Справа № 2а-9701/2009 р.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 грудня 2009 року м. Біла Церква
Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі: головуючого судді - Жарікової О.В.,
при секретарі судового засідання – Балацькій Н.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Біла Церква, в залі суду № 1 справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС Коблевської роти ДПС у Миколаївській області ОСОБА_2 про визнання протиправними дій та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області в порядку адміністративного судочинства з позовом до інспектора ДПС Коблевської роти ДПС у Миколаївській області ОСОБА_2 про визнання протиправними дій та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, у якому просить визнати протиправними дії інспектора ДПС Коблевської роти ДПС у Миколаївській області ОСОБА_2 та скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ВЕ № 055695 від 10.03.2009 року про притягнення його до адміністративної відповідальності і накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн., а провадження по справі закрити.
Викладаючи обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач зазначає, що його піддано адміністративному стягненню за те, що він, 09.10.2009 року, керуючи автомобілем, допустив перевищення максимальної швидкості.
Обґрунтовуючи свої доводи щодо незаконності постанови позивач, посилається на те, що відображена на радарі швидкість не відповідає дійсній швидкості руху його автомобіля.
В судове засідання з”явився позивач.
Відповідач - суб’єкт владних повноважень, повідомлений про час та місце розгляду справи належним чином, в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не відомі.
Враховуючи, що відповідач в судове засідання не з’явився, суд, відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України, вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.
Заслухавши пояснення позивача, вивчивши матеріали справи та дослідивши письмові докази, суд прийшов до висновків, які мотивує наступним чином.
Позивач пояснив, що 09.10.2009 року, коли він керував автомобілем марки Ауді А-6, державний номерний знак НОМЕР_1, в 02 години 42хвилин, на автодорозі „Одеса-Новоазовськ”, то був зупинений інспектором ДПС Коблевської роти ДПС у Миколаївській області ОСОБА_2, який склав на нього адміністративний протокол про адміністративне правопорушення в якому зазначив, що він, ОСОБА_1, 09.10.2009 року, о 02 годині 42 хвилини на 120 кілометрі автодороги М-14 „Одеса-Новоазовськ керував автомобілем марки Ауді А-6, державний номерний знак НОМЕР_1 в зоні дії знаку 5.45 „Початок населеного пункту”, с. Половинки та перевищив максимально допустиму швидкість руху, і рухався зі швидкістю 86 км/год., чим порушив п. 12.4 Правил Дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність, передбачена ч.1 ст. 122 КУпАП. Швидкість вимірювалася приладом „Іскра-1” № 7377, повірка до 22.08.2010 року. Позивач вказав в протоколі, що швидкість не його автомобіля, і що він рухався в колоні за автомобілем марки КАМАЗ. Відповідач склав протокол про адміністративне правопорушення з порушенням його прав, на підставі якого виніс постанову в справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення його до адміністративної відповідальності і накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. 00 коп.. При складанні протоколу в автомобілі позивача була свідок ОСОБА_3, однак, відповідач не вказав даного свідка в протоколі про адміністративне правопорушення, чим порушив права позивача, передбачені ст. 268 КУпАП. Відповідач пред”явив йому якийсь вимірювальний пристрій, як пізніше він дізнався радар „Іскра”, і належним чином не показавши, що на вказаному приборі зафіксовано, повідомив його про те, що він перевищив швидкість та рухався зі швидкістю 86 км/год. Показники радару „Іскра” не можуть бути використані як доказ вчинення правопорушення, оскільки прилад перебував у співробітника ДАІ в руках, а отже робота приладу велася не в автоматичному режимі. Позивач вказав на те, що він не міг рухатися з такою швидкістю так як попереду нього рухався автомобіль марки КАМАЗ, державний номерний знак якого він не запам”ятав. Позивач рухався із швидкістю 55 км/год.. Крім того, поряд з його автомобілем проїхав автомобіль марки „Хонда”, державний номерний знак якого він не запам”ятав, із більшою швидкістю, і можливо радаром була зафіксована швидкість даного автомобіля. Відповідач повідомив позивача, що швидкість вимірювалася приладом „Іскра” № 7377, повірка до 22.08.2010 року. На його вимогу працівник ДАІ документів про те, що вимірювальний засіб дійсно пройшов повірку не надав. Після складання протоколу, відповідач почав складати постанову в справі про адміністративне правопорушення, і хоча позивач заявив про те, що розгляд справи проводиться без підготовки, і що йому необхідно надати час для звернення за правовою допомогою, відповідач проігнорував даний факт та завершив складання вказаної постанови.
