Справа № 2 - 1772 / 10 /11
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 лютого 2010 року Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого – судді Попрас В.О.,
при секретарі - Бутиріної О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної виконавчої служби у Київському районі м. Харкова, ТОВ „Мультимедіа софт”, ОСОБА_2, треті особи: приватний нотаріус ОСОБА_3, КП „Харківське міське бюро технічної інвентаризації” про визнання недійсними договору, прилюдних торгів, акту проведення прилюдних торгів і свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, -
В С Т А Н О В И В :
14.03.2006 р. ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою, яку в ході судового розгляду справи доповнила та просить суд визнати недійсними договір від 10 січня 2006 року, укладений між Державною виконавчою службою у Київському районі м. Харкова і ТОВ „Мультимедіа софт”, про проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна. Також просить визнати недійсними прилюдні торги, протокол і акт проведення прилюдних торгів від 14 лютого 2006 року та свідоцтво від 28 лютого 2006 року Серія ВСО № 045673 про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів. В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначає, що Державною виконавчою службою у Київському районі м. Харкова 29.03.2004 р. було поновлено виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого надпису нотаріуса. 10.01.2006 р. Державна виконавча служба у Київському районі м. Харкова і ТОВ „Мультимедіа софт” уклали договір про проведення прилюдних торгів з реалізації майна ОСОБА_1 14.02.2006 р. ТОВ „Мультимедіа софт” провело прилюдних торги по реалізації майна позивачки - квартири АДРЕСА_1, яку згідно протоколу прилюдних торгів придбала відповідачка ОСОБА_2 Позивачка вважає, що договір від 10.01.2006 р. про проведення прилюдних торгів є недійсним в силу закону, оскільки на час його укладення Державна виконавча служба у Київському районі м. Харкова згідно ст.ст. 25, 37 Закону України „Про виконавче провадження” втратила право на проведення виконавчих дій, в тому числі право на укладання зазначеного договору. Оскільки договір від 10.01.2006 р. укладено незаконно, позивачка вважає, що всі послідуючі дії ТОВ „Мультимедіа софт” по проведенню прилюдних торгів також є незаконними і не породжують юридичних наслідків.
Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 30.05.2007 р. позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково. Визнано недійсними прилюдні торги з реалізації квартири АДРЕСА_2, що належала позивачці ОСОБА_1, проведені 14.02.2006 г. ТОВ „Мультимедіа софт”. Визнано недійсним свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, видане 28.02.2006 р. приватним нотаріусом ОСОБА_3, яким посвідчувалось, що ОСОБА_2 належить право власності на трикімнатну квартиру АДРЕСА_2, придбану нею за 98000 грн. Стягнуто з ТОВ „Мультимедіа софт” на користь ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 98000 грн., отримані ТОВ „Мультимедіа софт” від ОСОБА_2 за придбану трикімнатну квартиру АДРЕСА_2.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 16.12.2009 р. задоволено заяви ОСОБА_2 та її представника ОСОБА_4 про перегляд рішення Київського районного суду м. Харкова від 30.05.2007 р. у зв’язку з нововиявленими обставинами. Рішення Київського районного суду м. Харкова від 30.05.2007 р. по справі за позовом ОСОБА_1 до Державної виконавчої служби у Київському районі м. Харкова, ТОВ „Мультимедіа софт”, ОСОБА_2 про визнання недійсними договору, прилюдних торгів, акту проведення публічних торгів і свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів скасовано за нововиявленими обставинами.
В судовому засіданні в ході розгляду справи позивачка, її представник позов підтримали, просили позовні вимоги задовольнити, посилаючись на те, що в порушення вимог ст. 25 Закону України „Про виконавче провадження” державний виконавець проводив виконавчі дії в строк, більший ніж 6 місяців з дня відкриття виконавчого провадження, тому вважають, що ДВС у Київському районі м. Харкова втратило право на проведення виконавчих дій та укладення договору з ТОВ „Мультимедіа софт” про проведення публічних торгів по реалізації квартири позивачки. Крім того, вважають, що було порушено суб’єктивне право позивачки, оскільки вона не була належним чином повідомлена про час і місце проведення прилюдних торгів.
