ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" квітня 2019 р. Справа№ 910/7992/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дикунської С.Я.

суддів: Мальченко А.О.

Жук Г.А.

секретар судового засідання Добрицька В.С.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання

розглянувши матеріали апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства «Кременчуцький завод технічного вуглецю», Приватного акціонерного товариства «АвтоКрАЗ» та заяву про приєднання Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімекс Лімітед» до апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства «АвтоКрАЗ»

на рішення Господарського суду міста Києва

від 27.11.2018 (повний текст рішення складено 11.12.2018)

у справі № 910/7992/18 (суддя Паламар П.І.)

за позовом Приватного акціонерного товариства «АвтоКрАЗ»

до Публічного акціонерного товариства «Національний

депозитарій України»

треті особи: 1) Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку

2) Приватне акціонерне товариство «Кременчуцький завод технічного вуглецю»

про визнання права власності, зобов'язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство «АвтоКраз» (далі - ПрАТ «АвтоКраз» позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Національний депозитарій України» (далі - ПАТ «Національний депозитарій України», відповідач) про визнання права власності, зобов'язання вчинити певні дії. В обґрунтування своїх вимог зазначило, що на підставі Договорів купівлі-продажу цінних паперів №№ Б-138/9, Б/138/10 від 08.07.2008 та Б-216/1 від 29.07.2008 позивач став власником 115817 шт. простих іменних акцій ПрАТ «Кременчуцький завод технічного вуглецю» загальною номінальною вартістю 121 607,85 грн. Проте, після прийняття відповідачем облікового реєстру власників іменних цінних паперів за актом приймання-передавання, останній не забезпечив збереження інформації з цих документів до системи депозитарного обліку. Така бездіяльність відповідача, на переконання позивача, порушує його право власності на вищевказані акції, оскільки внаслідок відсутності в системі депозитарного обліку інформації про його право власності на акції, він не може користуватися правами акціонера ПрАТ «Кременчуцький завод технічного вуглецю» та розпоряджатися цими акціями.

За таких обставин на підставі ст.ст. 16, 41 Конституції України, ст.ст. 391, 392 ЦК України, ст. 9 Закону України «Про депозитарну систему України», п. 1 гл. 2 розд. V Положення про провадження депозитарної діяльності, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 735 від 23.04.2013, позивач просив визнати за ним право власності на вищевказані акції, зобов'язати відповідача забезпечити збереження до системи депозитарного обліку інформації про право власності за ним на ці акції та здійснити безумовну депозитарну операцію - зарахувати цінні папери на рахунок в цінних паперах № 300459-UA40003075 депозитарної установи ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит».

Заперечуючи проти позову, відповідач посилався на те, що його діяльність врегульована Законом України «Про депозитарну систему України», Положенням про провадження депозитарної діяльності, затвердженим рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 735 від 23.04.2013, не стосується прав власності позивача на належні йому цінні папери, а дії по їх прийманню на облік реєстру та виписки ним вчинені відповідно до вимог чинного законодавства. За твердженнями відповідача, 09.07.2012 було депоновано глобальний сертифікат на емісію 100 % акцій ПрАТ «Кременчуцький завод технічного вуглецю», що становить 1162810 шт. акцій. На сьогоднішній день 1162810 акцій бездокументарної форми, що становлять 100% випуску акцій, обліковуються на рахунках інших, аніж позивач, власників в депозитарних установах.

Під час розгляду справи судом першої інстанції до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку (далі-третя особа-1) та ПрАТ «Кременчуцький завод технічного вуглецю» (далі- третя особа-2).

У наданих суду першої інстанції поясненнях на позовну заяву, третя особа-1 заперечувала проти позову з підстав, аналогічних викладеним відповідачем, також вказувала, що загальна кількість обліковуваних депозитарною установою акцій не може перевищувати 100% емітованих акцій.

Третя особа-2 у письмових поясненнях на позовну заяву також заперечувала проти задоволення позову з підстав аналогічних, викладеним відповідачем. При цьому, повідомила, що станом на 31.03.2018 100% акцій емітента ПАТ «Кременчуцький завод технічного вуглецю» зареєстровані за іншими особами.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.11.2018 у справі № 910/7992/18 у позові відмовлено.

Не погоджуючись із згаданим рішенням суду, ПрАТ «АвтоКрАЗ» оскаржило його в апеляційному порядку, просило скасувати та ухвалити нове про задоволення позову. В обґрунтування своїх вимог зазначило, що оскаржуване рішення ухвалено за неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. За твердженнями апелянта, на підставі Договорів купівлі-продажу цінних паперів №№ Б-138/9, Б/138/10 від 08.07.2008 та Б-216/1 від 29.07.2008 позивач став власником 115817 шт. простих іменних акцій (код цінних паперів UA1600741102) ПрАТ «Кременчуцький завод технічного вуглецю» загальною номінальною вартістю 121 607,85 грн., проте їх на рахунок ПрАТ «АвтоКрАЗ» в цінних паперах зараховано не було. Не забезпечивши збереження до системи депозитарного обліку інформації про право власності позивача на означені акцій з облікового реєстру власників іменних цінних паперів та з виписки про стан рахунку в цінних паперах, отриманої відповідачем від ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та зі зведеного облікового реєстру власників цінних паперів, отриманої відповідачем від ПАТ «Розрахунковий центр з обслуговування договорів на фінансових ринках», відповідач порушив право власності позивача на акції, а саме, не визнав цього права власності та вчинив перешкоди у здійсненні позивачем права користування та розпорядження акціями, як і не виконав свого обов'язку, передбаченого Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 729 від 18.04.2013. Проте суд першої інстанції не з'ясував зазначених обставин порушення права власності позивача на акції ПрАТ «Кременчуцький завод технічного вуглецю», а тому неправильно застосував вимоги матеріального права щодо захисту його права власності. Крім цього, на думку апелянта, місцевий суд не надав жодної оцінки випискам про стан рахунку в цінних паперах станом на 26.02.2016 та не з'ясував, чому станом на 16.02.2016 акції ПрАТ «Кременчуцький завод технічного вуглецю» на рахунку в цінних паперах позивача відсутні, а також на яких правових підставах акції ПрАТ «Кременчуцький завод технічного вуглецю» списано з рахунку позивача в цінних паперах. Суд першої інстанції також не з'ясував, чи правомірно позивача позбавлено права власності на акції ПрАТ «Кременчуцький завод технічного вуглецю», якщо відповідно до судових рішень у справах № 17/70, № 20/91 він був акціонером ПрАТ «Кременчуцький завод технічного вуглецю» станом на 2009 - 2010 тощо.

