ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД

Миколаївської області

Справа №477/979/22

Провадження №1-кп/477/230/24

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

       27 лютого 2024 року м. Миколаїв

Жовтневий районний суд Миколаївської області у складі:

головуючої судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021152230000448 по обвинуваченню

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Котляреве Миколаївського ( в минулому – Вітовського ) району Миколаївської області, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не маючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.1 ст. 115 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора – ОСОБА_4 ,

обвинуваченого – ОСОБА_3 ,

захисника обвинуваченого – адвоката ОСОБА_5 ,

потерпілого – ОСОБА_6 ,

ВСТАНОВИВ:

18.08.2021 року приблизно о 01.10год. обвинувачений ОСОБА_3 , на грунті особистих неприязних відносин, виниклих через ревнощі, перебуваючи на перетині вулиць Садової та Пушкіна в с. Котляреве Миколаївського ( Вітовського) району Миколаївської області, зустрівши потерпілого ОСОБА_6 та раніше йому знайому – свідка ОСОБА_7 . Маючи умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень потерпілому, раптово бризнув із газового балону, який він тримав у лівій руці, в обличчя потерпілому та свідку, від чого вони тимчасово втратили можливість бачити. Після чого обвинувачений, утримуючи потерпілого лівою рукою за потилицю, дістав з кишені ніж, який постійно носив з собою, та утримуючи його в правій руці, наніс потерпілому один удар в шию зліва. В цей же час потерпілий, з метою припинення протиправних дій обвинуваченого та збереження свого життя, схопив лівою рукою за лезо ножа, намагаючись витягнути його з шиї та перешкоджаючи останньому заглибити ніж. Після чого обвинувачений вирвав ніж, який лівою рукою за лезо тримав потерпілий, та наніс йому удар в область лівої пахвової області.

В результаті протиправних дій обвинуваченого, потерпілому спричинені тілесні ушкодження у вигляді різаної рани шиї, різаної рани лівої пахвової області та різаної рани лівої кисті з пошкодженням суглобу 2 пальця, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що призвели до короткочасного розладу здоров`я та до категорії середнього ступеню тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров`я.

