РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

О К Р Е М А У Х В А Л А

06 травня 2019 р. Р і в н е №817/1687/17

Рівненський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Зозулі Д.П. за участю секретаря судового засідання Минько Н.З. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: ОСОБА_1 ,

відповідача: представник Маєвський Сергій Олексійович ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву про визнання протиправними рішення, дій відповідача на виконання рішення суду у адміністративній справі за позовом

ОСОБА_1

доОперативного командування "Захід" Сухопутних військ Збройних Сил України

про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинення певних дій та внесення змін у наказ,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою, в порядку ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України, про визнання протиправним та скасування п. 3 наказу командувача військ оперативного командування "Захід" (по стройовій частині) від 12.10.2018 №239 та визнання протиправними дій оперативного командування "Захід" Сухопутних військ Збройних Сил України по нарахуванню та виплаті матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2017 рік.

В обґрунтування поданої заяви зазначає, що рішенням Рівненського оружного адміністративного суду від 29.01.2018 у справі №817/1687/17, що набрало законної сили 03.09.2018, частково задоволено його позов до оперативного командування "Захід" Сухопутних військ Збройних Сил України. Вказує про те, що виконуючи рішення суду в справі №817/1687/17 начальник штабу - перший заступник командувача військ оперативного командування "Захід", 12.10.2018 прийняв наказ командувача військ оперативного командування "Захід" №239, у п. 3 якого вирішив виплатити як колишньому військовослужбовцю ВЧ А0796 матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2017 рік у розмірі 20,00 грн. Також зазначає про те, що 12.10.2018 на виконання наказу №239 відповідачем здійснено нарахування матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2017 рік у розмірі 20,00 грн. та після відрахування військового збору в сумі 0,30 грн., податку з доходів фізичних осіб в сумі 3,60 грн., єдиного соціального внеску в сумі 4,40 грн., кошти в сумі 1,10 грн. перераховано поштовим переказом на його рахунок поштового збору. 30.10.2018 на його адресу надійшло повідомлення про надходження від відповідача коштів, з урахуванням відрахувань на податки і збори, у сумі 1,10 грн. Звертає увагу на те, що 07.11.2018 у відділі примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області він ознайомився з документами, які надані відповідачем та слугували закриттю виконавчого провадження. Враховуючи викладене, вважає п.3 наказу №239 протиправним та таким, що підлягає скасуванню, а дії відповідача по нарахуванню та виплаті матеріальної допомоги протиправними.

Ухвалою суду від 27.03.2019 заяву ОСОБА_1 призначено до розгляду у судовому засіданні на 04.04.2019.

04.04.2019 військовою частиною А0796 надано відзив на заяву. В обґрунтування своїх заперечень зазначає, що місячне грошове забезпечення підполковника ОСОБА_1 , з врахуванням останньої посади, складало 7333,63 грн. Вказує про те, що командувач військ оперативного командування "Захід" наділений правом визначити розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2017 рік, яка може становити суму від 00 грн. 01 коп. (одна копійка) до 7333 грн. 63 коп., тобто суму, яка не перевищує розміру місячного грошового забезпечення ОСОБА_1 У відповідності до наказу від 12.10.2018 №239, командувачем військ оперативного командування "Захід" прийнято рішення про виплату позивачу матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2017 рік та визначено її розмір у сумі 20,00грн., що не перевищує місячного грошового забезпечення з посади старшого офіцера відділу напрямків управління територіальної оборони управління оперативного командування "Захід". З вказаної суми утримано з розрахунку 1,5 % військовий збір - 0,30 грн., 18% ПДФО - 3,60 грн., та сплачено вартість поштового збору згідно тарифів Укрпошти - 15,00 грн. Решту суми у розмірі 1 грн. 10 коп. поштовим адресним переказом від 16.10.2018 перераховано на адресу: АДРЕСА_1 за місцем проживання позивача. Звертає увагу на те, що на виконання рішення у справі № 817/1687/17 Рівненським окружним адміністративним судом 26.09.2018 видано виконавчий лист. За заявою позивача про примусове виконання від 22.10.2018, державним виконавцем відділу примусового виконання рішень згідно постанови від 23.10.2018 ВП № 57494720 відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 817/1687/17, виданого 26.09.2018. Звертає увагу на те, що у постанові про закінчення виконавчого провадження від 31.10.2018 ВП № 57494720 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень встановлено, що згідно витягу з наказу командувача військ оперативного командування "Захід" № 239 від 12.10.2018 та платіжних доручень № 797, 794, 795, 796 від 12.10.2018 рішення суду фактично виконано в повному обсязі. Враховуючи викладене, вважає, що виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань позивачу здійснено на виконання рішення суду, згідно наказу командувача військ оперативного командування "Захід" у розмірах, що не виходять за межі, передбачені рішенням суду та просить суд в задоволенні заяви відмовити повністю.