Не погодившись із згаданим рішенням суду, ПрАТ «Кременчуцький завод технічного вуглецю» також оскаржило його в апеляційному порядку, просило змінити рішення виключивши з мотивувальної частини абзаци наступного змісту:

«Судом встановлено, що на підставі договорів купівлі-продажу цінних паперів №№ Б-138/9, Б/138/10 від 8 липня 2008 р. та Б-216/1 від 29 липня 2008 р. позивач став власником 115 817 шт. простих іменних акцій (код цінних паперів UA1600741102) ПАТ «Кременчуцький завод технічного вуглецю" загальною номінальною вартістю 121 607,85 грн.»;

«Вказані обставини підтверджуються поясненнями представника позивача, наявними у матеріалах справи копіями указаних договорів, актами прийому-передачі цінних паперів, виписками про стан рахунку в цінних паперах станом на 28 жовтня 2008 р. та 11 жовтня 2013 р., а також не заперечені іншими учасниками судового процесу»;

«Указані акції зберігалися на рахунку позивача № 003075 у депозитарній установі ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит»;

«Це підтверджується поясненнями сторін, наявними у матеріалах справи копіями договорів про відкриття рахунку у цінних паперах № 75-Д від 16 липня 2003 р. та обслуговування цього рахунку в цінних паперах № 33/ЮР від 1 вересня 2014 р., укладених між позивачем і ТОВ «Банк «Фінанси та Кредит»»;

«При цьому, належні позивачу акції на депозитарному обліку відповідача не обліковуються.».

За твердженнями апелянта (третьої особи-2), такі висновки суду мають наслідком фіксацію юридичного факту набуття та існування права власності ПрАТ «АвтоКраз» на значний пакет акцій ПрАТ «Кременчуцький завод технічного вуглецю» без фіксації кореспондуючого цьому іншого юридичного факту припинення права власності на ці самі акції у відповідної особи (осіб), на ім'я якої (яких) на даний час відкрито рахунок в депозитарній установі, на якому здійснено записи про ці цінні папери. Наведене в свою чергу свідчить про те, що обсяг зобов'язань емітента цінних паперів ПрАТ «Кременчуцький завод технічного вуглецю» буде протиправно та безпідставно збільшено на таку додаткову кількість цінних паперів, яку суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні називає належною на праві власності позивачу ПрАТ «АвтоКраз». Апелянт (третя особа-2) наголосив, що окрім збільшення обсягу зобов'язань ПрАТ «Кременчуцький завод технічного вуглецю», як емітента цінних паперів, внаслідок фактичного перевищення кількості акцій 100% статутного капіталу акціонерного товариства, в подальшому, такий висновок матиме преюдиційне значення при з'ясуванні прав і взаємовідносин сторін у спорі, який, цілком можливо, виникне за участі позивача та тієї особи (осіб), яка на даний час є зареєстрованим власником акцій ПрАТ «Кременчуцький завод технічного вуглецю», виходячи з даних системи депозитарного обліку Центрального депозитарію. Таким чином, судом першої інстанції, окрім іншого, зроблено висновки, які можуть вплинути на права та обов'язки тих осіб, які не беруть участі у даній справи. За твердженнями апелянта (третьої особи-2), відповідно до статуту ПрАТ «Кременчуцький завод технічного вуглецю» статутний капітал товариства складає 1 220 950,50 грн. та поділений на 1 162 810 простих іменних акцій номінальною вартістю 1,05 грн., саме така кількість акцій (не більше і не менше) обліковується Центральним депозитарієм у бездокументарній формі. У відповідності до договору про відкриття рахунків у цінних паперах власникам іменних цінних паперів ВАТ «Кременчуцький завод технічного вуглецю» №26-3 від 20.06.2012, TOB «Бюро інвестиційних технологій» відкрито рахунки в цінних паперах на ім'я належним чином ідентифікованих фізичних та юридичних осіб, на яких містяться записи про 1 162 810 штук акцій ВАТ «Кременчуцький завод технічного вуглецю», що становить 100% статутного капіталу ПрАТ «Кременчуцький завод технічного вуглецю». Проте в даній справі не беруть участі особи, на рахунках яких містяться записи про цінні папери, визнання права власності на які є предметом позову, а тому вирішення питання про таке право власності на цінні папери без участі особи (осіб) власника є грубим порушенням Конституційного принципу щодо непорушності права власності. Заперечуючи проти оспорюваних висновків суду першої інстанції, апелянт (третя особа-2) стверджував, що з поданих позивачем документів неможливо встановити чи виконувались сторонами договорів купівлі-продажу цінних паперів фактично (реально) дії (операції) по передаванню цінних паперів, а в матеріалах справи, окрім самого договору купівлі-продажу (копії), будь-які інші докази, які б могли підтверджувати дійсне виконання договір, відсутні тощо.

04.02.2019 до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімекс Лімітед» про приєднання до апеляційної скарги ПрАТ «АвтоКрАЗ» на рішення Господарського суду міста Києва від 27.11.2018 по справі № 910/7992/18, яка мотивована вирішенням місцевим судом питання щодо права власності ВАТ «ХІМЕКС», правонаступником якого є заявник, на акції ПрАТ «Кременчуцький завод технічного вуглецю», оскільки за висновками місцевого суду нібито 100% статутного капіталу ПрАТ «Кременчуцький завод технічного вуглецю» розподілено між належними акціонерами, в тому числі 11,888% статутного капіталу, які за даними ПрАТ «Кременчуцький завод технічного вуглецю», належить ВАТ «ХІМЕКС».

Заперечуючи проти апеляційної скарги ПрАТ «Кременчуцький завод технічного вуглецю», позивач подав відзив на цю апеляційну скаргу, в якому вказував про безпідставність та необґрунтованість апеляційних вимог, просив не брати їх до уваги. Зокрема, зазначив, що виконання договорів купівлі-продажу цінних паперів №№ Б-138/9, Б/138/10 від 08.07.2008 та Б-216/1 від 29.07.2008, за якими позивач набув у власність акції ПрАТ «Кременчуцький завод технічного вуглецю» підтверджується відповідними актами прийому-передачі цінних паперів, розпорядженнями на виконання облікової операції на зарахування акцій на рахунок в цінних паперах, виписками про стан рахунку в цінних паперах позивача, листами ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та зведеним обліковим реєстром власників іменних цінних паперів ВАТ «Кременчуцький завод технічного вуглецю», копії яких наявні в матеріалах справи. Крім цього, позивач стверджував про безпідставність тверджень третьої особи-2 в частині набуття позивачем у власність в 2008 акцій ПрАТ «Кременчуцький завод технічного вуглецю» та його статусу як акціонера останнього, вказуючи на те, що судовими рішеннями по справах № 17/70, № 20/91 встановлено, що позивач є акціонером ВАТ «Кременчуцький завод технічного вуглецю» тощо.

ПАТ «Національний депозитарій України» заперечуючи проти апеляційної скарги позивача, подало відзив, в якому зазначило, що п. 7 Рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 729 від 18.04.2013 встановлено для Центрального депозитарію обов'язок забезпечити збереження інформації з реєстрів власників іменних цінних паперів, облікових реєстрів, зведених реєстрів власників цінних паперів та документів, отриманих відповідно до вимог цього Рішення, а не вносити таку інформацію до системи депозитарного обліку. Відповідач стверджував, що позивачем не зазначено куди саме Центральний депозитарій має здійснити збереження інформації про акції ПрАТ «Кременчуцький завод технічного вуглецю», які належать позивачу, та яким чином/способом це зробити. При цьому, відповідач зазначав, що він не є депозитарною установою, тоді як відповідно до чинного законодавства внесення змін до системи депозитарного обліку може бути здійснено виключно депозитарною установою, а не Центральним депозитарієм. За твердженнями відповідача, Центральний депозитарій не наділений повноваженнями щодо визнання чи не визнання права власності на цінні папери тих чи інших осіб, визнавати чи не визнавати права позивача на 115 817 штук простих іменних акцій ПрАТ «Кременчуцький завод технічного вуглецю» бездокументарної форми можуть особи, які володіють, користуються та розпоряджаються бездокументарними акціями ПрАТ «Кременчуцький завод технічного вуглецю» та саме до цих осіб позивач має право звертатись з позовними вимогами. Більш того, Центральний депозитарій в силу приписів чинного законодавства та особливостей структури депозитарної системи України взагалі не обслуговує рахунки власників цінних паперів. На переконання відповідача, вимоги позивача в п. 2 прохальної частини позовної заяви, не відповідають приписам законодавства, зокрема, положенням Рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 729 від 18.04.2013 та Закону України «Про депозитарну систему України», відтак не підлягають задоволенню тощо.

У наданому суду апеляційної інстанції відзиві на апеляційну скаргу позивача, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (третя особа-1) зазначила, що Депозитарною установою TOB «Бюро інвестиційних технологій» відкрито рахунки у цінних паперах власникам акцій в загальній кількості 2 770 шт., що становить 99,9966% статутного капіталу ВАТ «Кременчуцький завод технічного вуглецю» та зараховано на них цінні папери відповідно до реєстру. 10.07.2012 ПАТ «Національний депозитарій України» надав до ТОВ «Розрахунковий центр з обслуговування договорів на фінансових ринках» та ПрАТ «Всеукраїнській депозитарій цінних паперів» розпорядження про проведення дематеріалізації 40 штук акцій ВАТ «Кременчуцький завод технічного вуглецю», належних власнику, що складає 0,0034% статутного капіталу ВАТ «Кременчуцький завод технічного вуглецю», та обліковувались у номінального утримувача ВАТ «МФС» на рахунку зберігача ПАТ «Укрінбанк». ПАТ «РЦ» відмовило у виконанні розпорядження у зв'язку з невідповідністю кількості акцій, зазначених у розпорядженні про проведення дематеріалізації, загальній кількості акцій, відображених в системі депозитарного обліку ПАТ «РЦ». Виявилось, що в системі депозитарного обліку ПАТ «РЦ» обліковувалось на рахунках зберігачів більше ніж 40 акцій ПАТ «Кременчуцький завод технічного вуглецю», відомості про які до реєстру власників іменних цінних паперів, складеного станом на 02.07.2012, не внесені. Тобто, у наданому до ПАТ «Національний депозитарій України» емітентом ПрАТ «Кременчуцький завод технічного вуглецю» реєстрі власників іменних цінних паперів відсутня інформація щодо окремих зберігачів, зокрема ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», в якого на рахунках у цінних паперах власників обліковувалися знерухомлені ними акції. Таким чином, ПАТ «РЦ» при виконанні розпорядження ПАТ «Національний депозитарій України» відповідно до вимог Положення № 98 мав провести депозитарні операції на рахунках тих зберігачів, на рахунках у цінних паперах яких у ПАТ «РЦ» обліковуються знерухомлені акції випуску, що дематеріалізуються. Оскільки в отриманому ПАТ «Національний депозитарій України» від емітента ПрАТ «Кременчуцький завод технічного вуглецю» реєстрі власників іменних цінних паперів відсутня інформація щодо окремих зберігачів, які обліковують знерухомлені акції ПрАТ «Кременчуцький завод технічного вуглецю», процедура дематеріалізації була проведена з порушенням вимог Положення та прав власників знерухомлених цінних паперів. Депозитарієм ПАТ «Розрахунковий центр з обслуговування договорів на фінансових ринках» та зберігачем ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» складено зведений обліковий реєстр/обліковий реєстр власників цінних паперів ПрАТ «Кременчуцький завод технічного вуглецю» станом на 08.10.2013 та передано на зберігання ПАТ «Національний депозитарій України».

