Справа № 347/115/19

Провадження № 33/4808/146/19

Категорія ст.130 ч.1 КУпАП

Головуючий у 1 інстанції Крилюк М. І.

Суддя-доповідач Васильєв

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2019 року м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського апеляційного суду Васильєв О.П.,

розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Косівського районного суду Івано-Франківської області від 22 лютого 2019 року, якою

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1, громадянина України,-

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, а також стягнуто судовий збір в розмірі 384 грн. 20 коп.,-

в с т а н о в и в :

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 25 грудня 2018 року о 02 год. 30 хв. в м. Косів по вул. Чорновола, керував автомобілем марки «Chevrolet Aveo», д.н.з. НОМЕР_1, з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в установленому законом порядку відмовився в присутності свідків, чим порушив п.2.5 ПДР України та винив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.

Не погодившись з вказаним рішенням суду ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій вважає, що судом першої інстанції допущено порушення матеріального та процесуального права, не надано належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам та фактичним обставинам справи, а тому постанова суду є незаконною та такою, що підлягає скасуванню.

Зазначає, що спиртні напої він не вживав і від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння не відмовлявся. Зазначає, що знаходячись в медичному закладі Косівської ЦРЛ сам вимагав присутності свідків при його проходженні огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння, у зв'язку із чим його було доставлено до Косівського райвідділу для оформлення щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення.

Апелянт звертає увагу на те, що працівники поліції у грубій формі із застосуванням нецензурної лексики примусили його написати пояснення до протоколу про те, що він відмовився від проходження огляду на факт вживання спиртних напоїв, що підтверджується DVD диском із записом із відеокамери присутнього при цьому працівника поліції, який додано до матеріалів справи.

Крім того, вказує на те, що зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення свідки були відсутні при його проведенні огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння та при складанні відносно нього протоколу.

Вважає, що суд першої інстанції, не перевіривши всі обставини справи, не задовольнивши подане ним клопотання про виклик свідків, прийшов до безпідставного висновку про доведеність його вини у вчиненні адміністративного правопорушення.

Вказує, що він не керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння і не відмовлявся від проходження медичного огляду на стан сп'яніння.

Звертає увагу на те, що працівники поліції не ознайомили його з матеріалами справи, не залучили свідків при проходженні медогляду у медичному закладі.

Вказує на те, що суд не дослідив відеозапис долучений до матеріалів справи, не задовольнив його клопотання про виклик свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, та ОСОБА_5, які могли дати пояснення щодо його перебування або не перебування у стані алкогольного сп'яніння під час керування транспортним засобом.

Вважає, що суд фактично безпідставно позбавив його можливості подавати доводи та заперечення щодо фактичних обставин справи, надати докази щодо його невинуватості, судом неправильно застосовано норму закону та незаконно накладено на нього стягнення саме за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.

Враховуючи наведене, просить скасувати постанову суду та надіслати справу на новий судовий розгляд.

В судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 та його захисник адвокат Беньковського В.А. не з'явились, хоча неодноразово повідомлялись судом про розгляд апеляційної скарги.

Разом з тим, від ОСОБА_2 надійшла заява в якій він просить розглянути справу без його участі, оскільки він не може бути присутнім у судовому засіданні. При цьому ОСОБА_2 не конкретизує причини своєї неявки до суду та не просить відкласти розгляд справи.

За таких обставин, апеляційний суд вважає за необхідне розглянути справу без участі особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 та його захисника адвоката Беньковського В.А.

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення апеляційний суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а постанову судді залишити без змін з наступних підстав.

Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення має з'ясувати, чи було вчинено правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Перевіряючи вищевказані доводи апеляційної скарги, апеляційний суд звертає увагу на те, що право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності у розгляді справи є беззаперечним і випливає з вимог ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод відповідно до якої, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Суд першої інстанції, встановивши фактичні обставини адміністративного правопорушення, належним чином мотивував свої висновки щодо доведеності вини ОСОБА_2 та призначив йому справедливе стягнення, яке відповідає особі правопорушника та характеру вчиненого правопорушення.