У судовому засіданні 04.04.2019 заявник надав пояснення аналогічні викладеним в заяві та просив суд заяву задовольнити повністю.

У судовому засіданні 04.04.2019 представник відповідача надав пояснення аналогічні викладеним у відзиві. Просив суд в задоволенні заяви відмовити повністю.

У судовому засіданні 04.04.2019 оголошено перерву до 18.04.2019, у зв`язку з необхідністю подання нових доказів відповідачем.

Ухвалою суду від 18.04.2019 розгляд заяви відкладено до 06.05.2019.

18.04.2019 ОСОБА_1 подано відповідь на відзив, в якій він спростовує аргументи відповідача викладені у відзиві.

У судовому засіданні 06.05.2019 проголошено вступну та резолютивну частини окремої ухвали.

Заслухавши вступні слова заявника та представника відповідача, дослідивши заяву, відзив та відповідь на відзив та додані до них документи, суд дійшов до наступних висновків.

Стаття 124 Конституції України встановлює, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Суб`єктами, на яких поширюється обов`язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.

Відповідно до ч.2 ст.14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно з ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до приписів ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Отже, рішення суду, яке набрало законної сили є обов`язковим для виконання.

Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював думку в контексті тлумачення статті 6 Європейської конвенції з прав людини, що без ефективної системи виконання судових рішень існування судової системи позбавлене будь-якого сенсу. Як неодноразово підкреслював Суд, органи державної влади є одним із компонентів держави й інтереси цих органів повинні збігатися з необхідністю належного здійснення правосуддя, кінцевим етапом якого є виконання судового рішення. Так, у рішенні по справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece) від 19 березня 1997 року, заява № 18357/91, Суд зазначив, що право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін. Важко уявити ситуацію, щоб пункт 1 статті 6 докладно описував процедурні гарантії, які надаються сторонам цивільного судового процесу у провадженні, що є справедливим, відкритим і оперативним, і не передбачав би при цьому гарантій виконання судових рішень; тлумачення статті 6 як такої, що стосується виключно права на звернення до суду і проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуацій, несумісних із принципом верховенства права, що його Договірні Сторони зобов`язалися дотримуватися, коли вони ратифікували Конвенцію. Отже, виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатися як невід`ємна частина "судового процесу" для цілей статті 6.

З метою належного захисту прав щодо виконання судових рішень законодавцем нормативно врегульовано питання судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах, зокрема, одним із способів судового контролю є порядок визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень відповідачем на виконання рішення суду, регламентований ст.383 КАС України.

Статтею 383 КАС України, передбачено, зокрема,що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

Отже, застосування судом до суб`єкта владних повноважень приписів ст.383 КАС України є можливим у разі встановлення факту невиконання таким суб`єктом владних повноважень дій зобов`язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи - позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами, поданими позивачем.

Судом встановлено, що предметом розгляду вказаної заяви є протиправність дій начальника штабу - першого заступника командувача військ оперативного командування "Захід" Сухопутних військ Збройних Сил України щодо виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 29.01.2018, яке набрало законної сили.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 29.01.2018 по справі №817/1687/17, зокрема, зобов`язано оперативне командування "Захід" Сухопутних військ Збройних Сил України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2017 рік в розмірі, що не перевищує його місячного грошового забезпечення з посади старшого офіцера відділу напрямків управління територіальної оборони управління Оперативного командування "Захід" Сухопутних військ Збройних Сил України.

Суд звертає увагу на те, що вказане рішення суду є обов`язковим до виконання.

На виконання вказаного судового рішення, 12.10.2018 командувачем військ оперативного командування "Захід" (по стройовій частині) видано наказ №239, пунктом 3 якого зобов`язано колишньому військовослужбовцю військової частини А0796 ОСОБА_1 . виплатити матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2017 рік у розмірі 20,00 грн., що не перевищує його місячного грошового забезпечення з посади старшого офіцера відділу напрямків управління територіальної оборони управління оперативного командування "Захід" (т. 4 а.с.39).

З вказаної суми матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань позивача утримано військового збору - 0,30 грн., податок з доходів фізичних осіб - 3,60 грн., єдиного внеску - 4,40 грн., а також сплачено вартість поштового збору - 15,00 грн., що підтверджується розрахунковою відомістю (т. 4 а.с.44).

Матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у розмірі 1,10 грн. перераховано поштовим адресним переказом від 16.10.2018 за місце проживання позивача на адресу: АДРЕСА_2 (т. 4 а.с.45).

30.10.2018 за вих.№501/3886/2 відповідач звернувся до державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області з заявою, в якій повідомив про виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 29.01.2018 за позовом ОСОБА_1 та постанови Житомирського апеляційного адміністративного суду від 03.09.2018 у справі №817/1687/17 у добровільному порядку та просив закінчити виконавче провадження з виконання виконавчого листа у вказаній справі (т. 4 а.с.36-38).

Враховуючи викладене, судом встановлено, що ОСОБА_1 отримав матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у розмірі 1,10 грн.

Порядок та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, ліцеїстам та вихованцям військових оркестрів, а також порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил України одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби визначено в Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженій наказом Міністра оборони України 11.06.2008 № 260 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.07.2008 за № 638/15329 (далі - Інструкція №260, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Пункт п. 33.2 Інструкції №260 передбачає, що особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять службу за контрактом, для вирішення соціально-побутових питань один раз на рік надається матеріальна допомога в розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.

Згідно з п. 33.2 Інструкції №260 матеріальна допомога надається військовослужбовцям за їх заявою за місцем штатної служби на підставі наказу командира військової частини, а командиру (начальнику) - на підставі наказу вищого командира (начальника) із зазначенням у ньому розміру допомоги.

Розмір матеріальної допомоги установлюється за рішенням Міністра оборони України виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України.

До місячного грошового забезпечення, з якого визначається матеріальна допомога, включаються посадові оклади, оклади за військовими званнями та щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою згідно з законодавством України на день підписання наказу про надання цієї допомоги.

Під час виплати зазначеної допомоги військовослужбовцям, які перебувають у розпорядженні, та тим, які на день підписання наказу про надання цієї допомоги звільнені від посад, до місячного грошового забезпечення, з якого визначається матеріальна допомога, включаються оклад за військовим званням, посадовий оклад та щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення) з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення, які отримували військовослужбовці за останніми штатними посадами, що ними займалися (п.33.3 Інструкції №260).

Аналогічного змісту норми містяться у чинному на момент винесення спірного наказу Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260 (Далі - Порядок № 260).

Так, пунктами 1, 7 розділу XXIV Порядку № 260 передбачено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, один раз на рік надається матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.

Розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, порядок її виплати встановлюються за рішенням Міністра оборони України виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України.

До місячного грошового забезпечення, з якого визначається розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, включаються посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років та щомісячні додаткові види грошового забезпечення за займаною посадою, на які військовослужбовець має право на день підписання наказу про надання цієї допомоги.

Під час виплати зазначеної допомоги військовослужбовцям, які перебувають у розпорядженні, та тим, які на день підписання наказу про надання цієї допомоги звільнені від посад, до місячного грошового забезпечення, з якого визначається розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, включаються оклад за військовим званням, посадовий оклад, надбавка за вислугу років та щомісячні додаткові види грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення, які отримували військовослужбовці за останніми займаними посадами.

Крім того, наказом Міністра оборони України № 88 від 09.02.2017 "Про бюджетну політику Міністерства оборони України на 2017 рік" передбачено, що матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань виплачується військовослужбовцям у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення (п.9).

З аналізу викладених норм вбачається, що матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань встановлюється за рішенням Міністра оборони України та надається військовослужбовцям на підставі наказу вищого командира (начальника), розмір матеріальної допомоги не повинен перевищувати місячного грошового забезпечення військовослужбовця, до якого, в даному випадку, включаються оклад за військовим званням, посадовий оклад, надбавка за вислугу років та щомісячні додаткові види грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення, які отримував ОСОБА_1 за останньою займаною посадою.