На сьогоднішній день, як зазначала третя особа-1 у відзиві на апеляційну скаргу, ситуація в системі депозитарного обліку наступна:

- емітентом надано до ПАТ «Національний депозитарій України» необхідні для депонування глобального сертифіката документи;

- ПАТ «Національний депозитарій України» на підставі отриманих від емітента документів, 09.07.2012 депоновано глобальний сертифікат з проведенням визначених його внутрішніми документами депозитарних операцій за активним аналітичним рахунком депозитарного обліку щодо випуску акцій, оформленого цим глобальним сертифікатом, а також рахунком у цінних паперах емітента;

- емітентом надано ПАТ «Національний депозитарій України», зокрема, розпорядження про проведення дематеріалізації акцій відповідно до інформації, що міститься у переданих ПАТ «Національний депозитарій України» глобальному сертифікаті, реєстрі власників іменних цінних паперів, складеному станом на дату припинення ведення реєстру (02.07.2012);

- ПАТ «Національний депозитарій України» відповідно до наданих емітентом документів виконано операції переказу акцій на рахунки у цінних паперах зберігача ТОВ «Бюро інвестиційних технологій» і депозитарія-кореспондента ПАТ «РЦ» та надано ПАТ «РЦ» розпорядження про проведення дематеріалізації акцій в його системі депозитарного обліку;

- ПАТ «РЦ» відмовлено у виконанні розпорядження ПАТ «Національний депозитарій України» у зв'язку з невідповідністю кількості акцій, зазначених у розпорядженні про проведення дематеріалізації, загальній кількості знерухомлених акцій, що обліковувались в системі депозитарного обліку ПАТ «РЦ». В системі депозитарного обліку ПАТ «РЦ» обліковувались цінні папери ПрАТ «Кременчуцький завод технічного вуглецю» на рахунку зберігача ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», проте відомості про знерухомлені цінні папери, які обліковувались на рахунку зберігача ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», в реєстрі власників іменних цінних паперів ПрАТ «Кременчуцький завод технічного вуглецю» відсутні;

- процедура дематеріалізації емітента незавершена, оскільки у разі її завершення загальна кількість акцій емітента на рахунках у цінних паперах власників буде перевищувати 100% статутного капіталу акціонерного товариства;

- на даний час в системі депозитарного обліку ПАТ «Національний депозитарій України» акції емітента ПрАТ «Кременчуцький завод технічного вуглецю» обліковуються на рахунках у цінних паперах власників цінних паперів в депозитарній установі ТОВ «Бюро інвестиційних технологій» у кількості 1 162 810 шт. акцій бездокументарної форми існування; міститься інформація, що на рахунку в цінних паперах ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», який залишився після припинення ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» депозитарної діяльності установи, в системі депозитарного обліку Центрального депозитарію цінних паперів для обліку цінних паперів тих її депонентів (7 осіб), що не закрили свої рахунки в цінних паперах в установленому порядку, управління якими здійснює уповноважений на зберігання у кількості 914 756 шт. акцій;

- в системі депозитарного обліку депозитарної установи ТОВ «Бюро інвестиційних технологій» обліковуються цінні папери/права на цінні папери власників, які з 31.12.2007 до дати відновлення системи реєстру власників іменних цінних паперів ПрАТ «Кременчуцький завод технічного вуглецю» скористалися правом на відчуження належних їм цінних паперів.

Заперечуючи проти апеляційної скарги позивача, ПрАТ «Кременчуцький завод технічного вуглецю» подало відзив на вищезгадану апеляційну скаргу, в якому, зокрема, зазначило, що 04.05.2012 Спостережною радою ВАТ «Кременчуцький завод технічного вуглецю» прийнято рішення про дематеріалізацію акцій, а 30.05.2012 НКЦПФР зареєстровано випуск акцій у бездокументарній формі та видано відповідне свідоцтво. В подальшому 09.07.2012 Центральним депозитарієм на виконання розпорядження ВАТ «Кременчуцький завод технічного вуглецю» від 02.07.2012 депоновано глобальний сертифікат акцій ВАТ «Кременчуцький завод технічного вуглецю» бездокументарної форми випуску. Після депонування Глобального сертифікату відповідно до умов договору про обслуговування емісії цінних паперів від 20.06.2012, Центральним депозитарієм здійснюється облік 1 162 810 акцій, випущених ПрАТ «Кременчуцький завод технічного вуглецю» у бездокументарній формі, що відповідає 100% випуску та розміру статутного капіталу ПрАТ «Кременчуцький завод технічного вуглецю». Акції зараховано на рахунки у цінних паперах, відкриті депозитарною установою TOB «Бюро інвестиційних технологій» згідно реєстру власників іменних цінних паперів ПрАТ «Кременчуцький завод технічного вуглецю», який 02.02.2012 в паперовій та електронній формах був переданий від реєстратора TOB «Українське реєстраційне бюро» до зберігача TOB «Бюро інвестиційних технологій». На переконання третьої особи-2, копії договорів купівлі-продажу цінних паперів, виписок про стан рахунку в цінних паперах, судові рішення у справах № 17/70, № 20/91 та інші документи, на які посилався позивач, не можуть підтверджувати право власності ПрАТ «АвтоКраз» на акції ПрАТ «Кременчуцький завод технічного вуглецю». Крім цього, третя особа-2 стверджувала, що в документах, можливо переданих за актами приймання-передачі №1923 та № 382 від 15.10.2013, міститься інформація про акції ПрАТ «Кременчуцький завод технічного вуглецю» із зазначенням їх міжнародного ідентифікаційного номеру та форми випуску як документарної, однак з 09.07.2012 100 % акцій Статутного капіталу ПрАТ «Кременчуцький завод технічного вуглецю» мали інший міжнародний ідентифікаційний номер випуску та форму випуску - бездокументарну тощо.