Відповідальність за дії, вчинені обвинуваченим, передбачена ч.2 ст.125, ч.1 ст. 122 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину не визнав та пояснив, що приблизно о 01.00-01.10год ночі він їхав на велосипеді. На перехресті вул. Садова та вул. Пушкіна він побачив потерпілого та свідка, які йшли назустріч. Дорога була вузька та він не міг їх об`їхати, тому за два метри від них він встав з велосипеда та поклав його на землю, поряд із собою. Свідок зробила крок назустріч та сказала, щоб він йшов, його бити ніхто не буде. Він почув, як за її спиною підійшов потерпілий та гавкав собака. Потерпілий світив йому в очі ліхтариком мобільного телефону, який тримав у правій руці. Він повільно дістав з лівої кишені газовий балончик, продемонстрував його та поклав його назад, щоб потерпілий заспокоївся. Потерпілий йому нічого не казав та він потерпілому – також нічого не казав. Вони стояли майже один навпроти одного, потерпілий трохи ліворуч від нього, на відстані двох витягнутих рук (з боку потерпілого та з його боку ). Свідок стала між ними. Він знову дістав газовий балончик з кишені, правою рукою відсунув свідка праворуч від себе та розпилив газ перед собою, з метою заспокоїти собаку, яка знаходилась навпроти нього та зліва від потерпілого. Далі він подумав, що потерпілий відпустив собаку та він бігав поряд. ОСОБА_8 його не кусав та на нього не кидався, але він був впевнений, що собака був на повідку, але потерпілий його відпустив. Тоді він повільно дістав ніж, продемонстрував його перед собою та двічі сказав потерпілому вимкнути ліхтарик. Потерпілий почав кричати, після чого він махнув ножом перед собою вверх та зліва направо у бік ліхтарика, який потерпілий тримав у правій руці. Потерпілий схопився за ніж лівою рукою та потягнув його на себе, а він, у свою чергу, смикнув ніж на себе. Весь час вони з потерпілим знаходились в одному положенні – один навпроти одного. В цей час підбігла свідок та схопила його за руку, в якій був ніж. Він вже тримав ніж на рівні поясу. Він висмикнув руку та припускає, що в цей момент міг порізати футболку. Після чого він підняв свідка ОСОБА_7 передпліччями своїх рук (оскільки у ного у правій руці був ніж, а у лівій – газовий балончик) та переставив її у бік, праворуч від себе. Собаки він уже не бачив та не чув. Він сказав потерпілому та свідкові, щоб вони заспокоїлись. Потерпілий продовжував стояти там же, де і стояв. Він попросив потерпілого посвітити ліхтариком собі на шию, оскільки бачив, що він тримається за шию рукою, та побачив у нього в лівій частині шиї невелику рану, у потерпілого ліва рука та шия були в крові. Він бачив лише одну рану на шиї потерпілого. Також бачив, що у потерпілого футболка була у крові зліва під пахвою. Свідок сіла на землю та сказала, що в неї печуть очі. Він подивився, все було добре, була якась подряпина, свідок сказала, що вона подряпалась нігтем. Хвилин десять вони ще стояли та розмовляли, потерпілий казав, що все добре та він не має претензій, після чого провели ОСОБА_7 додому. Він ще хвилин 10 стояв біля двору свідка та потім поїхав додому. Приблизно о 03.00 год. ночі приїхали працівники поліції. Він видав працівникам поліції ніж та газовий балончик. Ніж був розкладний, чорного кольору, «Skif». Потерпілому він удари в шию ножем не наносив, він лише тягнув ніж на себе, коли потерпілий схопився за лезо та намагався висмикнути ніж у нього. Вони з потерпілим приблизно однакового зросту - 170см. В очі потерпілому та свідкові він не бризкав газом з балончика, він розпилював газ у бік собаки. Як потрапило на них, він не знає. Свідок не кричала, тільки сказала, що їй щось попало в очі. Потерпілий після розпилення газу кричав: «Не треба» чи щось подібне. Ніяких команд він собаці не надавав. Спричинити смерть потерпілому він не хотів, після цих подій він проводжав потерпілого та свідка додому до свідка, йому ніхто не заважав.

Після подій працівники поліції казали, що це стаття 125 КК України. Він подивився у кримінальному кодексі та визначив, що оскільки він раніше не судимий, може бути призначений штраф та готовий був визнати вину за статтею 125 КК України, а з кваліфікацією за статтею 115 КК України, він не згоден.

Вина обвинуваченого підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами.