Представник відповідача ТОВ „Мультимедіа софт” просив суд в задоволені позову відмовити.
Представник відповідачки ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, посилаючись на те, що позивачці було відомо про відкриття виконавчого провадження про звернення стягнення на її квартиру, оскільки 15.01.2002 р. її представник подавав скаргу на дії нотаріуса, а 12.05.2004 р. сама позивачка подавала заяву начальнику ВДВС Київського району м. Харкова про неможливість надати техпаспорт на квартиру. Проте позивачка добровільно не виконала виконавчого надпису нотаріуса та не давала можливості державному виконавцю проводити виконавчі дії, не допускаючи його в квартиру, що підтверджується актами від 23.09.2004 р. та від 11.05.2005 р. Після проведення оцінки квартири позивачки, 17.05.2005 р. була винесена постанова про поновлення виконавчого провадження, яка була направлена сторонам, а 20.05.2005 р. ОСОБА_1 була повідомлена про вартість її квартири. Про дату та місце проведення торгів позивачка була повідомлена, оскільки про реалізацію квартири ТОВ „Мультимедіа софт” була дана об’ява в газеті „Город-інформ” № 7 від 28.01.2006 р. та направлено 10.02.2006 р. повідомлення ОСОБА_5 Вважає, що реалізація квартири позивачки з прилюдних торгів було проведено у відповідності до вимог Закону України „Про виконавче провадження” та Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27.01.1999 № 68/5, тому задоволені позову просив відмовити.
Представник Київського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, КП „Харківське міське бюро технічної інвентаризації”, приватний нотаріус ОСОБА_3 в судове засідання не з’явились, про місце і час судового розгляду справи повідомлялись належним чином, подали до суду заяви, в яких просили розглядати справу у їх відсутність, тому у відповідності до вимог ст. 169 ЦПК України суд розглядає справу у їх відсутність.
Суд, заслухавши пояснення позивачки та її представника, представників відповідачів ТОВ „Мультимедіа софт” та ОСОБА_2, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Згідно свідоцтва про право на спадщину по заповіту, виданого Восьмою ХДНК 26.05.1998 р. за реєстровим № 6-1779, позивачці ОСОБА_1 належала квартира АДРЕСА_3.
Позивачка ОСОБА_1 зайняла у ОСОБА_6 грошові кошти в розмірі 24750 грн. та в забезпечення своєчасної сплати грошей передала в заставу, згідно договору застави нерухомого майна від 02.04.2001 р., належну їй квартиру АДРЕСА_3.
27.11.2001 р. приватним нотаріусом ОСОБА_7 був здійснений виконавчий надпис про звернення стягнення на 3-х кімнатну квартиру АДРЕСА_3, що належала позивачці ОСОБА_1, з метою задоволення вимог ОСОБА_6 у сумі 24750 грн. за рахунок коштів, виручених від реалізації квартири (виконавче провадження № 11 індекс 13 а.с.5).
29.11.2001 р. державним виконавцем ВДВС Київського районного управління юстиції м. Харкова було відкрите виконавче провадження № 14088/9 по примусовому виконанню виконавчого надпису приватного нотаріуса ОСОБА_7 про звернення стягнення на 3-х кімнатну квартиру АДРЕСА_3, що належала позивачці ОСОБА_1М, за рахунок коштів, виручених від реалізації квартири, задовольнити вимоги ОСОБА_6 в сумі 24759 грн., та грошової суми - 501,50 грн. за вчинення виконавчого надпису (виконавче провадження № 11 індекс 13 а.с.2).
09.01.2002 р. державним виконавцем Андерс В.М. винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 (виконавче провадження № 11 індекс 13 а.с.9).
16.02.2002 р. виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого надпису приватного нотаріуса ОСОБА_7 було зупинено до розгляду по суті цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_8 про визнання недійним договору залогу нерухомого майна (виконавче провадження № 11 індекс 13 а.с.15).
17.03.2004 р. рішенням судової колегії судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області відмовлено в задоволені позовну ОСОБА_1 про визнання недійсним договору застави нерухомого майна та виконавчого надпису, скасована ухвала суду про зупинення виконавчого провадження (виконавче провадження № 11 індекс 13 а.с.21-22).