ПрАТ «Кременчуцький завод технічного вуглецю» також надано додаткові пояснення до відзиву на апеляційну скаргу, в яких наполягало на відсутності в матеріалах справи достатніх, належних та допустимих доказів набуття та існування права власності на акції емітента у ПрАТ «АвтоКраз».

В судове засідання апеляційної інстанції 23.04.2019 з'явились представники сторін, представник позивача надав пояснення, в яких підтримав свою апеляційну скаргу, просив її задовольнити за наведених в ній підстав, оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове про задоволення позову. Проти апеляційної скарги третьої особи-2 заперечив.

Представники відповідача та третьої особи-1 в судовому засіданні апеляційної інстанції надали пояснення, в яких заперечили доводи апеляційної скарги позивача, просили не брати їх до уваги, відтак оскаржуване рішення як законне та обґрунтоване залишити без змін.

Представник третьої особи-2 в судовому засіданні апеляційної інстанції надав пояснення, в яких підтримав свою апеляційну скаргу, просив її задовольнити за наведених в ній підстав, а оскаржуване рішення змінити. Проти апеляційної скарги позивача заперечив.

Розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Звертаючись з даним позовом до суду, позивач зазначив, що на підставі Договорів купівлі-продажу цінних паперів №№ Б-138/9, Б/138/10 від 08.07.2008 придбав у власність 231 634 штук акцій ПрАТ «Кременчуцький завод технічного вуглецю», 115 817 шт. з яких продав за Договором Б-216/1 від 29.07.2008, а отже з 30.07.2008 відповідно до зазначених договорів є власником 115 817 шт. простих іменних акцій ПрАТ «Кременчуцький завод технічного вуглецю» загальною номінальною вартістю 121 607,85 грн.

Залишок цих акцій в кількості 115 817 шт. зараховано та обліковувалось на рахунку в цінних паперах позивача у зберігача ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит», що підтверджується виписками про стан рахунку в цінних паперах від 28.10.2008, від 11.10.2013.

Як стверджував позивач, з 30.07.2008 по теперішній час він не відчужував зазначених акцій, проте на його рахунку в цінних паперах спірні акції відсутні.

Листом № 165-52/14 від 01.03.2016 позивач звернувся до ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» з проханням пояснити причини відсутності акцій ПРАТ «Кременчуцький завод технічного вуглецю» на рахунку в цінних паперах.

Листом № 3- 191000/3766 від 15.03.2016 ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» повідомлено, що Депозитарна установа ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» підтверджує, що станом на 08.10.2013 на рахунку в цінних паперах Публічного акціонерного товариства «АвтоКрАЗ» обліковувалось 115 817 штук акцій ПАТ «Кременчуцький завод технічного вуглецю». Цей факт підтверджується обліковим реєстром та випискою з рахунку ПАТ «АвтоКрАЗ», що 15.10.2013 відповідно до Рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку№ 729 від 18.04.2013 передано АТ «Банк «Фінанси та Кредит» до ПАТ «Національний депозитарій України», як уповноваженого на зберігання. Також банком виконано дії щодо передачі цінних паперів на депозитарне обслуговування до Центрального депозитарію цінних паперів у відповідності до вимог Рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 23.04.2014 № 531. Проте, цінні папери на рахунок в цінних паперах ПАТ «АвтоКрАЗ» не зараховано. Співробітники Центрального депозитарію пояснюють це тим, що в редакції реєстру власників іменних цінних паперів ПАТ «Кременчуцький завод технічного вуглецю», який їм передано на зберігання від реєстратора, відсутня інформація про цінні папери, які належать депонентам АТ «Банк «Фінанси та Кредит».

За твердженнями позивача, після прийняття відповідачем облікового реєстру власників іменних цінних паперів за актом приймання-передавання № 382 від 15.10.2013, останнім не забезпечено збереження інформації з цих документів до системи депозитарного обліку. Така бездіяльність відповідача, на переконання позивача, порушує його право власності на вищевказані акції, оскільки внаслідок відсутності в системі депозитарного обліку інформації про його право власності на акції, він не може користуватися правами акціонера ПрАТ «Кременчуцький завод технічного вуглецю» та розпоряджатися цими акціями.

За приписами ч. 6 ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Кожна особа згідно ч. 1 ст. 16 ЦК України має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права, примусове виконання обов'язку в натурі (ч. 2 ст. 16 ЦК України).

