Дата документу 08.05.2019 Справа № 331/6599/16-ц

Запорізький апеляційний суд

Єдиний унікальний №331/6599/16 Головуючий у 1 інстанції: Світлицька В.М.

Провадження № 22-ц/807/1354/19 Суддя-доповідач: Кочеткова І.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2019 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з цивільних справ:

Головуючого: Кочеткової І.В.,

суддів: Маловічко С.В.,

Гончар М.С.,

секретар: Кулабухова І.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «АРТ РЕНТАЛ», ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа Бабушкінський відділ державної виконавчої служби міста Дніпропетровськ Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про звільнення майна з-під арешту,

за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 05 квітня 2017 року,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2016 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду з вказаним позовом. Зазначали, що ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 15 липня 2016 року забезпечено позов ТОВ «АРТ РЕНТАЛ» до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення заборгованості і накладено арешт на нежитлові будівлі АДРЕСА_1 . Вказана ухвалила була передана на примусове виконання до Бабушкінського відділу державної виконавчої служби міста Дніпропетровська ГТУЮ у Дніпропетровській області і постановою державного виконавця у виконавчому провадженні № 51782912 від 21.07.2016 накладено арешт на нежитлові будівлі. Посилаючись на те, що боржники ОСОБА_4 і ОСОБА_5 не є власниками арештованих нежитлових будівель, оскільки з липня 2013 року за нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу право власності на них перейшло до позивачів, а вимоги боржників про витребування цих будівель із їх чужого незаконного володіння залишені без задоволення, просили суд на підставі ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» звільнити майно з-під арешту

Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 05 квітня 2017 року позов задоволено. Знято арешт з нежитлових будівель загальною площею 1 766,90 кв. м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 124003123101), а саме: адміністративної будівлі (літ. А-2), площею 561,9 кв. м., гараж (літ. Б), площею 16,2 кв. м., магазин (літ. А 1 -3), площею 1188,8 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 вартістю 3 169 749,00 гривень за реєстраційним номером обтяження № 15587489 від 26 липня 2016 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, за якими обтяжувачем є Бабушкінський відділ державної виконавчої служби м. Дніпропетровськ Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області на підставі постанови про арешт боржника та оголошення заборони на його відчуження по виконавчому провадженню № 51782912 від 21 липня 2016 року на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які є власниками по Ѕ частці кожний на підставі договору купівлі-продажу від 19 листопада 2013 року, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Кияницею Н.В., зареєстрованого в реєстрі № 3438.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що особа, яка вважає, що майно, на яке було накладено арешт у порядку забезпечення позову, належить їй, а не стороні у справі, може звернутись до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. Судом встановлено, що на момент накладення арешту на нерухоме майно позивачі були його власниками.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 , посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову. Доводи апеляційної скарги обґрунтовано тим, що суд першої інстанції повно і всебічно не з`ясував обставини справи, при вирішенні спору по суті не врахував, що арешт на спірне майно було накладено у порядку забезпечення позову у іншій справі. Разом з цим, місцевим судом невірно застосовано положення статті 60 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки вимоги про визнання права власності на спірну нерухомість позивачами не заявлялись.

Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 27 вересня 2017 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Апеляційний суд, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, виходив із того, що суд правильно визначився із правовідносинами, які виникли між сторонами, та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню. Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , оскільки останні є власниками спірного майна, на яке був накладений арешт.

Постановою Верховного Суду від 30 січня 2019 року ухвала Апеляційного суду від 27 вересня 2017 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на такі обставини.

За загальним правилом заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає цивільну справу (ст.158 ЦПК України). При цьому із заявою про скасування заходів забезпечення позову може звернутись особа, щодо якої такі заходи забезпечення позову вжито, тобто сторона у справі чи третя особа, яка заявила самостійні вимоги щодо предмета спору (частина перша статті 158 ЦПК України). Інша особа, яка вважає, що майно, на яке було накладено арешт у порядку забезпечення позову, належить їй, а не стороні у справі, може звернутись до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Відповідно до положень частини першої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» (стаття 60 у редакції Закону 606-XIV від 28 травня 1999 року) особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Встановлено, що за договором купівлі-продажу від 19.11.2013 ОСОБА_2 та ОСОБА_1 набули право власності на нежитлові будівлі, загальною площею 1766,90 кв.м., а саме: адміністративна будівля літ. (А-2), площею 569,1 кв.м., гараж (літ. Б), площею 16,2 кв.м., магазин літ. (А 1 -3), площею 1188,8 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

21 жовтня 2015 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , ОСОБА_1 був укладений договір позики, за яким позикодавець ОСОБА_3 передала у спільну сумісну власність позичальників грошові кошти у розмірі 3 200 000 грн. строком до 21.12. 2015 року включно.

