ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2024 рокуЛьвівСправа № 380/546/23 пров. № А/857/21925/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючого судді :                                                  Кухтея Р.В.,

суддів :                                                                        Коваля Р.Й., Шевчук С.М.,

з участю секретаря судового засідання :                    Скрутень Х.Б.,          

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційні скарги Головного управління Національної поліції у Львівській області та представника позивача ОСОБА_1 - Настасяка Олега Івановича на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2023 року (ухвалене головуючою-суддею Качур Р.П. в порядку письмового провадження у м. Львові) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області, Стрийського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу,

                                                         в с т а н о в и в :

У вересні 2023 року ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції у Львівській області (далі - ГУ НП, відповідач-1), Стрийського районного управління поліції ГУ НП (далі - Стрийське РУП, відповідач-2), в якому просив визнати протиправними та скасувати накази №603 від 06.12.2022, №3371 від 29.11.2022 “Про застосування дисциплінарного стягнення до працівника поліції Стрийського РУП”, №3339 від 25.11.2022 “Про застосування дисциплінарних стягнень до працівників Стрийського РУП”, №356 від 22.11.2022 “Про застосування дисциплінарного стягнення до працівника ВРПП Стрийського РУП”, поновити його на службі в ГУ НП на посаді заступника начальника відділу реагування патрульної поліції (далі - ВРПП) Стрийського РУП та стягнути з ГУ НП на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 06.12.2022.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 17.10.2023 позовні вимоги були задоволені частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Стрийського РУП №356 від 22.11.2023 “Про застосування дисциплінарного стягнення до працівника ВРПП Стрийського РУП”. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції ГУ НП та представник позивача Настасяк О.І. подали апеляційні скарги.

Представниця ГУ НП Павлій І.Б. в апеляційній скарзі вказує на неповне з`ясування  судом першої інстанції всіх обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального права, а тому просить скасувати оскаржуване рішення в частині задоволення позовних вимог та прийняти постанову, якою відмовити ОСОБА_1 у їх задоволенні повністю.

Представник позивача Настасяк О.І. в апеляційній скарзі вказує на невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неповне їх з`ясування, неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права, а тому просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою повністю задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 .

В обґрунтування доводів апеляційної скарги та спростування висновків суду першої інстанції представниця ГУ НП Павлій І.Б., серед іншого, посилається на п.1.4 наказу ГУ НП №803 від 27.02.2020 “Про заходи покращення службової дисципліни та забезпечення належного інформування” (далі - Наказ №803) на виконання доручення Голови НПУ №2299/01/50-2020 від 24.02.2020, яким на позивача покладено обов`язок повідомити про надзвичайну ситуацію за участю його та мобільної групи Управління головної інспекції (далі - УГІ) ГУ НП телефонним дзвінком на лінію “102”, а також безпосереднього чи старшого прямого керівника, чого ним зроблено не було. Також, в ході службового розслідування не встановлено об`єктивних причин, які б перешкоджали позивачу належним чином профінформувати керівництво про такий факт. Стосовно доводів апеляційної скарги відповідача з посиланням на п.1.4 Наказу №803, колегія суддів зазначає, що його структурний зміст вказує на обов`язок саме поліцейського, який виявив обставини порушення законодавства іншим поліцейським повідомити про надзвичайну ситуацію за участю його та мобільної групи УГІ ГУ НП телефонним дзвінком на лінію “102”, а також безпосереднього чи старшого прямого керівника, а не на порушника законодавства.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги представник позивача Настасяк О.І. зазначає, що законодавством та внутрішніми нормативними документами жодним чином не покладено на ОСОБА_1 обов`язок телефонувати до керівництва про зупинку працівниками поліції та перевірки на стан сп`яніння, як про надзвичайну подію. ОСОБА_1 заперечував факт керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, а відмова від проходження огляду на стан сп`яніння була зумовлена пред`явленням такої вимоги патрульними поліцейськими з порушенням вимог чинного законодавства. Також наголошує на тому, що  відповідно до Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України №893 від 07.11.2018, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за №1355/32807 (далі - Порядок №893), відсутні підстави для проведення службового розслідування щодо нього після подій 13.11.2022 У порушення вимог Дисциплінарного статуту НПУ, затвердженого Законом України №2337-VIII від 15.03.2018 (далі - Дисциплінарний статут), ОСОБА_1 не було надано можливості надати письмові пояснення по суті проведення службових розслідувань, не ознайомлено з матеріалами службових розслідувань, проведених за ініціативою керівництва ГУ НП, їх висновками та окремими наказами про притягнення його до дисциплінарної відповідальності. також наголошує на тому, що звільнення з посади є крайнім заходом дисциплінарного впливу. Щодо застосування стягнення, накладеного за результатами службового розслідування з приводу можливих порушень службової дисципліни зі сторони окремих працівників територіальних (відокремлених) підрозділів ГУ НП зазначає, що суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні вимог позивача в цій частині, вийшов за межі позовних вимог та вдався до аналізу об`єктивності роботи та висновків дисциплінарної комісії при проведенні перевірки діяльності Стрийського РУП і частково упустив аналіз інших порушень зі сторони керівництва ГУ НП щодо дотримання прав працівника органів поліції на справедливу та своєчасну службову перевірку, дотримання прав при ознайомленні з матеріалами перевірки, їх оскарження, ознайомлення з наказом про притягнення до відповідальності та його оскарження. З приводу оспорюваного наказу, яким до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби зазначає, що суд першої інстанції дійшов висновку про наявність вини позивача у вчиненні дисциплінарного проступку, яка проявляється у прямому умислі і судом самостійно на свій розсуд за межами суті позову та матеріалів службових розслідувань самостійно визначено поняття “допустив настання несприятливих наслідків” та застосовано інші визначення, які використовувалися в оспорюваних наказах ГУ НП, зокрема, “внаслідок особистої недисциплінованості” та “повного ігнорування” ним вимог чинного законодавства. Судом першої інстанції не враховано протиправність поведінки працівників поліції. Стосовно позиції суду в частині проходження позивачем медичного обстеження на стан алкогольного сп`яніння, проведеного після події та здійсненого за межами двогодинного терміну, встановленого п.9 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС  України та Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09.11.2015, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за №1413/27858 (далі - Інструкція №1452), судом не враховано жодного доказу, що працівники поліції, які незаконно утримували на місці ОСОБА_1 понад 2 години, умисно створили обставини пропущення двогодинного терміну на проходження такого огляду після зупинки транспортного засобу, а медичний огляд був проведений у присутності інших працівників поліції через 10-15 хв після відпущення ОСОБА_1 з місця зупинки.