29.03.2004 р. постановою № 113 поновлено виконавче провадження про звернення стягнення на 3-х кімнатну квартиру АДРЕСА_3, що належала позивачці ОСОБА_1, для задоволення вимог ОСОБА_6 в сумі 24759 грн. Про що позивачка ОСОБА_1 була повідомлена (т.1 а.с.74-76).
В зв’язку з необхідністю провести оцінку заставленого майна, 22.09.2004 р. виконавче провадження по виконанню виконавчого надпису № 4310 приватного нотаріуса ОСОБА_7 було зупинено (виконавче провадження № 11 індекс 13 а.с.35).
Експертом ОСОБА_9 було проведено оцінку 3-х кімнатної ізольованої квартири АДРЕСА_3. Згідно звіту експерта про оцінку майна на 17.05.2005 р. вартість квартири складала 97810 грн. (виконавче провадження № 11 індекс 13 а.с.54-82).
17.05.2005 р. після проведення експертизи постановою № 11/13 П було поновлено виконавче провадження по виконанню виконавчого надпису № 4310 приватного нотаріуса ОСОБА_7
10.01.2006 р. ДВС Київського району м. Харкова і ТОВ „Мультимедіа софт” уклали договір № 6210001 про надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна - 3-х кімнатної ізольованої квартири АДРЕСА_3, що є власністю ОСОБА_1 (виконавче провадження № 11 індекс 13 а.с.87-89).
Судом не вбачається підстав для визнання недійсним договору від 10 січня 2006 року, укладений між Державною виконавчою службою у Київському районі м. Харкова і ТОВ „Мультимедіа софт”, про проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна, оскільки реалізація предмета застави, на який звернене стягнення, у відповідності до вимог ст. 591 ЦК України провадиться шляхом продажу з публічних торгів.
Крім того, статтею 61 Закону України „Про виконавче провадження” передбачено, що реалізація арештованого майна, за винятком вилученого за законом з обігу та зазначеного в частині п’ятій статті 55 цього Закону здійснюється спеціалізованими організаціями, які залучаються на тендерній (конкурсній) основі, на підставі договорів між Державною виконавчою службою та спеціалізованими організаціями шляхом його продажу на прилюдних торгах.
Прилюдні торги за своєю юридичною природою – це продаж майна, на яке звернено стягнення і яке підлягає реалізації. Власник цього майна стає покупець, котрий запропонував за нього у ході торгів найвищу ціну. Таким чином, під час проведення прилюдних торгів укладається угода про передачу майна у власність сторонами якої є покупець – учасник прилюдних торгів, котрим може бути фізична чи юридична особа і продавець – відділ ДВС в особі спеціалізованої організації що організовує та проводить ці прилюдні торги за договором із державною виконавчою службою.
14.02.2006 р. були проведені прилюдні торги по реалізації майна по договору № 6210001 від 10.01.2006 р., яке належить позивачці ОСОБА_1 - 3-х кімнатної ізольованої квартири АДРЕСА_3 (виконавче провадження № 11 індекс 13 а.с.94-95).
28.02.2006 р. начальником Державної виконавчої служби у Київському районі м. Харкова був затверджений акт про проведення прилюдних торгів, згідно якого переможець торгів ОСОБА_2 за 98000 грн. придбала реалізоване майно: трикімнатну квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_4 (виконавче провадження № 11 індекс 13 а.с.95)
Як вбачається з листа головного редактора газети „Город-інформ” від 23.10.2009 р. № 23/10 та наданих копій аркушів газети „Город-інформ” від 28.01.2006 р. № 7 – об’ява про продаж 3-х кімнатної ізольованої квартири АДРЕСА_3 була опублікована в газеті „Город-інформ” № 7 від 28.01.2006 р. на сторінці №13. Об’ява була розміщена Харківським філіалом ТОВ „Мультимедіа софт” (т.2 а.с.63-65).
