№ 207/4039/18

№ 2/207/299/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2019 року Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Тюлюнової В.Г.

при секретарі - Куцевол Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кам`янське цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіальної громади в особі Кам`янської міської ради, третя особа Друга Кам`янська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю.

ВСТАНОВИВ:

14.11.2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Територіальної громади в особі Кам`янської міської ради, третя особа Друга Кам`янська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області про визнання права власності за набувальною давністю на квартиру під АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позову посилається на те, що він з 2001 року без реєстрації проживав разом з рідною тіткою, ОСОБА_2 , у квартирі АДРЕСА_1 , оскільки тітка тяжко хворіла.

Власником квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_2 , що підтверджується Свідоцтвом про право власності на житло від 13 квітня 1994 року. Право власності зареєстровано Дніпродзержинським бюро технічної інвентаризації в реєстровій книзі № 128 за номером запису: 21544.

15 листопада 2001 року за заявою тітки позивача було переоформлено особовий рахунок квартири НОМЕР_4 з ОСОБА_2 на ім`я позивача, про що є довідка від 24.07.2002 року.

Заповітів тітка не складала, бо вважала, що переоформлення саме особового рахунку квартири на ім`я позивача буде достатньо.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_2 померла, що підтверджується Свідоцтвом про смерть, виданим від 03 січня 2002 року, актовий запис № 1. Але позивач продовжує по теперішній час проживати у вказаній квартирі. Добросовісно та безперервно володіє та відкрито користується даним нерухомим майном, доглядає за квартирою та утримує її, по мірі своїх сил постійно робить поточний ремонт та сплачує комунальні послуги.

Отримати Свідоцтво про право на спадщину, після померлої тітки позивач немає можливості, у зв`язку з тим, що він не входить до переліку осіб, згідно ст.ст.529-532 ЦК УРСР, який діяв на час відкриття спадщини, отже не має підстав для закликання до спадкування за законом.»

У квартирі АДРЕСА_1 позивач проживає понад 10 років, з того часу ніхто з фізичних осіб або з боку держави своїх прав на квартиру не заявляв, позивач продовжує проживати у квартирі, користується нею, постійно утримує, сплачує комунальні послуги.

Вищевказані обставини, підтверджуються актом № 745 від 22.08.2018 року, виданого КП КМР «УКОЖФ» про те що позивач добросовісно, відкрито, безперервно володіє нерухомим майном більше десяти років, квитанції про сплату комунальних послуг за весь період володіння вищезазначеної квартири та довідкою про переведення особового рахунку з ОСОБА_3 на ОСОБА_1 , виданою КП «ДЖО» «Хімік» від 24.07.2002р.

Позивач в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутністі, але за участю свого представника, позов підтримує в повному обсязі, надав письмові пояснення щодо обґрунтування своїх позовних вимог.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 підтримала заявлені вимоги та просила їх задовольнити. Витрати, пов`язані з розглядом справи у вигляді судового збору, просила покласти на позивача.

Представник Територіальної громади в особі Кам`янської міської ради Бурдик В. в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, в якій зазначив, що не заперечує проти задоволення позовних вимог.

Третя особа: Друга Кам`янська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області надіслала клопотання, в якому просить суд розглядати справу без участі їх представника.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи із наступного.

В ході судового розгляду справи встановлено, що ОСОБА_1 з 2001 року без реєстрації проживав разом з рідною тіткою, ОСОБА_2 у квартирі АДРЕСА_1 . Власником квартири є ОСОБА_2 . 15.11.2001р. тітка позивача за своєю заявою переоформила особовий рахунок своєї квартири НОМЕР_4 на позивача. 03.01.2002 року тітка позивача померла. Але останній продовжує добросовісно, відкрито та безперервно володіти цим нерухомим майном та використовує його для власних потреб. Як вбачається з матеріалів спадкової справи, витребуваної судом, спадкоємців у ОСОБА_2 не має.

Позивач звернувся в ФОП ОСОБА_5 , де був зроблений звіт про оцінку майна, оціночна (ринкова) вартість об`єкта оцінки для цілей оподаткування становить без ПДВ 132480,00 гривень.

Згідно ст. 344 ЦК України, особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.

Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Згідно Постанови пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» відповідно до частини першої статті 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено ЦК.

При вирішенні спорів, пов`язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке:

- володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності;

- володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна;

- володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. У разі втрати не із своєї волі майна його давнісним володільцем та повернення цього майна протягом одного року або пред`явлення протягом цього строку позову про його витребування набувальна давність не переривається (частина третя статті 344 ЦК України). Не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є сингулярним чи універсальним правонаступником, оскільки в цьому разі вона може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (частина друга статті 344 ЦК). (п. 9 Постанови)

Враховуючи положення статей 335 і 344 ЦК, право власності за набувальною давністю може бути набуто на майно, яке належить на праві власності іншій особі (а не особі, яка заявляє про давність володіння), а також на безхазяйну річ. Отже, встановлення власника майна або безхазяйності речі є однією з обставин, що має юридичне значення, і підлягає доведенню під час ухвалення рішення суду.

Судом враховуються положення пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень ЦК про те, що правила статті 344 ЦК про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом, та беручи до уваги, що ЦК набрав чинності з 1 січня 2004 року, положення статті 344 ЦК поширюються на правовідносини, що виникли з 1 січня 2001 року. Отже, визнання судом права власності на нерухоме майно за набувальною давністю може мати місце не раніше 1 січня 2011 року.

При цьому суди мають виходити з того, що коли строк давнісного володіння почався раніше 1 січня 2001 року, то до строку, який дає право на набуття права власності за набувальною давністю, зараховується лише строк з 1 січня 2001 року. Разом із тим, якщо перебіг строку володіння за давністю почався після цієї дати, то до строку набувальної давності цей період зараховується повністю. (п. 11 Постанови)

Можливість пред`явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей 15,16 ЦК, а також частини четвертої статті 344 ЦК, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв`язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності.

Відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник майна або його правонаступник. У разі якщо попередній власник нерухомого майна не був і не міг бути відомим давнісному володільцю, то відповідачем є орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади. (п.13 Постанови)

Виходячи зі змісту ч. 1 ст. 344 ЦК, відсутність державної реєстрації права власності на нерухоме майно не є перешкодою для визнання права власності на це майно у зв`язку зі спливом строку набувальної давності, оскільки така державна реєстрація може бути здійснена після визнання права власності за набувальною давністю.

Рішення суду, що набрало законної сили, про задоволення позову про визнання права власності за набувальною давністю є підставою для реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (п. 5 ч. 1 ст. 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"). (п. 14 Постанови)

Отже, враховуючи, що позивач добросовісно заволодів чужим майном і понад 10 років продовжує відкрито, безперервно користуватися квартирою під НОМЕР_4 ( АДРЕСА_1,відповідачем по справі спростувань вказаних обставин та вимог про повернення цього нерухомого майна не заявлено, тому суд вважає що позовні вимоги обгрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому існують підстави для визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю за позивачем.

Витрати, повязані з розглядом справи у вигляді судового збору 1324,80 грн., покласти на позивача за його згодою.

Керуючись ст.ст.212-215, 224-226 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст.12, 13, 81, 89, 263-265 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Територіальної громади в особі Кам`янської міської ради, третя особа Друга Кам`янська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області - про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_3 ) право власності за набувальною давністю на квартиру під АДРЕСА_1 , загальною площею 41,4 кв.м., жилою площею 26,8 кв.м.

Витрати, пов`язані з розглядом справи у вигляді судового збору 1324,80 грн. покласти на позивача за його згодою.

Рішення суду може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяті днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя В.Г. Тюлюнова