Відповідно до рішення Конституційного Суду України №18-рп/2004 від 01.12.2004 поняття «охоронюваний законом інтерес», що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям «права», треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, яке зумовлено загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкованого в суб'єктивному праві простого легітимного дозволу, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

У мотивувальній частині наведеного рішення Конституційний Суд України зазначив, що види і зміст охоронюваних законом інтересів, що перебувають у логічно-смисловому зв'язку з поняттям «права», як правило, не визначаються у статтях закону, а тому фактично є правоохоронюваними, охоронюваний законом інтерес перебуває під захистом не тільки закону, а й об'єктивного права в цілому, що панує у суспільстві, зокрема справедливості, оскільки інтерес у вузькому розумінні зумовлюється загальним змістом такого права і є його складовою.

З приводу порушеного права, то таким слід розуміти такий стан суб'єктивного права, при якому воно зазнавало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право уповноваженої особи зазнало зменшення або ліквідації як такого. Порушення права пов'язане з позбавленням його носія можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково. Однак наявність права на пред'явлення позову не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а є лише однією з необхідних умов реалізації встановленого права.

За приписами ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Правочином згідно ст. 202 ЦК України є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За змістом ст. ст. 190, 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб, тоді як майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.

Зокрема, майновими правами є корпоративні права, тобто права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами (ч. 1 ст. 167 ГК України).

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про акціонерні товариства» корпоративні права - сукупність майнових і немайнових прав акціонера - власника акцій товариства, які випливають з права власності на акції, що включають право на участь в управлінні акціонерним товариством, отримання дивідендів та активів акціонерного товариства у разі його ліквідації відповідно до закону, а також інші права та правомочності, передбачені законом чи статутними документами.

Положеннями ст. 6 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» визначено, що акція - іменний цінний папір, який посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, право на управління акціонерним товариством, а також немайнові права, передбачені Цивільним кодексом України та законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств.

Матеріалами справи встановлено, що як до судового провадження, так і під час розгляду справи відповідач жодного разу не оспорював чи не визнавав права позивача на 115 817 штук простих іменних акцій емітента ПрАТ «Кременчуцький завод технічного вуглецю». Відповідно доводи апелянта (позивача) в цій частині як безпідставні та необґрунтовані не заслуговують на увагу.

Разом з цим, згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про депозитарну систему України» система депозитарного обліку цінних паперів - сукупність інформації, записів про емісійні цінні папери (вид із зазначенням типу, номінальна вартість і кількість, обмеження обігу тощо) на рахунках у цінних паперах власників таких рахунків, про емітентів, власників цінних паперів, що мають права за цінними паперами та права на цінні папери, обмежень прав на цінні папери, уповноважених ними осіб, управителів, заставодержателів, інших осіб, наділених відповідними правами щодо цінних паперів, яка містить дані, що дають змогу ідентифікувати емісійні цінні папери і зазначених осіб, реєстр кодів цінних паперів (міжнародних ідентифікаційних номерів цінних паперів), а також інша передбачена законодавством інформація (далі - система депозитарного обліку).

Підтвердженням прав на цінні папери та прав за цінними паперами, що існують в бездокументарній формі, а також обмежень прав на цінні папери у певний момент часу є обліковий запис на рахунку в цінних паперах депонента в депозитарній установі. Документальним підтвердженням наявності на певний момент часу прав на цінні папери та прав за цінними паперами депонента (у разі зарахування цінних паперів на депозит нотаріуса - відповідного кредитора) є виписка з рахунка в цінних паперах депонента, яка видається депозитарною установою на вимогу депонента або в інших випадках, установлених законодавством та договором про обслуговування рахунка в цінних паперах (ч. 1 ст. 8 згаданого Закону).

За змістом ч. 1 ст. 9 Закону України «Про депозитарну систему України» Центральний депозитарій забезпечує формування та функціонування системи депозитарного обліку цінних паперів. Центральний депозитарій веде депозитарний облік всіх емісійних цінних паперів, крім тих, облік яких веде Національний банк України відповідно до компетенції, визначеної цим Законом.

До виключної компетенції Центрального депозитарію належить, зокрема, ведення рахунка в цінних паперах депозитарної установи, що припинила свою депозитарну діяльність або якій анульовано відповідну ліцензію за правопорушення на ринку цінних паперів чи в іншому визначеному Комісією випадку, а також відповідальне зберігання документів, баз даних, копій баз даних, архівів баз даних депозитарної установи, інформації про тих її депонентів, що в установленому порядку не закрили свої рахунки в цінних паперах, та цінних паперів, які обліковувалися на їх рахунках, та подання інформації про стан таких рахунків згідно із законодавством (п. 9 ч. 8 ст. 9 Закону України «Про депозитарну систему України»).

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про депозитарну систему України» депозитарний облік цінних паперів - облік цінних паперів, прав на цінні папери та їх обмежень на рахунках у цінних паперах (далі - депозитарний облік). Депозитарний облік у системі депозитарного обліку цінних паперів ведеться у кількісному виразі. При цьому облік прав на цінні папери конкретного власника ведеться виключно депозитарними установами, Національним банком України у визначених цим Законом випадках і депозитаріями-кореспондентами чи їх клієнтами, а облік цінних паперів і прав за цінними паперами - виключно Центральним депозитарієм або Національним банком України.

Положеннями ч. 1 ст. 16 Закону України «Про депозитарну систему України» визначено, що Центральний депозитарій у порядку, встановленому Комісією, відповідно до отриманих депозитарних активів провадить діяльність з депозитарного обліку та обслуговування обігу цінних паперів, розміщених в Україні та за її межами, та корпоративних операцій емітента на рахунках у цінних паперах клієнтів відповідно до компетенції щодо обліку цінних паперів, встановленої цим Законом. Клієнтами Центрального депозитарію є емітенти, Національний банк України, депозитарні установи, депозитарії-кореспонденти, клірингові установи та Розрахунковий центр.

За приписами п. 13 ст. 8 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» та на виконання пп. 4 п. 5 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про депозитарну систему України», з метою забезпечення збереження у системі депозитарного обліку інформації про випуски емісійних іменних цінних паперів, які не були переведені в бездокументарну форму, та про власників цих цінних паперів Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку прийнято рішення № 729 від 18.04.2013 «Про затвердження Порядку передачі інформації, що міститься у системі реєстру власників іменних цінних паперів, до системи депозитарного обліку» (далі - Рішення).

Положеннями п.7 цього Рішення, зокрема, передбачено, що Центральний депозитарій зобов'язаний забезпечити збереження інформації з реєстрів власників іменних цінних паперів, облікових реєстрів, зведених облікових реєстрів власників цінних паперів та документів, отриманих відповідно до вимог цього рішення та Порядку передачі інформації, що міститься у системі реєстру власників іменних цінних паперів, до системи депозитарного обліку, затвердженого цим рішенням, окремо у розрізі випусків цінних паперів, за якими ця інформація та документи передаються.

Таким чином, виходячи з положень п. 7 Рішення, відповідач зобов'язаний виключно зберігати інформацію з реєстрів власників іменних цінних паперів, облікових реєстрів, зведених облікових реєстрів власників цінних паперів та документів, отриманих відповідно до вимог цього рішення та Порядку передачі інформації, що міститься у системі реєстру власників іменних цінних паперів, до системи депозитарного обліку, затвердженого цим рішенням, окремо у розрізі випусків цінних паперів, за якими ця інформація та документи передаються, а не вносити на підставі цієї інформації зміни до системи депозитарного обліку, як і не має права робити оцінку змісту такої інформації, щоб визнавати чи не визнавати право власності позивача на 115 817 штук акцій. Відповідно доводи апелянта (позивача) в цій частині як безпідставні та необґрунтовані відхиляються судом апеляційної інстанції.

Крім цього, слід зазначити, що позивач довільно тлумачить вищезгаданий пункт рішення, наголошуючи на тому, що Центральний депозитарій зобов'язаний забезпечити збереження інформації з реєстрів власників іменних цінних паперів, облікових реєстрів, зведених облікових реєстрів власників цінних паперів та документів, отриманих відповідно до вимог цього рішення та Порядку передачі інформації, що міститься у системі реєстру власників іменних цінних паперів, до системи депозитарного обліку, затвердженого цим рішенням, окремо у розрізі випусків цінних паперів, за якими ця інформація та документи передаються.

Твердження позивача (апелянта) про те, що акції ПрАТ «Кременчуцький завод технічного вуглецю» не зараховано на рахунок в цінних паперах позивача внаслідок дій/бездіяльності відповідача, чим порушено право власності позивача на зазначені акції, відхиляються судом апеляційної інстанції як безпідставні та необґрунтовані, адже позивачем не наведено жодної правової норми, яка б покладала на відповідача обов'язок здійснити таке зарахування. Разом з цим, Центральний депозитарій не є депозитарною установою, тоді як згідно ч.ч. 1, 2 Закону України «Про депозитарну систему України» облік прав на цінні папери конкретного власника та внесення змін до системи депозитарного обліку стосовно цінних паперів конкретного власника здійснюється виключно депозитарними установами.

Порядок провадження депозитарної діяльності Центральним депозитарієм цінних паперів та депозитарними установами з надання послуг із зберігання та обліку цінних паперів, обліку і обслуговування набуття, припинення та переходу прав на цінні папери і прав за цінними паперами та обмежень прав на цінні папери на рахунках у цінних паперах, вимоги до порядку відкриття та ведення рахунків у цінних паперах, порядку проведення операцій на рахунках у цінних паперах та їх видів, порядку зарахування цінних паперів до системи депозитарного обліку при емісії, їх обліку та зберігання, а також списання цінних паперів у зв'язку з їх погашенням та/або анулюванням, порядку внесення змін до системи депозитарного обліку стосовно цінних паперів конкретного власника, стосовно всього випуску цінних паперів, стосовно здійснення розрахунків за правочинами щодо цінних паперів тощо, вимоги до діяльності учасників депозитарної системи та взаємовідносин між ними, вимоги до порядку складання реєстру власників іменних цінних паперів, у тому числі порядку взаємодії депозитарних установ з Центральним депозитарієм щодо складання реєстру, вимоги до змісту внутрішніх документів професійних учасників депозитарної системи України та інші вимоги, встановлення яких належить до компетенції Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку на підставі Закону України «Про депозитарну систему України» встановлено Положенням про провадження депозитарної діяльності, затвердженим Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 735 від 23.04.2013 (далі - Положення).

За змістом п.п. 3-5 Розділу ІІІ Положення для виконання функцій щодо депозитарного обліку цінних паперів, обслуговування обігу цінних паперів та корпоративних операцій емітента на рахунках у цінних паперах Центральний депозитарій та депозитарні установи здійснюють такі депозитарні операції: адміністративні операції; облікові операції; інформаційні операції.

Адміністративні операції - депозитарні операції з відкриття рахунків у цінних паперах, внесення змін до анкети рахунку, закриття рахунків у цінних паперах та інші операції, наслідком яких є зміни в системі депозитарного обліку, не пов'язані зі зміною залишків цінних паперів, прав на цінні папери на рахунках у цінних паперах.

Облікові операції - депозитарні операції з ведення рахунків у цінних паперах та відображення операцій з цінними паперами, наслідком яких є зміна кількості цінних паперів, прав на цінні папери на рахунках у цінних паперах, встановлення або зняття обмежень щодо їх обігу.

До облікових операцій Центрального депозитарію, депозитарних установ належать операції зарахування, списання, переказу:

1) зарахування - облікова операція, яка відображає уведення до системи депозитарного обліку Центрального депозитарію, депозитарної установи визначеної кількості депозитарних активів та збільшення кількості цінних паперів, прав на цінні папери на рахунку в цінних паперах клієнта, депонента на таку саму кількість.

