Справа № 243/5257/23

Провадження № 1-кп/243/328/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 лютого 2024 року Слов`янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючий - суддя ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника, адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, яке проводилось в режимі відеоконференцзв`язку, матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22023050000003222 від 02.08.2023, за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Слов`янська Донецької області, громадянина України, раніше не судимого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Слов`янським міськрайонним судом Донецької області розглядається кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22023050000003222 від 02.08.2023, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України.

До суду від прокурора відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Донецької обласної прокуратури, ОСОБА_3 , надійшло клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , згідно з яким прокурор зазначає, що ОСОБА_4 обвинувачується у поширенні інформації про розташування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, за можливості їх ідентифікації на місцевості, якщо така інформація не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами, вчиненому в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України. 10.08.2023 ОСОБА_4 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України. Обґрунтованість обвинувачення ОСОБА_4 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема протоколами огляду інтернет-сайтів від 03.08.2023, протоколом обшуку від 10.08.2023, матеріалами, отриманими на виконання доручення оперативним підрозділом, іншими доказами. При вирішенні питання щодо необхідності продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , прокурор вважає, що обвинувачений, перебуваючи на волі, спроможний: 1) переховуватися від суду, оскільки ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, а тому існує ризик, що обвинувачений, з метою ухилення від кримінальної відповідальності, розуміючи тяжкість та невідворотність покарання, яке, відповідно до діючого законодавства, пов`язане з позбавленням волі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, зокрема на тимчасово окупованій території або в РФ. Вказаній обставині також сприяє той факт, що підозрюваний мешкає в м. Слов`янську, яке розташоване поруч з лінією розмежування з окупованими територіями та поруч з яким триває активна фаза бойових дій; 2) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 3) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, враховуючи систематичність поширення ним відповідної інформації, а також враховуючи, що обвинувачений мешкає в м. Слов`янську, де наразі розміщуються підрозділи ЗСУ та інші утворені відповідно до законів України військові формування. Крім того, прокурор звертає увагу, що 24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022 внаслідок військової агресії РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», введено воєнний стан на всій території України, а отже ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину під час воєнного стану. Характер та спосіб вчинених дій, специфіка кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , дають підстави вважати, що він, без застосування до нього запобіжного заходу, може вчиняти інші аналогічні кримінальні правопорушення, а також інші кримінальні правопорушення з метою уникнення кримінальної відповідальності та враховуючи характер дій обвинуваченого, які пов`язані з проведенням військової агресії РФ проти України. Застосування більш м`яких запобіжних заходів не можливе, оскільки менш суворі запобіжні заходи не здатні запобігти вказаним вище ризикам, а також не будуть відповідати тяжкості інкримінованого кримінального правопорушення. Посилаючись також на ч. 6 ст. 176 КПК України, прокурор просить продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, без визначення розміру застави.

В судовому засіданні прокурор подане клопотання підтримала, просила його задовольнити, посилаючись на обставини, викладенні в клопотанні.

Захисник, адвокат ОСОБА_5 , в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання прокурора. Зазначив, що прокурором не надано доказів в обґрунтування заявленого клопотання, не обґрунтовано заявлені в клопотанні ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. Зауважив, що досліджені в судовому засіданні письмові докази по кримінальному провадженню не містять будь-яких доказів того, що зазначений акаунт, з якого велось листування, належить саме обвинуваченому ОСОБА_4 . Крім того, слідством не встановлено особу гр. Передерій, якому, нібито, передавалась інформація про місцезнаходження ЗСУ. Просив відмовити в задоволенні клопотання або застосувати відносно ОСОБА_4 інший запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, або заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів.

Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав свого захисника.

Суд, вислухавши думку учасників процесу, дійшов наступних висновків.

Відповідно до частин 1, 2 та 3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 331 КПК України, вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Згідно з частиною 1 статті 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

У відповідності до п. 3 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду.

При вирішенні питання про доцільність продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою суд враховує наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та враховує обставини, передбачені ст. 178 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 11.08.2023 було застосовано відносно ОСОБА_4 , який на той час перебував в статусі підозрюваного, запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 06.10.2023 включно, без визначення розміру застави.

В подальшому ухвалами суду застосований відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою продовжувався.

За правилами ч. 5 ст. 199 КПК України, суд, вирішуючи питання щодо продовження строку тримання під вартою, зобов`язаний перевірити те, що заявлені стороною обвинувачення ризики не зменшилися.

Так, оцінивши доводи учасників судового провадження, суд вважає таким, що залишається досить реальним ризик, встановлений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме - що обвинувачений може переховуватись від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, оскільки ОСОБА_4 достовірно обізнаний про тяжкість покарання, яке може йому загрожувати у разі визнання його винуватим в інкримінованому кримінальному правопорушенні, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, та може спробувати уникнути відповідальності шляхом переховування від суду, при цьому наслідки і ризик втечі для обвинуваченого можуть бути визнані як менш небезпечні, ніж покарання та процедура його відбування.

