Справа  №  1-30/10

                                                                В  И  Р  О  К

                                               ІМ’ЯМ УКРАЇНИ

             17 лютого 2010 року Тульчинський районний суд Вінницької області

                                                            в складі: головуючого              Робак С.О.

                                                                           при секретарі             Скавронській Т.О.

                                                                           з участю прокурора   Чорної В.М.

             розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тульчині справу про обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,

                            уродженця і жителя  ІНФОРМАЦІЯ_2 Тульчинського

                            району Вінницької області, українця,  громадянина України,  з неповною

                            середньою освітою, не одруженого, не працюючого, не судимого, за

                            за ст.185 ч.3 КК України,    

                                                           В С Т А Н О В И В :

 ОСОБА_1  17 серпня 2009 року біля 10 год. 30 хв. в с. Юрківка Тульчинського району, з метою крадіжки чужого майна таємно, шляхом вийняття нижньої лівої віконної створи, проник в середину будинку № 12, який розташований по вул. Космонавтів і який належить ОСОБА_2Л, де в одній із кімнат відкрив дерев’яну скриню та між одягом знайшов металеву банку з-під чаю, звідки викрав гроші в сумі 200 гривень.

Після скоєння крадіжки ОСОБА_1 викрадені гроші в сумі 200 гривень витратив на власні потреби – придбання продуктів харчування, спиртних напоїв та тютюнових виробів в смт. Вапнярка.

Підсудний  ОСОБА_1 свою вину в скоєнні інкримінованого йому злочину визнав повністю і підтвердив вищевикладені обставини його вчинення і при цьому показав, що він неодноразово бував в будинку ОСОБА_2, так як допомагав їй по господарству. 17.08.2009 року біля 10 год. 30 хв. він прийшов на подвір’я ОСОБА_2 і побачив, що господині та її співмешканця в будинку немає. Вхідні двері були зачинені на внутрішній замок і він вирішив скористатися відсутністю господарів і залізти всередину будинку через вікно, щоб викрасти гроші для власних потреб. Де знаходились гроші він знав, так як бачив звідки їх брала ОСОБА_2 для придбання продуктів харчування. Він з цією метою підійшов до вікна будинку з якого витягнув скло і через даний отвір проник в будинок, де в одній із кімнат з дерев’яної скрині викрав 200 грн. Здійснивши крадіжку, пішов додому, а на слідуючи й день поїхав в см. Вапнярку, де викрадені гроші витратив на придбання продуктів харчування, тютюнових виробів та спиртних напоїв. В скоєному щиро розкаюється.

Крім визнання підсудним своєї вини, його вина підтверджується матеріалами справи, а саме: протоколом відтворення обстановки і обставин події, де підсудний підтвердив свої покази про обставини скоєння крадіжки на місці (а.с. 44-48), висновком дактилоскопічної експертизи № 50 від 27.08.2009 року, згідно якого два сліди пальців рук, які були вилучені під час огляду місця події в будинку ОСОБА_2 залишені великим і вказівним пальцями правої руки ОСОБА_1 (а.с. 22-28), протоколом огляду місця події (а.с. 5-9), згідно якого з місця події були вилучені сліди пальців рук.

Інші докази відповідно до ст. 299 КПК України судом не досліджувались так як фактичні обставини справи ніким не оспорювались.

З урахуванням викладеного, суд вважає доведеною вину підсудного ОСОБА_1 в таємному викраденні майна потерпілої і кваліфікує його дії за ст. 185 ч. 3 КК України як крадіжку, вчинену шляхом проникнення в житло.

При призначенні покарання ОСОБА_1 суд враховує характер і ступінь суспільної  небезпечності, тяжкість вчиненого злочину, дані про особу  підсудного.

Так, ОСОБА_1 раніше не судимий, хворіє, що підтверджується довідками з лікарні, по місцю проживання характеризується посередньо.

Обставинами, які згідно зі ст. 66 КК України пом’якшують покарання підсудного, суд вважає щире каяття, добровільне відшкодування матеріальної шкоди.

             Передбачених ст. 67 КК України обставин, що обтяжують відповідальність підсудного, судом не встановлено.

             З урахуванням викладеного, суд призначає ОСОБА_1 покарання необхідне і достатнє для його виправлення, і вважаючи можливим його виправлення без відбування покарання у вигляді позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільняє ОСОБА_1 від відбування покарання.            

            Керуючись ст. 323, 324 КПК України, суд, -

                                                    З А С У Д И В :

                Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у вигляді трьох років позбавлення волі.              

                На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання у вигляді позбавлення волі, якщо він протягом одного року не  вчинить нового злочину.

              Строк відбуття покарання обчислювати ОСОБА_1 з моменту проголошення вироку суду.

              Запобіжний захід – підписку про невиїзд - залишити без змін до набрання вироком законної сили.              

              Вирок суду може бути  оскаржений до апеляційного суду Вінницької області через Тульчинський районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.

               Суддя Тульчинського

               районного суду                                                           ОСОБА_3