Справа № 22ц-462 /2010 Головуючий у першій інстанції- МОРОЗОВ О.Б.
Категорія – цивільна Доповідач – ШАРАПОВА О.Л.
23 лютого 2010 року м. Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
Головуючого-судді ШАРАПОВОЇ О.Л.
суддів: ЄВСТАФІЇВА О.К., ЗАБОЛОТНОГО В.М.
при секретарі: ШТУПУН О.М.
за участю: ОСОБА_4, ОСОБА_5
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Куликівського районного суду Чернігівської області від 17 грудня 2009 року по справі за позовом ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” до ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_8 про стягнення боргу,
В С Т А Н О В И В:
В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить оскаржуване рішення скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Рішенням Куликівського районного суду від 17 грудня 2009 року позовні вимоги задоволено.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що рішення суду постановлене з порушенням норм процесуального та матеріального права. Апелянт посилається на те, що в 2008 році підвищився курс долара США по відношенню до гривні, тобто істотно змінилися обставини, якими сторони керувалися при укладанні кредитного договору, він звертався до позивача з приводу реструктиризації заборгованості, але йому було відмовлено. Апелянт вказує на те, що суд безпідставно стягнув суму борга з поручителів, оскільки він, апелянт, отримував кредит на власні потреби. Апелянт зазначає, подальше виконання договору на узгоджених умовах свідчить про порушення однієї із засад цивільно-правових відносин – справедливості.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Встановлено, що 12 квітня 2006 року між ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” ( колишня назва АППБ „Аваль”) та ОСОБА_6 укладений кредитний договір на суму 3000 дол. США строком по 11 квітня 209 року зі сплою 14 % річних.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що ОСОБА_6 зобов"язань за кредитним договором не виконує, а тому суму заборгованості слід стягнути в солідарному порядку з позичальника та поручителів.
Розглядаючи справу у межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов”язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного судочинства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як вбачається з розрахунку ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” ОСОБА_6 зобов"язань за кредитним договором належним чином не виконував, в результаті чого утворилася заборгованість в сумі 6 316.33 дол. США, в тому числі : заборгованість по кредиту в сумі 2 267.74 дол. США, заборгованість по відсотках в сумі 164.62 дол. США, пеня за несвоєчасне погашення кредиту в сумі 3758.05 дол. США, пеня за несвоєчасне погашення відсотків в сумі 124.92 дол. США.
Відповідно до ч. 1 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов"язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову відповідальність поручителя.
Як вбачається з матеріалів справи, в забезпечення виконання зобов"язань за кредитним договором 12 квітня 2006 року між ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” ( колишня назва АППБ „Аваль”) і ОСОБА_4 та між ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” ( колишня назва АППБ „Аваль”) і ОСОБА_8 були укладені договори поруки.
Відповідно до п. 2.1 договорів поруки поручитель відповідає перед кредитором за виконання обов"язків за кредитним договором в обсязі основного боргу, процентів та неустойки. У випадку невиконання Боржником обов"язків за кредитним договором , Боржник і Поручитель відповідають перед Кредитором як солідарні боржники.
За таких обставин, апеляційний суд знаходить , що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що ОСОБА_6 зобов"язань за кредитним договором не виконав, що є підставою стягнення суми заборгованості, а суму заборговності слід стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_6, як позичальника за кредитним договором, та ОСОБА_4, ОСОБА_8., які є поручителями.
Доводи апелянта про те, що в 2008 році підвищився курс долара США по відношенню до гривні, тобто істотно змінилися обставини, якими сторони керувалися при укладанні кредитного договору, він звертався до позивача з приводу реструктиризації заборгованості, але йому було відмовлено, апеляційний суд до уваги не приймає, оскільки у встановленому законодавством порядку укладений кредитний договір не був розірваний або змінений.
Доводи апелянта про те, що суд безпідставно стягнув суму борга з поручителів, оскільки він, апелянт, отримував кредит на власні потреби, апеляційний суд вважає такими, що не грунтуються на законі, оскільки стягнення суми заборгованості в солідарному порядку з апелянта та поручителів узгоджується з приписами ст. 543 ЦК України.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції та не дають підстав для скасування судового рішення.
Керуючись ст.ст. 209, 218, 303, 308, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд, -
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 – відхилити.
Рішення Куликівського районного суду Чернігівської області від 17 грудня 2009 року – залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: Судді: