ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 541/1629/20 Номер провадження 22-ц/814/622/24Головуючий у 1-й інстанції Третяк О. Г. Доповідач ап. інст. Одринська Т. В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2024 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді: Одринської Т.В.,

Суддів: Панченка О.О., Пікуля В.П.,

за участю секретаря Сальної Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в м. Полтава цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Печерського ВДВС у місті Києві центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Нагайчука Миколи Володимировича, заінтересована особа: ОСОБА_2

за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Данильчука Сергія Григорійовича

на ухвалу Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 18 серпня 2023 року,

       В С Т А Н О В И В :

В липні 2023 року ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Данильчука С.Г., звернулася до суду зі скаргою на дії державного виконавця Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) Нагайчука Миколи Володимировича, в якій просить: визнати неправомірними дії державного виконавця щодо складеного розрахунку заборгованості зі сплати аліментів станом на 23.05.2023 року та зобов`язати державного виконавця вжити заходів до скасування розрахунку заборгованості по сплаті аліментів - станом на 23.05.2023; вжити заходів для проведення перерахунку заборгованості по сплаті аліментів.

Скарга мотивована тим, що рішенням Миргородським міськрайонним судом Полтавської області від 12.03.2021 року по справі № 541/1629/20 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітніх дітей, сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 18000 гривень щомісяця, починаючи з 28.09.2020 року до досягнення дітьми повноліття. Сума визначених аліментів підлягає щорічній індексації відповідно до закону.

30.06.2021 року державним виконавцем Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Київ) Нагайчуком Миколою Володимировичем відкрито виконавче провадження № 65926768. За зверненням ОСОБА_1 державним виконавцем проведено розрахунок заборгованості зі сплати аліментів станом на 23.05.2023 року.

Представник стягувача вважає розрахунок невірним, так як аліменти в сумі 18000 гривень з ОСОБА_2 не стягуються, а стягуються в сумі 9000 гривень. Однак державний виконавець зазначає, що заборгованість відсутня. Рішення про зменшення розміру аліментів судом не приймалось. Представник стягувача вважає, що складений державним виконавцем розрахунок заборгованості зі сплати аліментів суперечить закону та порушує її права як стягувача аліментів.

Ухвалою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 18 серпня 2023 року у задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця Печерського ВДВС у місті Києві центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Нагайчука Миколи Володимировича, заінтересована особа: ОСОБА_2 – відмовлено.

Ухвала мотивована тим, що старший син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з січня 2021 року постійно проживає з батьком, аліменти за рішенням суду присуджені на утримання ОСОБА_5 , боржником сплачуються на особовий рахунок дитини, аліменти в порядку виконання судового рішення стягуються у повному розмірі щомісячно на користь матері на утримання молодшого сина ОСОБА_6 , 2015 р.н. Суд не вбачав правових підстав для задоволення скарги.

З вказаним судовим рішенням не погодилася ОСОБА_1 та через свого представника – адвоката Данильчука С.Г. подала апеляційну скаргу. Посилаючись на те, що судове рішення ухвалене судом без дотримання норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати, скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця Печерського ВДВС у місті Києві центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Нагайчука Миколи Володимировича, заінтересована особа: ОСОБА_2 – задовольнити.

В обґрунтування апеляційної скарги вказувала, що суд першої інстанції допустив прийняття необґрунтованого рішення, оскільки вважає незаконним відкриття окремого банківського рахунку на ім`я дитини – ОСОБА_3 .

Зазначає, що судового рішення про зміну способу виконання рішення суду зі сплати аліментів, чи звільнення від сплати аліментів на утримання дитини, немає.

Крім того, розрахунок державного виконавця не містить інформації про індексацію розміру аліментів.

У відзиві на апеляційну скаргу державний виконавець вказує, що до відділу виконавчої служби надано докази про те, що неповнолітній ОСОБА_5 починаючи з 13.01.2021 року проживає з батьком за власним бажанням та знаходиться на його утриманні. Крім того, згідно висновку Служби у справах дітей встановлено нецільове витрачання аліментів на дитину. Боржником до відділу надано інформацію про відкриття на ім`я дитини окремого банківського рахунку та підтверджено сплату щомісячно аліментів у розмірі 9000 гр. Згідно проведеної перевірки за скаргою стягувачи порушень з боку дій державного виконавця виявлено не було.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 12.03.2021 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітніх дітей, сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 18000 гривень щомісяця, починаючи з 28.09.2020 року до досягнення дітьми повноліття. Сума визначених аліментів підлягає щорічній індексації відповідно до закону.

30.06.2021 року державним виконавцем Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) Нагайчуком М. В. відкрито виконавче провадження № 65926768 (а.с. 6, 7).

Згідно відповіді начальника Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві заборгованість зі сплати аліментів станом на 23.05.2023 року у ОСОБА_2 відсутня. З вересня 2021 року по травень 2023 року згідно розрахунку державного виконавця боржником за виконавчим провадження № 65926768 боржником сплачено/стягнуто по 18000 грн за кожен місяць (а.с.14-18).

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 06 грудня 2022 року, яке набрало законної сили, визначено місце проживання малолітнього ОСОБА_5 , з батьком – ОСОБА_2 . Даним рішенням встановлено, що дитина, з січня 2021 року постійно проживає з батьком і знаходиться на його повному фінансовому забезпеченні.

