Справа № 2а- 365 /2010 р.

                                                                               П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

06 січня 2010 року                               м. Біла Церква

                                                                          Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:                                                 головуючого  судді  -     Жарікової О.В.,          

                                                             при секретарі судового засідання – Балацькій Н.С. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Біла Церква, в залі суду № 1 справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС ВДАІ по обслуговуванню Таращанського району Київської області ОСОБА_2 про визнання дій неправомірними та скасування постанови про адміністративне  правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Білоцерківського  міськрайонного суду Київської області в порядку адміністративного судочинства з позовом до інспектора ДПС ВДАІ по обслуговуванню Таращанського району Київської області ОСОБА_2 про визнання дій неправомірними та скасування постанови про адміністративне  правопорушення, у якому просить визнати дії відповідача щодо складання постанови в справі  про адміністративне правопорушення неправомірними, скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення та закрити провадження по справі.

Викладаючи обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач зазначає, що його піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. за те, що він, 20.10.2009 року, керуючи своїм автомобілем на автодорозі Київ-Звенигородка, 144 км, порушив вимоги знаку „STOP” – проїзд без зупинки заборонено, чим порушив вимоги п.п. 33, 2.2 ПДР України. Вказав, що з постановою про притягнення до адміністративної відповідальності не згоден, так як вона винесена безпідставно. Дана постанова була складена на підставі протоколу про адміністративне правопорушення, який був складений в порушення вимог КУпАП.  

Обґрунтовуючи свої доводи щодо незаконності постанови позивач, посилається на те, що не порушував ПДР України, за що передбачена відповідальність, передбачена ст. 122 ч.1 КУпАП.  

В судовому засіданні позивач  повністю підтримав позовні вимоги

         При цьому позивач пояснив, що 20.10.2009 року приблизно о 15 год. 00 хв. він керував автомобілем марки ГАЗ, державний номерний знак НОМЕР_1 та рухався з населеного пункту с. Чернин, Таращанського району в напрямку  автодороги Київ-Звенигородка. Рухаючись на своєму автомобілі, він побачив дорожній знак „STOP” та зупинився на декілька секунд перед знаком, оскільки дорожньої розмітки на дорожньому покритті не було. Впевнившись у безпечності маневру, - повороту на ліво на автодорогу Київ-Звенигородка, він виїхав на вказану автодорогу, розпочавши рух, однак, був зупинений ІДПС ВДАІ по обслуговуванню  Таращанського району ОСОБА_2, який повідомив його, що він рухався в порушення вимог дорожнього знаку, та не здійснив зупинку. Позивач повідомив відповідача, що вимоги дорожнього знаку виконав, та зупинився перед знаком, після чого продовжив рух. Відповідач слухав його неуважно та повідомив його, що він заїхав за знак 1 метр. Позивач вказав, що лінії дорожньої розмітки не було, і він зупинився перед знаком, зазначив працівнику міліції, що останньому могло здатися, що він заїхав за знак, так як той стояв на відстані 100-150 метрів від знаку, і через малу видимість, яка була пов”язана з туманом, працівник міліції дорожній знак взагалі не міг бачити, однак, відповідач проігнорував даний факт. Відповідач склав протокол про адміністративне правопорушення у якому зазначив, що він 20.10.2009 року о 15 год. 00 хв. на автошляху Київ-Звенигородка, 144 км, керуючи автомобілем ГАЗ, державний номерний знак НОМЕР_2 порушив вимогу дорожнього знаку „STOP” – проїзд без зупинки заборонено, чим порушив вимоги п.п. 33, 2.2 ПДР України, за що передбачена відповідальність, передбачена ч.1 ст. 122 КУпАП. Крім того, з позивачем в автомобілі було два свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які, також, вказували відповідачу про те, що позивачем були виконані вимоги дорожнього знаку, однак, відповідач, вказав, що йому видніше, при цьому не запросивши будь-яких інших свідків. Він просив відповідача вказати в протоколі про адміністративне правопорушення вказаних свідків, та взяти у них пояснення, однак, той відповів йому на це відмовою. В протоколі ОСОБА_1 вказав, що з протоколом не згоден, однак, відповідач належним чином не з”ясував чи була дорожня розмітка на проїзній частині дороги та саме де позивач зупинив свій автомобіль, виконуючи вимоги дорожнього знаку. Відповідач дав йому розписатися в протоколі про те, що йому роз”яснені його права, передбачені ст. 268 КУПАП, що він й зробив, однак, самих прав, той йому не роз”яснив. Після цього, відразу, працівник ДАІ склав постанову в справі про адміністративне правопорушення, не з”ясувавши інших обставин по справі, що важливі при винесенні постанови . Позивач просив з”ясувати  всі вказані ним факти належним чином, однак, відповідач, не довівши належним чином те, що ним скоєне адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 122 КУПАП склав постанову в справі про адміністративне правопорушення, якою притягнув його до адміністративної відповідальності  по ч.1 ст. 122 КУпАП та наклав на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень. Позивач заявив клопотання про надання йому часу для отримання правової допомоги при винесенні постанови, однак, відповідачем йому було відмовлено у даному клопотанні.  При складанні вказаної постанови відповідач не дотримався вимог ст. ст. 280 КУпАП та безпідставно притягнув його до адміністративної відповідальності..        

Відповідач - суб’єкт владних повноважень в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений в установленому законом порядку, причини неявки суду не повідомив, свого представника до суду не направив .