Сторони не скористалися правом подачі відзиву на апеляційні скарги у встановлений судом строк.

Заслухавши суддю-доповідача, позивача ОСОБА_1 , його представника Настасяка О.І., які підтримали свою апеляційну скаргу та заперечили проти задоволення скарги ГУ НП,  представницю відповідача Палій І.Б., яка підтримала апеляційну скаргу ГУ НП та заперечила проти задоволення скарги позивача, дослідивши наявні по справі матеріали та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу ГУ НП слід залишити без задоволення, апеляційну скаргу позивача задовольнити, рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог скасувати та прийняти постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 у період з 09.10.2009 до 06.11.2015 проходив службу в ОВС МВС України, а з 07.11.2015 був прийнятий до НПУ. З 15.02.2021 був призначений на посаду заступника начальника ВРПП Стрийського РУП.

У період з 25.10.2022 по 11.11.2022 заступник начальника відділу реагування патрульної поліції Стрийського РУП капітан поліції Харківський І.М. перебував на амбулаторному лікуванні, що підтверджується довідкою про тимчасову непрацездатність поліцейського, військовослужбовця Національної гвардії України №430 від 25.10.2022, виданою КНП Стрийської міської ради “Стрийська центральна районна лікарня” лікарем - ОСОБА_2

14.11.2022 за вих. №13320 на ім`я начальника Стрийського РУП надійшов рапорт начальника ВРПП Стрийського РУП майора поліції В.Паленички, про те, що будучи відповідальним від керівництва РУП, він дізнався від оперативного чергового майора поліції І.Шамрила про надзвичайну подію, яка сталася 13.11.2022 о 21 год 19 хв між працівниками УГІ ГУ НП та заступником начальника ВРПП Стрийського РУП капітаном поліції І.Харківським, який першочергово не доповів про даний факт безпосередньому керівнику. Дана подія була зареєстрована в ІКС ІПНП ЖЄО Стрийського РУП за №11682 від 13.11.2022 за первинною подією “опір працівнику поліції”.

Враховуючи те, що в діях заступника начальника ВРПП Стрийського РУП ОСОБА_1 були наявні ознаки порушення службової дисципліни, виникла необхідність у призначенні службового розслідування.

Наказом №350 від 14.11.2022 за даним фактом було призначено службове розслідування у формі письмового провадження.

Наказом №562 о/с від 14.11.2022 заступника начальника ВРПП Стрийського РУП ОСОБА_1 було відсторонено від виконання службових обов`язків (посади) на період проведення службового розслідування з 14.11.2022.

21.11.2022 було затверджено висновок службового розслідування за фактом можливого неналежного виконання службових обов`язків окремими працівниками Стрийського РУП (далі - Висновок-1).

Наказом №356 від 22.11.2022 “Про застосування дисциплінарного стягнення до працівника ВРПП Стрийського РУП” за порушення службової дисципліни до заступника начальника ВРПП Стрийського РУП ОСОБА_1 було застосовано дисциплінарне стягнення у виді суворої догани.

Наказом ГУ НП №3299 від 21.11.2022 за фактом можливих порушень службової дисципліни окремими працівниками територіальних (відокремлених) підрозділів ГУ НП було призначено службове розслідування у формі письмового провадження, підставою для проведення якого слугувала доповідна записка начальника управління превентивної діяльності (УПД) ГУ НП В.Семенюка (вих. №1332 від 17.11.2022), скерована начальнику ГУ НП О.Шляховському про те, що працівниками УПД ГУ НП за наслідками попередньо проведеної 16.11.2022 перевірки організації роботи по лінії превентивної діяльності, а саме роботи відділу реагування патрульної поліції Стрийського РУП, встановлено факти неналежної організації службової діяльності працівників цього підрозділу в частині виконання службових завдань, розгляду звернень громадян та ведення службової документації.

Зокрема проведеною перевіркою встановлено недоліки в частині реагування працівниками ВРПП Стрийського РУП на повідомлення громадян, які зареєстровані в інформаційній підсистемі “Єдиний облік” інформаційно-комунікаційної системи “Інформаційний портал Національної поліції України” (далі - ІПНП) за №9349 від 07.09.2022 та №9863 від 21.09.2022.

25.11.2022 було затверджено висновок службового розслідування за фактами порушень службової дисципліни окремими працівниками Стрийського РУП (далі - Висновок-2).

Наказом №3339 від 25.11.2022 “Про застосування дисциплінарних стягнень до працівників Стрийського РУП” за порушення службової дисципліни до заступника начальника ВРПП Стрийського РУП ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність.

Наказом ГУ НП №3220 від 14.11.2022 за фактом порушень службової дисципліни окремими працівниками територіальних (відокремлених) підрозділів ГУ НП було призначено службове розслідування, підставою для проведення якого слугував рапорт старшого інспектора з особливих доручень УГІ ГУ НП В.Смолінської (ЄО ГУ НП №611 від 13.11.2022) про складання адміністративних матеріалів за ч.1 ст.126 КУпАП та ч.1 ст. 130 КУпАП відносно заступника начальника відділу реагування патрульної поліції Стрийського РУП Харківського І.М.

28.11.2022 було затверджено Висновок службового розслідування за фактом грубого порушення службової дисципліни заступником начальника ВРПП Стрийського РУП ОСОБА_1 (далі - Висновок-3).

Наказом №603 о/с від 06.12.2022 ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення за грубе порушення службової дисципліни, накладеного наказом ГУ НП №3371 від 29.11.2022 “Про застосування дисциплінарного стягнення до працівника поліції Стрийського РУП”.