Згідно листа суб’єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_10 № 09/11 від 09.11.2009 р., видана ним довідка щодо вартості 3-х кімнатної квартири АДРЕСА_3 носить інформаційних характер і не є документом, що підтверджує вартість квартири. Звіт незалежної оцінки 3-х кімнатної квартири АДРЕСА_3 ним не складався (т.2 а.с.66-68).
З тексту договору № 6210001 від 10.01.2006 р., укладеному ДВС Київського району м. Харкова і ТОВ „Мультимедіа софт”, про надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна - 3-х кімнатної ізольованої квартири АДРЕСА_3, вбачається, що за цим договором Виконавча служба передає Спеціалізованій організації для реалізації державним виконавцем нерухоме майно, а Спеціалізована організація здійснює його реалізацію на прилюдних торгах у порядку, встановленому Законом України „Про виконавче провадження”, іншими Законами України, Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 27.10.99 № 68/5 (т.1 а.с. 41-43, т.2 а.с.69-70).
12.08.2009 р. представник відповідачки ОСОБА_2 – ОСОБА_4 звернувся до Міністра юстиції України ОСОБА_11 з листом, в якому просив провести перевірку виконавчого провадження № 14088/9 від 29.11.2001 р. з виконання виконавчого надпису № 4310 від 27.11.2001 р. щодо дотримання державним виконавцем „Порядку реалізації нерухомо майна” та розтлумачити який „Порядок реалізації нерухомого майна” яке було в заставі, повинен був вибраний державним виконавцем „Тимчасове положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна”, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 27.10.99 р. № 68/5 або постанови Кабінету Міністрів України „Про затвердження Положення про порядок проведення аукціону (прилюдних торгів) з реалізації заставленого майна” від 22.12.1997 р. № 1448 (т.2 а.с.77-78).
Згідно відповіді першого заступника директора Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 31.08.2009 р. умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконання у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України „Про виконавче провадження”.
Відповідно до статті 61 Закону України „Про виконавче провадження” реалізація арештованого майна, за винятком майна, вилученого за законом з обігу та зазначеного в частині восьмій статті 55 цього Закону, здійснюється спеціалізованими організаціями, які залучаються на тендерній (конкурсній) основі, на підставі договорів між Державною виконавчою службою та спеціалізованими організаціями шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах. Порядок реалізації майна, зазначеного в частині восьмій статті 55 цього Закону, визначається Міністерством фінансів України за погодженням з Національним банком України, а іншого майна – Кабінетом Міністрів України.
Примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України „Про іпотеку”. Відповідно до пункту 2 Розділу VI „Прикінцеві положення” даного Закону законодавчі та інші нормативні акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.
Зокрема, частинами першою та другою статті 41 Закону України „Про іпотеку” визначено, що реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або виконавчим надписом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України „Про виконавче провадження”, з дотриманням вимог цього Закону.
Порядок проведення прилюдних торгів, статус спеціалізованих організацій, на які покладаються реалізація нерухомого майна та умови здійснення операцій з нерухомим майном, визначено Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27.01.1999 № 68/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.11.1999 за № 745/4038, яке розроблено на виконання статей 61, 66 Закону України „Про виконавче провадження”.
Враховуючи викладене, при реалізації арештованого державним виконавцем у виконавчому провадженні нерухомого майна, необхідно керуватися нормами Закону України „Про виконавче провадження” та Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна (т.2 а.с.23).
28.02.2006 р. приватним нотаріусом ОСОБА_3 на підставі затвердженого начальником ДВС у Київському районі м. Харкова 28.02.2006 р. акту про проведення прилюдних торгів від 14.02.2006 р. було видано свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, яким посвідчувалось, що ОСОБА_2 належить право власності на трикімнатну квартиру АДРЕСА_5 (т.1 а.с. 65-66, т.2 а.с. 119).
Закон України «Про виконавче провадження» визначає умови та порядок виконання, зокрема, виконавчих надписів нотаріусів , що підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх у добровільному порядку. Сторонами у виконавчому провадженні є стягував і боржник. Вони мають право знайомитись з матеріалами виконавчого провадження, заявляти клопотання, брати участь у проведенні виконавчих дій, давати пояснення в процесі виконавчих дій, висловлювати свої доводи, міркування з усіх питань, що вникають в ході виконавчого провадження, утому числі при проведенні експертизи, заявляти відводи та оскаржувати дії (бездіяльність) державного виконавця з питань виконавчого провадження та користуватись іншими правами, наданими вказаним Законом.
