ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 лютого 2024 рокуЛьвівСправа № 460/17266/23 пров. № А/857/24097/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючий-суддя                                  Довга О.І.,

суддя                                                       Глушко І.В.,

суддя                                                     Запотічний І.І.

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу   ОСОБА_1 на додаткове рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2023 року (головуючий суддя  Недашківська К.М., м.Рівне) у справі № 460/17266/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Рівненській області про визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинення певних дій,-

                                                      В С Т А Н О В И В:

18.07.2023 позивач звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Управління Державної міграційної служби України в Рівненській області, в якому просив: визнати протиправною відмову відповідача прийняти декларацію про відмову від іноземного громадянства замість документа про припинення громадянства російської федерації; зобов`язати відповідача повторно розглянути звернення позивача щодо прийняття декларації про відмову від іноземного громадянства замість документа про припинення громадянства російської федерації з врахуванням висновків суду.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2023 року в адміністративний позов задоволено. Визнано протиправною відмову Управління Державної міграційної служби України в Рівненській області щодо прийняття декларації ОСОБА_1 про відмову від іноземного громадянства російської федерації. Зобов`язано Управління Державної міграційної служби України в Рівненській області прийняти подану 27 червня 2023 року ОСОБА_1 декларацію про відмову від іноземного громадянства.

06.11.2023 року до Рівненського окружного адміністративного суду надійшла заява позивача, в якій позивач просив стягнути з відповідача на його користь витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн.

Додатковим рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2023 заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Рівненській області про визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинення певних дій задоволено частково. Стягнуто на користь ОСОБА_1 суму витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 2000 (дві тисячі) грн 00 (нуль) коп за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень – Управління Державної міграційної служби України в Рівненській області. У стягненні суми витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 8000,00 грн відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, покликаючись на порушенням норм процесуального права просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити вимоги заяви в повному обсязі. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що відповідач взагалі не заявляв клопотання про зменшення витрат на правову допомогу, відповідно відсутнє обґрунтування неспівмірності витрат на правничу допомогу фактично наданим обсягом юридичної допомоги та неспіврозмірності у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Вважає, що розмір гонорару 10 000 грн підтверджується матеріалами справи, є обґрунтованим і має бути відшкодований в повному обсязі.

Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

У відповідності до частини першої  статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України  (КАС) суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, так як апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, що ухвалене в порядку письмового провадження (без повідомлення сторін) за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступні підстави.

Згідно з  ст.242 КАС України  рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість оскаржуване додаткове рішення суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які посилаються учасники справи, приходить до переконання, що оскаржуване додаткове рішення суду першої інстанції вимогам  статті 242 КАС України  відповідає.

Відповідно до положень  статті 252 КАС України  суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Відповідно до  ст. 132 КАС України  судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч.ч.1, 2  ст. 134 КАС України  витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

За правилами ч. 4  ст. 134 КАС України  для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 7  ст. 139 КАС України  розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно з ч.ч. 1, 3, 4  ст. 143 КАС України  суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Колегія суддів, оглядаючи матеріали справи, зазначає, що на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу адвоката позивачем надані: Договір про надання правової допомоги адвокатом від 11.07.2023, укладений між позивачем та Адвокатом Тарасенко Дар`єю Юріївною щодо зобов`язання забезпечити надання правової допомоги; вартість послуг фіксується в Додатках до Договору; Додаток №1 до Договору, відповідно до якого сторони погодили, що гонорар становить 10000 грн; Рахунок-фактура №11/07/23-1 від 11.07.2023; Опис послуг, наданих адвокатом; Платіжна інструкція від 11.07.2023 на суму 11095 грн.

Згідно з ч. 3  ст. 134 КАС України  для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 9  ст. 139 КАС України  при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

З позиції суду розмір витрат на правову допомогу має бути співмірним зі складністю спору та виконаним адвокатом обсягом робіт; витраченим часом, ціною позову, значенням справи для сторони, в тому числі впливом на репутацію позивача, публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг, що відповідає позиції Верховного Суду викладеній у постанові від 23.04.2019 у справі №826/9047/16 (касаційне провадження №К/9901/5750/19).

А тому, з огляду на обсяг наданих адвокатами послуг, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що розмір витрат на правничу допомогу, що підлягає стягненню з відповідача, повинен становити 2000,00 грн.

Відповідно до ч. 1  ст. 77 КАС України  кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених  статтею 78 цього Кодексу.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст.    308, 311,  315,  316,  321,  322,  325, 328 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а додаткове рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2023 року у справі № 460/17266/23 – без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя О. І. Довга

судді І. В. Глушко

І. І. Запотічний