№ 243/30/22

№ 1-кп/243/379/2024

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2024 року                                                                

Слов`янський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого судді                                 ОСОБА_1 ,

при секретарі                                 ОСОБА_2 ,

за участю прокурора                         ОСОБА_3 ,

захисника                                         ОСОБА_4 ,

обвинуваченого                                 ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, що відбувається поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів на підставі наказу голови суду № 29 «Про впровадження дистанційної роботи Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 10.05.2022 року», кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12021052510001636, за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Пантелеймонівка, м. Горлівка, Донецької області, громадянина України, з середньою освітою, який офіційно не працевлаштований, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше неодноразово судимого, останній раз :

- 31.03.2020 року Слов`янським міськрайонним судом Донецької області за ч. 2 ст. 190 КК України, на підставі ч. 1 ст. 71 КК України до 1 року 5 місяців 10 днів позбавлення волі;

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,-

встановив:

В провадженні Слов`янського міськрайонного суду перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 186 КК України

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні заявив клопотаннями про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно ОСОБА_5 , який обвинувачуються у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке санкцією статті КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від чотирьох до шести років. Обґрунтованість підозри підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами. Вказав на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме, на можливість обвинуваченого переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення. Звернув увагу суду на те, що обвинувачений є раніше судимим, а відомості про особу вказують на відсутність у останнього міцних соціальних зв`язків. Просив задовольнити клопотання та продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання прокурора. Вказав, що не має наміру впливати на свідків та потерпілого, оскільки всі вони вже допитані в суді. Також він не збирається скриватися від суду чи вчиняти інші кримінальні правопорушення. Просив суд відмовити прокурору у задоволенні клопотання або застосувати більш м`який запобіжний захід.

Захисник ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання прокурора, вважав його зайво суворим та необґрунтованим. Стверджував, що ризики, на які посилається прокурор у судовому засіданні, не доведені, а тому, наявні підстави змінити запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_5 на цілодобовий домашній арешт.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали, які були додані до клопотання та матеріали, які наявні у справі, суд приходить до переконання, що клопотання прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.2 ст. 336 КПК України суд ухвалює рішення про здійснення дистанційного судового провадження за власною ініціативою або за клопотанням сторони чи інших учасників кримінального провадження. У разі якщо сторона кримінального провадження чи потерпілий заперечує проти здійснення дистанційного судового провадження, суд може ухвалити рішення про його здійснення лише вмотивованою ухвалою, обґрунтувавши в ній прийняте рішення. Суд не має права прийняти рішення про здійснення дистанційного судового провадження, в якому поза межами приміщення суду перебуває обвинувачений, якщо він проти цього заперечує, крім випадків здійснення дистанційного судового провадження в умовах воєнного стану.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання неможливості виконання завдань кримінального провадження, передбачені ст. 177 КПК.

Європейський суд з прав людини в рішенні по справі "Нечипорук і Йонкало проти України" в пункті 175 зазначив, що термін "обґрунтована підозра" означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

У відповідності до п.п. 61,62 Рішення Європейського суду з прав людини від 24 липня 2003 року по справі «Смирнов проти Росії», наявність підстав для утримання під вартою повинно бути оцінено по кожній конкретній справі з урахуванням всіх обставин справи. Довготривале утримання під вартою може бути виправданим лише при наявності конкретних ознак того, що цього вимагають інтереси суспільства, які незважаючи на наявність презумпції невинності, перевищують інтереси забезпечення поваги до свободи.

Суд зазначає, що суспільний інтерес у справі, полягає у повному та неупередженому розгляді кримінального провадження у встановлені законом строки, а тому слід забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних рішень у справі та запобігання процесуальним ризикам, які можуть наступити в разі зміни запобіжного заходу, а саме переховування від суду з метою уникнення покарання, можливості вчинення іншого кримінального правопорушення, незаконного впливу на свідків з метою примушування їх до зміни своїх показань.

Вирішуючи клопотання прокурора по суті, суд звертає увагу на те, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, а також бере до уваги дані про особу обвинуваченого, які свідчать про відсутність у останнього міцних соціальних зв`язків. Також матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_5 раніше судимий за вчинення умисного корисливого злочину, що свідчить про те, що останній не став на шлях виправлення. Таким чином, прокурором доведено існування на теперішній час ризиків переховування обвинуваченого від суду та вчинення інших кримінальних правопорушень.

Суд зазначає, що у разі застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, неможливо буде запобігти вищевказаним ризикам, оскільки всі вони передбачають перебування на волі, що дає можливість вчинити дії, вказані у наведених ризиках, тим самим негативно вплинути на повне, об`єктивне та всебічне встановлення істини у кримінальному провадженні.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про обґрунтованість клопотання прокурора та доцільність продовження відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, суд, враховуючи обставини кримінального правопорушення, вважає за необхідне не визначати обвинуваченому розмір застави.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 392, 395 КПК України, суд –

ухвалив :

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити дію запобіжного заходу, обраного відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Чернівецький слідчий ізолятор» на строк 60 (шістдесят) днів, тобто до 27.04.2024 року включно.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду, обвинуваченим протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали, а іншими учасниками судового розгляду, в той же строк з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складений та проголошений 28.02.2024 о 16-55 год.

Головуючий суддя                                                                                 ОСОБА_1