Вважаючи оспорювані накази протиправними, ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування наказу Стрийського РУП №356 від 22.11.2022, суд першої інстанції вважав такі необґрунтованими та вказав, що під час описаної у висновку службового розслідування події, яка трапилася 13.11.2022 із позивачем, останній не виконував обов`язків поліцейського. Більше того, судовим рішенням по справі №456/4059/22 встановлено, що під час патрулювання автодороги Київ-Чоп поблизу м. Стрий надійшло повідомлення від В.Паленички про те, що його заступник І.Харківський безпідставно перебуває на листку непрацездатності та роз`їжджає на автомобілі марки “BMW520D”, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння. І саме на підставі рапорта В.Паленички від 14.11.2022 проводилося службове розслідування. Відтак, суд дійшов висновку, що безпосередній керівник позивача мав відношення до події, яка сталася 13.11.2022, був ініціатором зупинки транспортного засобу, яким керував позивач та через 40 хв після зупинки був присутнім на цій події. Щодо застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність згідно наказу ГУ НП №3339 від 25.11.2022, суд погодився з наступними порушеннями з боку позивача, зокрема, стосовно звернення гр. ОСОБА_3 , за наслідками чого дійшов висновку про відсутність з боку позивача дієвого контролю за діяльністю підлеглого особового складу, вжиття заходів запобігання та недопущення фактів порушення службової дисципліни. Щодо встановлених комісією фактів неналежного реагування на заяви повідомлення зі сторони працівників ВРПП Стрийського РУП, зокрема звернення гр. ОСОБА_4 за фактом ДТП без травмованих, суд вважав виявлені порушення в цій частині такими, що не були спростовані позивачем. Також суд вважав доведеним порушення позивачем вимог законодавства за результатами проведеного дисциплінарною комісією аналізу матеріалів перевірки інформації щодо пожежі, викладеної у зверненні гр. ОСОБА_5 . Відтак, суд дійшов висновку, що відповідач правомірно застосував до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність. Щодо застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби відповідно до наказу ГУ НП №3371 від 29.11.2022, реалізованого наказом ГУ НП №603 від 06.12.2022, суд дійшов висновку, що у цьому випадку вина позивача у вчиненні дисциплінарного проступку проявляється в прямому умислі, тобто останній свідомо допускав настання несприятливих наслідків після вчинення цих дій. Крім того, тікав від поліцейських і тривалий час заперечував, що він був. Ці порушення стали можливими внаслідок особистої недисциплінованості та повного ігнорування ним вимог чинного законодавства. Відмова позивача як поліцейського пред`явити посвідчення водія на вимогу поліцейського під час дії в Україні воєнного стану, суд розцінив як поведінку, яка пов`язана насамперед із низкою моральних вимог, які пред`являються до поліцейських під час здійснення службових функцій та у повсякденному житті. Щодо проходження позивачем медичного обстеження на стан алкогольного сп`яніння, зробленого після події, суд наголосив, що освідування в медичному закладі проводилося без відповідного направлення працівниками поліції, які безпосередньо зупинили позивача, а за особистим зверненням ОСОБА_1 . Одночасно суд зазначив, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки. Професійний обов`язок поліцейського полягає в безумовному виконанні закріплених законами та іншими нормативно-правовими нормами та Присягою поліцейського завдань щодо захисту особистої безпеки громадян. Поліцейський як представник держави зобов`язаний постійно на належному рівні виконувати покладені на поліцію повноваження, сприяти припиненню вчинення правопорушень, з честю та гідністю поводити себе як в службовий та позаслужбовий час, з метою недопущення зниження рівня авторитету та довіри громадян до Національної поліції України.

Проте, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог, вважає їх такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, до яких суд дійшов з неправильним застосуванням норм матеріального та порушенням норм процесуального права, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності НПУ, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в НПУ визначає Закон України “Про Національну поліцію” №580-VIII від 02.07.2015 (далі - Закон №580).

За змістом ст.1 Закону №580, НПУ (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Згідно ст.6 Закону №580, поліція у своїй діяльності керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Частинами першою, другою статті 7 та частиною першою статті 8 Закону №580 визначено, що під час виконання своїх завдань поліція забезпечує дотримання прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і сприяє їх реалізації. Обмеження прав і свобод людини допускається виключно на підставах та в порядку, визначених Конституцією і законами України, за нагальної необхідності і в обсязі, необхідному для виконання завдань поліції. Поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Згідно ч.1 ст.17 Закону №580, поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу в поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Статтею 18 Закону №580 визначені обов`язки поліцейського, зокрема, поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва, поважати і не порушувати прав і свобод людини, надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я, зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків, інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді. Додаткові обов`язки, пов`язані з проходженням поліцейським служби в поліції, можуть бути покладені на нього виключно законом.

Частиною третьою статті 35 Закону №580 на поліцейського покладено обов`язок поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.

Частинами першою та другою статті 19 Закону №580 передбачено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України “Про оборону України”. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.77 Закону №580, поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Законом України №2337-VIII від 15.03.2018 було затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут НПУ), який визначає сутність службової дисципліни в НПУ, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.

Згідно дефініції, наведеної у статті 1 Дисциплінарного статуту НПУ - службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу (ст.2 Дисциплінарного статуту НПУ).

За змістом ст.3 Дисциплінарного статуту НПУ, службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону №580, зобов`язує поліцейського : 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.

Статтею 11 Дисциплінарного статуту НПУ визначено відповідальність поліцейського, якою передбачено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених КУпАП. Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.

Згідно ст.12 Дисциплінарного статуту НПУ, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Відповідно до ч.1, 2 ст.13 Дисциплінарного статуту НПУ, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

Відповідно до ч.1-6, 10 ст.14 Дисциплінарного статуту НПУ, службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, медіа (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. У разі надходження до органу поліції матеріалів про вчинення поліцейським адміністративного правопорушення, що складені в порядку, визначеному КУпАП, службове розслідування не призначається, а рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності приймається на підставі зазначених матеріалів. Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою. Порядок проведення службових розслідувань у НПУ встановлюється МВС України.

Частиною першою статті 26 Дисциплінарного статуту НПУ передбачено, що у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Службове розслідування призначається та проводиться у формі письмового провадження.

Відповідно до ч.2 ст.26 Дисциплінарного статуту НПУ, службове розслідування за фактом порушення поліцейським службової дисципліни може проводитися як дисциплінарною комісією, так і однією особою, у тому числі безпосередньо уповноваженим керівником, який одноособово здійснює передбачені Статутом повноваження дисциплінарної комісії (далі - уповноважена особа).

Згідно ч.3, 5, 6 ст.26 Дисциплінарного статуту НПУ, службове розслідування має бути завершене протягом 15 календарних днів з дня його призначення уповноваженим керівником. У разі потреби цей строк може бути продовжений керівником, який призначив службове розслідування, але не більш як на 15 календарних днів. До строку проведення службового розслідування не зараховується документально підтверджений час перебування поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, у відрядженні чи на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, розташованих на підконтрольних органам державної влади територіях. За результатами службового розслідування уповноважена особа складає висновок. Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування.

Відповідно до ч.1 ст.27 Дисциплінарного статуту НПУ, під час проведення службового розслідування уповноважена особа зобов`язана запропонувати поліцейському або іншій особі, обізнаній з обставинами вчинення дисциплінарного проступку, надати пояснення.

Частиною другою статті 27 Дисциплінарного статуту НПУ передбачено, що у разі відсутності поліцейського на службі уповноважена особа зобов`язана викликати його для надання пояснень. Виклик здійснюється шляхом його безпосереднього вручення поліцейському або надсилання поштовим зв`язком чи з використанням електронної комунікації. За наявної можливості надсилання виклику поштовим зв`язком здійснюється рекомендованим листом на адресу місця проживання поліцейського, що зазначена в його особовій справі. Надсилання виклику з використанням електронної комунікації здійснюється виключно на адресу електронної пошти поліцейського чи за іншими контактними даними, які зазначені в його особовій справі або які наявні в розпорядженні його безпосереднього керівника. Виклик надсилається з таким розрахунком, щоб поліцейський, який викликається, мав не менше однієї доби для прибуття за вказаною у виклику адресою.

За змістом ч.3 ст.27 Дисциплінарного статуту НПУ, виклик, який надіслано поштовим зв`язком, вважається таким, що отриманий поліцейським, на четвертий календарний день з дня його відправлення. Виклик, надісланий з використанням електронної комунікації, вважається таким, що отриманий поліцейським, на другий день з дня його відправлення. Якщо поліцейський, викликаний уповноваженою особою у визначеному цією статтею порядку, не з`явився та не повідомив про наявність поважних причин свого неприбуття, він вважається таким, що відмовився від надання пояснень, про що уповноваженою особою складається акт.

Згідно ч.1, 2, 3 ст.18 Дисциплінарного статуту НПУ, під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій. Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право : 1) надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; 2) подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи; 3) ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених КПК України, Законами України “Про захист персональних даних”, “Про державну таємницю” та іншими законами; 4) подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; 5) користуватися правничою допомогою. Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень. Факт такої відмови фіксується шляхом складення акта, що підписується членом дисциплінарної комісії, присутнім під час відмови, та іншими особами, присутніми під час відмови.

Наказом МВС України №893 від 07.11.2018, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за №355/32807 було затверджено Порядок проведення службових розслідувань у НПУ (далі - Порядок №893), який визначає процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування.

Щодо застосування дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани згідно наказу Стрийського РУП №356 від 22.11.2022, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає за необхідне вказати наступне.

З матеріалів справи видно, що у період з 09.10.2009 до 06.11.2015 ОСОБА_1 проходив службу в ОВС МВС України, а з 07.11.2015 був прийнятий до Національної поліції України (далі - НПУ). З 15.02.2021 призначений на посаду заступника начальника ВРПП Стрийського РУП.

У період з 25.10.2022 по 11.11.2022 ОСОБА_1 перебував на амбулаторному лікуванні, що підтверджується довідкою про тимчасову непрацездатність поліцейського, військовослужбовця Національної гвардії України №430 від 25.10.2022, виданою КНП Стрийської міської ради “Стрийська центральна районна лікарня” (далі - Стрийська ЦРЛ) лікарем - ОСОБА_2

14.11.2022 за вих. №13320 на ім`я начальника Стрийського РУП надійшов рапорт начальника ВРПП Стрийського РУП В.Паленички, про те, що будучи відповідальним від керівництва РУП, він дізнався від оперативного чергового майора поліції І.Шамрила про надзвичайну подію, яка сталася 13.11.2022 о 21:19 год між працівниками УГІ ГУ НП та заступником начальника ВРПП Стрийського РУП І.Харківським, який першочергово не доповів про даний факт безпосередньому керівнику. Дана подія була зареєстрована в ІКС ІПНП ЖЄО Стрийського РУП за №11682 від 13.11.2022 за первинною подією “опір працівнику поліції”.

Враховуючи те, що в діях заступника начальника ВРПП Стрийського РУП ОСОБА_1 були наявні ознаки порушення службової дисципліни, виникла необхідність у призначенні службового розслідування відповідачем.

Наказом №350 від 14.11.2022 за даним фактом було призначено службове розслідування у формі письмового провадження.

Наказом №562 о/с від 14.11.2022 заступника начальника ВРПП Стрийського РУП ОСОБА_1 на період проведення службового розслідування із 14.11.2022 відсторонено від виконання службових обов`язків (посади).

21.11.2022 було затверджено Висновок службового розслідування за фактом можливого неналежного виконання службових обов`язків окремими працівниками Стрийського РУП (далі - Висновок 1).

Наказом №356 від 22.11.2022 за порушення службової дисципліни до заступника начальника ВРПП Стрийського РУП ОСОБА_1 було застосовано дисциплінарне стягнення у виді суворої догани.

Суть порушення службової дисципліни за змістом вищевказаного наказу полягала в тому, що ОСОБА_1 , в порушення вимог п.1, 2 ч.1 ст.18 Закону №580, ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту НПУ, п.1, 3 Розділу ІІ, п.3 Розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, проігнорував виконання вимог Дисциплінарного статуту НПУ та безпосереднього керівництва Стрийського РУП щодо негайного повідомлення безпосереднього керівника та начальника РУП по факту виникнення надзвичайної ситуації за його особистою участю, яка мала місце 13.11.2022 із працівниками УГІ ГУ НП, що в результаті призвело до складання протоколу за ч.1 ст.130 КУпАП та постанови у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.126 КУпАП.

Надаючи правову оцінку оспорюваному наказу за №356 від 22.11.2022, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що обов`язок поліцейського повідомити  свого безпосереднього керівника про надзвичайну подію виникає у разі виконання ним своїх службових обов`язків, натомість, за спірних правовідносин, позивач не виконував службових обов`язків, оскільки був тимчасово непрацездатним, що підтверджується довідкою №430 від 25.10.2022.

Колегія суддів також вважає за необхідне звернути увагу на порушення процедури проведення службового розслідування за даним фактом та додатково наголошує на тому, що положеннями статті 27 Дисциплінарного статуту НПУ передбачено обов`язок уповноваженої особи у разі відсутності поліцейського на службі викликати його для надання пояснень відповідними засобами комунікації, які зазначені в його особовій справі або які наявні в розпорядженні його безпосереднього керівника, проте акт про відмову надати пояснення, копія якого наявна в матеріалах справи, не містить будь-яких даних стосовно засобів комунікації та їх ідентифікуючих даних з метою встановити чи є такі у розпорядженні керівника чи в особовій справі позивача.

Відтак, колегія суддів приходить до висновку, що вищевказаний акт не може бути взятий до уваги як належний, допустимий, достатній та достовірний доказ дотримання відповідачем вимог профільного законодавства при проведенні службового розслідування стосовно ОСОБА_1 в частині забезпечення реалізації ним прав, як поліцейського, передбачених статтею 18 Закону №580.

Крім того, незважаючи на неповноту проведеного службового розслідування головою/членами комісії, керівництвом управління поліції не було використано право продовжити строк проведення такого розслідування щодо ОСОБА_1 .

Так, з матеріалів справи видно, що проведення службового розслідування було призначено наказом начальника Стрийського РУП №350 від 14.11.2022, висновок службового розслідування було затверджено 21.11.2022 і 22.11.2022 було видано наказ №356 про застосування до позивача дисциплінарного стягнення, тобто з моменту призначення службового розслідування і до затвердження його висновку пройшло вісім днів.

У той час, коли відповідно до ч.3 ст.26 Дисциплінарного статуту НПУ, службове розслідування має бути завершене протягом 15 календарних днів з дня його призначення уповноваженим керівником, а у разі потреби цей строк може бути продовжений керівником, який призначив службове розслідування, але не більш як на 15 календарних днів.

25.11.2022 позивачем було подано рапорт із клопотанням долучити до матеріалів службової перевірки додаткових пояснень.

На думку колегії суддів, така поспішність у проведенні службового розслідування та прийнятті рішення за його результатами, не була спрямована на дотримання умов, за яких таке було би проведене при повному та об`єктивному з`ясуванні всіх обставин вчинення дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини поліцейського та ступеня тяжкості проступку.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про протиправність наказу №356 від 22.11.2022 та наявності підстав для його скасування

Наказом ГУ НП №3299 від 21.11.2022 за фактом можливих порушень службової дисципліни окремими працівниками територіальних (відокремлених) підрозділів ГУ НП було призначено службове розслідування у формі письмового провадження, підставою для проведення якого слугувала доповідна записка начальника управління превентивної діяльності (УПД) ГУ НП В.Семенюка (вих. №1332 від 17.11.2022), скерована начальнику ГУ НП О.Шляховському про те, що працівниками УПД ГУ НП за наслідками попередньо проведеної 16.11.2022 перевірки організації роботи по лінії превентивної діяльності, а саме роботи відділу реагування патрульної поліції Стрийського РУП, встановлено факти неналежної організації службової діяльності працівників цього підрозділу в частині виконання службових завдань, розгляду звернень громадян та ведення службової документації.

Проведеною перевіркою встановлено недоліки в частині реагування працівниками ВРПП Стрийського РУП на повідомлення громадян, які зареєстровані в інформаційній підсистемі (далі - ІП) “Єдиний облік” інформаційно-комунікаційної системи “Інформаційний портал Національної поліції України” (далі - ІКС ІПНП) Стрийського РУП за №9349 від 07.09.2022 та №9863 від 21.09.2022.

25.11.2022 було затверджено висновок службового розслідування за фактами порушень службової дисципліни окремими працівниками Стрийського РУП (далі - Висновок-2).

Наказом №3339 від 25.11.2022 “Про застосування дисциплінарних стягнень до працівників Стрийського РУП” за порушення службової дисципліни до заступника начальника ВРПП Стрийського РУП ОСОБА_1 було застосовано дисциплінарне стягнення у виді попередження про неповну службову відповідність.

У задоволенні вимог позивача про визнання протиправним та скасування наказу №3339 від 25.11.2022 судом першої інстанції було відмовлено і рішення суду в цій частині оскаржив лише позивач.

При цьому, відповідач не скористався правом подачі відзиву на апеляційну скаргу у встановлений судом строк.

Відтак, з урахуванням положень ч.1 ст.308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає оскаржуване рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд першої інстанції частково погодився з висновками дисциплінарної комісії, які були покладені в основу спірного наказу, а деякі обставини, описані у висновку, вважав такими, що не свідчать про порушення позивачем службової дисципліни.

Так, суд першої інстанції не погодився із встановленим відповідачем порушенням службової дисципліни позивачем по матеріалах, зареєстрованих в ІП ІПНП, безпосереднім виконавцем яких був ОСОБА_6 щодо повідомлення про факт спроби самогубства, щодо повідомлення про зниклу дитину, стосовно повідомлення по факту ДТП старшим лейтенантом поліції В.Рошковичем, щодо встановленого комісією невиконання створеного позивачем службового завдання “Превентивні заходи у сфері БДР”, щодо встановленого комісією не поновлення ОСОБА_1 актуальної інформації в контрольно-наглядових справах. В іншій частині, зокрема, стосовно матеріалів за зверненням гр. ОСОБА_3 , за зверненням гр. ОСОБА_7 , зверненням гр. ОСОБА_4 та матеріалів за зверненням гр. ОСОБА_5 , суд першої інстанції дійшов висновку, що виявлені порушення в цій частині не були спростовані позивачем.

При цьому, судом першої інстанції не було з`ясовано, які саме порушення службової дисципліни, інкриміновані позивачу та описані у висновку службового розслідування за фактами порушень службової дисципліни окремими працівниками Стрийського РУП від 25.11.2022 окремо чи всі в сукупності, слугували підставою для застосування до нього такого виду дисциплінарного стягнення як попередження про неповну службову невідповідність.

Колегія суддів наголошує, що суд не наділений повноваженнями обирати вид стягнення, проте, встановивши, що певна частина порушень не підтвердилася, повинен навести висновки, чому саме перевагу надано доводам відповідача і залишено спірний наказ в силі, а доводи позивача відхилено.

У рішеннях Європейського суду з прав людини склалася практика, яка підтверджує, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (рішення у справі Hasan and Chaush v. Bulgaria №30985/96).

Дискреційні повноваження це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково, вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.

Відповідно до ч. 4 ст. 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Відповідач також не наводив таких розмежувань щодо кожного із порушень в оспорюваному наказі, а тому в даному випадку залишається не з`ясованим і не може бути з`ясованим у межах даного провадження питання чи міг би суб`єкт владних повноважень застосувати до позивача саме такий вид стягнення за таких обставин.

При цьому, як зазначалось вище, відповідач не оскаржив рішення суду в частині відхилення його доводів про наявність таких порушень.

Відтак, колегія суддів приходить до висновку, що наказ №3339 від 25.11.2022 “Про застосування дисциплінарних стягнень до працівників Стрийського РУП” в частині застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді попередження про неповну службову невідповідність, з урахуванням приведених вище мотивів є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби відповідно до наказу ГУ НП №3371 від 29.11.2022, реалізованого наказом ГУ НП №603 від 06.12.2022, колегія суддів зазначає наступне.