Крім зазначеного, прокурор також вважає ймовірним ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що обвинувачений ОСОБА_4 , перебуваючи на волі, може вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити вчиняти кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

В цьому випадку суд також погоджується з доводами прокурора, оскільки незважаючи на відсутність судимостей у ОСОБА_4 , вказаний ризик може бути реалізований з високою вірогідністю у разі повернення обвинуваченого додому, де у вільному доступі він матиме можливість користуватись комп`ютерною технікою, мобільним телефоном, що може сприяти продовженню протиправної діяльності обвинуваченого.

Що стосується заявленого прокурором ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що ОСОБА_4 , перебуваючи на волі, може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вказаний ризик суд вважає не доведеним та не обґрунтованим належним чином.

Суд також, у відповідності до вимог чинного кримінального процесуального закону, розглянув й інші заходи забезпечення кримінального провадження відносно обвинуваченого, не пов`язані з триманням під вартою, які передбачені ст. 176 КПК України, однак, з огляду на характер обвинувачення, тяжкість інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, з огляду на існування ризиків, передбачених п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, вважає, що прокурором в судовому засіданні обґрунтовано було доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів щодо обвинуваченого не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Таким чином, з огляду на вік обвинуваченого, відсутність на теперішній час доказів, які б свідчили, що стан його здоров`я виключає можливість перебування ОСОБА_4 в установі виконання покарань, з огляду на невідворотність та тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у випадку визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, суд вважає реальними ризики, визначені у п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що обвинувачений може переховуватись від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності або може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити вчиняти кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

Враховуючи наведене вище, особу обвинуваченого, з огляду на введений в Україні воєнний стан, що суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях та якісно погіршує криміногенну обстановку, суд дійшов висновку про недостатність застосування відносно ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу для запобігання зазначеним вище ризикам, а отже, вважає, що є підстави для продовження відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів, оскільки саме такий запобіжний захід може у подальшому забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та створить необхідні умови для виконання завдань кримінального провадження, передбачених положеннями статті 2 КПК України.

При цьому, судом також враховується характер інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, який має високий ступінь суспільної небезпеки, зумовленої наслідками не лише для конкретної особи, а й для суспільства в цілому, а також те, що в Україні продовжує діяти правовий режим воєнного стану у зв`язку зі збройною агресією Російської Федерації, та практику Європейського суду з прав людини п. 35 рішення ЄСПЛ у справі «Летельє проти Франції», яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Наразі достатніми та належними підставами тримання ОСОБА_4 під вартою є не лише очікування завершення судового розгляду справи, а і дотримання балансу між можливими наслідками його звільнення та безпекою суспільства, що вимагає ізоляції осіб, які з встановленою високою вірогідністю здатні завдати істотної шкоди правам та свободам інших осіб, що в даному випадку повністю виправдовує подальше утримання обвинуваченого під вартою.

Доводи захисника про відсутність або зменшення ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, суд вважає необґрунтованими, оскільки при розгляді клопотання прокурором доведено об`єктивне існування обставин, які виправдовують тримання під вартою ОСОБА_4 , а будь-яких об`єктивних даних, які б безумовно свідчили про зміну або відсутність обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, стороною захисту суду не наведено.

Стосовно посилань сторони захисту на досліджені в судовому засіданні письмові докази по кримінальному провадженню, зокрема на те, що вони не містять будь-якої доказової інформації про причетність ОСОБА_4 до інкримінованого йому кримінального правопорушення, суд наголошує, що на даній стадії судового розгляду суд позбавлений можливості робити висновки про доведеність або не доведеність вини обвинуваченого, а також давати оцінку дослідженим під час судового розгляду доказам. Прийняття рішення щодо наявності або відсутності вини ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, а також оцінка всіх досліджених в судовому засіданні доказів відбуватиметься у нарадчій кімнаті під час ухвалення судом вироку.

На підставі абзацу третього ч. 4 ст. 183 КПК України, згідно з яким під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України, суд, враховуючи наведені вище обставини та наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки інкриміноване обвинуваченому кримінальне правопорушення входить до вказаного вище переліку,застосовуючи до ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою, не вбачає підстав для визначення розміру застави обвинуваченому, оскільки застосування застави не відповідатиме тяжкості та характеру вчиненого злочину.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 27, 31, 177-178, 181, 183, 194, 197, 201, 202, 315, 331, 336, 371-372, 376, 395 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою, - задовольнити.

Продовжити відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто до 28 квітня 2024 року включно, без визначення розміру застави.

Ухвала про продовження запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Копію цієї ухвали направити прокурору, обвинуваченому, захиснику, - до відома, та до Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)», - для виконання.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим, що перебуває під вартою, з моменту отримання копії ухвали.

Ухвалу постановлено та підписано в нарадчій кімнаті в одному екземплярі.

Повний текст ухвали виготовлений та проголошений 29.02.2024 о 16-40 год.

Суддя ОСОБА_1