Справа № 2-а-31/10р.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

11 лютого 2010 року.    Ватутінський міський суд Черкаської області

                 в складі: головуючого                           Муляр В.С.

                                при секретарі                           Крамаренко Т.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ватутіне адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Ватутіне Черкаської області про зобов’язання відповідача провести перерахунок пенсії по інвалідності, відповідно до ст.ст. 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» –

  в с т а н о в и в:

позивач просить суд  визнати  неправомірними   дії  Управління   Пенсійного   фонду    в  м. Ватутіне   Черкаської  області   щодо   призначення   та  виплати  йому    державної  пенсії    та  додаткової  пенсії,  як  потерпілому   від  наслідків  аварії  на   Чорнобильській  АЕС  1    категорії    3  групи    інвалідності та   зобов”язати   Управління    Пенсійного  фонду   України  в  м. Ватутіне   Черкаської  області   здійснити  перерахунок   та  виплату   йому   державної   пенсії   в  розмірі    шести   мінімальних  пенсій  за  віком   згідно  ст. 54  Закону  України «Про  статус  і  соціальний захист  громадян,  які   постраждали   внаслідок  Чорнобильської  катастрофи»   та  додаткової  пенсії, за  шкоду,  заподіяну  здоров”ю  в  розмірі   50    відсотків   від  мінімальної  пенсії за  віком      відповідно  до    ст. 50 Закону  України «Про  статус  і  соціальний захист  громадян,  які   постраждали   внаслідок  Чорнобильської  катастрофи»,   починаючи   з   01.01.2009  року,  виходячи    з  встановленого     відповідними  законами      розміру   прожиткового  мінімуму    для  осіб,  які   втратили  працездатність  з  послідуючими      перерахуваннями  пенсії  у  разі збільшення прожиткового  мінімуму  для  осіб,  які втратили  працездатність,     посилаючись  на  те,  що він відповідно   до  ст.10  Закону  України   «Про  статус  і  соціальний захист   громадян,  які   постраждали   внаслідок  Чорнобильської  катастрофи»     являється   учасником   ліквідації   наслідків   аварії    на  ЧАЕС.  В  зв”язку  з  негативними   і  особливо  небезпечними  умовами  праці  в  нього    почали    розвиватися    різні  ускладнення    здоров”я.    Згідно    експертного  висновку   Черкаської    обласної     спец.   ВКК  йому   було  встановлено    захворювання,  пов”язане     з  роботою   по  ліквідації   наслідків    аварії   на    ЧАЕС,   в  зв”язку  з   чим,  він  являється    інвалідом    3  групи.

      Він   отримує    державну   пенсію  та  додаткову  пенсію   за  шкоду,  заподіяну    здоров”ю,  як  особа,  віднесена     до  1   категорії  3  групи  інвалідності,  відповідно   до  ст.ст. 50  і  54   Закону  України   «Про  статус  і  соціальний захист   громадян,  які   постраждали   внаслідок  Чорнобильської  катастрофи»    та  постанов  Кабінету  Міністрів    України   «Про  підвищення   розмірів   пенсій   та   інших     соціальних  виплат   окремим     категоріям  пенсіонерів,  фінансування   яких   здійснюється    за  рахунок   коштів   державного     бюджету»    від     03.01.2002  року   № 1,  відповідно   до  якої,  базовою    для  обчислення  розміру  державної    та  додаткової    пенсії  є  сума    19,91  грн.   та    Постанова   Кабінету  Міністрів  «Про  підвищення   рівня   пенсійного   забезпечення   громадян»   від   16.07.2008  року  № 654.  Пенсію    він  отримує   з  квітня  1994  року. В   лютому    2009   року  ним  було  з”ясовано,   що  державну    та  додаткову   пенсію   він  отримує  в  розмірах  значно  менших,  ніж  це  передбачено   ст.ст.  46  і  92   Конституції   України  та   Закону  України   «Про  статус  і  соціальний захист   громадян,  які   постраждали   внаслідок  Чорнобильської  катастрофи». Відповідно    до  ч.1  ст. 46   Конституції  України    передбачено,  що  громадяни    мають  право   на  соціальний   захист,  що  включає  право   на  забезпечення   їх  у  разі     повної,  часткової   або    тимчасової  втрати   працездатності.  Пунктами 1  та  6   ст.  92  Конституції   України  передбачено,  що  виключно   законами  України   визначаються   права  і   свободи   людини   і  громадянина,  гарантії   цих  прав   і  свобод,  основи   соціального  захисту,  форми  і  види   пенсійного  забезпечення,  а  тому    виключно       законами   України    повинно   регулюватись     порядок   призначення  і   виплати   йому    державної   та  додаткової  пенсії.   Таким  Законом   є   Закон  України «Про  статус  і  соціальний захист   громадян,  які   постраждали   внаслідок  Чорнобильської  катастрофи».  Відповідно  до  ч.4   ст.54   Закону  України  «Про  статус  і  соціальний захист   громадян,  які   постраждали   внаслідок  Чорнобильської  катастрофи»   передбачено,  що  в  усіх    випадках,  розмір   пенсій   для  інвалідів,  щодо  яких   встановлено   зв”язок   з  Чорнобильською  катастрофою,  не  може  бути   нижчим   по  3  групі  інвалідності-шість   мінімальних  пенсій  за  віком.   Відповідно  до   абз. 4  ст.  50   Закону  України «Про  статус  і  соціальний захист  громадян,  які   постраждали   внаслідок  Чорнобильської  катастрофи» визначено,  що   особам,  віднесеним  до  категорії  1,  призначається   щомісячна   додаткова   пенсія    за  шкоду,  заподіяну  здоров”ю,  інвалідам   3  групи  у  розмірі    50  процентів  мінімальної    пенсії    за  віком,  а  тому  вихідним  критерієм   обрахування   державної   та  додаткової  пенсії   є   мінімальна     пенсія  за  віком.