З метою забезпечення виконання зобов`язань, що виникають з договору позики, між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , ОСОБА_1 був укладений договір іпотеки від 21.10.2015, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Савицькою О.В., за яким предметом іпотеки є нежитлові будівлі загальною площею 1 766, 90 кв.м., а саме: адміністративна будівля (літ. А-2), площею 561,9 кв.м., гараж (літ. Б), площею 16,2 кв.м., магазин (літ. А'-З), площею 1188,8 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 на земельній ділянці площею 0,2886 га, кадастровий номер якої НОМЕР_1 .

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, актуальна інформація про державну реєстрацію іпотеки містить запис про іпотеку № 11692426 від 21.10.2015 року, за якими іпотекодержателєм є ОСОБА_3 на підставі договору іпотеки від 21.10.2015 року, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Савицькою О.В.; актуальна інформація про державну реєстрацію обтяжень містить запис про обтяження № 11692050 від 21.10.2015 року, за якими обтяжувачем є ОСОБА_3 на підставі договору іпотеки від 21.10.2015 року, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Савицькою О.В.; актуальна інформація про державну реєстрацію обтяжень містить запис про обтяження № 15587489 від 26.07.2016 року, за яким обтяжувачем є Бабушкінський ВДВС м. Дніпропетровськ ГТУЮ у Дніпропетровській області на підставі постанови про арешт боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер № 51782912 від 21.07.2016 року.

Згідно з постановою Бабушкінського ВДВС м. Дніпропетровськ ГТУЮ у Дніпропетровській області про арешт боржника та оголошення заборони на його відчуження по виконавчому провадженню № 51782912 від 21.07.2016 року накладено арешт на нежитлові будівлі загальною площею 1766, 90 кв.м. (адміністративна будівля (літ. А-2), площею 561,9 кв.м., гараж (літ. Б), площею 16,2 кв.м., магазин (літ. А'-З), площею 1188,8 кв.м.), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , які належать боржникам ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в інтересах стягувача TOB «АРТ РЕНТАЛ» .

Відповідно до рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 04.04.2016 р. в задоволенні позову ФОП ОСОБА_5 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи ТОВ «Верона Груп», ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння - відмовлено, ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 22.06.2016 р. рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 04.04.2016 р. залишено без змін.

Тобто, як вбачається з матеріалів справи, на момент накладення арешту Бабушкінським ВДВ С м. Дніпропетровськ ГТУЮ у Дніпропетровській області від 21.07.2016 року, а саме: запису про обтяження № 15587489 від 26.07.2016 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно власниками спірного майна є позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по 1\2 частині кожний, а не колишній власник ОСОБА_5 .

Проте, рішенням Апеляційного суду Запорізької області від 06 липня 2017 року, ухваленим за результатом розгляду апеляційної скарги ТОВ «АРТ РЕНТАЛ» у цивільній справі №331/5339/16 по спору між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки встановлено, що спірна нерухомість перебуває в іпотеці ТОВ «АРТ РЕНТАЛ», укладений позивачами договір іпотеки з ОСОБА_3 відповідно до ст. 12 ч.3 Закону України «Про іпотеку» є нікчемним, а позивачі відповідно до ст.ст.9,13, 23 Закону України «Про іпотеку», набувши у власність спірне майно, з поновленням прав первісного кредитора та первісної іпотеки цього майна набули статус іпотекодавців і мають всі його права і несуть всі його обов`язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ними права власності на предмет іпотеки.

Зважаючи на те, що спірною нерухомістю, власниками якої є позивачі, забезпечені кредитні зобов`язання боржників ОСОБА_5 і ОСОБА_4 перед ТОВ «АРТ РЕАЛ», висновки суду першої інстанції про наявність підстав для звільнення майна з-під арешту є таким, що не відповідає вимогам закону і фактичним обставинам справи

За вказаних обставин оскаржуване рішення не можна визнати таким, що відповідає вимогам закону і матеріалам справи, а тому на підставі ст. 376 ЦПК України воно підлягає скасуванню з ухваленням нового - про відмову у позові.

Керуючись ст. ст.374, 376, 382 ЦПК України, апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити.

Рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 05 квітня 2017 року у цій справі скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «АРТ РЕНТАЛ», ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа Бабушкінський відділ державної виконавчої служби міста Дніпропетровськ Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про звільнення майна з-під арешту відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Касаційна скарга на постанову подається протягом тридцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови складено і підписано 10 травня 2019 року.

Головуючий

Судді: