Справа № 2-323/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

18 лютого 2010 року              Приморський районний суд м.Одеси в складі

головуючого - судді Андрухіва В.В.

при секретарі            Василенко М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОМУ ГУМВС України в Одеській області про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, та зняття з реєстраційного обліку, за зустрічним позовом ОСОБА_2  до ОСОБА_1 про вселення та усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням,

Встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОМУ ГУМВС України в Одеській області про визнання ОСОБА_2 такою, що втратила право користування житловим приміщенням – квартирою № 21 по вул.. Дюківська, 4 в м. Одесі та зняття з реєстраційного обліку за вказаною адресою, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідачка є його колишньою дружиною, з якою він перебував у шлюбі в період з 15.07.2005 року по 8.12.2005 року, тобто менше ніж 5 місяців, від даного шлюбу дітей у них немає, відповідачка ніколи не мешкала за адресою, де зареєстрована, а постійно мешкала за адресою: АДРЕСА_1. За час перебування у шлюбі ОСОБА_2 приходила до нього у гості один раз у два місяці, ніяких речей у квартирі не має і не мала. В обґрунтування позову позивач також посилався на акт, підписаний мешканцями будинку № 4 по вул.. Дюкіський у м. Одесі, згідно якого відповідачка за спірною адресою ніколи не проживала. Позивач також зазначав, що за своїм матеріальним станом він не спроможний сплачувати додаткові витрати за комунальні послуги за відповідача ОСОБА_2, а також не може оформити субсидію, яка дасть йому можливість в меншому розмірі сплачувати вказані платежі.  

    ОСОБА_2 подала до суду зустрічний позов до ОСОБА_1 про вселення її в квартиру АДРЕСА_2 та зобов’язання відповідача не чинити їй перешкод  в користуванні спірною квартирою. Свої вимоги ОСОБА_2 обґрунтовувала тим, що вона зареєстрована як член сім’ї  наймача на житловій площі за адресою: АДРЕСА_3 з 2005 року. Дане житлове приміщення вона ніколи не залишала, а тільки багато часу знаходилася у відрядженнях. 2 лютого 2007 року, повернувшись з чергового відрядження, вона не змогла попасти в квартиру, оскільки відповідач замінив замки на вхідній двері в квартиру, перешкоджаючи їй в користуванні житловою площею, ключі від вхідної двері відповідач їй надати відмовляється. ОСОБА_2 вказувала, що іншого житла у неї немає, і вона тимчасово вимушена проживати у  квартирі по пр.-ту Добровольського, 38 кв.7.

В судовому засіданні позивач за первісним позовом ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_4 позов  до ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОМУ ГУМВС України в Одеській області підтримали та просили його задовольнити з наведених у позові підстав, а у задоволенні зустрічного позову відмовити, вважаючи його необґрунтованим. Позивач ОСОБА_1 додатково суду пояснив, що 1.06.2007 року він зареєстрував шлюб з ОСОБА_5, яка разом зі своїм сином ОСОБА_6 зареєстровані у спірній квартирі.

    ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_7 в судовому засіданні позов ОСОБА_1 не визнали, просили в його задоволенні відмовити, і задовольнити зустрічний позов ОСОБА_2, додатково пояснивши суду, що ОСОБА_2 призначена піклувальником над неповнолітніми онуками ОСОБА_8 та ОСОБА_9. За адресою АДРЕСА_1 мешкає син ОСОБА_2 -  ОСОБА_10, який хворіє на туберкульоз, що унеможливлює проживання в даній квартирі.

    Представник відповідача за первісним позовом - ОСОБА_3 ОМУ ГУМВС України в Одеській області в судовому засіданні, позов ОСОБА_1 не визнав, вказуючи, що ОСОБА_1 ніколи не звертався до ОСОБА_3 з клопотанням про  зняття з реєстраційного обліку ОСОБА_2  в квартирі АДРЕСА_4, в зв’язку з чим, на його думку не вбачається порушень прав  позивача з боку ОСОБА_3

      Заслухавши пояснення сторін та їх представників, допитавши свідків ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, дослідивши надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову ОСОБА_1 належить відмовити як в необґрунтованому, а зустрічний позов ОСОБА_2 підлягає задоволенню.

Так, судом встановлено, що у 1985 році на підставі рішення виконкому Центральної районної ради народних депутатів м. Одеси позивачу ОСОБА_1 був виданий ордер на вселення в однокімнатну квартиру АДРЕСА_2. Після отримання ордеру позивач ОСОБА_1 вселився і зареєструвався у вказаній квартирі.