    Відповідно  до    ст.  28   Закону  України   «Про  загальнообов”язкове    державне  пенсійне  страхування»   визначений  мінімальний   розмір  пенсії    за  віком,   який  встановлюється   в  розмірі   прожиткового  мінімуму  для  осіб,  які  втратили  працездатність. Норми  ч.3  ст. 28  Закону  України  «Про  загальнообов”язкове    державне  пенсійне  страхування»  не  є  перешкодою   для  застосування   мінімального   розміру    пенсії    за  віком     до  обрахування   інших  пенсій   чи    доплат,  пов”язаних   з   мінімальною     пенсією  за  віком,  оскільки  чинним   законодавством     не  встановлено  іншого,    крім    передбаченого    ч.1  ст.  28   Закону  України  «Про  загальнообов”язкове    державне  пенсійне  страхування»  мінімального    розміру  пенсії  за  віком.

    Відповідно  до    ч.3   ст.  67 Закону  України «Про  статус  і  соціальний захист  громадян,  які   постраждали   внаслідок  Чорнобильської  катастрофи»  у  разі   збільшення   розміру   прожиткового  мінімуму  для  осіб,  які  втратили   працездатність,  визначеного   законом,  підвищується     розмір     пенсії,  визначений  відповідно   до  ст.  54    Закону  України «Про  статус  і  соціальний захист  громадян,  які   постраждали   внаслідок  Чорнобильської  катастрофи»,  а  також  розмір   додаткової  пенсії   за  шкоду,  заподіяну  здоров”ю,  особам     віднесеним    до 1-4   категорій  та  розмір   щомісячної  компенсації    сім”ям  за втрату   годувальника   внаслідок   Чорнобильської   катастрофи.  Перерахунок  пенсії   здійснюється  з  дня    встановлення   нового   розміру   прожиткового  мінімуму. Законом   України   «Про  державний   бюджет   на 2009  рік»,    було  встановлено    мінімальний  розмір    пенсії   з  1  січня  2009  року     в  розмірі    544  грн.   Здійснюючи   виплати   йому  державної   та  додаткової  пенсії,  виходячи   з  базової  суми    19, 91    грн.,  а  також  на  підставі      постанови    Кабінету  Міністрів  України   від   16.07.2008  року,    управління  Пенсійного  фонду  України     порушило    норми  Конституції  України,  які  не  допускають   звуження    змісту    та  обсягу      прав  громадян  України,  а  також      норми  законодавства,  відповідно  до  яких     нормативно-правові  акти     нижчого  рівня     не  повинні  суперечити    нормативно-правовим  актам  вищого  рівня.  На  його  неодноразові  звернення      щодо  перерахування   йому       основної  та  додаткової  пенсії    відповідно  до   Закону  України «Про  статус  і  соціальний захист  громадян,  які   постраждали   внаслідок  Чорнобильської  катастрофи»,  йому   було  відмовлено,  що  і  змусило  його  звернутися  до  суду з даним позовом.

    Представник  відповідача   позовні вимоги позивача не  визнає повністю  та   просить в позові відмовити, посилаючись на те,  що     позивач  ОСОБА_1   отримує  пенсію   відповідно   до  Закону  України «Про  статус  і  соціальний захист  громадян,  які   постраждали   внаслідок  Чорнобильської  катастрофи»  та  являється     інвалідом   3  групи,  пов”язаної   з  роботами  по  ліквідації   наслідків   аварії   на  ЧАЕС.  Відповідно  до   ч.5  ст. 54  Закону  України «Про  статус  і  соціальний захист  громадян,  які   постраждали   внаслідок  Чорнобильської  катастрофи»  встановлено,  що   порядок  обчислення пенсії  по  інвалідності,  що  настала  внаслідок   каліцтва   чи  захворювання   і  пенсії   у  зв”язку    з   втратою    годувальника  внаслідок   Чорнобильської    катастрофи,  визначається   Кабінетом  Міністрів   України,  а  тому   питання   обчислення  пенсії  за     вказаним  законом   віднесені  до  відома   Кабінету  Міністрів  України.

Відповідно    до     Постанови      Кабінету  Міністрів  України «Про  підвищення    розмірів    пенсій   та  інших   соціальних    виплат    окремим   категоріям   пенсіонерів,  фінансування  яких    здійснюється     за  рахунок    коштів    державного  бюджету»  від    03.01.2002  року    № 1   установлено,  що   розрахунок   пенсій,  призначених  відповідно   до  частини   4  ст. 54 Закону  України «Про  статус  і  соціальний захист  громадян,  які   постраждали   внаслідок  Чорнобильської  катастрофи»  та  додаткової пенсії,   передбаченої   вказаним   Законом,  проводиться     виходячи    з  розміру   19  грн. 91  коп.   Відповідно   до  ч.3   ст.  28  Закону  України  «Про  загальнообов”язкове    державне  пенсійне  страхування»  встановлено,  що  мінімальний  розмір    пенсії  за  віком,  визначений    абзацом    1  ст.  28    вказаного  Закону,  застосовується     виключно   для  визначення  пенсії,  призначених    згідно  з  цим  Законом,  а   тому    положення    ст. 28  Закону  України  «Про  загальнообов”язкове    державне  пенсійне  страхування»  щодо мінімального   розміру   пенсії  за  віком     не  застосовуються   при  призначенні    пенсії   за   Законом  України «Про  статус  і  соціальний захист  громадян,  які   постраждали   внаслідок  Чорнобильської  катастрофи»,  а  тому     вимога  позивача   про  те,  що    базова    мінімальна  пенсія  за  віком  при  обчисленні   пенсії   з урахуванням     положень     ч.4  ст. 54 Закону  України «Про  статус  і  соціальний захист  громадян,  які   постраждали   внаслідок  Чорнобильської  катастрофи»   повинна  визначатись   згідно  із  Законом   України  «Про  загальнообов”язкове    державне  пенсійне  страхування»,   суперечить  законодавству.  Кабінетом   Міністрів  України   не  приймалися   рішення   про  внесення  змін   до  нормативно-правових  актів,  прийняття     нових  актів,  забезпечення    перерахунку   раніше    призначених  пенсій   відповідно  до   Закону  України «Про  статус  і  соціальний захист  громадян,  які   постраждали   внаслідок  Чорнобильської  катастрофи»,  а  органи   Пенсійного  фонду  України,  в  тому   числі   й   управління  Пенсійного  фонду  України  в  м. Ватутіне    не  були  наділені   компетенцією   у  визначенні     конкретних   розмірів   всіх  доплат,  пенсій  і  компенсацій,  передбачених   Законом України «Про  статус  і  соціальний захист  громадян,  які   постраждали   внаслідок  Чорнобильської  катастрофи»  ,  а  тому   в  управління      Пенсійного    фонду   України   в  м. Ватутіне,  не   було  передбачених   законом   підстав   для  проведення    перерахунку   пенсії    позивачу   ОСОБА_1.