Так, потерпілий ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що він перебував у дружніх стосунках зі свідком ОСОБА_7 . В ніч з 17 на 18 серпня 2021 року в с. Котляреве Миколаївського району Миколаївської області він проводжав ОСОБА_7 додому. З ними також був його собака. На вулиці освітлення не було. На перехресті вул. Пушкіна та Садової їм назустріч на дорогу виїхав на велосипеді обвинувачений. Обвинувачений зупинився приблизно метрів за 10-15 він них, встав з велосипеда та мовчки підійшов до них. Коли обвинувачений був приблизно на відстані одного метра від них, він посвітив у його бік ліхтариком. Раніше ОСОБА_7 розказувала йому, що за нею постійно їздить ОСОБА_3 та коли він посвітив ліхтариком в його сторону, ОСОБА_7 сказала, що це він ( тобто - ОСОБА_3 ). В кишені обвинуваченого він помітив газовий балончик з червоною кришкою та зрозумів, що у обвинуваченого недобрі наміри. Він сказав обвинуваченому: « ОСОБА_9 поговоримо, ніхто нікого не чіпає». Обвинувачений розпилив газ йому в очі та відштовхнув його і він відступив метрів на п`ять назад, після чого він почув, як відкривається розкладний ніж та крикнув: «Поклади ніж!». Обвинувачений схопив його лівою рукою за потилицю та наніс удар в шию прямо та знизу вверх. Він схопився лівою рукою за руку обвинуваченого, в якій він тримав ніж, а потім – за лезо ножа, намагаючись витягти його з шиї, але обвинувачений не відпускав ножа, а витягнув його в напрямку зверху вниз, після чого він відчув як щось торкнулось по шиї, також в передню частину, але лівіше. Весь цей час обвинувачений тримав його рукою за потилицю та притискав до себе. В подальшому він опір обвинуваченому не чинив. Коли обвинувачений його відпустив, він протер очі, підняв голову та побачив, що обвинувачений тримає за потилицю ОСОБА_7 та намагається вдарити її рукою під пахву, але вона виставила вперед руки, після чого обвинувачений її відштовхнув та вона, відійшовши, сіла на землю. Обвинувачений склав ніж та поклав його до кишені. Куди подівся газовий балончик, він не бачив. Обвинувачений запитав: «Що мені з вами робити? Може, піти «вздьорнутись»?» (тобто, повіситись). Він сказав обвинуваченому, щоб він їхав додому. ОСОБА_7 кричала, що в неї кров, пече обличчя та вона нічого не бачить. Він запитав у обвинуваченого: «Навіщо? Тому що я з ОСОБА_10 (свідком)?» . На що обвинувачений йому відповів: «Так, треба було купити «ствол», найняти чоловіка, щоб вас вбити». Ці події тривали хвилин 20. Його собака втік після того, як обвинувачений розпилив газ. Обвинувачений посвітив йому ліхтариком на шию та сказав: «Ого, в тебе там шматок шкіри». Коли вони з ОСОБА_11 йшли додому, обвинувачений мовчки їхав за ними, поки вони не зайшли до будинку, де проживала ОСОБА_7 . Вже вдома у ОСОБА_7 він побачив рани у себе на шиї та на руці. А коли їхав до лікарні, то відчув, що під лівою пахвою щось тече та, піднявши руку, побачив кров та рану. Він перебував біля двох тижнів на стаціонарному лікуванні. Йому зашили рани на шиї, під пахвою та видалили сухожилля на руці. Тієї ночі на ньому була футболка синього кольору.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснила, що з обвинуваченим вона познайомилась у 2020 році через соціальну мережу Інтернет, вважаючи, що він входить до кола спільних знайомих. Під час зустрічі він сказав їй, що за нею давно спостерігає, любить її та все одно вона буде належати йому. Вона перестала відповідати на його дзвінки, але він продовжував їй писати та їздив за нею на велосипеді, запитував, коли вона буде йти додому, бо він не може її ніде «виловити», що « або вона буде з ним, або ні з ким, вона ще пожалкує, він вивезе її до лісу – і все…» та таке подібне. В ніч на 18.08.2021 року вона йшла додому та її проводжав потерпілий ОСОБА_6 . Вони йшли по лівій стороні дороги. Побачили, як назустріч їм, по правій стороні дороги, на велосипеді виїхав обвинувачений, який залишив велосипед та пішов їм назустріч. Коли він наблизився до них, вона стала попереду потерпілого, бо думала, що обвинувачений буде його бити. Обвинувачений розпилив в їх сторону газ з газового балончика, який був у нього в кишені. Газ потрапив їй до ротової порожнини та вона стала кашляти, побачила, як обвинувачений підійшов до потерпілого, узяв його за голову та почула, як потерпілий кричав: «Забери ніж!». Вона бачила ОСОБА_12 зі спини, він собою повністю закривав потерпілого. Вона стала бігти до них та кричала: «Пашо, не треба, що ти робиш?». Обвинувачений відпустив потерпілого, повернувся до неї, взяв її за потилицю, розпилив газ в очі та штовхнув. Вона впала на землю та стала кричати, оскільки пекло обличчя. Вона ввімкнула мобільний телефон та побачила на ньому кров, а потім помітила, що в неї палець порізаний. Вона запитала в обвинуваченого, що вона йому зробила, на що він сказав, щоб вона «закрила рота». Вона подивилась на потерпілого та побачила, що в нього з шиї тече кров. В цей час обвинувачений сказав: «Що мені з вами робити? Мені треба замовити вбивство, чи купити зброю, чи повіситись?». Потерпілий став його заспокоювати, а вона сиділа на землі. Обвинувачений підійшов до неї та запитав, чи в неї щось болить, а вона злякалась та ще голосніше стала кричати і обвинувачений відійшов від неї. Потім вона сказала, що їй треба додому та вони з потерпілим пішли далі, а обвинувачений йшов за ними, на відстані приблизно двох метрів, поки вони не зайшли з потерпілим до неї додому. По дорозі потерпілий показав їй ліву руку з пораненням, а коли прийшли додому, вона побачила у нього два порізи на шиї, один з яких був більший, з рани звисала шкіра, а також під пахвою. Вона сказала батькові, що на них напав ОСОБА_3 . Батько викликав поліцію, потім викликали швидку допомогу. Потерпілого забрали до лікарні, він лікувався в мікрохірургічному відділенні. В цей день до зустрічі з обвинуваченим у потерпілого тілесних ушкоджень не було. Коли її проводжав потерпілий, з ними був його собака, який одразу втік після того, як обвинувачений розпилив газ. Обвинувачений до та під час нападу нічого не говорив. Потерпілий був одягнений у футболку темно-синього кольору та шорти чорного кольору. Потерпілий їй розказував, що він почув специфічний звук та зрозумів, що обвинувачений відкрив розкладний ніж.