Судом встановлено, що 09.10.2009 року інспектором ДПС Коблевської роти ДПС у Миколаївській області ОСОБА_2 щодо позивача винесено постанову серії ВЕ № 055695 в справі про адміністративне правопорушення, у якій зазначено, що позивач, 09.10.2009 року о 02 год. 42 хв., на 120 км автодороги М-14 „Одеса-Новоазовськ” керуючи автомобілем марки Ауді А-6, державний номерний знак НОМЕР_1, в зоні дії знаку 5.45 „Початок населеного пункту”, допустив перевищення максимально допустимої швидкості руху та рухався із швидкістю 86 км/год.
Вказаною постановою позивача піддано адміністративному стягненню за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.
Позивачем обґрунтовано позовні вимоги з посиланням на докази у спосіб та у порядку визначеному законом щодо незаконності постанови по справі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем не доведено у порядку та у спосіб передбаченому законом, що позивачем по справі було вчинено правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП , а при винесенні постанови були виконані вимоги ст.ст. 251, 256, 280 КУпАП.
Відповідачем також не доведено, що із перевищенням дозволеної швидкості рухався саме автомобіль позивача. Радар "Іскра" не має можливості фото- чи відеофіксації, отже, суд припускає, що на ньому могла бути відображена швидкість іншого автомобіля, що міг рухатися поруч. Відповідачем також не доведено, що автомобіль позивача рухався в зоні дії дорожнього знаку 5.45 «Початок населеного пункту».
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами .
Відповідно до вимог ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються дата і місце його складання, посада, прізвище, ім”я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності ( у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Відповідно до ст. 280 КУпАП о рган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи. В даному випадку позивач не мав можливості скористатися правовою допомогою.
Матеріали справи не містять належних доказів, які б підтверджували вину позивача. Тому суд, відповідно до ст. 252 КУпАП, оцінивши наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, прийшов до висновку про відсутність події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
За таких обставин суд вважає, що постанова щодо позивача винесена на припущеннях та не ґрунтується на зібраних у справі доказах, а тому рішення про притягнення до адміністративної відповідальності є таким, що прийняте не у спосіб передбачений Конституцією та законами України, необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому є неправомірним та підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення – закриттю за відсутністю складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП. Крім того, суд вважає за необхідне визнати дії відповідача щодо винесення постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення, передбаченого ст. 122 ч.1 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. 00 коп. на ОСОБА_1 неправомірними.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 19, 61 Конституції України, ст.ст. 6, 9, 17, 71, 158-163, 167,185,186 КАС України, ст. 7,ч.1 ст.122 ст. 251, 252, 258, 280, 283, 288 КУпАП, суд,-
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора ДПС Коблевської роти ДПС у Миколаївській області ОСОБА_2 про визнання протиправними дій та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення задовольнити.
Визнати дії інспектора ДПС Коблевської роти ДПС у Миколаївській області ОСОБА_2 щодо винесення постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення, передбаченого ст. 122 ч.1 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. 00 коп. на ОСОБА_1 неправомірними
Постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ВЕ № 055695 від 09.10.2009 року про притягнення громадянина ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. 00 коп. скасувати.
Справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 закрити за відсутністю в його діях складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Від сплати судового збору сторони звільнити.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Білоцерківський міськрайонний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана до суду протягом десяти днів з дня проголошення постанови.
Суддя Жарікова О.В.