АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

У Х В А Л А

    16 лютого 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах  Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді : Сіротюка В.Г.

Суддів   : Сінані О.М.,

  М’ясоєдової Т.М.,

з участю секретаря : Печуріна Є.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за скаргою ОСОБА_5 на дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Білогірського районного управління юстиції, за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу Білогірського районного суду Автономної Республіки Крим від 09 листопада 2009 року,

В С Т А Н О В И Л А :

Ухвалою Білогірського районного суду Автономної Республіки Крим від 09 листопада 2009 року відмовлено ОСОБА_5 у відкритті провадження по цивільній справі за його скаргою на дії державного виконавця на підставі пункту 1 частини другої статті 122 Цивільного процесуального кодексу України.

Не погодившись із зазначеною ухвалою суду, ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та передати справу на новий розгляд до місцевого суду, посилаючись на порушення норм процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції скасуванню з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції з наступних підстав.

    Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд дійшов помилкового висновку про те, що подана заявником скарга на дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Білогірського районного управління юстиції щодо винесення постанови по виконанню судового рішення не підлягає розгляду в суді  у порядку цивільного судочинства.

    Відповідно до вимог статті 383 Цивільного процесуального кодексу України учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

    З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5 звернувся до суду з названою скаргою та просив визнати неправомірними дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Білогірського районного управління юстиції щодо винесення постанови від 15 вересня 2009 року, зокрема, в частині нарахування суми заборгованості по сплаті аліментів в розмірі 5 308 грн. 36 коп. (арк. справи 3) по виконанню постанови Білогірського районного суду Автономної Республіки Крим від 11 грудня 2001 року, якою з нього на користь ОСОБА_6 стягнуто аліменти на утримання неповнолітнього ОСОБА_7 в розмірі ј частини всіх видів заробітку, але не менше 8 грн. 50 коп. на місяць до досягнення останнім повноліття.

    Оскільки, державним виконавцем була винесена постанова щодо виконання постанови суду про стягнення аліментів, ухваленої в порядку цивільного процесуального законодавства колегія суддів вважає, що скарга на його дії (бездіяльність) має подаватися до суду, який видав виконавчий документ та розглядатися в порядку цивільного судочинства.

    Аналогічне розуміння застосування процесуального закону, міститься в ухвалі Верховного Суду України від 18 лютого 2009 року за скаргою на дії (бездіяльність) Департаменту державної виконавчої служби – відділу примусового виконання рішень та головного державного виконавця ДВС Калінінського РУЮ в місті Донецьку (арк. справи 30).

    Колегія суддів не може не враховувати названі правові позиції Верховного Суду України, оскільки згідно статей 18, 47 Закону України «Про судоустрій України» єдність системи судів загальної юрисдикції забезпечується, зокрема, забезпеченням Верховним Судом України однакового застосування законодавства усіма судами загальної юрисдикції.

    Правилами пункту 3 частини першої статті 312 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

За таких обставин ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції згідно пункту 3 частини першої статті 312 Цивільного процесуального кодексу України.

Виходячи з наведеного та керуючись пунктом 3 частини першої статті 312, статтями 314, 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити.

Ухвалу Білогірського районного суду Автономної Республіки Крим від 09 листопада 2009 року скасувати та передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двох місяців до суду касаційної інстанції.

Судді:

В. Сіротюк О. Сінані Т. М’ясоєдова