Наказом ГУ НП №3220 від 14.11.2022 за фактом порушень службової дисципліни окремими працівниками територіальних (відокремлених) підрозділів ГУ НП було призначено службове розслідування, підставою для проведення якого слугував рапорт старшого інспектора з особливих доручень УГІ ГУ НП В.Смолінської (ЄО ГУ НП №611 від 13.11.2022) про складання адміністративних матеріалів за ч.1 ст.126 КУпАП та ч.1 ст. 130 КУпАП відносно заступника начальника відділу реагування патрульної поліції Стрийського РУП Харківського І.М.

Тобто, зміст викладеної у вищевказаному наказі підстави для проведення службового розслідування зводиться до порушень позивачем ПДР України, відповідальність за яке передбачена КУпАП та складання відносно нього відповідних матеріалів у порядку цього Кодексу.

28.11.2022 було затверджено Висновок службового розслідування за фактом грубого порушення службової дисципліни заступником начальника ВРПП Стрийського РУП ОСОБА_1 (далі - Висновок-3).

Наказом №603 о/с від 06.12.2022 ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення за грубе порушення службової дисципліни, накладеного наказом ГУ НП №3371 від 29.11.2022 “Про застосування дисциплінарного стягнення до працівника поліції Стрийського РУП”.

Так, за змістом наказу №3371 від 29.11.2022, проведеним службовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 , перебуваючи поза службою в цивільному одязі, без вогнепальної зброї, однак будучи зобов`язаним як працівник поліції відповідно до ст.18 Закону №580 неухильно дотримуватись положень Конституції та законів України, нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції та Присяги поліцейського, внаслідок особистої недисциплінованості та повного ігнорування вимог нормативно-правових актів і доручень МВС України, НПУ та ГУ НП щодо неухильного дотримання службової дисципліни, 13.11.2022, керував транспортним засобом марки “БМВ”, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, при цьому керуючись почуттям власної безкарності та намагаючись уникнути відповідальності, від проходження медичного огляду на стан сп`яніння відмовився, чим проявив своє зверхнє ставлення до встановлених норм поведінки, грубо порушив службову дисципліну, зокрема вимоги п.2.5 ПДР України, згідно якого, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також вимог п.5 родз.І та п.3 розд.IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України №1179 від 09.11.2016, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.12.2016 за №1576/29706 (далі - Правила етичної поведінки поліцейських), щодо обов`язку поліцейського за будь-яких обставин, як у робочий час, так і в неробочий час, дотримуватися основоположних принципів. які закріплені в Основному та профільному Законі, інших законодавчих актах України, зокрема, верховенства права, законності, відкритості та прозорості, справедливості, неупередженості та рівності. Крім цього, не пред`явив на вимогу працівника поліції посвідчення водія відповідної категорії, за що відносно нього було винесено постанову за ч.1 ст.126 КУпАП. Крім цього, проаналізувавши у ході службового розслідування сукупність встановлених обставин допущеного ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, дисциплінарна комісія дійшла висновку, що останній, як працівник поліції, відповідно до п.1 ч.1 ст.23 Закону №580 повинен запобігати вчиненню правопорушень, однак сам вчинив ряд порушень, що не лише суперечить призначенню та завданням правоохоронних інституцій, а й розхитує підвалини державності, викривляє уявлення населення про інтереси та ідеали громадянського суспільства на шляху до інтеграції України в європейську спільноту, а також знехтував інтересами служби, проявив безвідповідальне ставлення до обов`язку з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час і бути прикладом у дотриманні законності, чим скоїв дисциплінарний проступок, що принижує та дискредитує працівника поліції.

Колегія суддів вважає, що службове розслідування - це комплекс заходів, які здійснюються з метою уточнення причин, установлення обставин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення, відповідальність за яке передбачена законодавством України, та ступеня вини особи (осіб), яка вчинила це правопорушення. Висновок службового розслідування, в якому відображено узагальнений опис виявлених порушень норм законодавства, не є рішенням суб`єкта владних повноважень, яке безпосередньо породжує правові наслідків для суб`єктів відповідних правовідносин і має обов`язковий характер. За своєю правовою природою висновок службового розслідування є службовим документом, який фіксує факт проведення службового розслідування і є носієм доказової інформації про обставини, що стали підставами для його призначення. Висновки службового розслідування не породжують обов`язкових юридичних наслідків. Зафіксовані в результатах службового розслідування обставини можуть бути підтверджені або спростовані судом у разі спору про законність рішень суб`єкта владних повноважень, в основу яких покладені зазначені в ньому висновки. Отже, висновок за результатами службового розслідування є лише носієм певної інформації.

Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Разом з тим, відповідач не надав, а його представниця не повідомила суду доказів, на підтвердження описаних у висновку службового розслідування обставин, які не були покладені в основу оспорюваного наказу, а також не повідомила чому саме такі не були включені до підстав для прийняття рішення про звільнення позивача зі служби в поліції.  

Відтак, у колегії суддів сформувався об`єктивний сумнів щодо їх підтвердження належними та допустимими доказами на стадії прийняття оспорюваного позивачем наказу про його звільнення.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на положення Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України №893 від 07.11.2018, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за №1355/32807 (далі - Порядок №893), пунктом 3 розділу ІІ якого передбачено, що службове розслідування не призначається в разі надходження до органу (підрозділу, закладу, установи) поліції чи закладу вищої освіти із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських, матеріалів про вчинення поліцейським адміністративного правопорушення, що складені в порядку, визначеному КУпАП. У цьому разі рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності приймається на підставі зазначених матеріалів.

Як було зазначено вище, підставою призначення службового розслідування слугував факт порушення позивачем вимог ПДР України та складання відносно нього постанови та протоколу у справі про адміністративне правопорушення.

При цьому, вищевказаний пункт Порядку №893 вказує на сам факт надходження відповідних матеріалів до органу поліції та не конкретизує, за які саме порушення і орган, до підвідомчості якого віднесено розгляд таких матеріалів. Тобто, будь-які матеріали у справі, порушеній за правилами КУпАП, є підставою для прийняття рішення стосовно застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення лише у тому випадку, коли компетентним органом прийнято відповідну постанову, яка набрала законної сили.

Тобто, на думку колегії суддів, описані у наказі №3220 від 14.11.2022 підстави призначення службового розслідування повністю узгоджуються з положеннями п.3 розд.ІІ Порядку №983, який мав би бути застосований відповідачем до спірних правовідносин.

Проте, приймаючи рішення про призначення службового розслідування, відповідач на свій розсуд протрактував вищевказані положення Порядку.