Операція зарахування призводить до збільшення на однакову кількість цінних паперів, прав на цінні папери на активних і пасивних аналітичних рахунках депозитарного обліку;

2) списання - облікова операція, яка відображає виведення (вилучення) визначеної кількості депозитарних активів, за якими Центральний депозитарій, депозитарна установа здійснювали депозитарний облік, та зменшення кількості цінних паперів, прав на цінні папери на рахунку в цінних паперах клієнта, депонента на таку саму кількість.

Операція списання призводить до зменшення на однакову кількість цінних паперів, прав на цінні папери на активних і пасивних аналітичних рахунках депозитарного обліку;

3) переказ - облікова операція, що відображає переведення цінних паперів, прав на цінні папери з рахунку в цінних паперах одного клієнта, депонента на рахунок у цінних паперах іншого клієнта, депонента або проведення операцій, пов'язаних з обмеженнями щодо обігу (блокуванням) цінних паперів, прав на цінні папери на визначений строк та/або до настання певної події (зокрема у зв`язку з обтяженням цінних паперів зобов'язаннями) або відміною встановлених обмежень (розблокуванням) цінних паперів, прав на цінні папери.

Операція переказу призводить до збільшення кількості цінних паперів, прав на цінні папери на одному пасивному аналітичному рахунку депозитарного обліку та зменшення кількості цінних паперів, прав на цінні папери на іншому пасивному аналітичному рахунку депозитарного обліку на однакову величину.

Операції переказу цінних паперів, прав на цінні папери, пов'язані з встановленням або зняттям обмежень щодо обігу цінних паперів, не призводять до переходу прав на цінні папери. При їх здійсненні певна кількість або всі цінні папери, права на цінні папери, що обліковуються на рахунку в цінних паперах клієнта, депонента, блокуються/розблоковуються на цьому рахунку в цінних паперах шляхом здійснення відповідних облікових записів.

Отже, зазначеним Положенням визначено операції, які можуть вчинятися Центральним депозитарієм при провадженні депозитарної діяльності, і ним не передбачено здійснення Центральним депозитарієм такої операції як забезпечення збереження до системи депозитарного обліку інформації про право власності на цінні папери.

Разом з тим, відповідно до п. 3 Розділу І Положення про припинення депозитарною установою провадження професійної діяльності на фондовому ринку - депозитарної діяльності, яке затверджено Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку №431від 08.04.2014, уповноважений на зберігання не обслуговує рахунки власників цінних паперів, не складає облікові реєстри власників цінних паперів.

Тобто, цією імперативною нормою заборонено Центральному депозитарію виконувати депозитні операції щодо рахунку № 300459-UA40003075.

З огляду на наведене, апеляційний суд дійшов висновку, що на момент звернення до суду з позовом позивач не надав будь-яких доказів, як і не довів факту порушення або невизнання відповідачем його права, що підлягало б судовому захистові у обраний ним спосіб і відновленню в примусовому порядку саме відповідачем, що, в свою чергу, унеможливлює задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Разом з цим, не заслуговують на увагу й доводи апелянта (третьої особи-2) щодо необхідності виключення з мотивувальної частини оскаржуваного рішення встановлених судом обставин щодо набуття ПрАТ «АвтоКраз» права власності на пакет акцій ПрАТ «Кременчуцький завод технічного вуглецю», оскільки ці обставини встановлено матеріалами справи, зокрема, наданими позивачем договорами купівлі-продажу цінних паперів, чинність яких в судовому порядку не оскаржувалась. Доказів на спростування цього суду не надано. При цьому, судом першої інстанції не встановлено жодних обставин щодо збільшення обсягу зобов'язань емітента цінних паперів ПрАТ «Кременчуцький завод технічного вуглецю» внаслідок фактичного перевищення кількості акцій 100% статутного капіталу акціонерного товариства, відповідно й збільшення самої кількості цінних паперів цього товариства.

Доводи Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімекс Лімітед», яке приєдналось до апеляційної скарги ПрАТ «АвтоКрАЗ» на рішення Господарського суду міста Києва від 27.11.2018 по справі № 910/7992/18, щодо вирішення місцевим судом питання про право власності ВАТ «ХІМЕКС», правонаступником якого є заявник, на акції ПрАТ «Кременчуцький завод технічного вуглецю», з огляду на розподілення відповідно до висновків суду 100% статутного капіталу ПрАТ «Кременчуцький завод технічного вуглецю» між належними акціонерами, в тому числі 11,888% статутного капіталу, які за даними ПрАТ «Кременчуцький завод технічного вуглецю» нібито належать ВАТ «ХІМЕКС», не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанціях.

Враховуючи приписи ч. 1 ст. 9 Конституції України та ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Зокрема, Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» у рішенні від 18.07.2006 та у справі «Трофимчук проти України» у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім цього, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених місцевим та апеляційним судами, інші доводи апелянтів за текстом їх апеляційних скарг та заяви про приєднання до апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на вирішення спору у даній справі.

За таких обставин, апеляційний господарський суд погоджується із висновками місцевого суду як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення наведено місцевим судом, підстав для скасування його не знаходить. Доводи апелянтів по суті їх скарг та заяви про приєднання до апеляційної скарги в межах заявлених вимог, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують викладених в судовому рішенні висновків.

Керуючись ст.ст. 269-270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. ст. 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Приватного акціонерного товариства «Кременчуцький завод технічного вуглецю», Приватного акціонерного товариства «АвтоКрАЗ» та заяву про приєднання Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімекс Лімітед» до апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства «АвтоКрАЗ» залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 27.11.2018 у справі № 910/7992/18 - без змін.

Матеріали справи № 910/7992/18 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 288-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 07.05.2019

Головуючий суддя С.Я. Дикунська

Судді А.О. Мальченко

Г.А. Жук