, і за те, що у невстановлених часі і місці незаконно придбав без мети збуту наркотичний засіб – каннабіс у кількості 15,62 г, який зберігав за місцем проживання до вилучення працівниками міліції 17.09.2008 року.
В апеляції засуджений просить вирок суду скасувати та направити справу на новий судовий розгляд, а також змінити запобіжний захід на більш м’який, посилаючись на те, що суд, на порушення вимог ст.22 КПК України, неповно і однобоко дослідив обставини справи; не викликав та не допитав свідків, які могли би підтвердити його алібі за епізодом обвинувачення за ст.289 КК України; не дав належну оцінку показанням свідків – понятих, які приймали участь під час вилучення наркотичних засобів, про те, що вони не бачили де і як знайдені та вилучені ці наркотичні засоби, а також показанням його матері, яка в цей день прибирала в хаті і не бачила ніяких наркотичних засобів. До того ж він має постійне місце проживання, відбув призначене судом попереднє покарання і не може заважати встановленню істини по справі.
Заслухавши доповідача, адвоката в інтересах засудженого, який прохав апеляцію останнього задовільнити, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції ОСОБА_3І, а також вислухавши думку прокурора про залишення апеляції засудженого без задоволення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляцію ОСОБА_3 слід задовольнити часткового зі слідуючих підстав.
Відповідно до вимог ст.22 КПК України, досудове слідство, прокурор та суд зобов’язані вжити передбачених законом заходів для всебічного, повного і об’єктивного дослідження обставин справи, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують обвинуваченого.
Ці вимоги Закону як досудове слідство, так і суд не виконали, що потягло за собою виникнення неправосудного вироку.
З матеріалів справи вбачається, що як на досудовому, так і судовому слідстві ОСОБА_3 не визнавав себе винним у вчиненні злочинів за які його притягнуто до кримінальної відповідальності, прохав допитати свідків, які можуть підтвердити його алібі щодо епізоду від 08.09.2008 року. Однак, як слідство, так і суд належним чином не перевірили висунуті засудженим доводи щодо його непричетності до скоєного злочину.
ОСОБА_3 30.01.2008 року був засуджений за ч.2 ст.185 КК України до 1 року позбавлення волі. Разом з тим, в матеріалах справи відсутні будь-які дані щодо відбуття покарання за вказаним вироком. Незважаючи на це суд, призначаючи ОСОБА_3 покарання застосував ст.71 КК України та до остаточного покарання часткового приєднав невідбуту частину покарання за останнім вироком. Фактично, як слідство, так і суд належним чином не з’ясували обставини, що стосуються особи засудженого.
Злочин, передбачений ч.2 ст.289 КК України, за обвинуваченням ОСОБА_3 вчинено 08.09.2008 року. На той час даний Закон діяв в редакції 2001 року, однак за Законом України від 22.09.2005 року вказана стаття викладена в новій редакції і за цим Законом карна відповідальність пом’якшена, однак введено додаткове покарання у вигляді конфіскації майна. За таких обставин, досудове слідство зобов’язане було вказати редакцію даного Закону, оскільки порушується право засудженого на захист.
Належним чином не перевірені і твердження ОСОБА_3 про те, що він не зберігав за місцем проживання наркотичних засобів.
За наведених обставин, вирок суду підлягає скасуванню як такий, що постановлений з порушенням ст.ст.323, 324 КПК України, а справу необхідно повернути на додаткове розслідування для виконання вимог ст.22 КПК України та вияснення всіх обставин, що стосуються особи ОСОБА_3
Апеляція його в частині зміни запобіжного заходу на підписку про невиїзд не може бути задоволена, оскільки для того на даний час відсутні підстави для цього.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.365, 366 КПК України колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляцію засудженого ОСОБА_3 частково задовільнити, вирок Білозерського районного суду Херсонської області від 02 листопада 2009 року відносно нього – скасувати, а справу повернути на додаткове розслідування прокурору Білозерського району для виконання вимог ст.22 КПК України.
Головуючий: В.А.Годун (підпис)
Судді: В.І.Раєнок (підпис), В.Л.Заіченко (підпис)
Пост.16.02.10
Надр.16.02.10
рві, д.ю.