Суд, заслухавши сторони  та вивчивши матеріали справи вважає, що  позовні вимоги позивача підлягають до повного задоволення. Вимоги позивача  законні, обґрунтовані  і  в судовому засіданні доведені,  виходячи із слідуючого:

    В   судовому засіданні було встановлено,  що   позивач  ОСОБА_1   являється      потерпілим   від  наслідків  аварії  на   Чорнобильській  АЕС  1    категорії    3  групи    інвалідності (пов”язаної  з   ліквідацією  на  Чорнобильській   АЕС),  що   підтверджується     посвідченням   особи,  яка  постраждала   внаслідок    Чорнобильської  катастрофи (категорія 1)  серія  А  № 407267    виданим   Черкаською    облдержадміністрацією   18.12.2001  року  (а.с.1).

    Відповідно  до   ч.1   ст. 46   Конституції   України,  громадяни   мають   право  на  соціальний  захист ,  що  включає  право   на  забезпечення    їх  у  разі    повної,  часткової    або  тимчасової   втрати  працездатності,  втрати  годувальника,  безробіття   з  незалежних   від   них  обставин,  а  також  у  старості   та  в  інших  випадках,  передбачених  законом.

    Основні    положення    щодо  реалізації   конституційного   права    громадян,  які    постраждали   внаслідок    Чорнобильської  катастрофи,  на  охорону   їхнього  життя  і  здоров”я,  створення   єдиного  порядку   визначення    категорій   зон      радіоактивно    забруднених  територій,  проживання     і  трудової    діяльності  на  них,  соціального  захисту   потерпілого   населення     визначені  та  закріплені   в  Законі  України  «Про  статус  і  соціальний захист  громадян,  які   постраждали   внаслідок  Чорнобильської  катастрофи».

      Відповідно  до  частини      першої   ст.  50  Закону  України «Про  статус  і  соціальний захист  громадян,  які   постраждали   внаслідок  Чорнобильської  катастрофи»,  особам  віднесеним   до  категорії  1,  які  є  інвалідами     3  групи   призначається    щомісячна   додаткова  пенсія   за  шкоду  заподіяну   здоров”ю  в  розмірі  50    процентів   мінімальної  пенсії  за  віком.

    Згідно  з  ч.4   ст. 54  Закону  України   «Про  статус   і  соціальний     захист  громадян,  які  постраждали   внаслідок  Чорнобильської   катастрофи»  в  усіх  випадках  розмір  пенсій   для  інвалідів  3  групи,  щодо  яких  встановлено   зв”язок    з  Чорнобильською  катастрофою   не   може   бути   нижчим    шести   мінімальних  пенсій  за  віком.

    Наявність   такого  права     у    позивача ОСОБА_1   є  визначальною  для  вирішення    вказаного    спору ,   що   гарантується  і    ст.  46   Конституції  України.

 Однак,   фактично     позивач  ОСОБА_1  отримує    державну   пенсію  та  додаткову  пенсію   за  шкоду,  заподіяну    здоров”ю,  як  особа,  віднесена     до                     1   категорії  3  групи  інвалідності,  відповідно   до  ст.ст.   50  і   54   Закону  України   «Про  статус  і  соціальний захист   громадян,  які   постраждали   внаслідок  Чорнобильської  катастрофи»    та  постанов  Кабінету  Міністрів    України   «Про  підвищення   розмірів   пенсій   та   інших     соціальних  виплат   окремим     категоріям  пенсіонерів,  фінансування   яких   здійснюється    за  рахунок   коштів   державного     бюджету»    від     03.01.2002  року   №1,  відповідно   до  якої,  базовою    для  обчислення  розміру  державної    та  додаткової    пенсії  є  сума    19,91  грн. та    Постанова   Кабінету  Міністрів  «Про  підвищення   рівня   пенсійного   забезпечення   громадян»   від   16.07.2008  року  №654.

    Відповідно   до  ч.2 ст. 19  Конституції  України  органи  державної   влади,  органи  місцевого  самоврядування,  їх  посадові  особи   зобов”язані    діяти  лише на  підставі   і  в  межах  повноважень  та  у  спосіб,  що  передбачені  Конституцією    та  законами  України.