Вина обвинуваченого підтверджується також дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами, а саме:

даними протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 18.08.2021 року, відповідно до якого від потерпілого ОСОБА_6 прийнята заява про притягнення до відповідальності мешканця с. Котлярове ОСОБА_3 , який 18.08.2021 року приблизно о 01.00год. в с. Котляреве на перехресті вул. Пушкіна та Садової наніс йому тілесні ушкодження ножем;

листом КНП Миколаївської міської ради «Міська лікарня № 5», відповідно до якого ОСОБА_6 18.08.2021 року 0 03.00год. був доставлений каретою швидкої медичної допомоги з різаними ранами шиї, пахвової ділянки та долоні у приймальне відділення та оглянутий лікарем хірургом, та копією журналу №1 обліку амбулаторних операцій, відповідно до даних якого 18.08.2021р. потерпілому була проведена медична обробка ран шиї та підпахвової ділянки зліва;

заявою ОСОБА_7 від 18.08.2021 року про добровільну видачу предмету – чоловічої футболки синього кольору з надписом білого кольору, належну ОСОБА_6 ;

даними протоколу огляду предметів від 18.08.2021 року, відповідно до якого об`єктом огляду є чоловіча футболка синього кольору з написом білого кольору, на якій виявлені сліди темно-бурого та світлого кольору;

заявою обвинуваченого від 18.08.2021 року про добровільну видачу ножів, в тому числі і розкладного ножа «Skif», та газового балончика «Терен», які оглянуті відповідно до протоколу огляду предметів від 18.08.2021 року;

протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 19.08.2021 року за участі потерпілого, відповідно до якого останній у присутності понятих впізнав за фотознімками на фото № 2 обвинуваченого ОСОБА_3 як чоловіка, який 18.08.2021 року приблизно о 01.00год. після розпилення газу наніс йому удари ножем у шию та підпахвову зону;

даними висновку експерта за результатами судово-медичної експертизи по медичним документам на ім`я ОСОБА_6 , проведену з 07.10.2021р. по 11.10.2021р., відповідно до якого у потерпілого мають місце тілесні пошкодження у вигляді різаної рани лівої кисті з пошкодженням сухожилків-згиначів другого пальця, різаної рани шиї, лівої пахвової ділянки, які могли утворитись від дії будь-яким колюче-ріжучим предметом, не виключено клинком ножа. Дані тілесні ушкодження могли утворитись від не менше ніж 3 дій будь-яким колюче-ріжучім предметом. По ступеню тяжкості дані тілесні ушкодження відносяться: різана рана шиї, лівої пахвової ділянки – до категорії легких тілесних ушкоджень, що призвели до короткочасного розладу здоров`я; різаної рани лівої кисті з пошкодженням сухожилків-згиначів другого пальця – до категорії середнього ступеню тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров`я. При нанесенні тілесних пошкоджень потерпілий міг бути звернений передньою стороною тіла до нападника (нападників). Дані тілесні ушкодження небезпечними для життя потерпілого не являються.

