ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

07 травня 2019 року № 640/5124/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Катющенка В.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомОСОБА_1

до про Державного реєстратора філії Комунального підприємства "Реєстратор" Нікітіної Юлії Володимирівни визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, у якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Комунального підприємства "Реєстратор" Нікітіної Юлії Володимирівни від 28.12.2018 № 44904808, яким скасовано рішення державного реєстратора Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду "Житло-Сервіс" Подоляки І.П. від 19.12.2018 з індексним номером 44720821.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірним рішенням відповідач скасувала рішення про реєстрацію права власності ОСОБА_1 на нежитлові приміщення в літері З, А, Н, М, І, И, П, Й, О, Л, Е, У, Ф, Т, К, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Кирилівська, 69. Позивач стверджує, що оспорюване рішення прийнято відповідачем за власною ініціативою, тобто, за відсутності відповідної заяви та за відсутності будь-яких документів. Таке рішення відповідача, на думку позивача, свідчить про грубу невідповідність порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, що призвело до порушення офіційного визнання і підтвердження набуття права власності позивача на нежитлові приміщення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що призвело до порушення офіційного визнання і, як наслідок, до юридичного обмеження реалізації його правомочностей як власника майна, в тому числі у відносинах з третіми особами, внаслідок вищевказаної відсутності запису про право власності позивача в офіційному реєстрі.

Ухвалою суду від 01.04.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі № 640/5124/19 та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи.

22.04.2019 до суду надійшла заява відповідача про визнання позову, у якій остання підтвердила, що оскаржуване рішення прийнято помилково, що спричинило порушення статей 20, 24, 26, 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Зазначила, що відповідачем скасовано державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на нежитлові приміщення без жодних документів, за відсутності заявника, без проведення перевірки обтяжень нерухомого майна, тобто помилково, що свідчить про протиправність реєстраційних дій від 28.12.2018, оформлених рішенням № 44904808, та наявність підстав для їх скасування.

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Частиною першою статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Згідно з частиною п'ятою статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України суд не приймає відмови від позову, визнання позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

За визначенням статті 2 Закону України від 01.07.2004 N 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі - Закон N 1952-IV, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин):

державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів таких прав;

реєстраційна дія - державна реєстрація прав, внесення змін до записів Державного реєстру прав, скасування державної реєстрації прав, а також інші дії, що здійснюються в Державному реєстрі прав, крім надання інформації з Державного реєстру прав.

Згідно з частиною першою статті 3 Закону N 1952-IV загальними засадами державної реєстрації прав є: гарантування державою об'єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження; обов'язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав; публічність державної реєстрації прав; внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом; відкритість та доступність відомостей Державного реєстру прав.

Статтею 11 Закону N 1952-IV встановлено, що державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав.

Втручання, крім випадків, передбачених цим Законом, будь-яких органів влади, їх посадових осіб, юридичних осіб, громадян та їх об'єднань у діяльність державного реєстратора під час проведення реєстраційних дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Відповідно до частини першої статті 20 Закону N 1952-IV заява на проведення реєстраційних дій та оригінали документів, необхідних для проведення таких дій, подаються заявником у паперовій або електронній формі у випадках, передбачених законодавством.

Згідно з частиною першою статті 26 Закону N 1952-IV записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав.

Частиною другою вказаної статті Закону N 1952-IV передбачено, що у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав. У разі скасування судом документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав до 1 січня 2013 року, або скасування записів про державну реєстрацію прав, інформація про які відсутня в Державному реєстрі прав, запис про державну реєстрацію прав вноситься до Державного реєстру прав та скасовується.

З аналізу наведених норм вбачається, що підставою для прийняття державним реєстратором будь-якого рішення є звернення заявника з відповідною заявою та документами для проведення реєстраційної дії.

При цьому, підставою для скасування державної реєстрації прав є рішення суду про скасування рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 Закону N 1952-IV (рішення Міністерства юстиції України, прийняте за результатами розгляду скарги, про скасування рішення про державну реєстрацію прав, скасування рішення територіального органу Міністерства юстиції України, прийнятого за результатами розгляду скарги).

З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 28.12.2018 № 151580809 вбачається, що рішення про скасування реєстраційної дії прийнято відповідачем за відсутності заяви, підтвердних документів та без проведення перевірки наявності обтяжень нерухомого майна.

Зазначені обставини повністю визнаються відповідачем.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем не було забезпечено виконання вимог чинного законодавства в частині прийняття рішення про скасування державної реєстрації прав.

За таких обставин дії відповідача щодо визнання позову не суперечать закону і не порушують чиї - небудь права, свободи або інтереси, тому суд приймає визнання державним реєстратором Комунального підприємства "Реєстратор" Нікітіною Юлією Володимирівною адміністративного позову.

Частиною четвертою статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі визнання позову відповідачем повністю або частково суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову повністю або у відповідній частині вимог.

Враховуючи встановлені обставини, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.

Керуючись статтями 9, 14, 72-77, 90, 189, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Прийняти визнання відповідачем позову у повному обсязі.

Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номерНОМЕР_1) задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Комунального підприємства "Реєстратор" Нікітіної Юлії Володимирівни (02096, м. Київ, вул. Крупської, 10) від 28.12.2018 № 44904808.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Окружний адміністративний суд міста Києва, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.П. Катющенко