Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

16 лютого 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді             - Сінані О.М.,

суддів                - Даніла Н.М.,

                                       - М'ясоєдової Т.М.,

при секретарі                      - Печуріні Є.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом Бахчисарайського районного центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення незаконно отриманої допомоги з безробіття, за апеляційною скаргою Бахчисарайського районного центру зайнятості на рішення Бахчисарайського районного суду Автономної Республіки Крим від 26 жовтня 2009 року,

в с т а н о в и л а:

в квітні 2009 року Бахчисарайський районний центр зайнятості звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення незаконно отриманої допомоги з безробіття, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідачка знаходилась на обліку в центрі в якості безробітної з 19.09.2007 року по 18.06.2008 року та була знята з обліку у зв’язку з невідвідуванням центру більше 30 календарних днів після закінчення встановленого строку. З 19.09.2007 року по 16.04.2008 року вона отримала допомогу по безробіттю в сумі 1853 грн. 80 коп. Відповідно до довідки ДПА та ПФУ відповідачка з 17.09.2007 року по 29.09.2007 року працювала членом виборчої комісії територіального виборчого округу № 2, чим порушила ст. 2 ЗУ „Про зайнятість населення”. Незаконно отриману допомогу відповідачка, на пропозицію позивача, не повернула. На підставі викладеного та відповідно до ст. 36 ЗУ „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, ст.ст. 1212, 1213 ЦК України, просив стягнути з ОСОБА_2 1853 грн. 80 коп. незаконно отриманої допомоги з безробіття та судові витрати.

Рішенням Бахчисарайського районного суду АР Крим від 26.10.2009 року позовні вимоги Бахчисарайського районного центру зайнятості задоволені частково та стягнуто на користь Бахчисарайського районного центру зайнятості з ОСОБА_2 86 грн. 17 коп. отриманої допомоги по безробіттю, в решті позову відмовлено.

В обґрунтування апеляційної скарги Бахчисарайський районний центр зайнятості, посилаючись на порушення норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Бахчисарайського районного центру зайнятості, який підтримав апеляційну скаргу та пояснення ОСОБА_2, яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 19.09.2007 року ОСОБА_2 подала заяву до Бахчисарайського районного центру зайнятості за встановленою формою про надання статусу безробітного з сплатою допомоги з безробіття до вирішення питання з працевлаштування. Також 19.09.2007 року подала заяву про те, що вона трудовою діяльністю не займається, не зареєстрована як суб’єкт підприємницької діяльності, не отримує доходів, допомоги по догляду за дитиною та інше, зобов’язалась у разі отримання доходу  сповістити про це позивача.

Наказом Бахчисарайського районного центру зайнятості від 19.09.2007 року № НТ070919 ОСОБА_2 наданий статус безробітного, призначена допомога по безробіттю і розпочата виплата з 19.09.2007 року

З 17.09.2007 року по 29.09.2007 року ОСОБА_2 працювала в дільничній виборчій комісії № 124 і її заробітна плата за вересень 2007 року склала 256 грн.

Задовольняючи частково позовні вимоги Бахчисарайського районного центру зайнятості, суд першої інстанції виходив з відсутності вини та недоведеності  умисного приховання відповідачем відомостей про її роботу, оскільки позивачем не надані докази про ознайомлення ОСОБА_2 з наказами про її прийняття та звільнення з роботи та про розмір її заробітної плати.

Стягуючи на користь Бахчисарайського районного центру зайнятості суд першої інстанції виходив з того, що з 29.09.2007 року по 16.04.2008 року  ОСОБА_2 повністю відповідала статусу безробітного, а тому з неї підлягає стягненню незаконно отриману допомогу за 11 днів (з 19.09.2007 року по 30.09.2007 року) в сумі 86 грн. 17 коп.

Судом повно і правильно встановлені обставини справи, проте висновки суду першої інстанції зроблені з порушенням норм матеріального права.

Так, відповідно до ст. 24 КЗпП України, укладення трудового договору дійсно оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу. Проте, трудовий договір, відповідно до зазначеної норми Закону, вважається укладеним і тоді, коли наказ чи розпорядження не буди видані, але працівника фактично було допущено до роботи.

Відповідно до ст. 2 Закону України „Про зайнятість населення”, безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Враховуючи, що відповідно до інформації ДПА та ПФУ, на час присвоєння ОСОБА_2 19.09.2007 року статусу безробітного, вона працювала членом дільничної виборчої комісії № 124 та не підпадала під статус безробітного, колегія суддів вважає, що ОСОБА_2 порушила вимоги ст. 36 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, відповідно до якої застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до ст. 36 ч. 3 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”,   сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Зазначені вимоги закону залишені судом без уваги та не застосовані до правовідносин, які виникли між сторонами, що, відповідно до ст. 309 ч. 1 п. 4 ЦПК України є підставою для скасування рішення з ухваленням нового рішення про задоволення позову Бахчисарайського районного центру зайнятості в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 304, 309 ч. 1 п. 4, 316 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим,

в и р і ш и л а:

апеляційну скаргу Бахчисарайського районного центру зайнятості задовольнити.

Рішення Бахчисарайського районного суду Автономної Республіки Крим від 26 жовтня 2009 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги Бахчисарайського районного центру зайнятості задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Бахчисарайського районного центру зайнятості 1853 грн. 80 коп. незаконно отриманої допомоги з безробіття та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, сплачених при зверненні до суду з апеляційною скаргою, а всього 1973 грн. 80 коп.

 Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено протягом двох місяців безпосередньо до Верховного Суду України.    

Судді: