Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 лютого 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді - Сінані О.М.,
суддів - Даніла Н.М.,
- М'ясоєдової Т.М.,
при секретарі - Печуріні Є.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 09 вересня 2009 року,
в с т а н о в и л а:
в травні 2009 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, мотивуючи свої вимоги тим, що 31.10.2007 року ним за генеральною довіреністю, що посвідчена приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_6 у ОСОБА_4, ОСОБА_3, що діяли від імені ОСОБА_5 придбаний за 6000 доларів США автомобіль „Ауді-100 ТДИ”, 1994 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1. Після укладення угоди, на ім’я позивача було оформлено довіреність на право володіння, користування та розпорядження автомобілем та переданий технічний паспорт на автомобіль. 16.11.2007 року близько 13 годин 10 хвилин в м. Євпаторії працівниками ДПС ДАІ м. Євпаторії у позивача вилучені документи на автомобіль, а транспортний засіб поставлений на штрафний майданчик в м. Євпаторії у зв’язку з підозрою в підробці технічного паспорту. За його претензією ОСОБА_4 склав розписку про зобов’язання повернути позивачеві 6000 доларів США. Вважаючи, що йому заподіяно матеріальну та моральну шкоду, на підставі ст.ст. 1166, 1167 ЦК України Халі лов А.А. просив стягнути з відповідачів 30000 грн. у відшкодування матеріальної шкоди, з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 10000 грн. у відшкодування моральної шкоди та з ОСОБА_5 5000 грн. у відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Євпаторійського міського суду АР Крим від 09.09.2009 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 15000 грн. у відшкодування матеріальної шкоди, 4000 грн. у відшкодування моральної шкоди, 150 грн. судового збору та 15 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. З ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 стягнуто 15000 грн. матеріальної шкоди, 4000 грн. у відшкодування моральної шкоди, 150 грн. судового збору та 15 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_5, посилаючись на недоведеність обставин, що мають значення для справи, просив змінити рішення місцевого суду, виключивши з мотивувальної його частини посилання на те, що 12.10.2007 року ОСОБА_5 видав на ім’я ОСОБА_3 та ОСОБА_4 довіреність на використання і розпорядження, належним йому на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії РКС НОМЕР_2, автомобілем „Ауді-100 ТДИ”, 1994 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, а також на те, що автомобіль „Ауді-100 ТДИ”, 1994 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 постановою від 24 січня 2008 року поміщено на штрафний майданчик відділу ДАІ м. Євпаторії, а на даний час, відповідно до пояснень представника відповідача ОСОБА_5, повернутий ОСОБА_5
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника ОСОБА_5, який підтримав апеляційну скаргу, пояснення позивача, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 12.10.2007 року ОСОБА_5 видав на ім’я ОСОБА_3 та ОСОБА_7 довіреність на використання і розпорядження (зняття з обліку в органах ДАІ, обміняти, здавати в оренду, переобладнання, заставляти у забезпечення зобов’язань і продавати, зняти з обліку по обліковій карті), належним йому на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії РКС НОМЕР_2 автомобілем „Ауді-100 ТДИ”, 1994 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1.
ОСОБА_3 в свою чергу за довіреністю від 31.10.2007 року надала ОСОБА_2 право використовувати і розпоряджатись автомобілем „Ауді-100 ТДИ”, 1994 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1.
21.01.2009 року Євпаторійським МВ ГУ МВС України порушено кримінальну справу за ст. 358 ч. 3 КК України за фактом використання підроблених документів, а саме талону серії РКС НОМЕР_2 на зазначений автомобіль, вилученого у ОСОБА_2 і який, відповідно до висновку спеціаліста від 22.11.2007 року № 689, не відповідає встановленому зразку. Автомобіль поміщений на штрафний майданчик відділу ДАІ м. Євпаторії, а на даний час, відповідно до пояснень представника відповідача ОСОБА_5, повернутий ОСОБА_5
Відповідно до розписки від 07 березня 2008 року ОСОБА_4 взяв на себе зобов’язання повернути ОСОБА_2 у строк до 10.04.2008 року кошти в розмірі 6000 доларів США або автомобіль, але в обумовлений строк гроші не повернув.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що на спірні правовідносини розповсюджується дія ст.ст. 1166, 1167 ЦК України.
З такими висновками місцевого суду не погоджується колегія суддів та вважає, що вони зроблені з порушенням норм матеріального права.
Судом повно встановлені обставини справи, а саме наявність між сторонами договірних відносин. Проте висновок суду, що 12.10.2007 року ОСОБА_5 видав на ім’я ОСОБА_3 та ОСОБА_4 довіреність на використання і розпорядження, належним йому на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії РКС НОМЕР_2, автомобілем „Ауді-100 ТДИ”, 1994 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, суперечить відповіді Міністерства юстиції України № С-10864-31 від 07.05.2009 року (а.с. 30).
Статтями 1166, 1167 ЦК України, на які посилався позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, врегульовано відповідальність осіб у недоговірних зобов’язаннях.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Статтею 303 ч. 3 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права.
За таких підстав, враховуючи, що місцевим судом застосовано закон, який не поширюється на правовідносини, що виникли між сторонами, колегія суддів вважає за можливе вийти за межі доводів апеляційної скарги, та відповідно до ст. 309 ч. 1 п. 4 ЦПК України, скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення про відмову ОСОБА_2 у задоволенні позову.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 304, 309 ч. 1 п. 4, 316 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим,
в и р і ш и л а:
апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.
Рішення Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 09 вересня 2009 року скасувати повністю та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_2 у задоволенні позову до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено протягом двох місяців безпосередньо до Верховного Суду України.
Судді: