ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 524/5004/18 Номер провадження 22-ц/814/1276/19Головуючий у 1-й інстанції Нестеренко С.Г. Доповідач ап. інст. Пилипчук Л. І.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2019 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий суддя Пилипчук Л.І.,

суддів Дряниця Ю.В., Чумак О.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (із повідомленням сторін) у м.Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на ухвалу Автозаводського районного суду м.Кременчука від 21 березня 2019 року, постановлену суддею Нестеренком С.Г.,

у справі за заявою ОСОБА_2 про встановлення факту постійного проживання, заінтересовані особи: приватний нотаріус Кременчуцького міського нотаріального округу Веселовський Анатолій Григорович, виконавчий комітет Кременчуцької міської ради, ОСОБА_4,

в с т а н о в и в:

У червні 2018 року ОСОБА_2 звернулася в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі своєю матір'ю ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, за адресою: АДРЕСА_1, з 2002 року та на час відкриття спадщини. Установлення вказаного факту необхідно їй для оформлення своїх спадкових прав.

Ухвалою Автозаводського районного суду м.Кременчука від 21.03.2019 заяву ОСОБА_2 про встановлення факту постійного проживання - залишено без розгляду у зв'язку з тим, що із заяви про встановлення факту, який має юридичне значення, вбачається спір про право.

Заявник ОСОБА_2 не погодилася з даною ухвалою та подала на неї апеляційну скаргу. Посилаючись на невідповідність висновків районного суду обставинам справи та неправильне застосування норм процесуального права, просила ухвалу скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Зазначає, що районний суд фактично розглянув її заяву по суті, вислухав її пояснення, з'ясував думку заінтересованих осіб, які не заперечували проти встановлення заявленого факту та не заявляли про спір, допитав свідків, які підтвердили факт її проживання з матір'ю до дня смерті останньої, дослідив письмові докази.

Тому вважає, що суд першої інстанції не мав підстав для залишення заяви без розгляду, оскільки спір відсутній.

У відзиві на апеляційну скаргу Кременчуцька міська рада просила відмовити ОСОБА_2 у задоволенні апеляційної скарги, мотивуючи наявністю іншого спадкоємця, який заяву про прийняття спадщини не подавав, але приватний нотаріус його не викликав та не роз'яснював щодо його прав та обов'язків, у тому числі щодо подання заяви про відмову від прийняття спадщини.

Справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження (ч.1 ст.368 ЦПК України).

Заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги, враховуючи наступне.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_5, яка проживала у АДРЕСА_1. Вказана квартира належала спадкодавцю на підставі договору купівлі-продажу від 19.04.2002, посвідченого приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Ганночкою О.В. по р.№6565./а.с.5,12/

Спадкова справа щодо майна померлої 15.10.2017р. ОСОБА_5 відкрита приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Веселовським А.Г. 15 грудня 2017 року за заявою ОСОБА_2, згідно якої остання постійно проживала із спадкодавцем на час відкриття спадщини./а.с.45-46/

Постановою приватного нотаріуса Веселовського А.Г. від 15.12.2017 вих №1364/02-31 ОСОБА_2 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом по спадковій справі №118/2017 до майна померлої 15.10.2007 року ОСОБА_5 у зв'язку з неможливістю за наявними документами достовірно встановити факт її постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини./а.с.52/

Також встановлено, що крім заявника, спадкоємцем першої черги є син спадкодавця - ОСОБА_7, який спадщину в установленому законом порядку не прийняв./а.с.106/

Залишаючи заяву без розгляду, суд першої інстанції вважав, що із заяви вбачається спір про право, оскільки, крім заявника, є інший спадкоємець ОСОБА_7, про якого заявник не повідомила нотаріуса, а орган місцевого самоврядування не надав суду письмової згоди щодо заяви ОСОБА_2, а лише вказував щодо ухвалення рішення на розсуд суду, що не означає згоду із заявою.

Апеляційний суд з такими висновками не погоджується, оскільки вони не грунтуються на законі.

Частиною 1 статті 315 ЦПК України передбачено невичерпний перелік фактів, що мають юридичне значення, про встановлення яких суд розглядає справи. Відповідно до ч.2 ст.315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Суддя відмовляє у відкриття провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

Абзацом першим пункту 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року №7 роз'яснено, що у разі, коли постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку з чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.

Із матеріалів справи вбачається, що згідно акту ТОВ «Житлорембудсервіс», затвердженого 07.02.2018 №108, ОСОБА_2 дійсно проживала з матір'ю ОСОБА_5 з 2002 року до дня смерті останньої ІНФОРМАЦІЯ_2/а.с.8/.

Заінтересована особа - ОСОБА_7 та допитані в судовому засіданні 21.03.2019 свідки ОСОБА_8, ОСОБА_9 підтвердили, що з часу набуття спадкодавцем ОСОБА_5 права власності на спадкову квартиру (квітень 2002 року) до дня її смерті заявник ОСОБА_10 постійно проживала зі спадкодавцем у вказаній квартирі./а.с.8,109-110/

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Стаття 1270 ЦК України встановлює для прийняття спадщини строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Заявник ОСОБА_2, звернувшись в суд із заявою в порядку окремого провадження, належно обгрунтувала необхідність встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, надаючи відповідні докази цього факту. У процесі розгляду справи заінтересовані особи - територіальна громада та ОСОБА_11 спору щодо права заявникана спадкування та фактичного прийняття нею спадщини шляхом постійного проживання зі спадкодавцем на момент смерті останньої не оспорювали.

Суд першої інстанції помилково тлумачив пояснення заінтересованої особи - ОСОБА_12, який є сином спадкодавця та відповідно братом заявника, про те, що його не викликав приватний нотаріус та не роз'яснив про подання заяви про відмову від спадщини, як наявність спору. Вказана заінтересована особа у судовому засіданні про спір щодо спадщини не заявляла, будь-яких дій у передбачений ст.1270 ЦК України строк, які б свідчили про намір успадковувати майно матері - не вчиняв. Крім того, районний суд помилково не взяв до уваги, що заява про прийняття спадщини або про відмову від неї подається нотаріусу у строк шість місяців після відкриття спадщини і вказаний строк сплинув, а тому наразі така заява не має юридичного значення.

Апеляційний суд визнає також хибним обгрунтування районним судом наявності спору відсутністю письмової згоди органу місцевого самоврядування на задоволення заяви ОСОБА_13 Вказана заінтересована особа будь-яких заперечень щодо заяви не направила, у клопотанні про розгляд справи за відсутності представника міської ради покладалася на розсуд суду, проти задоволення заяви не заперечувала. /а.с..с.56,90/.

Отже, матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про наявність спору щодо права заявника на спадкування, для реалізації якого необхідно встановити заявлений ОСОБА_14 юридичний факт. Тому районний суд, вірно та повно встановивши обставини справи, дійшов помилкового висновку про залишення заяви без розгляду з підстав наявності спору про право та не вирішив справу по суті.

За таких обставин апеляційний суд визнає необхідним апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу районного суду скасувати та справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст.367,368, п.п.3,4 ч.1 ст.379, 383-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Ухвалу Автозаводського районного суду м.Кременчука від 21 березня 2019 року - скасувати.

Справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду Верховного Суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 07.05.2019.

Головуючий суддя Л.І. Пилипчук

Судді Ю.В. Дряниця

О.В. Чумак