Під час слідчого експерименту, проведеного 26.10.2022року за участю потерпілого, останній у присутності понятих пояснив та за участю статиста продемонстрував, як обвинувачений підійшов до них на відстань приблизно 1м., розпилив газ з газового балончика з червоною кришкою, який тримав у лівій кишені, йому в очі, після чого схопив його лівою рукою за потилицю та шию, пригнувши до себе, після чого наніс удар ножем, який тримав у правій руці, йому в область шиї. Він схопився за лезо ножа, після чого обвинувачений наніс удар йому під пахву зліва. Далі відпустив його та пішов до свідка, намагаючись і їй нанести удар, але вона виставила руки вперед. Після чого обвинувачений запитав, що йому з ними робити, треба було найняти людей, щоб їх вбити, чи самому повішатись? Він сказав обвинуваченому, щоб він їхав додому, він (потерпілий) скаже, що впав та порізався, але обвинувачений стояв та нічого не казав. Потім він сказав, що свідкові час додому, та вони з ОСОБА_7 пішли дані, а обвинувачений їхав за ними, поки вони не зайшли до свідка додому.

Аналізуючи досліджені докази у справі, суд дійшов висновку про доведеність вини обвинуваченого в умисному спричиненні потерпілому легких тілесних ушкоджень, що призвели до короткочасного розладу здоров`я, та тілесних ушкоджень середньої тяжкості, оскільки дії обвинуваченого знаходяться у прямому причинному зв`язку з отриманими потерпілим тілесними ушкодженнями.

Суд критично оцінює позицію захисту щодо необережного нанесення потерпілому тілесних ушкоджень під час вчинення дій з метою заспокоїти собаку, оскільки і потерпілий, і свідок зазначили, що собака одразу побіг після першого розпилення обвинуваченим газу, крім того, сам обвинувачений зазначив, що потерпілий будь-яких команд собаці не надавав, а після застосування газового балончику та під час застосування ножа він собаку не бачив та не чув.

Також, за поясненнями потерпілого та свідка, обвинувачений спочатку їхав на велосипеді, а побачивши їх, зупинився та, поклавши велосипед на землю, підійшов до них та нічого не пояснюючи, розпилив газ їм в обличчя. В цій частині пояснення потерпілого та свідка узгоджуються і з поясненнями обвинуваченого, який зазначив, що побачивши потерпілого та свідка, він встав з велосипеда та поклав його на дорозі. Перед розпиленням газу та подальших дій ані він потерпілому, ані потерпілий йому нічого не казав.

Вина обвинуваченого підтверджується показаннями потерпілого, наданими в судовому засіданні під час слідчого експеримента, та свідка, відповідно до яких обвинувачений, зупинившись за декілька метрів від них та залишивши велосипед, підійшов до них та спочатку розпилив сльозоточивий газ, після чого, підійшовши до потерпілого та витягнувши розкладний ніж, схопив потерпілого лівою рукою за голову, а правою наніс удар ножем в область шиї, а коли потерпілий намагався захиститись, схопившись за лезо ножа, не припинив свої дії, а висмикнувши ніж, наніс удар у ліву пахвову ділянку тіла потерпілого.

Пояснення потерпілого також узгоджуються з висновками експерта, відповідно до якого раневий канал на шиї зліва йде спереду назад та зверху вниз в латеральному напрямку, що не узгоджується з показаннями обвинуваченого, відповідно до якого він махнув ножем вверх та зліва направо, в бік ліхтарика, який потерпілий тримав у правій руці, стоячи до нього обличчям. Також показання потерпілого узгоджуються з показаннями свідка, яка зазначила, що обвинувачений спочатку розпилив газ, від якого вона закашлялась, та бачила, як обвинувачений тримав потерпілого за голову, потерпілий кричав, щоб обвинувачений кинув ніж, а коли вона підбігла до них, обвинувачений залишив потерпілого та розпилив газ їй в обличчя. До зустрічі з обвинуваченим у цей день у потерпілого тілесних ушкоджень не було, а після цих подій вона бачила рани на руці потерпілого, на шиї та кров на футболці.

