Справа № 462/1594/24

УХВАЛА

        01 березня 2024 року                                                                        м. Львів

суддя Залізничного районного суду м. Львова Мруць І.С., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, подану у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом про стягнення із ОСОБА_2 на її користь 12 325 доларів США .

Одночасно із поданням позову ОСОБА_1 подала до суду заяву про забезпечення позову у цивільній справі, у якій вона просить забезпечити позов шляхом накладення арешту в межах суми позову 12325 доларів США, що станом на 26.02.2024 року становить 472 697,03 грн. на майно відповідача ОСОБА_2 , в тому числі грошові кошти, які розміщені на рахунках в банках України, рухоме майно та все нерухоме майно, в тому числі: квартири за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна 4165368 в Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно.

Як обґрунтування необхідності забезпечення позову зазначає, що відповідач має реальну можливість уникнути майнової відповідальності шляхом відчуження майна на інших осіб, як фіктивно так із здійснити відчуження належного йому майна до винесення рішення судом, унаслідок чого буде неможливо виконати рішення суду, крім цього боржник може вільно розпоряджатися належними йому грошовими коштами та на дату виконання судового рішення таких коштів на рахунках відповідача може не бути взагалі. Вважає, що існує очевидна небезпека заподіяння значної шкоди, в тому числі матеріальної, правам, свободам та інтересам, за захистом яких позивач звернувся до суду. Також зазначила, що ОСОБА_3 змінив прізвище на ОСОБА_2 .

29.02.2024 року до суду надійшла заява представника ОСОБА_1 , у якій він зазначив, що при підготовці матеріалів справи ним було виявлено оголошення про продаж квартири по АДРЕСА_2 , копію якого додав до справи.

Заява про забезпечення позову розглядається згідно з ч.1 ст.153 ЦПК України без повідомлення учасників справи.

В порядку ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, суд дійшов наступного висновку.

Згідно ч. 1ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 150 цього Кодексу позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та або грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

У відповідності до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України в постанові № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушенні у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, тощо. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

У своїй позовній заяві ОСОБА_1 просить стягнути із ОСОБА_2 на її користь 12 325 доларів США.

Заява про забезпечення позову не містить посилання на беззаперечні мотиви, за якими позивачка вважає, що захист її прав, свобод та інтересів буде неможливим без вжиття відповідних заходів і для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також не вказано в чому полягає значимість таких зусиль і наскільки значні витрати будуть нею при цьому понесені.

Крім того, позивачка посилається лише на загальні підстави для накладення арешту на майно та заборони вчинення дій, що не забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання майбутнього рішення; переконливих доводів щодо причин, у зв`язку з якими необхідно забезпечити позов, обґрунтувань його необхідності, тощо, вона не навела.

Разом із тим, даних щодо дійсної і реальної загрози відчуження майна відповідачем ОСОБА_2 та невиконання майбутнього рішення матеріали справи не містять.

Суд критично ставиться до копії інтернет сторінки із запитом «під голоском продам квартиру АДРЕСА_3 », оскільки така не містить інформації щодо продажу майна, на яке просить накласти арешт позивачка.

Твердження позивача про те, що належне відповідачу майно та кошти можуть бути в будь який момент відчужені відповідачем, є припущенням, що не ґрунтується на конкретних фактах.

При цьому, наявність самого по собі вищевказаного позову не є підставою для задоволення заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту в цілому на майно відповідача, в тому числі грошові кошти, які розміщені на рахунках в банках України, рухоме майно та все нерухоме майно, у тому числі квартири, оскільки предметом позову, зокрема, є стягнення коштів в сумі 12325 доларів США.

Адекватність заходу для забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії (постанова Верховного Суду від 21.01.2021 року у справі № 924/881/16 (924/811/20).

Беручи до уваги наведене, а також те, що згідно копії висновку про вартість майна ринкова вартість квартири за адресою АДРЕСА_1 становить 2 353 500 грн., суд не встановив співмірності розміру позовних вимог із обраним способом забезпечення позову.

Враховуючи наведене вище, суд дійшов переконання, що матеріали заяви ОСОБА_1 не містять жодних доказів щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, а саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача ОСОБА_2 від виконання в майбутньому судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Враховуючи інтереси усіх учасників процесу, співмірність способів забезпечення позову із предметом спору, суд дійшов висновку, що у заяві необхідно відмовити.

Керуючись ст. 149,153 ЦПК України,

постановив:

відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову, подану у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя:                                                                                І.С. Мруць