    Згідно  з  положеннями    ч.4  ст. 9  КАС    України,  у  разі     невідповідності    нормативно-правового  акту   Конституції  України,  закону  України,  міжнародному  договору,  згода  на обов”язковість   якого  надана   Верховною  Радою  України   або  іншому   правовому     акту,  суд    застосовує   правовий  акт,  який  має    вищу   юридичну  силу,  а  тому,  виходячи  з  пріоритетності   законів  над    підзаконними   актами,  суд  вважає,  що   при  визначенні    розмір  пенсій   позивачеві ,  застосуванню   підлягають  ч.1   ст.50 Закону  України   «Про  статус  і  соціальний захист   громадян,  які   постраждали   внаслідок  Чорнобильської  катастрофи»  та   ч.4  ст.  54  Закону  України   «Про  статус  і  соціальний захист   громадян,  які   постраждали   внаслідок  Чорнобильської  катастрофи»,  а  не  Постанова    Кабінету  Міністрів   України  ««Про  підвищення   розмірів   пенсій   та   інших     соціальних  виплат   окремим     категоріям  пенсіонерів,  фінансування   яких   здійснюється    за  рахунок   коштів   державного     бюджету»,  яка   істотно   звужує   обсяг   встановлених   законом  прав.

 Посилання   представника  відповідача  на  те,  що   відповідно  до   ч.5  ст.   54  Закону  України «Про  статус  і  соціальний захист  громадян,  які   постраждали   внаслідок  Чорнобильської  катастрофи»  встановлено,  що   порядок      обчислення       пенсії  по  інвалідності,  що  настала  внаслідок   каліцтва   чи  захворювання   і  пенсії     у  зв”язку    з   втратою    годувальника  внаслідок   Чорнобильської    катастрофи,  визначається   Кабінетом  Міністрів   України,  а  тому  і питання   обчислення  пенсії  за     вказаним  законом   віднесені  до  відома   Кабінету  Міністрів  України  є     безпідставним,  оскільки    надання   законодавцем    такого  права   Кабінету  Міністрів   України   не  означає,  що   Кабінет  Міністрів   України,  встановлюючи   такий  порядок,  може   допустити   звуження    змісту     та  обсягу   прав   позивача,  встановлених   Законом  України «Про  статус  і  соціальний захист  громадян,  які   постраждали   внаслідок  Чорнобильської  катастрофи». Тобто,  Кабінет  Міністрів  України   повинен    був    встановити  зазначений  порядок  не  порушуючи   положень   цього  Закону,  в  тому  числі  й   інших  Законів,  якими    встановлено    розміри      мінімальної  пенсії    за  віком.

    Зі  статей    50   та   54  Закону  України   «Закону  України «Про  статус  і  соціальний захист  громадян,  які   постраждали   внаслідок  Чорнобильської  катастрофи»  випливає,  що   під  час    визначення   розміру  пенсії   та   щомісячної   додаткової      пенсії   за  шкоду,  заподіяну   здоров”ю,  за  основу  їх    нарахування    береться   мінімальна  пенсія  за  віком.

    За  чинним  законодавством,  розмір     мінімальної  пенсії   за  віком     визначається   лише   за  правилами,  передбаченими   ч.1   ст.  28   Закону  України   ««Про  загальнообов”язкове    державне  пенсійне  страхування»,  тобто  іншого   нормативно-правового  акта,  який  би  визначав     цей  розмір   або   встановлював   інший  розмір,  немає,  а  тому  посилання     представника  відповідача  на  те,  що     відповідно  до     положення     ч.3   ст.  28   Закону  України ««Про  загальнообов”язкове    державне  пенсійне  страхування»,  з  якої  випливає,  що  мінімальний   розмір  пенсії   за  віком,  встановлений     абзацом   першої    частини  ст.  28   Закону  України ««Про  загальнообов”язкове    державне  пенсійне  страхування»  застосовується  виключно   для  визначення   розмірів  пенсій,  призначених  згідно      з  цим  Законом,    також   є   безпідставним,   оскільки     наявність  такої  норми     за  відсутності      іншого  мінімального   розміру   пенсії  за  віком  не  є  підставою   для  відмови  в  реалізації      позивачем    конституційної  гарантії     та  права    на  отримання   пенсії   і   щомісячної    додаткової   пенсії   за  шкоду,  заподіяну   здоров”ю,  виходячи    з  розміру   мінімальної   пенсії   за  віком,  як  це  встановлено     статтями    50  та  54  Закону  України   «Закону  України «Про  статус  і  соціальний захист  громадян,  які   постраждали   внаслідок  Чорнобильської  катастрофи»  .  Крім  того,  відповідач   не  може  посилатися    і  на  відсутність   коштів  щодо  забезпечення   виплати     зазначених  пенсій    у  розмірах  передбачених   статтями    50  та      54  Закону  України   «Закону  України «Про  статус  і  соціальний захист  громадян,  які   постраждали   внаслідок  Чорнобильської  катастрофи»,  оскільки   органи  державної  влади   не  можуть  посилатися   на  відсутність  коштів,  як  на  причину   невиконання    своїх   зобов”язань,  які  встановлені    ст.  46   Конституції  України   та  статтями    50  та      54  Закону  України   «Закону  України «Про  статус  і  соціальний захист  громадян,  які   постраждали   внаслідок  Чорнобильської  катастрофи»,  в  зв”язку  з  чим,   суд  вважає  за    необхідне   визнати  дії  управління   Пенсійного   фонду    в  м. Ватутіне   Черкаської  області   щодо   призначення   та  виплати    позивачу  ОСОБА_1  державної  пенсії    та  додаткової  пенсії,  як  потерпілому   від  наслідків  аварії  на   Чорнобильській  АЕС  1    категорії    3  групи    інвалідності, неправомірними.