Враховуючи, що відповідач в судове засідання не з’явився, відповідно до ст. 128 КАС України, суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши пояснення позивача, вивчивши матеріали справи та дослідивши письмові докази, суд прийшов до висновків, які мотивує наступним чином.

    Судом встановлено, що інспектором ДПС ВДАІ по обслуговуванню Таращанського району Київської області ОСОБА_2 20.10.2009 року було складено протокол про адміністративне правопорушення на ОСОБА_1, в якому зазначено, що  20.10.2009 року о 15 год. 00 хв. на автошляху Київ-Звенигородка, 144 км, водій, керуючи автомобілем ГАЗ, державний номерний знак НОМЕР_2 порушив вимогу дорожнього знаку „STOP” – проїзд без зупинки заборонено, чим порушив вимоги п.п. 33, 2.2 ПДР України, за що передбачена відповідальність, передбачена ч.1 ст. 122 КУпАП. На підставі даного протоколу 20.10.2010 року, відповідач склав постанову серії АІ № 082572 в справі про адміністративне правопорушення, якою притягнув позивача до адміністративної відповідальності по ч.1 ст. 122 КУпАП.

  Вказаною постановою позивача піддано адміністративному стягненню за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП  у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.  

   Позивачем у судовому засіданні обґрунтовано позовні вимоги з посиланням на докази у спосіб та у порядку визначеному законом щодо незаконності постанови по справі про адміністративне правопорушення.

                    Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень,  дій чи  бездіяльності  суб'єкта  владних  повноважень  обов'язок  щодо доказування правомірності  свого  рішення,  дії  чи  бездіяльності  покладається на   відповідача,   якщо   він   заперечує   проти адміністративного позову.

                     Відповідачем у судовому засіданні не доведено у порядку та у спосіб передбаченому законом, що позивачем по справі було вчинено правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП , а при складанні постанови були належним чином виконані вимоги ст.ст. 251, 280 КУпАП.

           Відповідно до вимог ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються дата і місце його складання, посада, прізвище, ім”я, по батькові особи, яка   склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. В даному випадку відповідач не вказав в протоколі про адміністративне правопорушення на якій саме дільниці дороги позивач допустив порушення ПДР України, де саме, розташований дорожній знак„STOP” – проїзд без зупинки заборонено. Відповідачем не з”ясовано чи дійсно  якість дорожньої розмітки була в незадовільному стані, де саме позивач здійснив зупинку автомобіля перед чи за дорожнім знаком. Відповідач вказав, що позивачем порушено вимоги п.п. 33 та 2.2 ПДР України, однак, в ПДР України відсутній п.33, а пункт 2.2 ПДР України містить вимоги про те, що власник транспортного засобу, а також особа, яка використовує такий транспортний засіб на законних підставах, можуть передавати у своїй присутності керування транспортним засобом іншій особі, що має при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідно до вимог ПДР України, і лише вимог п.п.2.2 розділу 33 ПДР України  „Дорожні знаки” (додаток 1) містять вимоги  знаків пріоритету „Проїзд без зупинки заборонено”.  В порушення вимог ст. 256 КУпАП відповідач не вказав в протоколі свідків, які знаходилися в автомобілі позивача. Відповідачем не доведено і те, що ним були належним чином роз”снені права позивачу, передбачені ст. 268 КУпАП. Відповідачем не доведено факт того, що позивач порушив ПДР України та при складанні постанови в справі про адміністративне правопорушення було обмежено право позивача користуватися юридичною допомогою.

         Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами .

        Відповідно до ст. 280 КУпАП о рган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

      Матеріали справи не містять належних доказів, які б підтверджували вину ОСОБА_1, і тому суд, відповідно до ст. 252 КУпАП, оцінивши наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, прийшов до висновку про відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.

      За таких обставин суд приходить до обґрунтованого висновку, що постанова щодо позивача винесена на припущеннях та не ґрунтується на зібраних у справі доказах, а тому рішення про притягнення до адміністративної відповідальності є таким, що прийняте не у спосіб передбачений Конституцією та Законами України, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому є неправомірним та підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення – закриттю за відсутністю складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП. Крім того, суд вважає за необхідне визнати дії відповідача щодо винесення постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення, передбаченого ст. 122 ч.1 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. 00 коп. на ОСОБА_1 неправомірними.  

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 19, 61 Конституції України, ст.ст. 6, 9, 17, 71, 158-163, 167,185,186 КАС України, ст. 7,ч.1 ст.122 ст. 251, 252, 256, 258, 280, 283, 288 КУпАП, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до інспектора ДПС ВДАІ по обслуговуванню Таращанського району Київської області ОСОБА_2 про визнання дій неправомірними та скасування постанови про адміністративне  правопорушення задовольнити.

Визнати дії інспектора ДПС ВДАІ по обслуговуванню Таращанського району Київської області ОСОБА_2 щодо винесення постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення, передбаченого ст. 122 ч.1 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. 00 коп. на ОСОБА_1 неправомірними

Постанову в справі про адміністративне правопорушення серії АІ № 082572 від 20.10.2009 року про притягнення громадянина ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності по ч.1 ст. 122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. 00 коп. скасувати.

Справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 закрити за відсутністю в його діях складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Від сплати держмита сторони звільнити.

Постанова може бути оскаржена до Київського  апеляційного адміністративного  суду через Білоцерківський міськрайонний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана до суду протягом десяти днів з дня проголошення постанови.

Суддя                             Жарікова О.В.