Дії обвинуваченого, а саме: застосування ним спочатку сльозоточивого газу, а потім ножа, неодноразове нанесення ударів ножем, в тому числі в область шиї та тулуба потерпілого, попередньо схопивши потерпілого за голову та притискаючи до себе, на думку суду, свідчить про намір обвинуваченого саме спричинити тілесні ушкодження потерпілому, а не відігнати собаку.

Органами досудового розслідування обвинуваченому пред`явлене обвинувачення за ч.2 ст. 15, ч.1 ст. 115 КК України, а саме – у закінченому замаху на умисне заподіяння смерті іншій особі, яке не доведено до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки потерпілого з тілесними ушкодженнями було доставлено до лікарні, де надано невідкладну допомогу та збережено життя.

Згідно зі ст. 15 КК України замахом на злочин є вчинення особою з прямим умислом діяння (дії або бездіяльності), безпосередньо спрямованого на вчинення злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу, якщо при цьому злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від її волі. Закінченим є замах, якщо особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її волі.

Якщо умисне вбивство може бути вчинено як з прямим, так і з непрямим умислом, то замах на умисне вбивство можливий лише з прямим умислом, тобто коли вчинене свідчило про те, що винний усвідомлював суспільну небезпечність своїх дій, передбачав можливість або неминучість настання смерті іншої людини і бажав її настання, однак смертельний результат не настав з незалежних від нього обставин.

У випадку, коли під час замаху на злочин винний спрямовує свою волю на запобігання настанню суспільно небезпечного наслідку, в такому разі може мати місце добровільна відмова від вчинення злочину - остаточне припинення особою за своєю власною волею замаху на злочин, якщо при цьому вона усвідомлювала можливість доведення злочину до кінця.

Подібні висновки містяться у Постанові Верховного суду від 29 січня 2020 року ( справа № 710/112/16-к), 13 лютого 2020 року ( справа № 164/1826/17).

       В судовому засіданні на підставі досліджених доказів встановлено, що після нанесення поранення в область шиї потерпілого, останній опору не чинив, обвинувачений після спричинення потерпілому тілесних ушкоджень бачив рану на шиї останнього, яку вважав не значною, після вчинених дій ще спілкувався з потерпілим та свідком, після чого їхав за ними, поки вони йшли додому. Отже, у обвинуваченого було достатньо часу та можливостей реалізувати свій намір, оскільки, за поясненням потерпілого, після нанесення йому ударів ножем, обвинувачений склав ніж та поклав до своєї кишені, а за поясненнями обвинуваченого, розкладний ніж «Skif» та газовий балончик, які були у нього тієї ночі, він добровільно видав працівникам поліції, що підтверджено також його заявою та протоколом огляду предметів. Отже, маючи реальну можливість заподіяти смерть потерпілому, будь-яких дій щодо потерпілого обвинувачений більше не вчиняв.

Також висновки досудового розслідування щодо збереження життя потерпілого лише внаслідок своєчасного надання медичної допомоги не підтверджені наявними у справі доказами, оскільки відповідно до висновку експерта за результатами судово-медичної експертизи по медичним документам на ім`я ОСОБА_6 від 11.10.2021р. спричинені потерпілому тілесні ушкодження по ступеню тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що призвели до короткочасного розладу здоров`я та середнього ступеню тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров`я, дані тілесні ушкодження небезпечними для життя потерпілого не являються.

Відповідно до ст. 337 КПК України, з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що поведінка обвинуваченого до, під час та безпосередньо після вчинення злочину, свідчить про відсутність в нього умислу на вбивство потерпілого та доводить те, що він діяв з неконкретизованим умислом, допускаючи можливість як заподіяння будь-якої шкоди здоров`ю, так і настання смерті потерпілого, а тому повинен нести відповідальність лише за фактично заподіяні наслідки, а саме за ч.2 ст. 125 КК України та за ч.1 ст. 122 КК України.