    Відповідно   до  ч.3     ст.  67  Закону  України   «Закону  України «Про  статус  і  соціальний захист  громадян,  які   постраждали   внаслідок  Чорнобильської  катастрофи»,  яка  набрала   чинності   31  жовтня   2006  року,  у  разі   збільшення   розміру   прожиткового  мінімуму     для  осіб,  які  втратили  працездатність,  визначеного   законом,  підвищується   розмір      пенсії,  визначений  відповідно   до  статті   54     Закону  України «Про  статус  і  соціальний захист  громадян,  які   постраждали   внаслідок  Чорнобильської  катастрофи»,  а  також   розмір    додаткової  пенсії  за  шкоду,  заподіяну   здоров”ю  особам,  віднесеним   до   1-4  категорій  та  розмір    щомісячної  компенсації   сім”ям   за  втрату    годувальника  внаслідок   Чорнобильської  катастрофи  перерахунок   пенсії   здійснюється   з  дня  встановлення   нового  розміру   прожиткового  мінімуму.

    Аналіз   зазначеної  норми,  яка  є  імперативною,  свідчить,  що  підставою   для  перерахунку   пенсії   є  встановлення   нового  розміру   прожиткового  мінімуму  і  цей   перерахунок   здійснюється    з  дня   встановлення    цього  мінімуму.

     Відповідно   до  ч.1   ст.  28   Закону  України «Про  загальнообов”язкове    державне  пенсійне  страхування»,  мінімальний    розмір   пенсій  за  віком   встановлюється   у  розмірі   прожиткового   мінімуму   для  осіб,  які  втратили    працездатність,  визначеного  законом.,  а  тому новий    мінімальний   розмір   пенсії   за  віком   залежить   від  нового  розміру    прожиткового   мінімуму,  в  зв”язку  з  чим   й  позивачеві   слід    визначати  пенсію ,  виходячи   з  мінімальної   пенсії  за  віком,  яка  встановлюється  в  розмірі   прожиткового  мінімуму   для  осіб,  які  втратили  працездатність,  а  тому в  разі  збільшення   розміру   цього прожиткового    мінімуму  перерахунок   пенсії   позивачеві    повинен  проводитися,  виходячи   з  нового   розміру    мінімальної  пенсії   за  віком.

    Враховуючи вищенаведене,  суд  вважає  за  необхідне    визнати  дії  управління   Пенсійного   фонду    в  м. Ватутіне   Черкаської  області   щодо   призначення   та  виплати  ОСОБА_1   державної  пенсії    та  додаткової  пенсії ,  як  потерпілому   від  наслідків  аварії  на   Чорнобильській  АЕС  1    категорії    3  групи    інвалідності, неправомірними  та  вважає  за  необхідне   зобов”язати   управління    Пенсійного  Фонду   України  в  м. Ватутіне   Черкаської  області   здійснити  перерахунок   та  виплату   ОСОБА_1   державної   пенсії   в  розмірі    шести   мінімальних  пенсій  за  віком   згідно  ст. 54  Закону  України «Про  статус  і  соціальний захист  громадян,  які   постраждали   внаслідок  Чорнобильської  катастрофи»   та  додаткової  пенсії, за  шкоду,  заподіяну    здоров”ю  в  розмірі   50    відсотків   від  мінімальної  пенсії  за  віком      відповідно  до    ст. 50 Закону  України «Про  статус  і  соціальний захист  громадян,  які   постраждали   внаслідок  Чорнобильської  катастрофи»,   починаючи   з   01.01.2009  року,  виходячи    з  встановленого  відповідними  законами розміру   прожиткового  мінімуму для  осіб,  які      втратили  працездатність  з  послідуючими      перерахуваннями  пенсії  у  разі     збільшення     прожиткового  мінімуму  для  осіб,  які   втратили  працездатність.

