Справа №2-а-2770/09
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 липня 2009 року
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого: Дзюбановського Ю.І.
при секретарі судового засідання: Гупаловській О.Б.
за участю представників сторін:
позивача: ОСОБА_1
відповідача:
розглянувши у відкритому судовому засідання в м. Тернополі справу за адміністративним позовом гр. ОСОБА_1 до Управління державної автоінспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України про визнання протиправною та скасування постанови серії ВО №175789 від 23.05.2009р. по справі про адміністративне правопорушення
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1, надалі позивач, звернувся до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з адміністративним позовом до УДАІ УМВС України в Тернопільської області, надалі відповідач, про скасування постанови серії ВО №175789 від 23.05.2009р. по справі про адміністративне правопорушення.
Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами факту вчинення ним адміністративного правопорушення, працівниками УДАІ були порушенні норми Кодексу України про адміністративні правопорушення, при притягненні до адмінвідповідальності не були взяті до уваги показання свідків, що потягло прийняття незаконної постанови.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримує повністю.
Представник УДАІ УМВС України в Тернопільській області письмових заперечень проти позову не подав, в судове засідання, 06.07.2009р., не з’явився. Хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином. В попередньому судовому засіданні позовні вимоги заперечував.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення позивача, суд встановив наступне.
Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення серії АД від 23.05.2009р. ОСОБА_1 23 травня 2009 року в м. Тернополі о 09 год. 45 хв., керуючи транспортним засобом „Саманд”, держаний номер НОМЕР_1 по вул. Л.Українки зі смуги, яка передбачена для повороту ліворуч – рухався прямо, чим порушив пункт 5.16 Правил дорожнього руху України.
Постановою від 23.05.2009р. по справі про адміністративне правопорушення серії ВО №175789 ОСОБА_1 за порушення п. 5.16. ПДР України на підставі ч. 1 ст. 122 КУпАП притягнено до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу в розмірі 300 грн.
Дану постанову просить скасувати позивач в судовому порядку.
Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши норми чинного законодавства, прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
У відповідності до пункту 5 „Інформаційно-вказівні знаки”, який є додатком №1 до Правил дорожнього руху”, які затвердженні Постановою КМУ від 10.10.2001р. №1306 встановлений знак під пунктом 5.16 „Напрямки руху по смугах”. Даний знак показує кількість смуг на перехресті і дозволенні напрямки руху по кожній з них.
Частина 1 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлює, що порушення вимог дорожніх знаків тягнуть за собою накладення штрафу від п’ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як доказ вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення відповідач посилається на протокол від 23.05.2009р.
Однак, в поясненнях, викладених у протоколі позивач по суті порушення зазначив, що крайній правий ряд був зайнятий іншим автомобілем. За клопотанням позивача в судовому засіданні були допитані свідки, які попередженні про кримінальну відповідальність за ст. ст. 384, 385 КК України.
З наданих суду свідками показань вбачається, що позивач по справі, керуючи транспортним засобом 23.05.2009р. по вул. Л.Українки по правій смузі з метою подальшого уникнення транспортної пригоди, об’їзжаючи інший автомобіль, який був припаркований в правому ряду догори змушений був виїхати на крайню ліву смугу, яка призначена для повороту ліворуч. Повернутися на праву смугу для руху прямо без створення аварійної ситуації позивач не мав можливості в зв’язку із перешкодою – наявність іншого автомобіля на смузі, в результаті чого був зупинений працівником ДАІ, яким і був складений протокол та винесена постанова про притягнення до адмінвідповідальності.
У відповідності до вимог ст. 9 КУпАП адмінправопорушенням визнається протиправна (умисна чи необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адмінвідповідальність.
Таким чином, обов’язковими елементами складу адмінправопорушення, необхідними для притягнення особи до адмінвідповідальності є його суб’єкт та вина особи у вчиненні адмінправопорушення .
Згідно вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Однак, при винесенні постанови працівником ДАІ не було з’ясовано ряд обставин, передбачених ст. 280 КУпАП, що могли б істотно вплинути на розгляд адміністративної справи, а саме чи винна дана особа в його вчиненні, чи є обставини, що пом’якшують відповідальність, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, а саме наявність на смузі руху перешкод, об’їзд яких без виїзду на іншу смугу руху міг би бути без порушення правил дорожнього руху неможливим в даному випадку для позивача, а також враховуючи особу позивача, який згідно посвідчення серії П №139345 від 07.11.2001р. є пенсіонером, а також згідно довідки до акту огляду МСЕК серії ТЕР №132681 є інвалідом другої групи.
Посилання позивача у позовні заяві на п. 11.11 Правил дорожнього руху України щодо надання можливості змінювати смугу руху в даному випадку судом до уваги не береться, оскільки постановою від 23.05.2009р. №175789 позивача притягнено до адмінвідповідальності за порушення п. 5.16 ПДР України, а не п. 11.5, який визначає розташування транспортних засобів на дорозі.
Відповідно до ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб”єкта владних повноважень обов”язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністиративного позову.
За таких обставин, позовні вимоги позивача є обгурнтованими, підтвердженні матеріалами справи та не доказано протилежного в порядку ст. 71 КАС України відповідачем.
Згідно ст. 94 КАС України судові витрати позивачу не відшкодовуються, оскільки не подано доказів в підтвердження їх понесення.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 10, 11, 70, 71, 94, 158, 160, 163 Кодексу адміністратвиного судочинства України, ст. 289, 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд –
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Скасувати постанову про адміністративне правопорушення серії ВО №175789 від 23.05.2009р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу в розмірі 300 грн., а адміністративну справу провадженням закрити.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський міськрайонний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення та апеляційної скарги – протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або шляхом подання апеляційної скарги без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий Ю.І.Дзюбановський