Справа №11-88/2010 р.                                   Головуючий у 1 інстанції – Одемчук Є.В.

Категорія: ч.1 ст.122 України                         Доповідач: Іващук В.Я.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Рівненської області в складі:

        головуючого: Іващука В.Я.

        суддів: Збитковської Т.І., Баглика С.П.,  

з участю прокурора Клімашевич Н.О.

розглянула 23 лютого 2010 року у відкритому судовому засіданні в м. Рівне справу за апеляцією ОСОБА_1 на постанову Млинівського районного суду від 29 грудня 2009 року.

    Цією постановою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, народжений в с. Великі Озера, Дубровицького району, Рівненської області, українець, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_2, одружений, має на утриманні двоє неповнолітніх дітей, потерпілий від наслідків аварії на ЧАЕС, працює вчителем Малинської ЗШ 1-2 ст., мешканець с. Малин Млинівського району Рівненської області, військовозобов’язаний, раніше не судимий,

-   звільнений від кримінальної відповідальності за вчинення злочину передбаченого ч.1 ст.122 КК України у зв”язку із закінченням строків давності, а справу провадженням закрито.

Органом досудового слідства ОСОБА_1, обвинувачувався в тому що він, 9 грудня 2003 року приблизно о 20 годині, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, знаходячись в кімнаті для сторожів адміністративного приміщення тракторної бригади ДП „ВВС Малин” в с. Малин Млинівського району Рівненської області, на ґрунті особистих неприязних відносин, умисно наніс два удари рукою по обличчю та один удар рукою в ділянку ребер з лівої сторони ОСОБА_2, в результаті чого заподіяв потерпілому умисні середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Згідно постанови суду, оскільки у кримінальній справі про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст.122 КК України, що є злочином невеликої тяжкості, де санкцією статті передбачено покарання у виді обмеження волі на строк до трьох років, з дня вчинення ним злочину і до безпосереднього розгляду справи судом, минув строк у три роки, його звільнено від кримінальної відповідальності

    В поданій на вирок суду апеляції, засуджений просить постанову суду скасувати, як незаконну у зв”язку з порушенням його права на захист, оскільки справу розглянуто у відсутності захисника, через що він вимушений був відмовитися від дачі показань під час судового слідства.

Заслухавши доповідача, думку прокурора про скасування постанови суду, у зв”язку з істотним порушенням норм кримінально процесуального законодавства, яке полягає у порушенні права підсудного на захист та у закритті кримінальної справи без згоди обвинуваченого, дослідивши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція підлягають до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.367 КПК України підставами для скасування судових рішень, при розгляді справи в апеляційному порядку є істотне порушення кримінально-процесуального закону .

Згідно з ст.370 КПК України істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкоджали чи могли перешкодити суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законний , обґрунтований і справедливий вирок чи постанову. Вирок (постанову) в усякому разі належить скасувати якщо порушено право обвинуваченого на захист.

Як вбачається з матеріалів справи, у якості захисника підсудного ОСОБА_1 був допущений спеціаліст у галузі права ОСОБА_3 Даний захисник неодноразово не з”являвся у судове засідання. Не був він присутнім і під час вирішення питання при винесення оскаржуваної постанови суду, хоча ОСОБА_1 наполягав на участі саме цього захисника у розгляді справи (т.2, а.с.254). У справі відсутні докази про належне повідомлення  захисника про дату та місце судового засідання. Крім того, за постановою судді Котяю В.В. був призначений, через адвокатське об”єднання, захисник ОСОБА_4, однак постанова про його допуск в якості захисника суддею не приймалася.

За постановою, яка оспорюється, суд закрив провадження по справі у зв”язку з перебігом, встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. Між тим, підсудний ОСОБА_1 від дачі показань у суді першої інстанції відмовився, мотивуючи це тим, що йому не забезпечено право на захист, а відтак не давав своєї згоди на закриття відносно нього кримінальної справи з підстав зазначених у постанові суду (т.2, а.с.255).

Разом з тим, відповідно до ч.3 ст.7-1, ст.282 КПК України закриття кримінальної справи, зокрема з підстав передбачених ст.49 КК України, не допускається коли підсудний проти цього заперечує. В цьому разі провадження у справі продовжується в звичайному порядку.

На ці вимоги закону звернув увагу судів і Пленум Верховного суду України в п.2

постанови №12 від 23 грудня 2005 року „Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності”,  зазначивши, що ухвалити рішення про звільнення особи від кримінальної відповідальності можна лише при наявності її згоди на закриття справи з відповідної підстави.

За таких обставин вирок суду не може залишатися чинним і підлягає до скасування.  

При новому розгляді справи, належить врахувати наведене та в залежності від встановленого прийняти законне та обгрунтоване рішення.

На підставі наведеного, керуючись ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

                    У Х В А Л И Л А :

    Апеляцію засудженого задовольнити.

Постанову Млинівського районного суду від 28 грудня 2009 року відносно ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий розгляд в той же суд під головуванням іншого судді.

        Головуючий: підпис

Судді: два підписи                  

Копія вірна: суддя-доповідач                                           Іващук В.Я.