    Позивач     ОСОБА_1  звільнений   від сплати  державного  мита   на  підставі    п.18  Декрету  Кабінету  Міністрів  України «Про  державне  мито»   від  21.01.1993  року, як     потерпілий    від       ліквідації    на   Чорнобильській  АЕС 1  категорії,   інвалід  3  групи.

 Відповідач -  Управління    Пенсійного   фонду  України   звільнене від сплати  державного  мита    на    підставі    п.34  Декрету  Кабінету  Міністрів  України «Про  державне  мито»   від  21.01.1993  року.

На підставі викладеного та керуючись постановами Верховного Суду України від 27 січня 2009 року, 24 лютого 2009 року та 24 березня 2009 року, ст.ст. 46, 92  Конституції України,  ст.ст. 50, 54, 67 Закону  України «Про  статус  і  соціальний захист  громадян,  які   постраждали   внаслідок  Чорнобильської  катастрофи», ст. 28  Закону  України «Про  загальнообов”язкове державне пенсійне  страхування», Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», Декретом  Кабінету  Міністрів  України »Про  державне  мито»   від  21.01.1993  року   та ст.ст. 4,  9, 10, 11, 17, 19, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

п о с т а н о в и в:

позовні вимоги ОСОБА_1  до Управління Пенсійного фонду України в м. Ватутіне Черкаської області про зобов’язання відповідача провести перерахунок пенсії по інвалідності, відповідно до ст.ст. 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - задовольнити  повністю.

    Визнати  неправомірними   дії  Управління   Пенсійного   фонду    в  м. Ватутіне   Черкаської  області   щодо   призначення   та  виплати   ОСОБА_1  державної  пенсії    та  додаткової  пенсії ,  як  потерпілому   від  наслідків  аварії  на   Чорнобильській  АЕС  1    категорії    3  групи    інвалідності,  пов”язаної  з   ліквідацією    наслідків  аварії  на  Чорнобильській  АЕС.

 Зобов”язати   Управління    Пенсійного  фонду   України  в  м. Ватутіне   Черкаської  області   здійснити  перерахунок   та  виплату   ОСОБА_1  державної   пенсії   в  розмірі    шести   мінімальних  пенсій  за  віком   згідно  ст. 54  Закону  України «Про  статус  і  соціальний захист  громадян,  які   постраждали   внаслідок  Чорнобильської  катастрофи»   та  додаткової  пенсії, за  шкоду,  заподіяну    здоров”ю  в  розмірі   50    відсотків   від  мінімальної  пенсії     за  віком      відповідно  до    ст. 50 Закону  України «Про  статус  і  соціальний захист  громадян,  які   постраждали   внаслідок  Чорнобильської  катастрофи»,   починаючи   з   01.01.2009  року,  виходячи    з  встановленого     відповідними  законами      розміру   прожиткового  мінімуму    для  осіб,  які втратили працездатність з послідуючими перерахуваннями пенсії  у  разі збільшення     прожиткового  мінімуму  для  осіб,  які   втратили  працездатність.

ОСОБА_1    звільнений   від сплати  державного  мита   на  підставі    п.18  Декрету  Кабінету  Міністрів  України «Про  державне  мито»   від  21.01.1993  року,  як     потерпілий    від       ліквідації    на   Чорнобильській  АЕС      1  категорії,   інвалід  3  групи.

Управління    Пенсійного   Фонду  України   звільнене від сплати  державного  мита    на    підставі    п.34  Декрету  Кабінету  Міністрів  України «Про  державне  мито»   від  21.01.1993  року.  

На постанову суду може бути подана заява про апеляційне оскарження до Київського апеляційного адміністративного суду через Ватутінський міський суд на протязі десяти днів з дня проголошення постанови.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Ватутінський міський суд на протязі двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий                                         В.С. Муляр