З інформації Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві встановлено, що відповідач відкрив банківський рахунок на малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та щомісячно перераховує на цей рахунок 9000 гривень (а.с. 43-48, 51, 57-66).

Відмовляючи в задоволенні скарги, суд першої інстанції прийшов до висновку, що підстав для її задоволення немає, так як, в порядку виконання судового рішення аліменти стягуються на користь матері на утримання молодшого сина ОСОБА_6 , 2015 р.н. у визначеному рішенням суду розмірі щомісячно, а аліменти на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 сплачуються боржником на особистий рахунок дитини, що не суперечить вимогам закону, так як дитина з січня 2021 року проживає разом з батьком. Суд не вбачав правових підстав для задоволення скарги.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно зі статтею 71 Закону «Про виконавче провадження» порядок стягнення аліментів визначається законом. Виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого СК України. Визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому СК України. Спори щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.

Пунктом 4 розділу XVI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5, визначено, що виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості зі сплати аліментів щомісяця (додаток 15) та у випадках, передбачених частиною четвертою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження», повідомляти про розрахунок заборгованості стягувача і боржника.

Розрахунок заборгованості обчислюється в автоматизованій системі виконавчого провадження на підставі відомостей, отриманих із: звіту про здійснені відрахування та виплати; квитанцій (або їх копій) про перерахування аліментів, наданих стягувачем чи боржником; заяв та (або) розписок стягувача; інформації про середню заробітну плату працівника для цієї місцевості; інших документів, що відображають отримання боржником доходу або сплату ним аліментів.

Системний аналіз вказаних норм права дає підстави для висновку, що законодавець визначив обов`язок державного виконавця обчислювати розмір заборгованості за аліментами і водночас імперативно закріпив, що у разі незгоди заінтересованої особи з визначеним (обчисленим) державним виконавцем розміром заборгованості за аліментами, спір вирішується судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.

Звертаючись до суду зі скаргою, представник ОСОБА_1 – адвокат Данильчук С.Г. посилався на те, що сформований державним виконавцем  розрахунок аліментів по виконавчому листу № 65926768 є невірним, суперечить закону та порушує право стягувача аліментів, оскільки в ньому зазначено що боржник сплачує суму аліментів у розмірі 18000 грн, щомісячно, які вона не отримувала. Стягувач отримує лише 9000 грн, щомісячно, що підтверджується скріншотом з виписки по рахунку в Банку. Вважає незаконним врахування державним виконавцем сум, які перераховані ОСОБА_2 на особистий рахунок дитини.

Вказані доводи колегія суддів вважає неспроможними, так як встановлено, що з січня 2021 року малолітній ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає постійно з батьком. Дана обставина встановлена судовим рішенням від 06 грудня 2022 року, яке набрало законної сили. Боржник повідомив про вказану обставини державного виконавця, а також повідомив про відкриття окремого рахунку на ім`я ОСОБА_3 , на який сплачує присуджені судом аліменти які враховані державним виконавцем при здійсненні розрахунку.

Сплата боржником аліментів на утримання дітей у спірний період здійснювалась зі сталою періодичністю (щомісячно), що відповідає періоду сплати аліментів на утримання дитей.

Доводи про незаконність таких дій боржника є помилковими, так як нарахування аліментів за період, коли дитина не проживала з матір`ю, суперечить призначенню аліментів, за рахунок яких повинна утримуватися дитина.

Доводи скаржника про те, що боржник не звертався до суду з заявою щодо звільнення його від сплати аліментів, не заслуговують на увагу, оскільки ОСОБА_2 не ухиляється від сплати аліментів на обох дітей та кожного місяця сплачує визначену судом суду на їх утримання, про що свідчить розрахунок державного виконавця про відсутність заборгованості по сплаті аліментів.

Доводи ОСОБА_1 про те, що її права як стягувача оскаржуваним розрахунком порушено, так як вона не отримує 18000 грн, які визначені судовим рішенням, не заслуговують на увагу, так як аліменти одержані на дитину, є її власністю дитини і мають використовуватися за цільовим призначенням в інтересах дитини (ст. 179 СК України). Оскільки, син ОСОБА_5 з січня 2021 року проживає окремо від матері, аліменти на його утримання сплачуються боржником на особистий рахунок дитини, що не суперечить вимогам закону та самій суті призначення аліментів.

В апеляційній скарзі скаржник зазначає, що розрахунок, державного виконавця не містить інформацію про індексацію розміру аліментів, проте, при зверненні до суд першої інстанції з даною скаргою, на вказані обставини представник ОСОБА_1 не посилався, предметом розгляду судом першої інстанції дані обставини не були.

В свою чергу, оскаржуваний розрахунок складено відповідно до вимог Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02 квітня 2012 року № 512/5  (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29 вересня 2016 року № 2832/5) та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02 квітня 2012 року за  № 489/20802, Закону України «Про виконавче провадження» та відображає всю інформацію зі сплати аліментів боржником ОСОБА_2 станом на 23.05.2023.

Враховуючи вищевказане підстав для задоволення апеляційної скарги немає, тому, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення – без змін.

Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Зважаючи на те, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, відсутні підстави для нового розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Данильчука Сергія Григорійовича - залишити без задоволення.

Ухвалу Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 18 серпня 2023 року – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 26.02.2024.

Головуючий                        Т.В. Одринська

Судді                                                В.П. Пікуль

                                                                       О.О. Панченко