Постанова суду відповідає вимогам ст.283 КУпАП, і містить опис обставин, встановлених при розгляді справи, зазначення нормативного акту, який передбачає відповідність за дане правопорушення та прийняте по справі рішення.

Зокрема, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ №100032 від 25 грудня 2018 року, ОСОБА_2 25 грудня 2018 року о 02 год. 30 хв. в м. Косів по вул. Чорновола, керував автомобілем марки «Chevrolet Aveo», д.н.з. НОМЕР_1, з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в установленому законом порядку відмовився в присутності свідків, чим порушив п.2.5 ПДР України та винив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.

Вказаний протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою на те особою - поліцейським СРПП №2 Косівського ВП ГУНП сержантом поліції Яремусь В.І., з заповненням всіх необхідних реквізитів, встановлених ст.256 КУпАП, протокол підписаний уповноваженою особою.

Вказаний протокол про адміністративне правопорушення власноручно підписаний особою, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП та повідомлено про розгляд справи у Косівському районному суді.

У вказаному протоколі у графі пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 власноручно написані пояснення, в яких він зазначає, що на медичне освічення у Косівську ЦРЛ та також проходити огляд за допомогою приладу Драгер він відмовляється, при цьому вказав, що випив бокал шампанського перед керуванням автомобілем. Крім цього, ОСОБА_2 власноручно зазначив у протоколі про адміністративне правопорушення про те, що автомобіль доставлений додому.

Відповідно до вимог ст. 266 ч. ч. 2, 3 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 251 КУпАП відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення, тому з метою всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, судом апеляційної інстанції були досліджені відеозаписи з нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) інспекторів патрульної поліції.

З вищевказаних відеозаписів вбачається, що ОСОБА_2 добровільно надав пояснення про те, що відмовляється від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою технічного засобу Драгер та в медичному закладі, оскільки керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння після того, як випив один бокал шампанського.

Разом з тим, зі змісту вищевказаного відеозапису вбачається, що ОСОБА_2 не визнавав, що був зупинений працівниками поліції саме під час керування транспортним засобом.

В той же час, зі змісту копії постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серія ДПО18 №217863 від 25.12.2018 року вбачається, що ОСОБА_2 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП за те, що 25.12.2018 року в м. Косів по вул. Чорновола, керував автомобілем марки «Chevrolet Aveo», д.н.з. НОМЕР_1, без посвідчення водія.

Вказана постанова про адміністративне правопорушення у сукупності з рапортами працівників поліції СРПП Косівського відділу поліції сержантів поліції Яремусь В.І. та Семенюка В.В. (а.с.6-7) та відеозаписом з нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) поліцейського підтверджують факт керування ОСОБА_2 транспортним засобом.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що зі змісту апеляційної скарги ОСОБА_2 та його пояснень у судовому засіданні суду першої інстанції та апеляційного суду вбачається, що він не погоджується із діями працівників поліції, вважає, що його відмова від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння в медичному закладі зумовлена відсутністю свідків, а протокол про адміністративне правопорушення є неналежним та недопустимим доказом у даній справі.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.

У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що участь свідків встановлена законом тільки під час проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, а факт відмови від такого огляду встановлюється судом на підставі сукупності належних та допустимих доказів, які повинні бути досліджені судом у встановленому законом порядку.

Таким чином, діючий закон дозволяє водію відмовитись від проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів і така відмова не утворює складу адміністративного правопорушення.

Однак, у цьому випадку водій транспортного засобу зобов'язаний пройти огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння в закладах охорони здоров'я.

Пункт 1.3 ПДР України зобов'язує учасників дорожнього руху знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Відповідно до вимог п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

У разі невиконання вимог п. 2.5 ПДР України, передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

При цьому, згідно диспозиції даної частини статті, для настання адміністративної відповідальності, особа, яка керує транспортним засобом не може відмовитись від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції за виключенням обставин, які передбачені ст.17 КУпАП.

Зі змісту апеляційної скарги ОСОБА_2 вбачається, що він відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у медичному закладі у зв'язку з відсутністю відповідних свідків.

Разом з тим, відповідно до вимог ст.266 КУпАП проходження водієм медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у закладах охорони здоров'я відбувається без участі свідків і проводиться лікарем медичного закладу самостійно, у зв'язку з чим відмова водія від проходження медичному огляду на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі у зв'язку із відсутністю свідків не може бути визнана обґрунтованою і свідчить про вчинення водієм адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Так, диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_9 за ч.1 ст.130 КУпАП було складено саме за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.

Вказаний протокол про адміністративне правопорушення серії ОБ №100032 від 25.12.2018 року (а.с.1) містить достатні дані, які підтверджують винуватість особи, яка притягується до адміністративної відповідальності у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Зі змісту апеляційної скарги ОСОБА_2 вбачається, що він просить допитати вищевказаних свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4 та свідка ОСОБА_5 у судовому засіданні апеляційної інстанції.

Апеляційний суд у відповідності до вимог ст. 294 КУпАП вважає, що клопотання про виклик та допит свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, не підлягає задоволенню в з наступних підстав.

Так, ОСОБА_2 не конкретизує які саме пояснення може надати свідок ОСОБА_5 та чому вони мають істотне значення для вирішання питання про доведеність його вини у вчиненні адміністративного правопорушення.

Зокрема, суд першої інстанції вказав на те, що відмова ОСОБА_2 від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння підтверджується письмовими поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які долучені до протоколу (а.с.2)

Разом з тим, правова оцінка вищевказаних пояснень свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не впливає на правильність висновків суду про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, оскільки зі змісту відеозапису з нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) поліцейського вбачається, що ОСОБА_2 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою технічного приладу Алкотест Драгер та в медичному закладі.

Вказаний відеозапис надає можливість повно та об'єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення та встановити, що вищевказана відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння не була вимушеною і ОСОБА_2 добровільно неодноразово стверджував, що перед керуванням транспортним засобом випив шампанське.

Апеляційний суд вважає безпідставними доводи апеляції ОСОБА_2 про те, що працівники поліції сфальсифікували протокол про адміністративне правопорушення, вказавши в ньому дані, які не відповідають дійсності, щодо участі свідків, а також застосовуючи психологічний тиск, примусили його написати пояснення, в яких він повністю визнав вину у вчиненні адміністративного правопорушення.

Апеляційний суд приймає до уваги, що матеріали адміністративного провадження не містять жодних відомостей щодо неправомірних дій працівників поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Апеляційний суд враховуючи, що презумпція невинуватості є одним з основоположних конституційних принципів судочинства, вважає, що доводи апелянта про фальсифікацію протоколу про адміністративне правопорушення та застосування психологічного насильства працівниками поліції, можуть бути перевірені в межах відповідного кримінального провадження, оскільки свідчать про перевищення посадовими особами своїх повноважень та вчинення кримінального правопорушення.

Таким чином, сукупність досліджених судом доказів поза всяким розумним сумнівом доводить вину ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки він відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою технічного засобу поліцейським та в медичному закладі , чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України.

Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає безпідставними доводи апеляції ОСОБА_9 про те, що працівники поліції сфальсифікували протокол про адміністративне правопорушення.

Апеляційний суд вважає що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки він відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку.

Апеляційний суд вважає, що обране судом адміністративне стягнення відповідає вимогам ст.23 КУпАП, відповідно до якої адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та запобігання вчиненню нових правопорушень самим правопорушником та іншими особами.

Суд першої інстанції, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, призначив ОСОБА_2 справедливе стягнення, яке відповідає вимогам закону.

З огляду на наведене підстав для скасування постанови не вбачається.

Керуючись ст.294 КУпАП,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, постанову Косівського районного суду Івано-Франківської області від 22 лютого 2019 року щодо ОСОБА_2 за ч.1 ст.130 КУпАП - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Івано-Франківського

апеляційного суду О.П. Васильєв