Так, рішенням Міністра оборони України, а саме наказом Міністра оборони України № 88 від 09.02.2017 "Про бюджетну політику Міністерства оборони України на 2017 рік", передбачено, що матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань виплачується військовослужбовцям у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення

Судом встановлено, що місячне грошове забезпечення заявника, з урахуванням останньої посади, складало 7333,63 грн.

Разом з тим, відповідачем не надано суду жодного доказу щодо обгрунтованості нарахування заявнику матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує місячного грошового забезпечення військовослужбовця, до якого включаються оклад за військовим званням, посадовий оклад, надбавка за вислугу років та щомісячні додаткові види грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення, які він отримував за останньою займаною посадою, а також обгрунтованості виплати ОСОБА_1 матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань у розмірі 20,00 грн.

Твердження відповідача про обгрунтованість виплати допомоги у розмірі 20 грн., що пов`язане із виділенням коштів для управління оперативного командування "Захід" щодо виплати матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань на 2018 рік лише 26 грудня 2018 року, відхиляються судом, оскільки вказані обставини стосуються виплати допомоги військовослужбовцям, які проходять службу.

Разом з тим, ОСОБА_1 є колишнім військовослужбовцем, нарахування матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань якого здійснюється за 2017 рік на підставі рішення суду, з розрахунку місячного грошового забезпечення військовослужбовця, до якого включаються оклад за військовим званням, посадовий оклад, надбавка за вислугу років та щомісячні додаткові види грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення, які він отримував за останньою займаною посадою, а виплата допомоги заявника здійснюється на підставі наказу командира у розмірі, що не перевищує місячного грошового забезпечення військовослужбовця, згідно інформації по окремому запиту щодо фінансування до фінансово-економічного управління Сухопутних військ Збройних Сил України.

Вказані обставини відповідачем не враховано та порушено пункти 33.2, 33.3 Інструкції №260, пункти 1, 7 розділу XXIV Порядку № 260, наказ Міністра оборони України № 88 від 09.02.2017 "Про бюджетну політику Міністерства оборони України на 2017 рік".

Відтак, рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 29.01.2018 у справі №817/1687/17, що набрало законної сили, оперативним командуванням "Захід" Сухопутних військ Збройних Сил України виконане не в повному обсязі.

У зв`язку з цим, суд дійшов висновку, про виявлення під час розгляду заяви порушення закону, які слід довести до відома суб`єкта владних повноважень, а саме: начальника штабу - першого заступника командувача військ оперативного командування "Захід" Сухопутних військ Збройних Сил України, для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли встановленому судом порушенню закону, шляхом визнання протиправними дій оперативного командування "Захід" Сухопутних військ Збройних Сил України щодо виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 29.01.2018 по справі № 817/1687/17 в частині нарахування та виплати ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2017 рік та визнання протиправним і скасування пункту 3 наказу начальника штабу - першого заступника командувача військ оперативного командування "Захід" Сухопутних військ Збройних Сил України від 12.10.2018 № 239.

Підстави для розподілу судових витрат відповідно до ст.139 КАС України відсутні.

Керуючись ст. 249, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Постановити окрему ухвалу про виявлені під час розгляду заяви порушення закону, яку довести до відома суб`єктів владних повноважень, а саме начальника штабу - першого заступника командувача військ оперативного командування "Захід" Сухопутних військ Збройних Сил України, для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли встановленому судом порушенню закону шляхом визнання протиправними дій оперативного командування "Захід" Сухопутних військ Збройних Сил України щодо виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 29.01.2018 по справі № 817/1687/17 в частині нарахування та виплати ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2017 рік та визнання протиправним і скасування пункту 3 наказу начальника штабу - першого заступника командувача військ оперативного командування "Захід" Сухопутних військ Збройних Сил України від 12.10.2018 № 239.

Зобов`язати начальника штабу - першого заступника командувача військ оперативного командування "Захід" Сухопутних військ Збройних Сил України повідомити Рівненський окружний адміністративний суд про вжиті заходи щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону, у строк до 07.06.2019.

Копію ухвали надіслати начальнику штабу - першому заступнику командувача військ оперативного командування "Захід" Сухопутних військ Збройних Сил України (вул. Дубенська, 2, м.Рівне, Рівненської області, 33001) - для виконання та відома.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення

Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повну окрему ухвалу складено 10 травня 2019 року.

Суддя Зозуля Д.П.