Колегія суддів вважає, що будь-яке трактування обставин, не змінює самої суті, яка зводиться до порушення позивачем ПДР України, оскільки інші обставини (опір працівникам поліції та у якій формі він проявився, спроба втекти з місця події та інше), які були покладені в основу підстав для призначення службового розслідування, у наказі не наведені.

Аналіз приведених вище положень Дисциплінарного статуту НПУ дає підстави для висновку, що у разі порушення службової дисципліни, поліцейський несе відповідальність окремо як адміністративну, так і дисциплінарну, яка має індивідуальний характер та застосовується лише за умови доведення його вини у визначеному законом порядку.

Відповідачем не було належним чином проаналізовано результатів службових розслідувань щодо доведення обставин проступку, наявності та ступеню вини, а також не внесено до наказу, яким до позивача було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, обставин стосовно його опору працівникам поліції, намагання втекти та інші, як підставу для його звільнення, що ставить під сумнів доведення таких самим органом, до повноважень якого віднесено прийняття такого рішення.  

Проаналізувавши обставини справи, пояснення представниці відповідача, надані на запитання суду апеляційної інстанції, колегія суддів погоджується з доводами позивача про те, що працівники поліції ОСОБА_8 та ОСОБА_9 не забезпечили умови, за яких позивач міг би пройти огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку.    

Колегія суддів не бере до уваги пояснення представниці відповідача про порушення позивачем вимог чинного законодавства в частині, що стосується службової дисципліни його, як поліцейського, оскільки приведені нею обставини, зокрема, заперечення факту керування транспортним засобом, намагання втекти з місця події, опір працівникам поліції, не були покладені в основу оспорюваного наказу.

Також слід відмітити, що пояснення представниці відповідача, надані в суді апеляційної інстанції стосовно обставин відмови ОСОБА_1 пройти у встановленому законодавством порядку огляд на стан сп`яніння, були суперечливими, зокрема, у ході першого судового засідання вона пояснила неможливість проведення такого огляду у Стрийській ЦРЛ у зв`язку з корупційними ризиками, позаяк позивач проживає та працює у м. Стрию, та відповідно є ймовірним ризик його впливу на результати такого огляду, а у наступному судовому засіданні на запитання суду відповіла, що у вказаному медичному закладі не проводится огляд шляхом здачі біоматеріалів, а лише можливий за допомогою алкотестеру “Драгер”. При цьому, працівники поліції на місці зупинки транспортного засобу під керуванням позивача взагалі повідомили про неможливість проведення такого огляду у Стрийській ЦРЛ та пропонували єдиний безальтернативний варіант такого огляду лише у м. Львові.

На запитання суду у чому саме полягає об`єктивна сторона перерахованих у наказі №3371 від 29.11.2022 нормативно-правових актів в контексті порушень службової дисципліни, представниця відповідача ОСОБА_10 не розкрила їх зміст, а лише повідомила про обставини, які не були покладені в основу оспорюваного наказу про звільнення позивача.

На запитання суду чи нівелюються права позивача, передбачені КУпАП та інші, якими регламентується його поведінка як водія, обов`язками поліцейського, передбачені Законом №580, Дисциплінарним статутом НПУ, Правилами етичної поведінки поліцейського, про які згадується у висновку службового розслідування та оспорюваному наказі, в тому числі, право знати причини зупинки та інші права його як водія, представниця відповідача не заперечила наявність таких прав та можливості користуватися ними.

Наданими суду відеоматеріалами не підтверджуються ті обставини, які описані у висновку службового розслідування та не були відображені в наказі про звільнення позивача з поліції.

Процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду визначає Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджена наказом МВС України, Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09.11.2015, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за №1413/27858 (далі - Інструкція №1452), згідно п.2 якої, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу НПУ є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану (п.3 - запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці).

Пунктом 7 Інструкції №1452 визначено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП.

Отже, положення Інструкції чітко визначають, що підставою для проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння необхідна наявність вищеописаних ознак, такий огляд може бути проведений як на місці зупинки транспортного засобу, так і в найближчому закладі охорони здоров`я, за умови відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду.

Проте, відповідач не надав ні суду першої, ні апеляційної інстанції встановлення таких ознак на місці та повідомлення їх позивачу, а описав лише у направленні на огляд на стан сп`яніння, складеному за відсутності позивача.

Матеріалами справи підтверджується той факт, що огляд позивача на стан сп`яніння міг бути проведений у найближчому медичному закладі, що також було встановлено Стрийським районним судом Львівської області 18.01.2023 при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, проте працівники поліції позбавили його такого права у спірному випадку.

Колегія суддів наголошує, що саме відмова від огляду на стан сп`яніння ставилася у провину позивачу, як порушення профільного законодавства, порушення якого є підставою для застосування дисциплінарних стягнень.

Крім того, матеріали службового розслідування містять посилання на те, що при складанні старшим інспектором ВП №1 Яворівського РВП ГУ НП капітаном поліції Шегінським Н.М. протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №170683 за ч.1 ст.130 КУпАП, були вказані ознаки алкогольного сп`яніння позивача, а саме : запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, поведінка, яка не відповідає обстановці, проте наявність саме таких ознак позивач не повідомлявся, такі були викладені за його відсутності.

На думку колегії суддів, з урахуванням конкретних обставин даної справи, зокрема, недотримання вимог законодавства при виявленні правопорушення, не роз`яснення причин проведення огляду, на що позивач мав право, а також суперечність озвучених суду даних про неможливість пройти відповідний огляд у найближчому медичному закладі та безальтернативна пропозиція пройти його лише у м. Львові, проведення огляду за відсутності направлення не впливає на результати такого огляду, проведеного у Стрийській ЦРЛ і не свідчить відмову позивача пройти огляд на стан сп`яніння, як одну з підстав застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.    

З цих же підстав, колегія суддів вважає безпідставним застосування у спірному випадку такого поняття як “самозвернення” позивача до медичного закладу для проведення огляду на стан сп`яніння.

Колегія суддів також зазначає, що питання на предмет того коли саме був проведений огляд позивача чи о 22 год 30 хв чи о 23 год 30 хв, не має вирішального значення у контексті даної справи, оскільки такі мають бути предметом розгляду справи за правилами КУпАП за ч.1 ст.130 КУпАП. У розглядуваному ж випадку за правилами КАС України, судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачу безпідставно поставлено у провину відмова від проходження огляду на стан сп`яніння, про що описано вище.