Відповідач ОСОБА_2 зареєстрована у ІНФОРМАЦІЯ_1 з 9.09.2005 року, як член сім’ї наймача, що підтверджується довідкою від 15.02.2007 року.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні стверджував, посилаючись на ОСОБА_14 про не проживання та показання свідків ОСОБА_11, ОСОБА_12, допитаних в судовому засіданні, що відповідачка ОСОБА_2 ніколи не мешкала за адресою: АДРЕСА_5, а лише приходила до нього у гості один раз у два місяці, ніяких речей у квартирі не має і не мала.

Аналізуючи акт про непроживання, наданий  позивачем ОСОБА_1, суд оцінює його критично, оскільки, даний документ, хоча і завірений начальником дільниці № 6 КП ДЕЗ «Центральне», був складений особисто ОСОБА_1, а не мешканцями будинку  № 4 по вул.. Дюківський в м. Одесі або співробітникам КП ДЕЗ «Центральне», крім того, даний акт має виправлення та дописки, на ньому також  відсутня дата його складання.

Окрім того, допитані в судовому  засіданні в якості свідків ОСОБА_11,           ОСОБА_12 пояснили суду, що ОСОБА_2 не проживає у спірній квартирі з 2007 року, але даний факт ніким не заперечується, оскільки, як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_2 дійсно не проживала у спірній квартирі з 2.02.2007 року, з причини, що ОСОБА_1, чинив їй перешкоди у користуванні житлом, замінив замок на вхідних дверях, не впускав ОСОБА_2 в квартиру. Даний факт також підтвердили у судовому засіданні  свідки ОСОБА_13, ОСОБА_14

Суд також критично відноситься до тверджень ОСОБА_1, що ОСОБА_2 має інше житло, а саме за адресою: АДРЕСА_1, оскільки згідно довідки Ф № 1 від 9.06.2008 року особовий рахунок на дане житло оформлений на ОСОБА_10, а ОСОБА_2 була знята з реєстрації за даною адресою ще 2.09.2005 року. ОСОБА_2 відповідно рішення Суворовської райради народних депутатів виконавчого комітету від 25.02.1994 року № 81/1 та розпорядження Суворовської районної адміністрації № 226 від 24.03.2006 року призначена піклувальником над неповнолітніми ОСОБА_8 та ОСОБА_9. Як вбачається з довідки Протитуберкульозного диспансеру № 4 від 17.03.2008 року ОСОБА_10 перебуває на обліку з діагнозом туберкульоз з 14.02.2007 року, даний факт також підтверджує неможливість перебування ОСОБА_2 з неповнолітніми дітьми за адресою АДРЕСА_1.

Статтею 47 Конституції України гарантоване право громадянина на житло.

           Відповідно до ч.3 ст.9 ЖК України ніхто не може бути виселений із займаного  жилого  приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше  як  з підстав і в порядку, передбачених законом.

Іншого житла, окрім спірної квартири, ОСОБА_2 не має, що також підтверджується довідкою КП «ОМБТІ та РОН» і її непроживання певний період часу в спірній квартирі викликане саме перешкодами, які  чинив ОСОБА_1, тому підстав для визнання її такою, що втратила право користування жилою кімнатою в спірній квартирі та зняття з реєстраційного обліку, немає.

 Таким чином, суд вважає необхідним у задоволенні позову ОСОБА_1 до Печерської.В.В., ОСОБА_3 ОМУ ГУМВС України в Одеській області про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, та зняття з реєстраційного обліку – відмовити повністю, зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1  про вселення та усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням - задовольнити повністю.

Відповідно до ст.. 88 ЦПК України  суд  стягує з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати в сумі 16 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 60, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОМУ ГУМВС України в Одеській області про визнання ОСОБА_2 такою, що втратила право користування житловим приміщенням – квартирою № 21 по вул.. Дюківська, 4 в м. Одесі та зняття з реєстраційного обліку за вказаною адресою – відмовити повністю.

Зустрічний позов ОСОБА_2 – задовольнити повністю.

Вселити ОСОБА_2 в квартиру АДРЕСА_2.

Зобов’язати ОСОБА_1 не чинити перешкод ОСОБА_2 в користуванні квартирою № 21 будинку № 4 по вул.. Дюківська в м. Одесі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати в сумі 16 (шістнадцять) грн.

Заяву про апеляційне оскарження рішення  може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                      -В.В.Андрухів-