Обираючи вид та міру покарання обвинуваченому, судом враховується, що він вчинив кримінальні правопорушення, які відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком та нетяжким злочином, раніше не судимий, офіційно не працевлаштований, на утриманні неповнолітніх дітей не має, негативно характеризується за місцем проживання, на обліку у лікаря-нарколога чи лікаря-психіатра не перебуває.

Обставин, які пом`якшують покарання, під час судового розгляду не встановлено.

Обставин, які обтяжують покарання, під час судового розгляду не встановлено.

Враховуючи тяжкість та обставини вчинених кримінальних правопорушень, дані про особу обвинуваченого, суд приходить до висновку про призначення обвинуваченому покарання у виді обмеження волі в межах санкцій, передбачених ч.2 ст. 125, ч.1 ст. 122 КК України.

На підставі ст. 72 КК України, в строк відбування покарання обвинуваченому слід зарахувати строк попереднього ув`язнення з 26 серпня 2021 року по 18 жовтня 2021 року та з 27 жовтня 2022 року по 30 березня 2023 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні обмеження волі.

На підставі статті 368 КПК України підлягає зняттю арешт, накладений ухвалами слідчого судді Ленінського районного суду м. Миколаєва від 26 серпня 2021 року на чоловічу футболку синього кольору з надписом білого кольору, розкладний ніж металевий, сталевий розкладний ніж, розкладний ніж «Skif», балончик марки «Терен».

На підставі ст. 100 КПК України речовими доказами у справі слід розпорядитись наступним чином: чоловічу футболку синього кольору з надписом білого кольору у сейф-пакеті SUD 3045267, передану на зберігання до Відділення поліції №4 МРУП ГУНП в Миколаївській області та належну потерпілому ОСОБА_6 – слід повернути останньому за належністю, а при не витребуванні - знищити; розкладний ніж «Skif», балончик марки «Терен», передані на зберігання до Відділення поліції №4 МРУП ГУНП в Миколаївській області – підлягають знищенню; розкладний ніж металевий та сталевий розкладний ніж, передані на зберігання до Відділення поліції №4 МРУП ГУНП в Миколаївській області, слід повернути обвинуваченому, а при не витребуванні – знищити.

Цивільний позов у справі не заявлявся.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.

Судові витрати у справі відсутні.

Керуючись ст. ст. 366, 367-369, 374 КПК України,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 125 КК України, ч.1 ст. 122 КК України та призначити йому покарання:

за ч.2 ст. 125 КК України – у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік 6 (шість) місяців;

за ч.1 ст. 122 КК України – у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки.

На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити обвинуваченому ОСОБА_3 до відбування покарання у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки.

Строк покарання рахувати з моменту виконання вироку.

На підставі ст. 72 КК України в строк покарання обвинуваченому ОСОБА_3 зарахувати строк перебування під вартою з 26 серпня 2021 року по 18 жовтня 2021 року та з 27 жовтня 2022 року по 30 березня 2023 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні обмеження волі.

Зняти арешт, накладений ухвалами слідчого судді ухвалами слідчого судді Ленінського районного суду м. Миколаєва від 26 серпня 2021 року на чоловічу футболку синього кольору з надписом білого кольору, розкладний ніж металевий, сталевий розкладний ніж, розкладний ніж «Skif», балончик марки «Терен».

Речові докази у справі: чоловічу футболку синього кольору з надписом білого кольору у сейф-пакеті SUD 3045267, передану на зберігання до Відділення поліції №4 МРУП ГУНП в Миколаївській області та належну потерпілому ОСОБА_6 – повернути останньому за належністю, а при не витребуванні - знищити; розкладний ніж «Skif», балончик марки «Терен», передані на зберігання до Відділення поліції №4 МРУП ГУНП в Миколаївській області – знищити; розкладний ніж металевий та сталевий розкладний ніж, передані на зберігання до Відділення поліції №4 МРУП ГУНП в Миколаївській області, - повернути обвинуваченому, а при не витребуванні – знищити.

Цивільний позов у справі не заявлявся.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.

Судові витрати у справі відсутні.

На вирок може бути подана апеляція до Миколаївського апеляційного суду через Жовтневий районний суд Миколаївської області протягом 30 днів з дня його проголошення. Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1