Розписками від 12.07.2022 ОСОБА_1 попереджено про неприпустимість випадків вчинення порушень службової, в тому числі автотранспортної дисципліни, будь-яких порушень ПДР України, як у робочий та позаробочий час, зокрема керування транспортним засобом у стані сп`яніння : алкогольного, наркотичного чи іншого. Крім цього, капітан поліції ОСОБА_1 попереджений про те, що зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху, а також на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, про що останній засвідчив особистим підписом.

Проте, на думку колегії суддів, вищевказані розписки-попередження-зобов`язання не підтверджують факт порушення позивачем вимог законодавства, як поліцейським, а лише вказують на його обізнаність з певними встановленими нормами поведінки та зобов`язаннями як поліцейського.

Суд апеляційної інстанції не бере до уваги як за основу рішення, які були прийняти за результатами оформлення адміністративних матеріалів, позаяк такі не мають вирішального значення при вирішенні питання про наявність чи відсутність у діях позивача ознак дисциплінарного проступку.

Вирішуючи питання стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та періоду такого стягнення, колегія суддів зазначає наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995 було затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати (далі - Порядок №100), який застосовується у випадках, коли згідно з чинним законодавством виплати проводяться виходячи із середньої заробітної плати (п.п. “л” п.1 Порядку №100).

Відповідно до п.2 Порядку №100, обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв`язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки. У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час. Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється відповідно до останнього абзацу пункту 4 цього Порядку.

Абзацами першим, третім пункту 3 Порядку №100 визначено, що при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження включаються: основна заробітна плата; доплати і надбавки (за надурочну роботу та роботу в нічний час; суміщення професій і посад; розширення зон обслуговування або виконання підвищених обсягів робіт робітниками-почасовиками; високі досягнення в праці (високу професійну майстерність); умови праці; інтенсивність праці; керівництво бригадою, вислугу років та інші); виробничі премії та премії за економію конкретних видів палива, електроенергії і теплової енергії; винагорода за підсумками річної роботи та вислугу років тощо. Премії включаються в заробіток того місяця, на який вони припадають згідно з розрахунковою відомістю на заробітну плату. Премії, які виплачуються за квартал і більш тривалий проміжок часу, при обчисленні середньої заробітної плати за останні два календарні місяці, включаються в заробіток в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді. У разі коли число робочих днів у розрахунковому періоді відпрацьовано не повністю, премії, винагороди та інші заохочувальні виплати під час обчислення середньої заробітної плати за останні два календарні місяці враховуються пропорційно часу, відпрацьованому в розрахунковому періоді. Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.

Відповідно до п.5 Порядку №100, нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період (абз.1 п.8 Порядку №100).

Відповідно до наявної у матеріалах справи довідки про доходи №28 від 01.03.2023, середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 становить 503,01 грн.

Пленум Верховного Суду України у пункті 6 постанови №13 від 24.12.1999 “Про практику застосування судами законодавства про оплату праці” судам роз`яснив, що задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Відповідно до абз.1 п.8 Порядку №100, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Отже, розрахунок суми середнього заробітку, який підлягає стягненню за час вимушеного прогулу судом здійснено наступним чином: ОСОБА_1 звільнений з посади 06.12.2022. Останній день роботи є днем звільнення. Період вимушеного прогулу складає 429 календарних днів, за період з 07.12.2022 по 08.02.2024 (дата прийняття судом апеляційної інстанції постанови). Середньоденна заробітна плата 503,01 грн х 429 днів вимушеного прогулу = 215791,29 грн.

З урахуванням висновків про протиправність оспорюваних наказів та наявності підстав для поновлення позивача на посаді, з якої його було звільнено, колегія суддів вважає за необхідне стягнути з ГУНП на користь ОСОБА_1 вищевказану суму середнього заробітку.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України та ст.17 Закону України “Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини”, суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського Суду з прав людини (далі – ЄСПЛ) як джерела права.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, судом апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив ЄСПЛ у справі “Проніна проти України” (рішення від 18.07.2006).

Зокрема, у пункті 23 рішення ЄСПЛ зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи, що і зроблено апеляційним судом переглядаючи рішення суду першої інстанції, аналізуючи відповідні доводи скаржника.

Так, у рішенні від 10.02.2010 у справі “Серявін та інші проти України” ЄСПЛ наголосив на тому, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” (RuizTorija v. Spain) від 09.12.1994). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі “Суомінен проти Фінляндії” (Suominen v. Finland) від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі “Гірвісаарі проти Фінляндії” (Hirvisaari v. Finland) від 27.09.2001).

Підсумовуючи вищенаведене, судом апеляційної інстанції за основу висновків про протиправність оспорюваних наказів були взяті вищеописані мотиви, а інші наведені сторонами доводи, на думку колегії суддів, вирішального значення не мають, а тому не брались до уваги. Також, колегією суддів було враховано, що відповідач не скористався правом подачі відзиву на апеляційну скаргу позивача у встановлений судом строк та не навів в ході апеляційного перегляду переконливих аргументів у їх спростування.

Згідно п.4 ч.1 ст.317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги є суттєвими та складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, у зв`язку з чим оскаржуване рішення підлягає скасуванню з прийняттям постанови про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.12, 308, 311, 317, 321, 325, 328, 329 КАС України, суд,

                                             п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у Львівській області залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - Настасяка Олега Івановича задовольнити.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2023 року по справі №380/21925/23 в частині відмови у задоволенні позовних вимог скасувати та прийняти постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області, Стрийського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати накази №603 від 06 грудня 2022 року по особовому складу, №3371 від 29 листопада 2022 року “Про застосування дисциплінарного стягнення до працівника поліції Стрийського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області”, №3339 від 25 листопада 2022 року “Про застосування дисциплінарних стягнень до працівників Стрийського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області”.

Поновити ОСОБА_1 на службі в Головному управлінні Національної поліції у Львівській області на посаді заступника начальника відділу реагування патрульної поліції Стрийського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області з 07 грудня 2022 року.

Стягнути з Головного управління Національної поліції у Львівській області (ЄДРПОУ 40108833) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) середнє грошове забезпечення за час вимушеного прогулу в розмірі 215791 (двісті п`ятнадцять тисяч сімсот дев`яносто одна грн) 29 коп, з урахуванням податків та інших обов`язкових платежів.

У решті рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2023 року по справі №380/21925/23 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, виключно у випадках, передбачених ч.4 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Р. В. Кухтей

судді Р. Й. Коваль

С. М. Шевчук

У зв`язку із перебуванням судді Шевчук С.М. з 16.02.2024 по 26.02.2024 включно на лікарняному та 27.02.2024 у відпустці, повний текст постанови складений та підписаний повним складом суду 28.02.2024