Боржник зобов’язаний у строк, встановлений державним виконавцем, надати достовірні відомості про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, рахунки в банках та фінансових установах, своєчасно з’являтись за викликом державного виконавця, письмо повідомляти державного виконавця про майно, що перебуває в заставі або в інших осіб, а також про кошти та майно, належні боржникові від інших осіб.
Згідно статті 85 Закону України „Про виконавче провадження”, розділу VII Цивільно-процесуального кодексу України боржники мають право звернутись до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією чи бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час проведення виконавчих дій порушені їх права чи свободи.
В разі обґрунтованості скарги суд своєю ухвалою зобов’язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушені або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.
Позивачці було відомо, що 29.11.2001 р. державним виконавцем ВДВС Київського районного управління юстиції м. Харкова було відкрите виконавче провадження № 14088/9 по примусовому виконанню виконавчого надпису приватного нотаріуса ОСОБА_7 про звернення стягнення на 3-х кімнатну квартиру АДРЕСА_3, що належала позивачці ОСОБА_1М, за рахунок коштів, виручених від реалізації квартири задовольнити вимоги ОСОБА_6 в сумі 24759 грн., та грошової суми - 501,50 грн. за вчинення виконавчого надпису.
Боржник ОСОБА_1 своїх обов’язків не виконувала й своїми правами не скористалась в процесі проведення виконавчих дій по відкритому виконавчому провадженню № 14088/9 по примусовому виконанню виконавчого надпису приватного нотаріуса ОСОБА_7 про звернення стягнення на 3-х кімнатну квартиру АДРЕСА_3, дій виконавчої служби в передбаченому законом порядку не оскаржувала, а пред’явила позов до виконавчої служби та покупця спірної квартири з публічних торгів про визнання їх недійсними з поверненням їй квартири, що не передбачено законодавством, яке регулює примусове виконання виконавчих документів про звернення стягнення на заставлене майно.
У Цивільно-процесуальному кодексі України та Законі України «Про виконавче провадження» відсутні правові норми, які б давали право боржникам звертатись з позовом про визнання публічних торгів недійсними, як і відсутні зазначення умов визнання їх такими, а містять лише норми визнання публічних торгів такими, що не відбулися.
Приймаючи до уваги викладене, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, суд вважає, що слід відмовити в задоволенні позовних вимог щодо визнання недійсними прилюдних торгів по реалізації квартири АДРЕСА_3, яка належить позивачці ОСОБА_1
З урахуванням вимог Закону України „Про виконавче провадження”, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання недійсними договору від 10.01.2006 р., укладеного між Державною виконавчою службою у Київському районі м. Харкова і ТОВ „Мультимедіа софт”, про проведення публічних торгів з реалізації арештованого майна задоволенню не підлягають, а також не підлягають задоволенню позовні вимоги щодо визнання недійсним свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, видане 28.02.2006 р. приватним нотаріусом ОСОБА_3, яким посвідчувалось, що ОСОБА_2 належить право власності на трикімнатну квартиру АДРЕСА_2, придбану нею за 98000 грн., що належала боржнику ОСОБА_1, оскільки вказані вимоги позивачки не ґрунтуються на Законі.
Не підлягають задоволенню також позовні вимоги, щодо визнання недійсними протоколу і акту проведення публічних торгів від 14.02.2006 р., оскільки протокол і акт фіксують події, які відбувались під час проведення публічних торгів та їх результати, а в судовому засіданні позивачка не довела, що протокол і акт проведення публічних торгів від 14.02.2006 р., не відповідали подіям, які відбувались під час проведення публічних торгів і їх результату.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 209, 212, 213-215 ЦПК України, ст. 591 ЦК України, Законом України „Про виконавче провадження”, суд –
В И Р І Ш И В :
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання недійсними договору, прилюдних торгів, акту проведення прилюдних торгів і свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-дневний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.
СУДДЯ